Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
20 лютого 2025 року № 520/14763/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- дії державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 08564587, вулиця Полтавський шлях, 99, м.Харків, 61093) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 додаткової винагороди у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 коп. щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» - визнати протиправними;
- дії державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 08564587, вулиця Полтавський шлях, 99, м.Харків, 61093) щодо відмови ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у видачі грошового атестату - визнати протиправними;
- зобов`язати державну установу «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 08564587, вулиця Полтавський шлях, 99, м.Харків, 61093) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 додаткову винагороду у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 коп. щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням проведених раніше виплат, в розмір 95 459 (дев`яносто п`ять тисяч чотириста п`ятсот сорок дев`ять) гривень 29 коп.;
- зобов`язати державну установу «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 08564587, вулиця Полтавський шлях, 99, м.Харків, 61093) видати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) грошовий атестат, оформлений відповідно до вимог розділу IV Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 28.03.2018 №925/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за №377/31829 за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що відповідачем було вчинено протиправні дії щодо ненарахування та невиплати їй в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також щодо видачі грошового атестату. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 04.06.2024 року прийнято адміністративну справу до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності.
Також представником позивача до суду подано відповідь на відзив і представником відповідача - заперечення.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 23 вересня 2011 року по 01 квітня 2024 року проходила службу у Державній кримінально-виконавчій службі України безперервно, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_2 .
Під час розгляду справи встановлено, що позивач 01 квітня 2024 року, відповідно пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) була звільнена зі служби в Державній кримінально-виконавчій служби України з посади молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму та охорони державної установи «Харківський слідчий ізолятор», вислуга років на день звільнення складає у календарному обчисленні - 12 (дванадцять) років 06 (шість) місяців 08 (вісім) днів, у пільговому - 16 (шістнадцять) років 8 (вісім) місяців 10 (десять) днів, що підтверджується витягом з наказу відповідача від 01 квітня 2024 року №59/ОС.
Зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно того, що 20 квітня 2024 року вона звернулась з письмовою заявою до відповідача про нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) за лютий, березень, квітень, травень 2022 року, що підтверджується заявою від 20.04.2024.
У відповідь, 03 травня 2024 року, на електронну пошту e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачу надано довідку від 03.05.2024 про отримання додаткової винагороди на виконання Постанови №168 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 року, згідно із якою позивачу нараховано та виплачено 24540,71 грн, зокрема: за лютий 2022 року - 892,86 грн; за березень 2022 року - 7258,06 грн; за квітень 2022 року - 8083,34 грн; за травень 2022 року - 8306,45 грн, що підтверджується листом відповідача від 03.05.2024 №12/9/4/24/Т-4/Бр з додатком-довідкою від 03.05.2024.
Також, під час розгляду справи встановлено, що 20 квітня 2024 року позивач звернулась з письмовою заявою до відповідача про видачу грошового атестату, оформленого відповідно до вимог розділу IV Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби країни, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 28.03.2018 №925/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за №377/31829 (далі - Порядок №925/5) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, що підтверджується заявою позивача від 20 квітня 2024 року.
У відповідь, 03 травня 2024 року, на електронну пошту e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачу було повідомлено, що грошовий атестат видається особі рядового чи начальницького складу, звільненій зі служби з правом на пенсію, що підтверджується листом відповідача від 03.05.2024 №12/9/5/24/Т-5/Бр.
Також під час розгляду справи встановлено, що відповідачем листом від 31.05.2024 року було повідомлено позивача про процедуру отримання грошового атестату згідно із Порядком, а саме «Оформлення та видача грошового атестата здійснюється згідно розділу IV наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» №925/5 від 28.03.2018 року.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Стосовно доводів представника відповідача стосовно пропущення позивачем строку на звернення до суду суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою та п`ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Так, у цій справі позивач звернувся до суду з позовом, в якому, зокрема, просить надати оцінку діям Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та щодо відмови ОСОБА_1 у видачі грошового атестату.
Втім, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті (в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року) установлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Офіційне тлумачення положення указаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 і №9-рп/2013.
Так, у рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 (справа №1-13/2013) Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Згідно з пунктом 2.1 мотивувальної частини вказаного рішення поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків.
Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям "грошова винагорода", "одноразова грошова допомога при звільненні" та "оплата праці" і "заробітна плата", які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, виснував, що вказані поняття є рівнозначними.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Матеріали справи свідчать, що позивача було звільнено наказом від 01.04.2024 року згідно із наказом №59/ОС-24, із позовом до суду у цій справі позивач звернулась 27.05.2024 року із використанням системи «Електронний суд», однак зверненню до суду перебувало звернення позивача із відповідними заявами до відповідача, відповіді на які було отримано листами відповідача від 03.05.2024 року.
Відтак позивач звернулась до суду із позовом у цій справі у межах визначеного законодавством строку з дати отримання відповідей відповідача, з яких останній стало відомо про порушення її прав.
Отже, з огляду на наведене вище, суд доходить до висновку, що позивачем не було пропущено строк на звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд стосовно позовних вимог щодо визнання протиправними дій державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 № 2713-IV (далі - Закон № 2713-IV).
Частиною 1 ст.14 Закону № 2713-IV передбачено, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Відповідно до положень ч.4 ст. 21 Закону № 2713-IV особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.
Відповідно до ч.2 ст.23 Закону № 2713-IV умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Згідно із ч.5 ст. 23 Закону № 2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (набрала чинності 01.03.2018) (далі - Постанова № 704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктами 2 і 3 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.
З метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерством юстиції України 28.03.2018 наказом № 925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок № 925/5).
Пункт 3 Порядку № 925/5 передбачає, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Під час розгляду справи встановлено, що на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснено дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно із пунктом 5 Постанови № 168 остання набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 до Постанови № 168 внесені зміни, відповідно до яких абзац перший пункту 1 після слів "та поліцейським" доповнено словами, "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка"".
При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"" затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", до якого входить, зокрема, Харківська область.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови № 168:
- в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць";
- пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: "Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення";
- доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
З аналізу вказаних вище норм вбачається, що особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, до яких відноситься позивач, мають право на додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
В той же час, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у рішенні від 06 квітня 2023 року у зразковій справі № 260/3564/22 (Пз/990/4/22), залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року, викладений наступний висновок:
- зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 змін до постанови Кабінету Міністрів України № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість "30 000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом "пропорційність" із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця;
- указані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права особи на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн на місяць, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 168 у первинній редакції, тому суд відхиляє доводи позивача щодо недопустимості застосування постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 для вирішення цього спору.
Відтак, у справі № 260/3564/22 Верховним Судом та Великою Палатою Верховного Суду сформульовано однозначний висновок, що виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. на місяць відповідно до постанови № 168 залежить від пропорційності відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Під час розгляду справи встановлено, що позивач у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 проходила службу на посаді молодшого інспектора 2 категорії режиму і охорони Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», що дає останній право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн за відповідний відпрацьований період.
Однак, під час розгляду справи зі змісту наданих сторонами пояснень та доказів встановлено, що відповідачем розраховано позивачу додаткову винагороди відповідно до Постанови № 168, виходячи з відпрацьованих годин за добу та, в загальному, з відпрацьованих годин за спірний період.
З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини та враховуючи висновки викладені Верховним Судом та Великою Палатою Верховного Суду в справі № 260/3564/22, суд вважає необґрунтованими та недоведеними посилання представника відповідача на обставини правомірності обрахунку розміру додаткової винагороди із посиланням на відпрацьовані години за добу.
Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на роз`яснення Міністерства юстиції України, оскільки такі роз`яснення не є частиною національного законодавства та не можуть змінювати норми актів Кабінету Міністрів України.
Аналогічного висновку дійшов і Другий апеляційний адміністративний суд у постановах від 25.10.2024 року у справі №520/7560/24, від 02.12.2024 року у справі №480/4419/24.
Відтак суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у належному розмірі.
Враховуючи встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача суд доходить висновку, що належним способом відновлення останніх є зобов`язання державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 з урахуванням проведених раніше виплат.
Стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови ОСОБА_1 у видачі грошового атестату суд зазначає таке.
Положеннями Розділу IV Порядку № 925/5 визначено, що у разі переміщення (вибуття, прибуття) осіб рядового або начальницького складу органів та установ, курсантів та слухачів навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби України право на отримання грошового забезпечення дає грошовий атестат за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.
Грошовий атестат видається в усіх випадках переміщення по службі особи рядового чи начальницького складу до іншого органу або установи, у тому числі у разі направлення до навчальних закладів та наукових установ на навчання, для подальшого проходження служби до військових формувань і правоохоронних органів, а також у разі відрядження до державних органів із залишенням на службі.
Якщо грошовий атестат за будь-яких обставин під час вибуття не було видано, фінансовий підрозділ органу або установи, де отримувала грошове забезпечення особа рядового чи начальницького складу, зобов`язаний протягом 14 календарних днів після вибуття особи рядового чи начальницького складу надіслати цей документ до її нового місця служби.
Особі, яка прибула до нового місця служби і не надала грошового атестата (у зв`язку із втратою або з інших причин), грошове забезпечення виплачується, починаючи з першого числа місяця, наступного за поточним, на підставі рапорту, у якому особа, яка прибула, зазначає причину неподання грошового атестата. Одночасно керівник фінансової служби запитує дублікат грошового атестата за колишнім місцем служби зазначеної особи. У разі невідповідності даних рапорту та дубліката грошового атестата здійснюється перерахунок грошового забезпечення, яке було видано.
Грошовий атестат видається особі рядового чи начальницького складу під підпис у журналі реєстрації грошових атестатів за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
Номер грошового атестата повинен відповідати порядковому номеру запису у журналі реєстрації грошових атестатів.
У грошовому атестаті особа рядового чи начальницького складу своїм підписом підтверджує правильність записів щодо проведених розрахунків.
Грошовий атестат заповнюється розбірливо, підписується керівником органу або установи (особою, ним уповноваженою), звідки звільняється (переводиться) особа рядового чи начальницького складу, керівником відповідного фінансового підрозділу та скріплюється печаткою.
Грошовий атестат без печатки, підписів керівника відповідного органу або установи, керівника фінансового підрозділу цього органу або установи, особи рядового чи начальницького складу та з виправленнями, некоректно заповнений або заповнений олівцем вважається недійсним і як підстава для зарахування на грошове забезпечення не приймається.
У разі отримання органом або установою грошового атестата особи рядового чи начальницького складу, яка переведена до нового місця служби, фінансовий підрозділ цього органу або установи надсилає підтвердження про його отримання до попереднього місця служби цієї особи.
Відповідальна посадова особа органу чи установи, який (яка) видав(ла) грошовий атестат, після отримання підтвердження про отримання грошового атестата робить відмітку про його отримання в журналі реєстрації грошових атестатів.
Особі рядового чи начальницького складу, звільненій зі служби з правом на пенсію, грошовий атестат особисто не видається, а після оформлення надсилається підрозділом органу чи установи, уповноваженим на організацію пенсійного забезпечення та соціального захисту осіб рядового і начальницького складу, разом з іншими документами, перелік яких визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402.
Особам рядового та начальницького складу, звільненим зі служби без права на пенсію, грошові атестати, оформлені відповідно до вимог цього розділу, видаються за вимогою цих осіб у встановленому порядку.
Під час розгляду справи встановлено, що позивача було звільнено згідно наказу Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» від 01.04.2024 року №59/ОС-24.
Як самостійно вказано позивачем у позовній заяві, вона звільнена зі служби без права на пенсію.
Водночас під час розгляду справи позивачем повідомлено суду про те, що при звільненні їй грошовий атестат виданий не був, у зв`язку з чим остання звернулась до відповідача із відповідною письмовою заявою.
Судовим розглядом справи встановлено, що листом від 03.05.2024 року №12/9/5/24/Т-5/Бр позивача із посиланням на положення п.6 розділу IV «Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №377/31829, повідомлено про те, що грошовий атестат видається особі рядового і начальницького складу звільненій зі служби з правом на пенсію.
З огляду на зміст вказаного листа, направленого на адресу позивача, суд доходить висновку про те, що у такому випадку має місце саме бездіяльність відповідача щодо видачі позивачу грошового атестату, а не як помилково зазначає позивач відмова у видачі такого, оскільки лист від 03.05.2024 року №12/9/5/24/Т-5/Бр не містить в собі відмови позивачу у відповідь на її звернення щодо видачі грошового атестату.
При цьому суд враховує доводи представника відповідача стосовно направлення відповідачем на адресу позивача листа від 31.05.2024 року №12/9-2269/Бр «Щодо надання додаткової інформації», проте зазначає, що роз`яснення відповідачем порядку видачі грошового атестату позивачу не може вважатися належним та достатнім доказом виконання обов`язку стосовно видачі грошового атестату особі за її зверненням.
Крім того, суд зазначає, що лист від 31.05.2024 року №12/9-2269/Бр відповідачем було направлено на адресу позивача вже після звернення останньої до суду із позовом у цій справі.
Доказів видачі позивачу грошового атестату під час розгляду справи судом встановлено не було.
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо видачі позивачу грошового атестату за її зверненням.
В той же час з огляду на встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача, належним способом їх захисту є зобов`язання Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції видати ОСОБА_1 грошовий атестат, оформлений відповідно до вимог розділу IV Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 28.03.2018 №925/5, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Полтавський шлях, буд. 99, м. Харків, 61093) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дій Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 08564587, вулиця Полтавський шлях, 99, м.Харків, 61093) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у належному розмірі.
Зобов`язати Державну установу «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 08564587, вулиця Полтавський шлях, 99, м.Харків, 61093) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 з урахуванням проведених раніше виплат.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 08564587, вулиця Полтавський шлях, 99, м.Харків, 61093) щодо видачі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового атестату.
Зобов`язати Державну установу «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 08564587, вулиця Полтавський шлях, 99, м.Харків, 61093) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) грошовий атестат, оформлений відповідно до вимог розділу IV Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 28.03.2018 №925/5, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Полтавський шлях, буд. 99, м. Харків, 61093, код ЄДРПОУ 08564587).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2025 |
Оприлюднено | 24.02.2025 |
Номер документу | 125306940 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Мельников Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні