Рішення

від 20.02.2025 по справі 400/7913/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2025 р. справа № 400/7913/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомЛьвівського державного університету внутрішніх справ, вул. Городоцька, 26, м. Львів, 79007,

до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

простягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 134 851,71 грн.

В С Т А Н О В И В:

Львівський державний університет внутрішніх справ (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути кошти в сумі 134 851,71 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що відповідача було зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання у Львівському державному університеті внутрішніх справ та укладено контракт між позивачем, Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області та відповідачем про здобуття освіти. Згідно п. 3 цього контракту відповідач був зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням його в навчальному закладі у випадку звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання. Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 12.06.24 р. № 498 о/с відповідача було звільнено з і служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення. Відтак, відповідач мав відшкодувати витрати, пов`язані з навчанням.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач відзив на позов до суду не подав, ухвала про відкриття провадження у даній справі, яка направлялась судом на адресу відповідача, повернулась до суду без вручення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 127 КАС України, часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то можна вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.21 р. у справі № 910/8197/19, від 09.12.21 р. у справі № 911/3113/20).

Положення процесуального закону не передбачають прямого обов`язку суду щодо повторного направлення кореспонденції стороні, якій поштове відправлення не було вручене із обставин, які не залежали від суду. Подібні за змістом висновки висловлені також Верховним Судом у постанові від 19.12.22 р. у справі № 910/1730/22, від 07.03.23 р. у справі № 420/9217/21.

У частині десятій статті 171 КАС України зазначено, що ухвала про відкриття провадження у справі поставляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 21.06.22 р. у справі № 215/507/21, від 18.04.22 р. у справі № 215/764/21 та постановах від 28.01.21 р. у справі №820/1400/17, від 08.07.21 р. у справі №400/1885/19, від 29.08.22 р. у справі № 522/3598/16-а, від 22.03.23 р. у справі № 640/14827/19.

Враховуючи зазначене, відповідач вважається повідомленим належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вирішуючи справу, суд враховує наступне.

Між Львівським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Національної поліції у Миколаївській області та ОСОБА_1 01.09.20 р. було укладено контракт про здобуття освіти у закладах освіти, які здійснюють підготовку поліцейських. Згідно п. 3 цього контракту, відповідач був зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням його в навчальному закладі у випадку звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання.

Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 12.06.24 р. № 498 о/с відповідача було звільнено з і служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.

Згідно з проведеним розрахунком сума фактичних витрат, пов`язаних з навчанням ад`юнкта відповідача за період з 01.09.20 р. до 12.04.23 р. становить 134 851,71 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не відшкодував кошти, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.15 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), Порядком відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 (далі - Порядок № 261).

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону № 580-VIII підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Згідно з ч. 4 ст. 74 Закону № 580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (ч. 5 ст. 74 Закону № 580-VIII).

12.04.17 р. постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок № 261.

Відповідно до п. 1 Порядку № 261 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Згідно з п. 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася.

Відповідно до п. 3 Порядку № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

З матеріалів справи встановлено, що фактичні витрати, пов`язані із утриманням відповідача у період з 01.09.20 р. до 12.04.23 р. становлять: грошове забезпечення - 82 136,14 грн., медичне забезпечення - 468,70 грн., продовольче забезпечення - 24 412,86 грн., речове забезпечення - 10 996 грн., оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв - 16 838,01 грн.

Подана позивачем довідка-розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у Львівському державному університеті внутрішніх справ, відповідає Порядку № 261.

Згідно з п. 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідачем доказів добровільного відшкодування залишку заборгованості по витратах, пов`язаних з утриманням його у Львівському державному університету внутрішніх справ, в межах заявлених позовних вимог, суду не надано.

Суд наголошує, що курсанти, які навчаються у Львівському державному університету внутрішніх справ перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового звільнення з органів Національної поліції України, відповідач на теперішній час зазначену вище суму коштів не відшкодував, що є підставою для задоволення позову повністю.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з утриманням у Львівському державному університеті внутрішніх справ в сумі 134 851,71 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідачки не стягуються.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Львівського державного університету внутрішніх справ (вул. Городоцька, 26, м. Львів, 79007, ЄДРПОУ 08571995) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Львівського державного університету внутрішніх справ (вул. Городоцька, 26, м. Львів, 79007, ЄДРПОУ 08571995) кошти в сумі 134 851,71 грн. (сто тридцять чотири тисячі вісімсот п`ятдесят одна гривня сімдесят одна копійка).

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз