Постанова

від 17.02.2025 по справі 620/4830/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції Клопот С.Л.

Суддя-доповідач Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року Справа № 620/4830/24

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,

за участі секретаря Бродацької І.А.,

представника Відповідача Ананко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства

«Ічнянський молочно-консервний комбінат»

до Головного управління ДПС у Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування податкових

повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Приватне акціонерне товариство «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - Відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 21 грудня 2023 року №13728/ж10/25-01-07-00, №13729/ж1О/25-О1- 07-00, винесені Головним управлянням ДПС у Чернігівській області.

В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначав, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені ГУ ДПС у Чернігівській області у відношенні ПАТ "Ічнянський молочно-консервний комбінат", є необґрунтованими, протиправними, суперечать законодавству та підлягають скасуванню. Зокрема, Позивач стверджує, що висновки контролюючого органу про те, що ПрАТ «ІМКК» не виписуються первинні документи в момент фактичного здійснення операції не відповідають дійсності.

Окрім того, ПрАТ «ІМКК» зазначає, що у Порядку заповнення податкової накладної №1307 відсутня імперативна вимога, що найменування товару в графі 2 податкової накладної повинне відповідати найменуванню, зазначеному в первинних документах, якими супроводжується постачання товару.

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що висновки, зроблені контролюючим органом, без посилання на положення нормативно-правових актів. Зокрема, пункт 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 дійсно не містить в собі імперативної вимоги, що найменування товару в графі 2 Податкової накладної повинне відповідати найменуванню, зазначеному в первинних документах, якими супроводжується постачання товару.

При цьому, суд відзначив, що під час перевірки контролюючому органу були надані як первинні документи, оформлені належним чином та містять в собі всі відомості про господарську операцію між підприємствами. Більш того, в податкових накладних вказаний обов`язковий реквізит код УКТ ЗЕД, якому відповідає назва та наступні критерії: «Молоко та вершки, незгущені та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин».

Разом з тим, аналізуючи господарські операції Позивача з ТОВ «ЦУКРАГРОПРОМ», суд зазначив, що і в товарно-транспортних накладних, видаткових накладних та в податкових накладних зазначено найменування поставленого товару «Цукор», а тому не погодився з висновком Відповідача щодо неможливості ідентифікувати поставлений товар.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову - відмовити, зазначаючи доводи, аналогічні тим, які були викладені ним у відзиві на позовну заяву.

В обґрунтування вимог своєї скарги, Апелянт зазначає, що перевіркою встановлено, що виписка первинних документів під час здійснення господарських операцій з ПрАТ «Нива-плюс» та з СТОВ «Інтер» здійснювалася не в момент фактичного здійснення операції.

Окрім того, контролюючий орган стверджує, що ним було встановлено невідповідність номенклатури податкової накладної з первинними документами, що не дає змогу ідентифікувати поставлені товари, а саме яке молоко та який цукор було отримано відповідно до своїх якісних характеристик та форми чи фасовки. Зокрема, Апелянт наполягає на тому, що найменування товару в графі 2 податкової накладної повинне відповідати найменуванню, зазначеному в первинних документах, якими супроводжується постачання товару.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024, 25.11.2024 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційні скарги та призначено справу до судового розгляду.

5. Від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Позивач зокрема зазначає, що в акті перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області не зафіксована наявність будь-яких інших Договорів за цей період між ПрАТ «ІМКК» та ПрАТ «Нива-плюс», СТОВ «Інтер» з приводу закупівлі будь-якого іншого молока. Крім того, Позивач зазначив, що Апелянтом не було встановлено фактів, що ПрАТ «Нива-плюс» та СТОВ «Інтер» поставлялось будь-які інше «молоко» ніж те, щодо якого наявні первинні бухгалтерські документи, які знайшли своє відображення в акті перевірки.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у Головного управління ДПС у Чернігівській області було витребувано детальний розрахунок сум, нарахованих приватному акціонерному товариству "Ічнянський молочно-консервний комбінат" у податкових повідомленнях-рішеннях від 21 грудня 2023 року №13728/ж10/25-01-07-00, №13729/ж10/25-01-07-00 з виокремленням їх складових щодо господарських операцій з кожним з контрагентів приватного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" окремо.

7. На виконання зазначеної ухвали суду, Апелянт надав відповідні розрахунки.

8. У судовому засіданні представник Апелянта підтримав правову позицію контролюючого органу, викладену в апеляційній скарзі в повному обсязі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник Позивача у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки не відомо.

Вислухавши думку учасників справи, порадившись на місці, колегія суддів вирішила вважати за можливе здійснити розгляд цієї справи за відсутності сторони Позивача.

9. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

10. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

11. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (далі - ПрАТ «ІМКК») щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування.

За результатами перевірки Контролюючим органом складено Акт від 15.11.2023 р. №11187/Ж5/25-01-07-02-01 документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ІМКК» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування (далі - Акт, Акт перевірки).

Відповідно до Висновку Акту перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2023 року у Декларації від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування (з врахуванням уточнюючих розрахунків) встановлено порушення:

- п. 200.1, абз. б пункту 200.4, пунктів 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), пунктів 4, 5 розділу V Прядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами і доповненнями), підприємством завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2 581 393 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1. п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.4, ст. 200, п. 200.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (із змінами та доповненнями), абз. 1, п. 5 розділу V Прядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами і доповненнями), завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду за серпень 2023 року всього на 877 612 грн.

Не погоджуючись з висновками зробленими в Акті перевірки Контролюючим органом ПрАТ «ІМКК», керуючись пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України направлено заперечення від 01.12.2023 р. вих №01/23-1896 на даний акт.

Контролюючим органом заперечення ПрАТ «ІМКК» від 01.12.2023 по суті відхилені, у відповіді на заперечення в листі ГУ ДПС у Чернігівській області від 19.12.2023 р. № 2466/ж12/25-01-07-04-06 Контролюючий орган повідомив, що підстав для зміни висновків в Акті перевірки немає та 21.12.2023 р. за результатами перевірки прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) №13728/ж10/25-01- 07-00, №13729/ж10/25-01-07-00.

Відповідно до ППР від 21.12.2023 №13728/ж10/25-01-07-00 на підставі Акту перевірки 15.11.2023 р. №11187/Ж5/25-01-07-02-01 встановлено порушення:

- п. 200.1, абз. б пункту 200.4, пунктів 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), пунктів 4, 5 розділу V Прядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами і доповненнями), підприємством завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2 581 393 грн., а також нараховано штрафні санкції в розмірі 1 290 696,50 грн.;

Відповідно до ППР від 21.12.2023 №13729/ж10/25-01-07-00 на підставі Акту перевірки 15.11.2023 р. №11187/Ж5/25-01-07-02-01 встановлено порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1. п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.4, ст. 200, п. 200.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (із змінами та доповненнями), абз. 1, п. 5 розділу V Прядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами і доповненнями), завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду за серпень 2023 року всього на 877 612 грн.

ПрАТ «ІМКК» не погодившись з вказаними Податковими повідомленнями-рішеннями від 21 грудня 2023 р. №1№13728/ж10/25-01-07-00, №13729/ж10/25-01-07- 00, подано скаргу до ДПС України, яке своїм рішенням від 05.03.2024 р. №6041/6199 00-06-01-01-06 залишило скаргу ПрАТ «ІМКК» без задоволення, а ППР без змін.

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі -продажу молока № 25/02/22 від 25.02.2022р., укладеного з ПрАТ «Нива-Плюс», ПрАТ «Нива-Плюс» здійснюється поставка «Молоко коров`яче незбиране, охолоджене».

За результатами перевірки ДПС встановлено, що за серпень 2023 року в видаткових накладних, ТТН, СТН був отриманий товар «Молоко коров`яче незбиране», на поставлений товар ПрАТ «Нива-плюс» були виписані податкові накладні в яких зазначено найменування товару «Молоко».

В податкових накладних ПРАТ «Нива-Плюс» вказаний обов`язковий реквізит код УКТ ЗЕД 0401, якому відповідає назва та наступні критерії: «Молоко та вершки, незгущені та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин: - з вмістом жирів понад 1 мас.%, але не більш як 6 мас.%: - - інші».

В результаті за даними перевірки встановлено, що виписка первинних документів (видаткові накладні) здійснюється не в момент фактичного здійснення операції, а по десятиденках, а також встановлено невідповідність номенклатури податкової накладної з первинними документами, що не дає змогу ідентифікувати поставлені товари, так як номенклатура «Молоко» має узагальнену назву товару і не ідентифікує його. Найменування товару в графі 2 ПН повинне відповідати найменуванню, зазначеному в первинних документах, якими супроводжується постачання товару (товарно-транспортних накладних, спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної сировини, видаткових накладних). Отже податкові накладні складені з порушеннями норм п.201.1. статті 201 11КУ, і суми ПДВ за такою ПН не можуть бути віднесені до податкового кредиту відповідно до п. 198.6 1КУ.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Під час перевірки контролюючому органу були надані як Товарно-транспортні накладні так і Спеціалізовані товарно-транспортні накладні на перевезення молочної сировини, зокрема, Спеціалізовані товарно-транспортні накладні містять в собі назву вантажовідправника - ПрАТ «Нива-плюс» та його печатку і підпис уповноваженої особи, яка відправила Товар, а також назву вантажоодержувача 1рАТ «ІМКК» та його печатку і підпис уповноваженої особи, яка прийняла Товар, назву та обсяги Товару, тобто містять в собі всі відомості про господарську операцію між підприємствами.

Крім того, в ході перевірки Контролюючому органу надавався Договір купівлі - продажу молока № 25/02/22 від 25.02.2022р., в п. 4.9 якого сторони погодили умову: «п.4.9. Право власності на Товар, та всі відповідні ризики щодо втрати Товару, переходять від Продавця до Покупця з моменту підписання Сторонами відповідної спеціалізованої товарно-транспортної накладної на відповідну партію товару після остаточного приймання по якісним показникам Товару на території та лабораторії Покупця».

Окрім того, за результатами перевірки Відповідачем встановлено, що за серпень 2023 року в ТТН, СТН, які були оформлені СТОВ «Інтер» стосовно постачання товару за Договором постачання молоко-сировини №23092020К зазначено найменування товару «Молоко», а зведена видаткова накладна за місяць серпень виписана СТОВ «Інтер» на постачання Товару «Молоко коров`яче незбиране», при цьому, на поставлений згідно умов Договору товар СТОВ «Інтер» були виписана відповідна податкова накладна, в якій зазначено найменування товару також «Молоко коров`яче незбиране».

В податкових накладних СТОВ «Інтер» вказаний обов`язковий реквізит код УКТ ЗЕД 0401, якому відповідає назва та наступні критерії: «Молоко та вершки, незгущені та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин».

В результаті за даними перевірки встановлено, що виписка первинних документів (видаткові накладні) здійснюється не в момент фактичного здійснення операції, а зведена один раз на місяць, а також встановлено невідповідність факту відвантаження товару за товарно-транспортними накладними (спеціалізованими товарно-транспортними накладними на перевезення молочної сировини) факту виписки первинних документів (видаткові накладні), а також не відповідність номенклатури податкової накладної з первинними документами що не дає змогу ідентифікувати поставлені товари. Найменування товару в графі 2 ПН повинне відповідати найменуванню, зазначеному в первинних документах, якими супроводжується постачання товару (товарно-транспортних накладних, спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної сировини, видаткових накладних). Отже, податкові накладні складені з порушеннями норм п.201.1. статті 201 ПКУ, і суми ПДВ за такою ПН не можуть бути віднесені до податкового кредиту відповідно до п. 198.6 ПКУ.»

Під час перевірки контролюючому органу були надані як Товарно-транспортні накладні так і Спеціалізовані товарно-транспортні накладні на перевезення молочної сировини, зокрема, Спеціалізовані товарно-транспортні накладні містять в собі назву вантажовідправника - СТОВ «Інтер» та його печатку і підпис уповноваженої особи, яка відправила Товар, а також назву вантажоодержувача ПрАТ «ІМКК» та його печатку і підпис уповноваженої особи, яка прийняла Товар, назву та обсяги Товару, тобто містять в собі всі відомості про господарську операцію між підприємствами.

Крім того, в ході перевірки Відповідачу надавалась Додаткова угода від 01.10.2021 р. до Договору постачання молоко-сировини №23092020К від 17.09.2020 р., якою сторони виклали п. 3.7 Договору в наступній редакції: «п. 3.7. Сторони погоджуючись, що відносини за вказаним Договором мають безперервний/ритмічний характер у розумінні вимог діючого податкового законодавства. Підписанням цього Договору, Постачальник зобов`язується виписувати податкові накладні та видаткові накладні за кожний календарний місяць поставок (зведені накладні) - станом на останнє число місяця та реєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15-ти календарних днів з дати виписки.».

Також судом першої інстанції було встановлено, що відповідно договору поставки №4ЦА/0622/01 від 02.06.2022р., укладеного з ТОВ «Цукорагропром», як Продавець зобов`язується поставити Товар, а саме «Цукор- пісок».

Згідно специфікації №75 до вказаного Договору найменування товару «Цукор білий кристалічний». Цукор білий кристалічний також зазначено у Декларації виробника.

В той же час в товарно-транспортних накладних, видаткових накладних (які є первинними документами, що підтверджують господарську операцію) та податкових накладних зазначено найменування поставленого товару за даним Договором поставки «Цукор».

В податкових накладних ТОВ «ЦУКРАГРОПРОМ» вказаний обов`язковий реквізит код УКТ ЗЕД 1701 99 10 00, якому відповідає назва та наступні критерії: «Цукор з цукрової тростини або з цукрових буряків і хімічно чиста цукроза, у твердому стані - цукор білий».

В Акті перевірки, з огляду на невідповідність назв товару в договорі, специфікаціях до договору і первинних документах ДПС «встановлено невідповідність номенклатури податкової накладеної з первинними документами, що не дає змогу ідентифікувати поставлені товари, так як номенклатура «Цукор» має узагальнену назву товару і не ідентифікує його. Найменування товару в графі 2 ПН повинне відповідати найменню, зазначеному в первинних документах, якими супроводжується постачання товару.».

12. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1.2 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктами 78.1.7, 78.4-78.9 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 , дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно до пунктів 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі - П(С)БО 16), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Підпунктами «а», «б», пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені положеннями статті 198 ПК України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абзацами першим та другим пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. №1307, який зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/28267, платники податку, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. При цьому код згідно з УКТ ЗЕД зазначається на рівні позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії відповідно до Закону України "Про Митний тариф України".

Законом України «Про митний тариф» від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX встановлюється Митний тариф України {групи 01-49; групи 50-97}, а також визначені особливості застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД.

Відповідно до пункту 16 цього ж Порядку, Таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.

До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, а саме: 1) до графи 2 - опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 1 Закону №996-ХІV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність змін у структурі активів платника та їх кількісних показників позбавляє первинні документи доказової сили для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Висновки суду апеляційної інстанції.

13. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.

Предметом спору у цій справі є фінансово-господарські взаємовідносини Позивача з контрагентами: ПрАТ «Нива-плюс», СТОВ «Інтер» та ТОВ «ЦУКОРАГРОПРОМ» висновки щодо яких викладені податковим органом в акті перевірки від 15.11.2023 р. №11187/Ж5/25-01-07-02-01.

14. Аналізуючи доводи Апелянта, судова колегія відзначає, що вони переважно зводяться до невідповідності найменування товару, зазначеного податкових накладних первинним документам, складеним за такими господарськими операціями.

15. Зокрема, контролюючий орган зазначає, що відповідно до товарно-транспортних накладних (далі- ТТН), спеціалізованих ТТН на перевезення молочної сировини Позивачем був отриманий товар «Молоко коров`яче незбиране», але видаткові накладні та податкові накладні виписані із зазначенням номенклатури «Молоко».

16. Однак, колегія суддів вважає такі доводи Апелянта необґрунтованими, оскільки, як правильно зазначено судом першої інстанції, пункт 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 не містить в собі імперативної вимоги, що найменування товару в графі 2 Податкової накладної повинне відповідати найменуванню, зазначеному в первинних документах, якими супроводжується постачання товару.

17. Водночас, колегія суддів акцентує увагу на тому, що дані податкової накладної формуються на підставі первинних документів, до яких, зокрема, належать видаткові накладні.

18. Так, з матеріалів справи вбачається, що найменування товару, зазначене у податкових накладних «Молоко» відповідає тому найменуванню, яке зазначено постачальником у видатковій накладній від 31.08.2023 №276, а саме «Молоко». Тобто, доводи Апелянта про невідповідність номенклатури податкової накладної з первинними документами є безпідставним. Разом з тим, апеляційний суд відзначає, що ТТН не є первинним документом, що підтверджує факт придбання товарно-матеріальних цінностей.

19. При цьому, колегія суддів також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.03.2023 у справ №804/644/16, згідно з якими наявність або відсутність ТТН та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов?язаннях платника податків. Крім того, ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов?язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

20. Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, в податкових накладних ПРАТ «Нива-Плюс» вказаний обов`язковий реквізит код УКТ ЗЕД 0401, якому відповідає назва та наступні критерії: «Молоко та вершки, незгущені та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин: - з вмістом жирів понад 1 мас.%, але не більш як 6 мас.%: - - інші». Більш того, відповідно до приміток до групи 04 Особливостей застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, термін "молоко" означає незбиране молоко або повністю чи частково знежирене молоко.

21. Аналізуючи доводи Апелянта щодо господарських операцій між Позивачем та СТОВ «Інтер», колегія судів зазначає наступне.

22. Так, контролюючий орган стверджує, що відповідно до ТТН, спеціалізованих ТТН на перевезення молочної сировини Позивачем був отриманий товар «Молоко», але на зазначені поставки товару «Молоко», видаткова накладна виписана із номенклатурою «Молоко коров`яче незбиране», що не дає змогу ідентифікувати поставлені товари.

23. Однак, колегія суддів такі доводи Апелянта до уваги не приймає як такі, що спростовуються матеріалами справи. Зокрема, як у первинних документах - у видатковій накладній від 31.08.2023 №27, ТТН, спеціалізованих ТТН, так і у податковій накладній від 31.08.2023 №6 номенклатура товару зазначена однаково, а саме: «Молоко коров`яче незбиране»/т.1 а.с. 77,78-92,93,169-183/.

24. Крім того, судова колегія відзначає, що під час перевірки контролюючому органу були надані як ТТН, так і спеціалізовані ТТН на перевезення молочної сировини, видаткова накладна, які містять в собі назву вантажовідправника - СТОВ «Інтер» та його печатку і підпис уповноваженої особи, яка відправила Товар, а також назву вантажоодержувача ПрАТ «ІМКК» та його печатку і підпис уповноваженої особи, яка прийняла Товар, назву та обсяги Товару, тобто містять в собі всі відомості про господарську операцію між контрагентами.

25. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що доводи Апелянта не знайшли свого підтвердження під час перегляду апеляційним судом оскаржуваного рішення суду в цій частині.

26. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині здійснення господарських операцій між Позивачем та ТОВ «ЦУКОРАГРОПРОМ», колегія суддів відзначає наступне.

27. Так, Апелянт, стверджуючи про порушення норм декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, посилається на те, що відповідно до додатку 75 від 02.08.2023 до договору поставки №4ЦА/0622/01 від 02.06.2022, специфікації №75: найменування товару «Цукор білий кристалічний», що зазначено також у декларації виробника, водночас, на постави ТОВ «ЦУКОРАГРОПРОМ» виписано видаткові накладні з номенклатурою «Цукор», що свідчить про невідповідність номенклатури податкової накладної з первинними документами, що не дає змогу ідентифікувати поставлені товари.

28. Аналізуючи такі доводи апелянта, колегія суддів відзначає, що як у первинних документах (у видаткових накладних), так і у податкових накладних, номенклатура товару зазначена однаково, а саме «Цукор».

29. Водночас, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, дані податкової накладної не формуються на підставі такого договору, а тому у спірній ситуації відмінність найменування товару, зазначеного у договорі та у податковій накладній, складеній на підставі первинного документу, не є помилкою.

30. Більш того, апеляційний суд також акцентує увагу на тому, що ГУ ДПС у Чернігівській області не посилається на наявність будь-яких інших Договорів між ПрАТ «ІМКК» та ТОВ «ЦУКОРАГРОПРОМ» щодо поставки будь-якого іншого цукру, ніж той, щодо якого наявні первинні бухгалтерські документи.

31. Також колегія суддів відзначає, що контролюючий орган, посилаючись на складення первинних документів не в момент фактичного здійснення операцій між Позивачем та ПрАТ «Нива-плюс», СТОВ «Інтер» та ТОВ «ЦУКОРАГРОПРОМ», не надає жодних доказів того, що господарські операції відображені платником податків не у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, а тому доводи Апелянта у цій частині апеляційним судом до уваги не приймаються.

32. Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

33. Отже, доводи апеляційної не спростовують висновків суду і Апелянт, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

34. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

35. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року - без змін.

36. Розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, витрати на сплату судового збору перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 20 лютого 2025 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк