Постанова

від 20.02.2025 по справі 640/15997/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15997/21 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив:

- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) суми індексації грошового забезпечення з період з 16 вересня 2015 по 05 листопада 2017 року в сумі 80 429,33 грн. (з врахуванням базового місяця - січня 2008 року), визнати протиправною;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) суми індексації грошового забезпечення в період з 16 вересня 2015 по 05 листопада 2017 року в сумі 80 429,33грн., (з врахуванням базового місяця - січня 2008 року).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з період з 16 вересня 2015 по 05 листопада 2017 року з врахуванням базового місяця - січня 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 16 вересня 2015 по 05 листопада 2017 року з врахуванням базового місяця - січня 2008 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Частиною 2 ст.311 КАС України визначено, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів не вбачає підстав для здійснення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивач проходив військову службу у в/ч НОМЕР_3 та відповідно до Витягу з наказу №122 від 04.06.2019 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та знято з усіх видів забезпечення.

Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплати суми індексації грошового забезпечення з період з 16 вересня 2015 по 05 листопада 2017 року (з врахуванням базового місяця - січня 2008 року).

Із довідки від 18.05.2021 №77/11-25 наданої відповідачем вбачається, що базовий місяць для нарахування індексації - січень 2016 року.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за спірний період, звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Статтею 2 Закону України № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно ч.2 ст.6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з п. 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Враховуючи вищевикладене, при обчисленні індексації грошового забезпечення застосуванню підлягає пункт 5 Порядку №1078, в редакції постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015, яка застосовується з 01.12.2015.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294), якою було затверджено схеми посадових окладів.

Відповідно до пункту 13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів, а саме 01.03.2018.

Відповідно до наведених положень пункту 5 Порядку №1078 місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) (базовий місяць) є тим місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу.

Оскільки підвищення тарифних ставок (окладів) мало місце у січні 2008 року, то для розрахунку індексації з 01.12.2015 цей місяць і є базовим.

При цьому зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем нарахування та виплату позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 05.11.2017 проведено з порушенням Порядку №1078, та не застосовано базовий місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в цей період січень 2008 року, такі дії відповідача є протиправними.

Тобто, саме з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідач повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, а не з 16.09.2015, як помилково вказав суд першої інстанції.

Як наслідок, слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.12.2015 по 05.11.2017 із застосуванням січня 2008, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з врахуванням проведених виплат.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 05.11.2017 з застосуванням січня 2008, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 05.11.2017 із застосуванням січня 2008 як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2020 по справі №420/1207/19.

В решті позовні вимоги є безпідставними.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для часткового скасування оскаржуваного судового рішення та прийняття в цій частині нової постанови про часткове задоволення позову.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно частково скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти в цій частині нову постанову про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року скасувати в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з період з 16 вересня 2015 по 05 листопада 2017 року з врахуванням базового місяця - січня 2008 року та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 16 вересня 2015 по 05 листопада 2017 року з врахуванням базового місяця - січня 2008 року.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з період з 01 грудня 2015 по 05 листопада 2017 року з врахуванням базового місяця - січня 2008 року та зобов`язати Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 01 грудня 2015 по 05 листопада 2017 року з врахуванням базового місяця - січня 2008 року, з врахуванням проведених виплат.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма