Рішення

від 19.02.2025 по справі 340/7979/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7979/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради про визнання протиправної відмови та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною відмову Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради від 15.10.2024 року про відмову у видачі будівельного паспорта ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (45215157) повторно розглянути заяву/звернення ОСОБА_1 від 04.10.2024 року про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки за кадастровим номером 3510100000:50:426:0134, яка розташована по АДРЕСА_1 , з урахуванням правової оцінки суду.

В обґрунтування вимог зазначено, що 16 серпня 2024 року на підставі договору купівлі-продажу, ОСОБА_1 набула права власності на земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 3510100000:50:426:0134, адреса: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування. Позивач звернулась до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради із заявою на видачу будівельного паспорта 04 жовтня 2024 року, з метою отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки 3510100000:50:426:0134, на об`єкт будівництва Нове будівництво індивідуального двоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 15.10.2024 у видачі будівельного паспорту було відмовлено з тих підстав, що земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0110, відповідно до рішення міської ради від 17.09.2013 №2456 розташована в зоні розміщення об`єктів 5-класу санітарної класифікації КС-5, які призначаються для розміщення підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 50 м. Вважаючи відмову у видачі будівельного паспорту, протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.35-41), в якому зазначив, що у спірних правовідносинах відповідач діяв згідно чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

16 серпня 2024 року на підставі договору купівлі-продажу, позивач набула права власності на земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 3510100000:50:426:0134, адреса: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( а.с.9-11).

Позивач звернулась до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради із заявою на видачу будівельного паспорта 04 жовтня 2024 року, з метою отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки 3510100000:50:426:0134, на об`єкт будівництва Нове будівництво індивідуального одноповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.12).

Повідомленням №А3479335696286615532 від 15.10.2024 ( а.с.15) відмовлено у видачі будівельного паспорта, в якому зазначено, що на звернення N 160047 від 04.10.2024 р., щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки 3510100000:50:426:0134 на об`єкт будівництва Нове будівництво одноповерхового житлового будинку з гаражем за адресою. Кіровоградська обл. м. Кропивницький. вул. Олександра Мурашка ДЕПАРТАМЕНТ МІСТОБУДУВАННЯ ТА ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ КРОПИВНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (45215157) відмовляє в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України N 103 від 05.07.2011, а саме: Невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Обґрунтування підстави для другого пункту: Відповідно до містобудівної документації «План зонування території м. Кіровограда», затвердженого рішенням міської ради від 17.09.2013 N 2456 земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:50:426:0134 по вул. Олександра Мурашка розташована в зоні розміщення об`єктів 5-класу санітарної класифікації КС-5 призначаються для розміщення підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 50 м. Згідно з частиною 4 статті 26, частиною 2 статті 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування. Також повідомляємо, що згідно з ДБН 5.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», затвердженого Наказом від 26.04.2019 N104, для нової садибної забудови відстань від межі до житлового будинку слід встановлювати не менше 3 м. Враховуючи вищевикладене, Вам повертається пакет документів для надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки з підстави невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, передбаченої частиною 4 статті 26, частиною 2 статті 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та пунктом 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 року №103, з підстави невідповідність будівельним нормам.

Вважаючи протиправною відмову відповідача в наданні будівельного паспорта, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в контексті доводів та вимог адміністративного позову, суд зазначає таке.

За змістом статті 180 Земельного кодексу України зонування земель здійснюється в межах територій територіальних громад. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон. Зонування земель здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.11.1992 № 2780-XII "Про основи містобудування" (далі - Закон № 2780-ХІІ) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

У статті 5 Закону № 2780-ХІІ визначені основні вимоги до містобудівної діяльності. Зокрема, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.

За визначенням, наведеним у ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI ( далі по тексту - Закон № 3038-VI), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

За змістом пункту 7 частини 1 статті 1 Закону 3038-VI містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону 3038-VI).

План зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону 3038-VI).

Комплексний план просторового розвитку території територіальної громади - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та документація із землеустрою, що визначає планувальну організацію, функціональне призначення території, основні принципи і напрями формування єдиної системи громадського обслуговування населення, дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту, охорони земель та інших компонентів навколишнього природного середовища, формування екомережі, охорони і збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території (пункт 5-1 частини 1 статті 1 Закону 3038-VI).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: 1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, транспортних, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико- культурних та інших зон і об`єктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; 7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; 8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування.

Згідно з частиною другою ст.5 Закону №3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

За приписами абзацу 1 частини 1 статті 16 цього Закону, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані (абзац 2 частини 1 статті 16 Закону № 3038-VI).

Положеннями частини 1 статті 17 Закону № 3038-VI визначено, що генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту (абзац 4 частини 1 статті 17 Закону № 3038-VI ).

За змістом абзацу 5 частини 10 статті 17 Закону № 3038-VI проектні рішення генерального плану населеного пункту повинні включати межі та правові режими всіх режимоутворюючих об`єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту генерального плану (у тому числі межі та правові режими територій і об`єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду, прибережних захисних смуг, водоохоронних зон, пляжних зон, інших охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель).

Згідно із частинами 1, 2, 7 статті 18 Закону № 3038-VI план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

В силу приписів ч.1 та 2 ст.21 Закону №3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: комплексні плани, генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні (частина перша статті 25 Закону № 3038-VI).

Відповідно до частини 4 статті 26 № 3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Відповідно до ч.1, 3 та 4 ст. 27 Закон № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт (БП). БП визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до пунктів 1.3-1.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103 ( далі по тексту Порядок №103), параметри забудови визначаються з урахуванням будівельних норм, що встановлюють вимоги до планування та забудови територій, а також встановлених чи визначених в установленому порядку режимів використання об`єктів всесвітньої спадщини, їх територій та буферних зон, пам`яток культурної спадщини, їх територій та зон охорони, історичних ареалів населених місць, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій.

Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.

Пунктом 2.1 Порядку №103 визначено, що будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються:

- копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту);

- згода співвласника (співвласників) об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності);

- схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;

- проектна документація (за наявності);

- згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об`єктів) (за умови перебування у спільній власності);

- інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об`єкта (за наявності).

Копії документів, що подаються для отримання будівельного паспорта, засвідчуються замовником (його представником).

Згідно з пунктом 2.3 Порядку №103 уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.

Пунктом 2.4 Порядку № 103 встановлено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

- неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам;

- подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.

Системний зміст наведених норм права свідчить про те, що реалізація права на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог, зокрема, містобудівної документації на місцевому рівні. Генеральний план населеного пункту є видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. План зонування території є обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту, отже належить до одного із визначених законом видів містобудівної документації і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон. За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону. Відповідно вирішення уповноваженим органом питання щодо видачі будівельного паспорта повинно здійснюватися з врахуванням встановлених на місцевому рівні умов та обмежень використання території для містобудівних потреб.

Тож, беручи до уваги наведене правове регулювання, є підстави стверджувати, що містобудівна документація на місцевому рівні розроблена з врахуванням громадських інтересів та має вирішальне значення, оскільки мета містобудування та розроблення на його виконання містобудівної документації спрямовані на створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення, раціональне природокористування та охорону і використання об`єктів історико-культурної спадщини.

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача, оформленого Повідомленням про відмову в наданні будівельного паспорта з підстав визначених пунктом другим, суд приходить до наступних висновків.

Відповідач відмовив в наданні будівельного паспорта позивачу з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Відповідно до містобудівної документації «План зонування території м. Кіровограда», затвердженого рішенням міської ради від 17.09.2013 N 2456 земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:50:426:0134 по вул. Олександра Мурашка розташована в зоні розміщення об`єктів 5-класу санітарної класифікації КС-5 призначаються для розміщення підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 50 м.

Відповідно до наданого відповідачем викопіювання з Генерального плану м. Кіровограда ( а.с.43), спірна земельна ділянка розташована на території складів та баз.

Згідно викопіювання зі схеми зонування території м. Кіровограда ( а.с.44), спірна земельна ділянка розташована в зоні розміщення об`єктів 5- класу санітарної класифікації КС-5, призначаються для розміщення підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарнбзахисних зон до 50 м.

Згідно витягу з пояснювальної записки до плану зонування м. Кіровограда ( а.с. 45) земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:50:426:0134 по вул. Олександра Мурашка відповідно до містобудівної документації: Плану зонування території м. Кіровограда», затвердженого рішенням міської ради від 17.09.2013 р. № 2456 розташована в зоні розміщення об`єктів 5- класу санітарної класифікації КС-5, які призначаються для розміщення підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарнозахисних зон до 50 м.

Будівництво індивідуальних житлових будинків на зазначеній території не передбачено.

Відповідно до Розділу 3 плану зонування території міста Кіровограда, види використання земельних ділянок або нерухомості, які відсутні у переліку переважних, супутніх або допустимих видів забудови земельних ділянок в межах зон, є недозволеними для відповідної функціонально-правової зони та не можуть бути дозволені, у тому числі і за процедурою спеціального погодження.

За встановлених вище обставин, відповідач дійшов висновку, що наміри забудови земельної ділянки кадастровий номер 5310136400:01:005:0356 (будівництво житлового будинку садибного типу) не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, що в силу вимог пункту 2.4. Порядку №103 виключає можливість видачі уповноваженим органом будівельного паспорту забудови земельної ділянки.

Суд зазначає, що оскільки наміри забудови земельної ділянки заявника (будівництво будинку) не входять до переліку переважних та супутніх переважним видам будівництва зони КС-5, то в силу вимог пункту 2.4. Порядку №103, наявна підстава для відмови у видачі будівельного паспорта з підстав невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

У постановах Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі №820/4112/18, від 05 травня 2020 року у справі №638/17817/18, від 19 жовтня 2020 року у справі № 638/17035/17, від 08 травня 2023 року у справі №480/4380/19 викладений правовий висновок про те, що "за наявності затвердженого плану зонування території вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно здійснюватися з урахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон".

З огляду на викладене, суд не приймає посилання представника позивача на правові висновки, що містяться у постановах Верховного Суд від 09.02.2023 у справі №1540/3905/18, від 04.07.2023 року у справі №280/12008/21.

Крім того, суд зазначає, що на момент набуття позивачем речового права на земельну ділянку генеральний план та план зонування території м. Кіровограда ( м. Кропивницького) вже були затвердженим, відтак позивач після виникнення наміру забудови повинна була ознайомлюватися з проектами містобудівної документації. Отже, позивач мала враховувати вимоги затвердженої містобудівної документації.

Враховуючи наведене, відповідач діяв в межах чинного законодавства та у нього були відсутні підстави для видачі позивачу будівельного паспорту у зв`язку із невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Позивачем протиправність оскаржуваної відмови у наданні будівельного паспорта не доведена, а її доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують. При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Отже, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Оскільки у задоволені позову відмовлено, відповідно до положень статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022, ЄДРПОУ 45215157) про визнання протиправної відмови та зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН