Ухвала

від 20.02.2025 по справі 350/1898/24

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/1898/24

Номер провадження 2/350/83/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2025 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.,

секретаря судового засідання Маєвської С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рожнятів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

У провадженні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області перебуває вищезазначена цивільна справа №350/1898/24 (провадження №2/350/83/2025).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 20.02.2025 о 11:00 год. повторно не прибув, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся, однак не повідомив суд про причини неявки до суду, заяв про розгляд справи у його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Суд, проаналізувавши матеріали цивільної справи, прийшов до такого висновку.

За змістом пункту 1 частини 1, 3 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 2 статті 223 ЦПК України встановлено вичерпний перелік підстав відкладення розгляду справи.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв`язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Матеріалами справи підтверджено, що розгляд справи відкладався у зв`язку із неприбуттям всіх сторін по справі у судові засідання 06.02.2025 та 20.02.2025.

Відповідно до частини 5 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Проаналізувавши вищенаведені норм цивільного процесуального закону вбачається, що умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України, врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно з ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач у судове засідання повторно не прибув, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася, однак не повідомив про причини неприбуття до суду, заяв про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило, тому суд вважає, що ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини.

Відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст.142, 223, 257, 260, 261, 353,354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.М.Бейко