Ухвала

від 12.02.2025 по справі 757/49705/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/49705/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/398/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , та старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12024000000000936 - прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

власника майна ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024 року задоволено частково клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024000000000936 та накладено арешт на майно ОСОБА_6 , тимчасово вилучене 25.10.2024 під час проведення обшуків:

за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 :

- грошові кошти номіналом 500 гривень в кількості 505 купюр та грошові кошти номіналом 200 гривень в кількості 100 купюр, загальною сумою 272 500 гривень;

домоволодіння, яке перебуває в користуванні ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 :

- грошові кошти в сумі 140 000 гривень купюрами номіналом 200 та 500 гривень, печатки ТОВ «СВІДЕР. ТЕХ» 43382286, ФГ «МЕЛЬНИК-АГРО» 43434229, ТОВ «ХАЛК ГРУП» 41973396, ТОВ «РЕАЛ БІГ МЕДІА» 41973587.

В іншій частині клопотання - відмовлено.

Вилучені в ході обшуку автомобіль марки Subaru модель Forester, д.н.з. НОМЕР_1 , 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ключі від автомобіля - повернути власнику ОСОБА_6 .

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 та прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.

Представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , в поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12024000000000936 від 10.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , в поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді в частині відмови в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на автомобіль марки Subaru модель Forester реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ключі від автомобіля та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на автомобіль марки Subaru модель Forester реєстраційній номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ключі від автомобіля, в іншій частині ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.10.2024 по справі № 757/49705/24-к залишити без змін.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 зазначає, що органом досудового розслідування у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна - є збереження речових доказів.

Однак на переконання представника власника майна, жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вказане майно, зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч.5 ст. 190 КК України з наданих матеріалів не вбачається.

Апелянт вважає, що як прокурором у клопотанні так і слідчим суддею в ухвалі не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, про які лише формально вказано у клопотанні прокурора, оскільки ним не надано доказів, що вказане майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з огляду на предмет доказування за ч. 5 ст. 190 КК України, відомості щодо якої внесено до ЄРДР.

Майно хоча і визнане органом досудового розслідування речовим доказом у кримінальному провадженні, однак така постанова на думку сторони захисту є формальною, у зв`язку з чим в даному випадку не може ставитися питання про накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, як це дозволяє ч. 10 ст. 170 КПК України.

Також апелянт звертає увагу на показання власника майна ОСОБА_6 , який повідомляє, що між ним та ОСОБА_9 склались цивільно-правові відносини, про що, окрім іншого, свідчить бажання вести спільну прибуткову діяльність в сфері сільського господарства без будь-якого умислу на вчинення шахрайських дій.

З урахуванням зазначеного апелянт вважає, що у даному кримінальному провадженні, на час розгляду клопотання слідчим суддею, були відсутні визначені законом правові підстави для накладення арешту на майно, в тому числі і з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки прокурором у клопотанні не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.

Виходячи зі змісту поданого до слідчого судді клопотання про арешт майна, прокурор, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , на обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню апеляційним судом у зв`язку невідповідністю висновків слідчого судді, викладених в рішенні фактичні обставинам кримінального провадження.

Апелянт вказує на те, що 25.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва проведено обшук автомобіля Subaru Foresterреєстраційний номер НОМЕР_1 під час якого вилучено обшукуваний автомобіль Subaru Forester синього кольору 2018 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN код: НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Вилучений автомобіль має значення речового доказу у кримінальному провадженні, відповідно до постанови слідчого у кримінальному провадженні автомобіль Subaru Forester синього кольору, 2018 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 визнано речовим доказом.

Також апелянт зазначає, що без застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вищезазначеного майна існує реальна загроза щодо його знищення та відчуження на користь третіх осіб, що в свою чергу перешкоджає виконанню завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Зважаючи на викладені обставини та їх підтвердження матеріалами клопотання слідчим суддею всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства необґрунтовано та невмотивовано встановлення факт відсутності підстав для накладення арешту на вказане майно, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи наведене, сторона обвинувачення вважає, що прийняте слідчим суддею рішення не ґрунтується на фактичних обставинах кримінального провадження, у зв`язку із чим підлягає скасуванню в частині відмови накладення арешту на вищевказане майно.

Заслухавши доповідь судді, доводи власника майна та його представника, які підтримали подану апеляційну скаргу, в інтересах власника майна та просили її задовольнити в повному обсязі, з наведених в ній підстав, заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , та просив задовольнити його апеляційну скаргу, з наведених в ній підстав, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг представника власника майна та прокурора, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , підлягає задоволенню, а апеляційна скарга прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024000000000936 від 10.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

28.10.2024 прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт у даному кримінальному провадженні майна ОСОБА_6 , тимчасово вилученого в ході проведення обшуків, а саме:

- автомобіль марки Subaru модель Forester, д.н.з. НОМЕР_1 , 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ключі від автомобіля;

- грошові кошти номіналом 500 гривен в кількості 505 купюр та грошові кошти номіналом 200 гривен в кількості 100 купюр, загальною сумою 272 500 гривен;

- грошові кошти в сумі 140 000 гривен купюрами номіналом 200 та 500 гривен, печатки ТОВ «СВІДЕР. ТЕХ» 43382286, ФГ «МЕЛЬНИК-АГРО» 43434229, ТОВ «ХАЛК ГРУП» 41973396, ТОВ «РЕАЛ БІГ МЕДІА» 41973587.

На обгрунтування вимог даного клопотання прокурор зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 04.11.2021 по 01.02.2022 ОСОБА_6 шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 заволодів майном (грошовими коштами) останнього в особливо великому розмірі в сумі 370 000 доларів США, зареєструвавши ТОВ «БАХОР АГРО» (ЄДРПОУ 44562992) та ТОВ «ТЕПКОМ» (ЄДРПОУ 44481657) та переконавши ОСОБА_9 інвестувати в вищезазначені підприємства з метою подальшого отримання прибутку.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_9 пояснив, що з метою покращення свого матеріального становища та благ для свого існування, він вирішив зайнятись бізнесом. З цією метою і відшукував цікаві для себе проекти куди можна було інвестувати свої кошти з метою подальшого отримання достойного прибутку. Таким, що викликав у нього зацікавленість, а й відповідно високу вірогідність отримання прибутку, виявилась агро-діяльність: вирощування та реалізація сільськогосподарської продукції. З цією метою він познайомився в мережі Інтернет з особою на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який в подальшому ошукав його на значу суму грошових коштів.

В процесі спілкування, направленого на спільне та вигідне співробітництво з ОСОБА_6 , останній викликав у ОСОБА_9 враження порядної, ділової та комунікабельної людини. Сам же ОСОБА_6 , як виявилось згодом, дозовано надавав ОСОБА_9 завідомо неправдиву інформацію щодо своєї обізнаності в галузі сільськогосподарської діяльності та наміру відповідального відношення до їх спільного із ним проекту, тобто з самого початку він мав на меті його ошукати. Лише ОСОБА_9 одноосібно були інвестовані кошти у розвиток, як він на той час вважав спільного та законного бізнесу, а саме у будівництво теплиць для вирощування в них овочевих культур. Спілкування відбувалось на рівних відкритих партнерських умовах, незважаючи на ту обставину, що у ОСОБА_6 коштів взагалі не було, а вся інвестиційна діяльність (вкладення коштів) була виключно за ОСОБА_9 . Щодо безпосереднього процесу інвестування, то воно мало місце як до, так і після реєстрації суб`єктів господарської діяльності, і направлені виключно на розвиток агропромислової діяльності за обставинами, зазначеними нижче.

ОСОБА_6 , викликавши у ОСОБА_9 хибну впевненість, яка полягала у законності і вигідності передачі йому грошових коштів, з метою створення правдивості своїх намірів та бажання отримати більш глибоку довіру ОСОБА_9 , запропонував та переконав його в необхідності реєстрації суб`єкту господарської діяльності. На пропозицію ОСОБА_6 він погодився, адже таким чином фінансові та господарські відносини між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 були врегульовані не лише на словах, а підкріплені юридично. В подальшому, відповідно до засад чинного національного законодавства, було зареєстровано ТОВ «БАХОР АГРО», ЄДРПОУ 44562992, юридична адреса: Україна, 32336, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, село Чорнокозинці, вулиця Окружна, будинок 19, та ТОВ «ТЕПКОМ», ЄДРПОУ 44481657, юридична адреса Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, село Чорнокозинці, вулиця Окружна, будинок 19, що стало наслідком його інвестиції та фактичної передачі ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 180 000 доларів США у наступні дати: 04.11.2021 - 70 000 доларів США; 15.01.2022 - 70 000 доларів США; 25.01.2022 - 40 000 доларів США. Підтвердженням передачі коштів останньому є власноруч написана розписка ОСОБА_6 , котра була надана ним в день передачі-отримання коштів та без будь-якого тиску за волевиявленням та ініціативною самого ОСОБА_6 , що також стало додатковим фактором більш глибокої до нього довіри.

Крім того, 01.02.2022 на підставі договору поворотної безпроцентної позики №2022/02-01 ОСОБА_9 були інвестовані кошти в ТОВ «БАХОР АГРО» (ЄДРПОУ 44562992) у сумі 190 000 доларів США з конвертацією на національну валюту, що за договором становить 6 000 000 гривень, які також були освоєні ОСОБА_6 у власних цілях, як з коштами в готівковій, так і безготівковій формі.

Після реєстрації ТОВ «БАХОР АГРО» (ЄДРПОУ 44562992) ОСОБА_6 одразу приступив до виконання своїх обов`язів як директор товариства, взявши собі у штат свого підконтрольного бухгалтера.

Таким чином, ОСОБА_6 , маючи одноосібно доступ до рахунків підприємства, володіючи достеменно економічними та господарським показниками, взяв під контроль ТОВ «БАХОР АГРО» (ЄДРПОУ 44562992), обмеживши тим самим та дистанціювавши ОСОБА_9 від контролю за ним, перевівши всі їх ділові стосунки в переважну усну площину, і не залишив ОСОБА_9 ніякого іншого варіанту як лише повна довіра до нього. Використавши породжену довіру, ОСОБА_6 виступив з ініціативою призначенням його директором підприємства відповідно до штатного розпису, адже він знав, що ОСОБА_9 на той момент часто виїжджав за кордон і не міг певний час бути поряд, проте постійно був на зв`язку.

В подальшому та на теперішній час ОСОБА_6 взятих на себе зобов`язань, передбаченими усними домовленостями та статутними положеннями підприємств ТОВ «БАХОР АГРО» (ЄДРПОУ 44562992) та ТОВ «ТЕПКОМ» (ЄДРПОУ 44481657), не виконав та не виконує, зустрічей уникає, грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 370 000 доларів США, що становить особливо великий розмір.

Згідно наданих ОСОБА_9 документів, а саме: договору поворотної безпроцентної позики №2022/02-01 від 01.02.2022, складеного в м. Одеса між позикодавцем засновником (учасником) ТОВ «Бахор Агро» ОСОБА_9 та позичальником ТОВ «Бахор Агро» в особі директора ОСОБА_6 , предметом договору є грошові кошти в сумі 6 000 000, 00 грн., термін повернення до 31.12.2022; розписки від 04.11.2021, згідно якої ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_9 кошти в сумі 70 000 доларів США на розвиток ТОВ «БАХОР АГРО» на закупку матеріалів та будівництво теплиць; розписки від 15.01.2022, згідно якої ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_9 70 000 доларів США на розвиток ТОВ «ТЕПКОМ»; розписки від 25.01.2022, згідно якої ОСОБА_6 отримав 40 000 доларів США від ОСОБА_9 для розвитку ТОВ «ТЕПКОМ», загальна сума отриманих ОСОБА_6 грошових кошів в період з 04.11.2021 по 01.02.2022 становить 370 000 доларів США.

25.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: Мас Book Pro Serial C02DQNJZQ05D з зарядним пристроєм до нього, мобільний телефон iPhone 13 Pro IMEI: НОМЕР_5 з сім картою НОМЕР_6 , мобільний телефон iPhone 13 Pro IMEI: НОМЕР_7 з сім картою НОМЕР_8 , Mac ОСОБА_10 , грошові кошти номіналом 500 гривен в кількості 505 купюр та грошові кошти номіналом 200 гривен в кількості 100 купюр, загальною сумою 272 500 гривен, диск HDD S/N: S2R739CCBО3360, договір позики між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , видаткові накладні.

Крім того, 25.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва проведено обшук автомобіля Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_9 , під час якого вилучено обшукуваний автомобіль Subaru Forester синього кольору, 2018 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_10 , VIN-код: НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Крім того, 25.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва проведено обшук домоволодіння, яке перебуває в користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: жорсткий диск Samsung серійний номер S3X4NBOK201453W - 500 GB, жорсткий диск Kingston 120 GB серійний номер 50026B775A0028FD, жорсткий диск Cood Kam 240 GB серійний номер GUDO17155, жорсткий диск Patriot 120 GB серійний номер PBU120GS25SSDR, ноутбук ASUS серійний номер RANOCV136788446, грошові кошти в загальній сумі 140 000 гривень купюрами 200 та 500 гривен, печатки ТОВ «СВІДЕР ТЕХ» 43382286, ФГ «Мельник АГРО» 43434229, ТОВ «ХАЛК ГРУП» 41973396, ТОВ «РЕАЛ БІГ МЕДІА» 41973587, документи зі зразками почерку та підписів ОСОБА_6 , а саме: схема структури власності ТОВ «БАХОР АГРО», розписка від 23.03.2024, договір купівлі-продажу та земельної ділянки від 31.07.2023, наказ №1 ТОВ «ТЕПКОМ» від 21.12.2021, опис документів ТОВ «ТЕПКОМ» від 16.12.2021, опис документів ТОВ «ТЕПКОМ» від 14.12.2021, заява до ТОВ «Альфа-лізинг Україна» від 04.02.2024, опис документів ТОВ «Бахор-Агро» від 04.11.2021, наказ №1 від 21.12.2021 ТОВ «Тепком», розписка ОСОБА_12 від 29.04.2021, договір про надання права користування ділянкою від 29.04.2021, опис документів ТОВ «Бахор-Агро» від 14.12.2021, наказ ТОВ «Бахор-Агро» від 04.11.2021, опис документів ТОВ «Бахор-Агро» від 20.12.2021, IPAD PRO серійний номер МРQM756МFР, транзитний номер АТ64072 на транспорт колісний LOVOL FT 354 ИХ заводський номер НОМЕР_11 2020 року випуску, сертифікат, технічний опис на транспорт, результати випробування, сертифікат відповідності затвердженого типу, видаткова накладна №ДТ00-005258 від 07.07.24, акт приймання-передачі від 07.07.2023, договір купівлі-продажі від 07.07.2023, декларація на транспорт, транспортний номер НОМЕР_13 на транспорт колісний НОМЕР_14 заводський номер НОМЕР_12 2023 року випуску, видаткова накладна №MТ00-000463 від 14.08.2023, акт приймання-передачі від 14.08.23, договір купівлі-продажу від 14.08.23, митна декларація на транспорт JІANGSUNA, сертифікат затвердження типу, результати випробування, сертифікат відповідності, технічний опис, корпоративний договір ТОВ «Бахор-Агро» від 04.11.2021, договір про партнерську (спільну) діяльність від 04.2023, відеореєстратор HIKVISION.

На вилученому автомобілі, печатках, грошових коштах та документах може міститься інформація щодо протиправної діяльності ОСОБА_6 та підтверджувати обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Автомобіль та грошові кошти вилучені в ході проведення обшуку можуть бути набутими злочинним шляхом.

Таким чином, зазначене майно відповідає критеріям, визначеним п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, та постановою від 25.10.2024 у кримінальному провадженні визнано речовими доказами.

Без застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вищезазначеного майна неможливо всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, які підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 91 КПК України.

Метою накладення арешту на майно є запобігання його пошкодженню, відчуженню третім особам, забезпечення проведення відповідного експертного дослідження та попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

30.10.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва задоволено частково вказане клопотання прокурора та накладено арешт на майно ОСОБА_6 , тимчасово вилучене 25.10.2024 під час проведення обшуків:

за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 :

- грошові кошти номіналом 500 гривень в кількості 505 купюр та грошові кошти номіналом 200 гривень в кількості 100 купюр, загальною сумою 272 500 гривень;

домоволодіння, яке перебуває в користуванні ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 :

- грошові кошти в сумі 140 000 гривень купюрами номіналом 200 та 500 гривень, печатки ТОВ «СВІДЕР. ТЕХ» 43382286, ФГ «МЕЛЬНИК-АГРО» 43434229, ТОВ «ХАЛК ГРУП» 41973396, ТОВ «РЕАЛ БІГ МЕДІА» 41973587.

В іншій частині клопотання - відмовлено.

Вилучені в ході обшуку автомобіль марки Subaru модель Forester, д.н.з. НОМЕР_1 , 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ключі від автомобіля - повернуто власнику ОСОБА_6 .

Задовольняючи частково клопотання, внесене в межах кримінального провадження №12024000000000936 про накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя, вислухав пояснення власника майна, його представника та прокурора, дослідивши матеріали, додані до клопотання, дійшов висновку, що наявні достатні підстави для задоволення клопотання прокурора в частині накладення арешту на вилучені грошові кошти та печатки з метою забезпечення збереження речових доказів та недопущення приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження цього майна.

Поряд з тим, посилання прокурора на наявність підстав для арешту автомобіля марки Subaru модель Forester, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ключів від автомобіля, як таких, що відповідають критеріям ст. 98 КПК України, слідчий суддя вважав необґрунтованими та безпідставними, оскільки прокурором не доведено, що останні містять на собі будь-які сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, за наведених у клопотанні обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, транспортний засіб не міг бути предметом злочину.

Також прокурором в клопотанні не обґрунтовано та його матеріалами не доведено, яким чином вказане майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що підлягають встановленню в провадженні, а отже в ході розгляду клопотання всупереч п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України не доведено можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Сам по собі факт винесення постанови про визнання автомобіля речовим доказом не є достатнім для висновку про відповідність майна критеріям ст. 98 КПК України та наявності підстав для його арешту.

Таким чином, оскільки прокурором не доведено мети арешту вищевказаного тимчасово вилученого майна - автомобіля, підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК України, не доведено можливість використання вказаного майна як доказу у кримінальному провадженні №12024000000000936, слідчий суддя вважав відсутніми підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на автомобіль марки Subaru модель Forester, д.н.з. НОМЕР_1 , 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ключі від автомобіля.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Накладаючи арешт на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, зазначених вимог закону прокурор, який звернувся з клопотанням, та слідчий суддя не дотрималися.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин ще встановлюються під час кримінального провадження в тому числі предмети що були об`єктом кримінально протиправних дій гроші цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Органом досудового розслідування у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна - є збереження речових доказів.

Проте, за матеріалами, які додані до клопотання прокурора, відсутні докази, що грошові кошти, печатки, автомобіль марки Subaru модель Forester, д.н.з. НОМЕР_1 , 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ключі від автомобіля, можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення або набуті в результаті його вчинення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Оскільки в самому клопотанні прокурора та в постановах старшої слідчої в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_13 від 25.10.2024 /т.1 а.с. 82-84, 93-94/ про визнання грошових коштів номіналом 500 гривень в кількості 505 купюр, грошових коштів номіналом 200 гривень в кількості 100 купюр, загальною сумою 272 500 гривень, грошових коштів в сумі 140 000 гривень купюрами номіналом 200 та 500 гривень, печаток ТОВ «СВІДЕР. ТЕХ» 43382286, ФГ «МЕЛЬНИК-АГРО» 43434229, ТОВ «ХАЛК ГРУП» 41973396, ТОВ «РЕАЛ БІГ МЕДІА» 41973587,автомобіля марки Subaru модель Forester, д.н.з. НОМЕР_1 , 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ключів від автомобіля, речовими доказами у кримінальному провадженні відсутнє будь-яке обґрунтування, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України їх визнано речовими доказами.

На думку колегії суддів, вказана постанова є формальною, оскільки органом досудового розслідування не надано доказів, щовказане майно є предметом злочинної діяльності.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог ст.ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту власника майна.

При цьому слід зауважити, що жодній особі у даному кримінальному провадженні №12024000000000936 від 10.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,не повідомлено про підозру.

На підставі викладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна, а апеляційнаскарга представника власника майна - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, з цих ж підстав апеляційна скарга прокурора підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - задовольнити, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 12024000000000936 - прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024 року, якою задоволено частково клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024000000000936, та накладено арешт на майно ОСОБА_6 , тимчасово вилучене 25.10.2024 під час проведення обшуків: за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 : - грошові кошти номіналом 500 гривень в кількості 505 купюр та грошові кошти номіналом 200 гривень в кількості 100 купюр, загальною сумою 272 500 гривень; домоволодіння, яке перебуває в користуванні ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 : - грошові кошти в сумі 140 000 гривень купюрами номіналом 200 та 500 гривень, печатки ТОВ «СВІДЕР. ТЕХ» 43382286, ФГ «МЕЛЬНИК-АГРО» 43434229, ТОВ «ХАЛК ГРУП» 41973396, ТОВ «РЕАЛ БІГ МЕДІА» 41973587, віншій частині клопотання - відмовлено.

Вилучені в ході обшуку автомобіль марки Subaru модель Forester, д.н.з. НОМЕР_1 , 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ключі від автомобіля - повернуто власнику ОСОБА_6 , - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024000000000936, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4