Постанова

від 20.02.2025 по справі 640/9050/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/9050/21 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Заїки М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Північного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И Л А

До суду звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з позовом до Північного офісу Держаудитслужби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати Висновок від 18.03.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-08-16-000165-а.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16.08.2020 Філією «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на офіційному веб-порталі оприлюднено інформацію про публічні закупівлі (prozorro.gov.ua) про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю твердого палива (вугілля кам`яного марки ДГ (13-100)) за кодом ДК 021:2015:09110000-3 (ідентифікатор UA-2020-08-16-000165-a).

Участь у торгах взяли наступні учасники: ТОВ «ЕНІК ЕНЕРДЖІ ГРУП», ТОВ «ЮГ- УГОЛЬ», ТОВ «НТК-ТРЕЙД ЛТД», ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» та ТОВ «ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД».

Протоколом розгляду тендерних пропозицій від 04.11.2020, до аукціону допущено ТОВ «ЮГ-УГОЛЬ» (ЄДРПОУ 38693946) та ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» (ЄДРПОУ - 41308153).

Протоколом від 15.12.2020 № 1162-М, переможцем відкритих торгів визначеноТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» з ціною 2646000,00 грн. з ПДВ.

Разом з тим, 26.02.2021 на офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі prozorro.gov.ua оприлюднено наказ Північного офісу Державної аудиторської служби України від 26.02.2021 № 170 «Про початок моніторингу процедур закупівель», яким затверджено Перелік процедур закупівель для здійснення моніторингів, який містить, зокрема, процедуру закупівлі UA-2020-08-16-000165-а.

За результатами здійснення моніторингу, 18.03.2021 оприлюднено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-08-16-000165-a, яким виявлено порушення: абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», в частині не відхилення тендерної пропозиції ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД»; п. 2 ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», в частині не відміни тендерної процедури в результаті відхилення тендерної пропозиції вищенаведеного учасника і як наслідку - участі у тендерній процедурі лише одного учасника.

Позивач не погоджується з інформацією та доводами, які викладені у висновку, оскільки вони є необґрунтованими, такими, що не узгоджуються з фактичними обставинами та положеннями чинного законодавства та вважає що висновок підлягає скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю) (частина 1 статті 1 Закону № 2939-XII).

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону № 2939-XII орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Частинами 2, 3 статті 2 Закону № 2939-XII визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу (далі - Положення № 43).

Відповідно до пункту 1 Положення № 43 Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з п. 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями статті 8 Закону № 2939-XII, абзацом 2 частини 1 якої передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 2939-XII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

За правилами ч. 7 ст. 8 Закону № 2939-XII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 8 Закону № 2939-XII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування встановлено Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості № 1178).

Абзацом 1 пункту 3 Особливостей № 1178 передбачено, що замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до п. 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

У тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.

У тендерній документації зазначаються: один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.

Згідно з пп. 2 п. 44 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція:

- не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей;

- є такою, строк дії якої закінчився;

- є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації;

- не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Судом першої інстанції досліджено, що на підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 26.02.2021 № 170 «Про початок моніторингу закупівель», Північним офісом Держаудитслужби було здійснено моніторинг процедури закупівлі: Вугілля кам`яне марки ДГ (13-100), очікуваною вартістю 2887080,00 грн, ДК 021:2015:09110000-3: Тверде паливо, 840 т. Інформацію про вказану публічну закупівлю оприлюднено в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за номером: UA-2020-08-16-000165-а.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922-VIII, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2020 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену протоколом засідання тендерного комітету від 12.08.2020 № 50-М зі змінами, протокол розгляду тендерних пропозицій від 08.12.2020, протокол розкриття тендерних пропозицій від 15.12.2020 № 1162-М, тендерні пропозиції ТОВ «ЕНІК ЕНЕРДЖІ ГРУП», ТОВ «ЮГ- УГОЛЬ», ТОВ «НТК-ТРЕЙД ЛТД», ТОВ «ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД» ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД», повідомлення про намір укласти договір від 18.12.2020, договір від 29.12.2020 № УЗ/ЦБМЕС-20776/Ю, відповідь замовника на питання від 03.03.2021, 11.03.2021, 12.03.2021, рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ від 06.10.2020 № 18753-р/пк- пз та від 01.12.2020 № 22221-р/пк-пз, звіт про виконання договору від 17.03.2021.

За результатами проведеного моніторингу встановлено порушення вимогам абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31, ч. 2 ст. 32 Закону № 922-VIII, зокрема, проведеним моніторингом встановлено, невідповідність пропозиції переможця умовам ТД, адже згідно Додатку 3 «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» в складі своєї тендерної пропозиції учасник повинен надати такі документи: Згідно пункту 3.2, на підтвердження можливості постачання учасник повинен надати інформаційну довідку від виробника, на ім`я учасника щодо можливості постачання вугілля у потрібному обсязі із вказанням ідентифікатору закупівлі; згідно п. 3.6, на підтвердження відповідності вугілля технічним вимогам надати сертифікат відповідності на вугілля марки ДГ(13-100), що пропонується до постачання, виданий на ім`я виробника, за формою 4 передбаченою законодавством країни виробника (можливість надання сертифікату відповідності, щодо інших класів крупності виключена); згідно пункту 3.7, на підтвердження якості вугілля надати копію технічних умов виробника (завірену виробником) із наданням листа-дозволу виданого на ім`я учасника щодо можливості використання даного документу у процедурі закупівлі із вказанням номеру ідентифікатора закупівлі).

Однак, за висновками відповідача, переможцем не надано вищезазначені документи, чим не дотримано вимоги п. п. 5 п. 3.2, 3.6, 3.7 Додатку 3 «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» ТД, натомість на виконання вищевказаної вимоги ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» надано сертифікат походження товару на вугілля марки ДГ(0-200) та сертифікат генетичних характеристик, чим не виконано вимоги п. п. 5 п. 3.6 Додатку 3 «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» ТД.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника як таку, що не відповідає встановленим абзацем першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Тож, з наведеного слідує, що зважаючи на приписи абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону № 922-VIII, відповідач в оскаржуваному висновку дійшов висновку про невідповідність тендерної документації ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» вимогам тендерної пропозиції через не подачу зазначеним учасником у складі своєї тендерної пропозиції документів, наведених у п. 3.2, 3.6 та 3.7 додатку 3 «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» тендерної документації, до яких віднесено: інформаційну довідку від виробника, на ім`я учасника щодо можливості постачання вугілля у потрібному обсязі із вказанням ідентифікатору закупівлі; сертифікат відповідності на вугілля марки ДГ (13-100), що пропонується до постачання, виданий на ім`я виробника, за формою передбаченою законодавством країни виробника; копію технічних умов виробника (завірену виробником) із наданням листа-дозволу виданого на ім`я учасника щодо можливості використання даного документ у процедурі закупівлі із вказанням номеру ідентифікатора закупівлі.

Водночас, суд вказує на необґрунтованості вищенаведеного висновку відповідача, позаяк, розповсюдження приписів розділу 3 Додатку 3 до тендерної документації віднесено виключно на учасників процедури закупівлі, що пропонують до постачання вугілля імпортного виробництва, про що зауважено у самому розділі 3 вказаного додатку.

Разом з тим, згідно до наданих ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» в межах процедури закупівлі документів, зокрема висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 02.06.2020 № 12.2-18-1/12134 та даних про товар від 14.09.2020 № 15, запропоноване переможцем до постачання вугілля, вироблено (добуто) на території України, тобто є вугіллям вітчизняного виробництва.

А отже, на переконання суду, вказаним підтверджується нерозповсюдження вимог розділу 3 Додатку тендерної документації на тендерну документацію ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД», отже, і безпідставність висновків контролюючого органу, покладених в основу оскаржуваного висновку.

До того ж, декларацію постачальника про відповідність згідно до форми, наведено додатком 6 до тендерної документації, посилання на ненадання якої також міститься в оскаржуваному висновку, ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» було надано у складі тендерної пропозиції, що підтверджується, крім іншого, наявним на сторінці публічної закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-08-16-000165-a переліком документів, наданих зазначеним учасником процедури у складі тендерної пропозиції.

У свою чергу, відповідність поданої ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, позбавляє АТ «Укрзалізниця» достатніх правових підстав для її відхилення, з огляду на що, в діях позивача відсутні ознаки порушення приписів абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі, та, як наслідок абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 та п. 2 ч. 2 ст. 32 Закону.

При цьому, на переконання суду, мають враховуватись принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Колегія суддів зазначає, що у спірному висновку взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів.

У свою чергу, критерій «пропорційності» передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. У свою чергу «справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Щодо посилань відповідача на те, що в електронній системі публічних закупівель, замовником оприлюднено звіт про виконання договору від 17.03.2021, про що зазначено у Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 17.03.2021, у зв`язку з чим, у зобов`язаннях щодо усунення порущення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, було зазначено, що з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, Північний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо недопущення недоліків у подальшій роботі, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог через відсутність порушення прав позивача, суд вважає, що виконання закупівлі та зазначення у висновку застереження про недопущення встановлених порушень у майбутньому, не позбавляє позивача права на оскарження складеного за результатом моніторингу закупівлі висновку та покладених в його основу доводів, у разі, якщо останній вважає, що такі висновки не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на вимогах закону, що регулює спірні правовідносини.

З огляду на викладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що оскаржуваний висновок є необґрунтованим, оскільки не встановлені/відсутні порушення вимог чинного законодавства при проведенні процедури закупівлі зі сторони позивача, тому, вказаний висновок про результати моніторингу закупівлі підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби України - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

М.М. Заїка