Окрема думка від 20.02.2025 по справі 420/17952/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А Д У М К А

Судді П`ятого апеляційного адміністративного суду Єщенка О.В.

20 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/17952/22

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо невжиття заходів з анулювання дозволу №ІУ013210722347, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «СПОРТ-СЕРВІС», Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ПАРК», Товариству з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАБУД» 19.08.2021 року на виконання будівельних робіт з будівництва готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які перебувають в оренді, за рахунок знесення об`єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 7 та Лідерсовський бульвар, 9;

визнати незаконним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «СПОРТ-СЕРВІС», Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ПАРК», Товариству з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАБУД» 19.08.2021 року дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210722347 з будівництва готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які перебувають в оренді, за рахунок знесення об`єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 7 та Лідерсовський бульвар, 9;

припинити право Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТ-СЕРВІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ПАРК», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАБУД» на виконання будівельних робіт з будівництва готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які перебувають в оренді, за рахунок знесення об`єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 7 та Лідерсовський бульвар, 9.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року скасовано та прийнято по справі постанову, якою заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову задоволено.

Зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі дію дозволу на виконання будівельних робіт за №ІУ013210722347, виданого ДАБІ України 19.08.2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю «СПОРТ-СЕРВІС», Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ПАРК» та Товариству з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАБУД».

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «СПОРТ-СЕРВІС», Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ПАРК» та Товариству з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАБУД», а також будь-яким іншим юридичним або фізичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи на земельних ділянках, кадастрові номери №5110137500:29:005:0034, №5110137500:29:005:0035 за адресами: м. Одеса, Приморський район, Лідеровський бульвар, 7 та Лідеровський бульвар, 9.

19.07.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ПАРК» звернулось до суду першої інстанції із клопотанням, в якому просило скасувати заходи забезпечення позову, застосовані постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі №420/17952/22.

В обґрунтування вказаних вимог зазначено, що внаслідок застосованих заходів забезпечення адміністративного позову та їх тривалості значно погіршився економічний стан підприємства, виникла загроза отриманню прибутку та господарській діяльності підприємства. Заявник також просить враховувати, що внаслідок застосування заходів забезпечення позову в цій адміністративній справі об`єкт будівництва залишається у незавершеному стані, піддається зовнішнім природним факторам, що призводять до погіршення економіко-технічних характеристик об`єкту та вимагатиме від підприємства вжиття суттєвого обсягу будівельних і фінансових витрат задля відновлення об`єкту. При цьому, заявник зауважує на тому, що як до моменту застосування заходів забезпечення позову, так і на теперішній час не встановлено шкоди, яка нанесена розміщенням вказаного об`єкту будівництва та способів її усунення; огляд об`єкта експертами вже здійснено та всі заходи щодо його дослідження експертами проведені; у період дії воєнного стану, введеного на всій території України, об`єкт будівництва має бути завершений з таким розрахунком, щоб не являти собою небезпеку для оточуючих будівель, споруд та цивільного населення, а навпаки слугувати укриттям для цивільного населення.

Таким чином, заявник наполягає на тому, що на даний час застосовані в адміністративній справі заходи забезпечення позову втратили свою актуальність, призводять до негативних наслідків, як для підприємства, так і для невизначеного кола осіб, та не відповідають меті їх застосування.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року клопотання представника третьої особи про скасування заходів забезпечення позову у справі №420/17952/22 задоволено.

Суд скасував заходи забезпечення позову, застосовані постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі №420/17952/22.

Скасовуючи заходи забезпечення позову, застосовані в цій адміністративній справі, суд першої інстанції зауважив на тривалості провадження у справі, не завершенні до цього часу судової будівельно-технічної експертизи, що може призвести до негативних наслідків у виді погіршення технічного стану об`єкту будівництва, значного збільшення кошторису будівництва та порушення прав інвесторів. Суд також врахував, що судовими рішеннями у справах №947/35592/20, №420/7564/21 підтверджена законність виконання будівельних робіт на об`єкті.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції визначив, що заходи забезпечення позову є неспівмірними з можливим порушенням прав інвесторів будівництва та забудовника, а тому є наявними підстави для скасування заходів забезпечення позову в цій адміністративній справі.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишено без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції про неспівмірність застосованих у цій справі заходів забезпечення позову із можливими негативними наслідками правам та інтересам третіх осіб, а рішення суду за наслідками розгляду і вирішення такого позову не потребуватиме вжиття додаткових заходів для його виконання. Висновок апеляційного суду мотивований тривалістю дії застосованих заходів забезпечення позову, при тому, що протиправність будівництва на даний час не встановлена в судовому порядку; оспорюваний дозвіл на виконання будівельних робіт не містить очевидних ознак його протиправності і не свідчить про очевидність порушення прав позивача в інтересах держави, правомірність будівництва встановлена судовими рішеннями у справах №947/35592/20 і №420/7564/21, внаслідок чого скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді в рамках кримінального провадження на об`єкти будівництва, недобудови, будівлі, інші приміщення та споруди, розташовані на відповідних земельних ділянках; скасуванням заходів забезпечення позову у справі №916/2869/22 у справі за позовом прокурора в інтересах держави про визнання незаконними дій ДАБІ України щодо видачі третім особам дозволу на виконання будівельних робіт, скасування цього дозволу, припинення права на виконання будівельних робіт на підставі цього дозволу; на підставі оспорюваного дозволу розпочато будівельні роботи та будівництво досягло щонайменше семи поверхів.

Апеляційний суд наголосив на тому, що доводи позивача (апелянта) про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, або ж забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, базуються на припущеннях.

Частиною 3 статті 34 КАС України передбачено, що суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються особи, які беруть участь у справі, без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

З огляду на не згоду з висновками, викладеними в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року по справі №420/17952/22, зазначаю наступне.

Відповідно до частини 4 статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За правилами частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Цією ж статтею КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як свідчать обставини справи, підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також їх необхідність, встановлено постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі №420/17952/22. Зазначене судове рішення апеляційного суду набрало законної сили та є чинним.

Відповідно до частини 1 статті 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Положення статті 157 КАС України не передбачають чітких обставин, за яких застосовані судом заходи забезпечення адміністративного позову підлягають скасуванню. Однак, виходячи з суті інституту забезпечення позову, можна стверджувати, що підставою для скасування заходів забезпеченням позову є нові обставини, з виникненням в подальшому яких, виключається висновок суду про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або ж про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

На моє переконання, слід розмежовувати оскарження судового рішення про вжиття заходів забезпечення позову та скасування застосованих судом заходів забезпечення позову, з огляду на не тотожність цих адміністративних процесуальних процедур.

Вважаю за необхідне враховувати, що, застосовуючи заходи забезпечення позову, апеляційний суд у постанові від 24 січня 2023 року виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до реалізації запланованого проекту будівництва, який не відповідає вимогам діючого законодавства, державним будівельним нормам та вихідним даним на проектування. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до завершення будівництва з істотним порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів i правил, земельного законодавства, без відповідного права на це, всупереч цивільному призначенню земельних ділянок, містобудівній документації на місцевому рівні та державним будівельним нормам. Здійснення будівництва супроводжуватиметься втручанням в навколишнє середовище, що свідчить про те, що відновлення попереднього стану земельної ділянки буде потребувати значних зусиль. При цьому, суд зауважив на тому, що у разі задоволення позову в даній адміністративній справі та припинення права третіх осіб на виконання будівельних робіт, будуть суттєво порушені інтереси осіб, які придбали чи можуть придбати об`єкти нерухомого майна за вказаними вище адресами та яким державою гарантовано дотримання вимог містобудівного законодавства усіма суб`єктами права. В разі реалізації проекту будівництва, можливе проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за третіми особами (фізичними та юридичними особами), які в даних правовідносинах виступатимуть добросовісними набувачами, що фактично може призвести до унеможливлення виконання рішення суду. Обраний судом спосіб забезпечення позову не позбавляє замовників будівництва права на здійснення будівельних робіт після надання судом правової оцінки законності та обґрунтованості надання такого права.

Натомість, вимоги заявника про скасування застосованих заходів забезпечення зводяться до тривалості цих заходів, внаслідок чого погіршується економічний стан підприємства та погіршення економіко-технічних характеристик об`єкту, що, в свою чергу, вимагатиме від підприємства вжиття суттєвого обсягу будівельних і фінансових витрат задля відновлення об`єкту. Разом з цим, до на теперішній час не встановлено шкоди, яка завдана розміщенням об`єкту будівництва та способів її усунення, а у період дії воєнного стану, введеного на всій території України, об`єкт будівництва має бути завершений з таким розрахунком, щоб слугувати укриттям для цивільного населення.

Отже, заявником не наведено нових обставин, наявність яких виключає висновок судового рішення, яке набрало законної сили та є чинним, про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, та свідчить про підстави для скасування заходів забезпечення позову в цій адміністративній справі.

Окремо звертаю увагу на необґрунтованість доводів заявника про те, що законність виконання будівельних робіт встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили в іншій адміністративній справі №420/7564/21. При цьому, у цій справі судами перевірялись правові підстави для звернення УДАБК із позовом про знесення самочинного будівництва (спірних об`єктів будівництва) і такий позов був залишений без задоволення виключно внаслідок недотримання УДАБК вимог статті 38 Закону №3038-VI, тобто передумов для звернення із адміністративний позовом (у дослідженому випадку УДБК перед зверненням до суду із позовом не винесло замовникам будівництва припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням замовникам будівництва строку для добровільного виконання припису). Також, слід враховувати, що предметом спору у справі №420/7564/21 не була правомірність дозволу ДАБК України від 19.08.2021 року №ІУ013210722347 на виконання відповідних будівельних робіт. Як встановлено Верховним Судом під час часткового скасування судових рішень в адміністративній справі №420/7564/21, на теперішній час ні суд, ні УДАБК у межах процедури розгляду питання видачі дозвільного документу не оцінювалися і не перевірялись подані замовниками документи на їх відповідність вимогам Закону №3038-VI.

Також, не має преюдиційного значення для вирішення даної адміністративної справи і ухвала слідчого судді від 04 червня 2024 року у справі №947/35592/20 про скасування арешту на спірні об`єкти будівництва, оскільки такі заходи застосовувались з метою збереження речових доказів (об`єктів будівництва) у межах відповідного кримінального провадження. Аналогічним чином, не створює правових підстав для скасування застосованих у даній справі заходів забезпечення позову і рішення Господарського суду Одеської області від 18 липня 2024 у справі №916/2869/22 про скасування заходів забезпечення позову шляхом заборони замовникам, а також іншим фізичним та юридичним особам проводити будь-які будівельні роботи за адресами їх розташування, оскільки таке судове рішення прийнято внаслідок відмови у позові прокурора, а саме внаслідок застосування імперативних присів частини 9 статті 145 ГПК України. Крім того, підставою звернення прокурора із позовом у справі №916/2869/22 є невиконання замовниками будівництва істотних умов договорів оренди ділянок за відповідними адресами і, як свідчать обставини справи, рішення господарського суду на даний час не набрало законної сили.

Враховуючи викладене у сукупності, оскільки доводи заявника зводяться до незгоди із судовим рішенням про застосування заходів забезпечення адміністративного позову та не наведено обставин, наявність яких свідчить про відсутність потреби у застосованих заходів забезпечення позову, таких не встановлено і під час вирішення справи, вважаю заяву повністю необґрунтованою, такою, що задоволенню не підлягає.

Суддя О.В. Єщенко