Постанова

від 19.02.2025 по справі 560/11701/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11701/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

19 лютого 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Колективного спеціалізованого будівельно-монтажного підприємства на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Колективного спеціалізованого будівельно-монтажного підприємства до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , Шепетівська міська рада про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1.Короткий зміст позовних вимог.

1.1 12 серпня 2024 року Колективне спеціалізоване будівельно-монтажне підприємство, звернулось до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить зобов`язати головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6810700000:01:005:0808, розташованої за адресою Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Островського (Соборності), 52 П.

2.Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

2.1Спірні правовідносини виникли з приводу того, що позивач не має можливості розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру з видачею витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (присвоєння кадастрового номера на земельну ділянку) площею 0,6714 га 11.03 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд будівельних організацій та підприємств із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

2.2В адміністративному позові зазначено, що при формуванні каталогу координат поворотних точок земельної ділянки встановленої, що під інженерною спорудою "Циклон" (відповідно до технічного паспорта на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 25.07.2019 р. літ "В") та фактичного її місця розташування, зареєстрована в Державному земельному кадастрі земельна ділянка з кадастровим номером 6810700000:01:005:0808, площа накладення складає 0,0087 га.

2.3Згідно з отриманим позивачем витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6810700000:01.005:0808, зареєстрована Управлінням Держземагенства у Шепетівському районі Хмельницької області 11.12.2014 р. Державна реєстрація земельної ділянки була проведена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 19.11.2014 р., ФОП « ОСОБА_2 ».

2.4Згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: земельна ділянка з кадастровим номером 6810700000:01:005:0808, розташована за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 2009 від 25.12.2015р., посвідченого приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Мартиненко А.М.

3.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.

3.1Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.08.2024 у відкритті провадження за вказаним вище адміністративним позовом відмовлено.

3.2Суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку виник приватноправовий спір у зв`язку із реєстрацією майна і майнових прав, а тому даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

4.Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1Не погодившись із ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.08.2024, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4.2В обґрунтування скарги позивач посилається на передчасність висновків суду першої інстанції та неповне з`ясування обставин справи.

4.3Відповідач та треті особи правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

ІІ. Мотивувальна частина.

1.Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

1.2Поняття «суд, встановлений законом» передбачає, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

1.3У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

1.4За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

1.5За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

1.6З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

1.7Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

1.8Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статі 4 КАС України).

1.9Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

1.10Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

1.11Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справи адміністративної юрисдикції. Водночас неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

1.12Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

1.13За унормуванням пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

1.14Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначена ст. 19 КАС України та, зокрема, встановлено що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

1.15Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

1.16Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що між позивачем та ОСОБА_1 виник приватно-правовий спір, адже спірні правовідносини виникли з приводу того, що позивач не має можливості розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру з видачею витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (присвоєння кадастрового номера на земельну ділянку) площею 0,6714 га 11.03 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд будівельних організацій та підприємств із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Підставами звернення до суду виникли поза межами дій державного реєстратора та відповідних публічно-правових відносин, що не належить до компетенції адміністративного суду.

1.17За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

2.Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

2.2Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення про відмову у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Колективного спеціалізованого будівельно-монтажного підприємства залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.