Ухвала

від 20.02.2025 по справі 640/24474/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття справи до провадження

20 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 640/24474/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., перевіривши матеріали адміністративної справи № 640/24474/21 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2021 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

04 жовтня 2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, заявив клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, яке Окружним адміністративним судом міста Києва не вирішено.

23 жовтня 2021 року позивачем подано відповідь на відзив.

03 листопада 2021 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16.07.2024 № 3863-ІХ (далі - Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.

Приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

Адміністративна справа № 640/24474/21 надійшла до Луганського окружного адміністративного суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Качанку О.М.

Частиною 3 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Ознайомившись із матеріалами адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття її до провадження.

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина друга статті 12 КАС України).

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин першої та другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності; за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно - правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Аналогічні положення закріплено у частині четвертій статті 12 КАС України.

Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем жодних обґрунтувань заявленого клопотання, не викладено.

В свою чергу, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведення судового засідання у справі.

Суд звертає увагу, що ані позивач, ані відповідач, не позбавлені можливості висловлювати свої доводи та заперечення стосовно спірних правовідносин шляхом подання заяв по суті позовних вимог, а також доказів, що надаються на їх підтвердження.

Також судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність виключної правової проблеми при вирішенні даного спору, або необхідності заслухати пояснення сторін у справі.

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не позбавляє їх можливості участі у справі, жодним чином не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя.

Також, за вказаною формою адміністративного судочинства, суд не позбавлений можливості з`ясувати всі фактичні обставини справи та необмежений у праві вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування таких обставин, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Крім того суд зазначає, що на теперішній час в країні триває воєнний стан, мають місце ракетні обстріли в багатьох містах, в тому числі в м. Дніпро, зазнають руйнування енергетичні об`єкти, тобто існує реальна загроза життю та здоров`ю учасників процесу, в тому числі й працівників суду, які мають перебувати в адміністративній будівлі для забезпечення умов фіксації судового процесу. До того ж, Державною судовою адміністрацією України всім судам доведено до відома про необхідність економії ресурсів, які виділені для забезпечення роботи судів, а також вжиття необхідних заходів для збереження робочої техніки. З зазначених підстав суди змушені виважено ставитися до необхідності здійснення відповідних процесуальних дій в межах розгляду конкретної справи.

Отже, необхідність у здійсненні тієї чи іншої процесуальної дії має бути обґрунтована сторонами з урахуванням зазначених обставин, а також того факту, що суд на даний час працює в дистанційному режимі, тому має об`єктивну можливість із збереженням ресурсів та без загрози для життя та здоров`я учасників процесу розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи тривалість судового провадження в цій справі до її передачі Луганському окружному адміністративному суду, слід запропонувати учасникам справи надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 30, 80, 160, 241, 243, 248, 257-262 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти до провадження справу № 640/24474/21 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.

Запропонувати учасникам справи, у строк протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали, надати суду за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.

Роз`яснити сторонам, що згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Попередити сторони, що відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Справа розглядатиметься суддею Качанком О.М. одноособово.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 КАС України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО.М. Качанок