Постанова

від 20.02.2025 по справі 200/4232/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року справа №200/4232/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Прокопцева Сергія Вікторовича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі № 200/4232/24 (головуючий І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної Міграційної служби України у Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

В червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до судуз позовом до Головного управління Державної Міграційної служби України у Донецькій області з вимогами: визнати дії щодо відмови у прийнятті старого паспорту та видачі паспорту у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, замість непридатного для використання, відповідно до ПОЛОЖЕННЯ про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-Х11, із наступними змінами та доповненнями протиправними; зобов`язати оформити та видати паспорт у формі книжечки, зразка 1994 року, у зв`язку із відмовою із релігійних мотивів від оформлення паспорту у формі пластикової картки типу ID, відповідно до ПОЛОЖЕННЯ про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, із наступними змінами та доповненнями без передачі будь-яких даних до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування, (присвоєння) унікального номеру запису у Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного Реєстру.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що на багатьох сторінках паспорта позивача наявні пошкодження перфорованої серії та номера, паспорт ветхий, тобто є непридатним для користування. У червні 2024 року при зверненні позивача до органу ДМС за місцем проживання в місті Слов`янськ із заявою про заміну паспорту громадянина України, зразка 1994 року, йому запропонували отримати паспорт у формі пластикової картки типу ID-1 та відмовили у заміні паспорту у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року. Представник позивача зазначає, що форма паспорту зразка 1994 року не заборонена законодавством, отже відмова є протиправною, в зв`язку з чим звернувся до суду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі № 200/4232/24 у задоволенні позову відмовлено.

Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що право особи на отримання паспорта у формі книжечки передбачено чинним законодавством, тому подання заяви у довільній формі не може слугувати підставою для невидачі такого паспорта.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в червні 2024 року звернувся до Слов`янського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області із проханням про заміну паспорту громадянина України у вигляді книжки зразка 1994 року, замість пошкодженого паспорту громадянина України паспорт серії НОМЕР_1 , який видано 15.12.1997 Слов`янським МВ УМВС України в Донецькій області. Позивач стверджує, що отримав усну відмову. Доказів свого звернення та переліку наданих для заміни паспорта документів позивач не надав.

20.06.2024 позивач електронною поштою звернувся безпосередньо до ГУ ДМС України у Донецькій області із заявою в довільній формі (вх. № С-156/6/1401-24 від 20.06.2024) щодо можливості оформлення паспорту громадянина України, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, з посиланнями на норми Законів України, про відмову за релігійними переконаннями від оформлення та отримання паспорту у формі ID-картки та обґрунтовано право на отримання паспорту у формі книжечки або надання вмотивованої відмови для можливості звернення до суду.

До листа позивачем долучені копії паспорту, свідоцтва про народження, домової книги, дві кольорові фотографічні картки розміром 35 мм на 45 мм.

ГУ ДМС України у Донецькій області розглянуто вищевказану заяву позивача відповідно до вимог Закону України Про звернення громадян від 02.10.1996 № 393/96-ВР у встановлений строк та надало відповідь листом №С-156/6/1401- 24/1401.2.4/264-24 від 21.06.2024, де роз`яснено вимоги чинного законодавства України щодо порядку оформлення та видачі паспорту громадянина України, зокрема з викладенням нормативно-правового регулювання цього питання. При цьому Головне управління ДМС в Донецькій області повідомило, що оформлення та видача паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки можливо у разі подання рішення суду, яке набрало законної сили, та документів, зазначених в пункті 1 розділу III Тимчасового порядку.

Спірним по справі є питання правомірності відмови у видачі паспорта у формі книжки. Заява про відмову від надання згоди на обробку персональних даних обґрунтована позивачем релігійними переконаннями.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до частин першої, другої статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. За змістом частини четвертої цієї ж статті, ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Положеннями статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.

Відповідно до положень статті 5 Закону України Про громадянство України №2235-ІІІ від 18 січня 2001 року, документом, що підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначає Закон України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус № 5492-V1 від 20 листопада 2012 року (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №5492-VI).

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону №5492-VI, Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування)особи.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону №5492-VI, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України та документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус. До документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, належить паспорт громадянина України.

Частиною 1, 2 статті 14 Закону №5492-VI, передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону №5492-VI, бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 19 Закону №5492-VI, передбачено, що до безконтактного електронного носія вноситься інформація, що знаходиться на сторінці даних документа, біометричні дані, параметри особи, а також дані щодо забезпечення захисту інформації, що знаходиться на безконтактному електронному носії, з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО), якщо інше не передбачено цим Законом. За згодою особи відцифровані відбитки пальців рук вносяться до безконтактного електронного носія у разі оформлення паспорта громадянина У країни.

Частиною 4 статті 21 Закону №5492-VI, передбачено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Безконтактний електронний носій це імплантована у бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов`язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб кваліфікованого електронного підпису у випадках, передбачених законом (пункт 1 частини 1 статті З Закону №5492-VI).

Разом з тим, положеннями абзацу 2 частини 2 статті 21 Закону №5492-Vl, передбачено, що оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України від 25.03.2015 р. №302, а саме пунктом 1 вищевказаної постанови, затверджено зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі Порядок №302).

Положеннями пунктів 1-4 Порядку №302 передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт. Паспорт оформляється особам, які не досягли 18- річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 18-річного віку, - на кожні 10 років.

Відповідно до підпункту 1 пункту 7 Порядку № 302, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта, особі, яка досягла 14-річного віку здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Перелік документів, які заявник подає для оформлення паспорта визначений в пункті 35 Порядку 302.

Відповідно до частин першої, восьмої статті 16 Закону № 5492-VI подання документів для оформлення і отримання документів, що посвідчують особу та встановлюють громадянство України, зокрема здійснюється громадянами України, які досягли шістнадцятирічного віку, - на підставі їхньої особистої заяви;

За приписами частини сьомої статті 16 указаного Закону уповноважений суб`єкт має право відмовити заявникові у видачі документа у разі, якщо:

3) заявник не надав усіх документів та інформації, необхідних для оформлення і видачі документа;

4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.

У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.

Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

Крім того, враховуючи обґрунтування позовних вимог щодо відмови від отримання паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, при вирішенні спору суд враховує зміст Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-XII).

Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис Україна, нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис Паспорт. На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис Паспорт громадянина України. На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.

Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Згідно з пунктами 2, 3 Положення № 2503-XII паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 13 цього ж Положення визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

03.04.2019 постановою КМ України №398 (яка набрала чинності 07.06.2019) доповнено пункт 3 постанови КМ України від 25.03.2015 № 302 абзацом такого змісту: Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови КМ України № 302, постанови КМ України від 03 квітня 2019 року № 398 Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок).

Положеннями пунктів 2-4 розділу 1 Загальні положення Тимчасового порядку, передбачено, що паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України. Оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України особі, яка досягла 16-річного віку,- на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто. Оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта.

Зокрема, розділ IV Тимчасового порядку передбачає, що обмін паспорта здійснюється в разі:

1) зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження;

2) установлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах);

3) непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних / найменуванні органу / штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.

Для обміну паспорта заявник, зокрема, подає:

1) заяву;

2) рішення суду;

3) паспорт, що підлягає обміну;

4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см;

5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв`язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати.

З аналізу наведених норм суд зауважує, що, незважаючи на бажання особи оформити паспорт громадянина України у вигляді книжечки чи у вигляді картки, загальний порядок оформлення паспорта та подачі документів встановлений однаковий, а саме:.

особа звертається до територіального підрозділу ДМС самостійно,

заяву- анкету подає особисто,

надає необхідний повний пакет документів, в тому числі платіжний документ про сплату державного мита.

Вказані вимоги позивачем не дотримані.

У постанові Верховного Суду від 08 червня 2023 року справа № 380/5977/21, зокрема, зазначено:

51. Підпунктом 1 пункту 7 Порядку № 302 встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

52. Пунктами 14 та 32 Порядку № 302 закріплено перелік інформації про особу, на ім`я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта.

53. Таким чином, реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим.

54. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 07 листопада 2018 року (справа №820/3327/16), від 29 листопада 2019 року у справі №260/1414/18, від 10 грудня 2020 року у справі №240/575/20.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачем не доведено, що він особисто звертався до відповідача з відповідною заявою встановленого зразка з додатком необхідних документів.

Звернення до відповідача засобами електронної пошти із сканованим примірником заяви довільної форми за відсутності електронного підпису, позбавляє можливості встановити автора такої заяви і не є встановленою законодавством формою звернення за заміною паспорта.

Тобто, за матеріалами справи відповідач взагалі був позбавлений можливості ідентифікувати особу, яка направила заяву за допомогою електронної пошти.

З іншого боку, видача паспортного документа неідентифікованій особі в умовах правового режиму воєнного стану явно суперечить вимогам національної безпеки України.

Таким чином судом першої інстанції встановлено, що саме позивач не вчинив визначених законодавством обов`язкових дій для заміни паспорту всупереч вищенаведеним нормативним вимогам.

У статті 8 Конвенції про захист осіб у зв`язку з автоматизованою обробкою персональних даних, ратифікованої Законом України від 06 липня 2010 року № 2438-VI, зазначено: Будь-якій особі надається можливість: a) з`ясувати існування файлу персональних даних для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особу та постійне місце проживання чи головне місце роботи контролера файлу; б) отримувати через обґрунтовані періоди та без надмірної затримки або витрат підтвердження або спростування факту зберігання персональних даних, що її стосуються, у файлі даних для автоматизованої обробки, а також отримувати такі дані в доступній для розуміння формі; c) вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися всупереч положенням внутрішнього законодавства, що запроваджують основоположні принципи, визначені у статтях 5 і 6 цієї Конвенції

За сталою практикою Європейського суду з прав людини першою умовою виправданості втручання у права, гарантоване статтею 8 Конвенції, є те, що воно має бути передбачене законом, причому тлумачення терміну закон є автономним, та до якості закону ставляться певні вимоги (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, заява № 18139/91, п. 37). Під терміном закон слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам доступності та передбачуваності.

У спорі, що розглядається, встановлена законодавством вимога заповнити заяву-анкету встановленого зразка та особисто надати необхідні документи не містить ані ознак втручання в права чи інтереси позивача, ані жодних ознак дискримінації особи за певними переконаннями, оскільки є звичайною формальною процедурою, об`єктивно необхідною для вчинення заміни паспортного документа.

Тим більше, що особиста подача заяви встановленого зразка з доданими документами та фотографіями для отримання паспорта передбачена і Положенням № 2503-XII, на застосуванні якого наполягає позивач.

З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що не вчинення відповідачем дій щодо заміни паспорту пов`язане не з відмовою відповідача від видачі паспорта у формі паспортної книжечки через відмову особи від цифрової обробки персональних даних, а з фактом відсутності особистої подачі позивачем заяви-анкети встановленої форми та документів за встановленим переліком.

Зміст відповіді від 21.06.2024 на заяву позивача у цьому випадку суд не вважає доказом порушень з боку відповідача, оскільки з наведених вище причин подана позивачем заява не була підставою для заміни та видачі паспорта ані в формі паспортної книжечки, ані у формі картки з електронним носієм. Тому суд першої інстанції не встановив порушень з боку відповідача у справі, оскільки спір виник через недотримання позивачем звичайних правил подачі документів для заміни паспорта громадянина України.

З наведених підстав суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого у цій справі позову.

При цьому суд першої інстанції зауважив, що, незважаючи на судове рішення у цій справі, позивач не позбавлений можливості звернутися з відповідною заявою встановленого зразка про заміну/видачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки без використання відцифрованих даних відповідно до Тимчасового порядку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника позивача Прокопцева Сергія Вікторовича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі № 200/4232/24 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі № 200/4232/24 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 20 лютого 2025 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко