Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/5805/24
Провадження №: 2/332/426/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И
21 лютого 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді- Завіновської А.П.,
при секретарі судового засідання - Літвіновій Т.А.,
за участю - позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Воздвижівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Континент», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Тетяна Миколаївна, про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування,
в с т а н о в и в:
07.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із наведеним вище позовом, в обґрунтування якого зазначав наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 .
За життя батько склав заповіт, посвідчений 29.10.2007 року, секретарем виконавчого комітету Верхньотерсянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області Приходько Н.М., зареєстрований в реєстрі за № 465, згідно з яким все своє майно він заповідав йому (позивачу), зокрема на земельну частку (пай).
Він (позивач) звернувся до приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Т.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай).
Постановою приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Т.М., від 05.02.2024 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, який би свідчив про наявність права власності у його батька на земельну частку (пай).
Зазначав, що з 1990 року по 1999 р.р. його батько працював в КСП імені Леніна на посаді механіка мехтока та був членом КСП.
В 1992 році в Україні було розпочато розпаювання земель недержавних сільськогосподарських підприємств, а тому його батько як член КСП імені Леніна мав право на земельну частку (пай).
Водночас при його зверненні до виконавчого комітету Воздвижівської сільської ради Пологівського району Запорізької області встановлено, що сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 , не видавався.
У зв`язку з тим, що його батько працював в КСП імені Леніна, вважав, що останній набув право на земельну частку (пай), але сертифікат, який би посвідчував право власності на пай у складі земель колишнього КСП, з невідомих причин не був виданий.
Отже, ОСОБА_1 просив визнати за ним право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом площею 5,61 умовних кадастрових гектарів із земель комунальної власності Воздвижівської сільської територіальної громади Пологівського району Запорізької області.
В судове засідання представники відповідачів Воздвижівської сільської ради Пологівського району Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Континент», а також третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 не з`явились, звернулися з заявами про розгляд справи без їх участі. При цьому, представник відповідача - Воздвижівської сільської ради Пологівського району Запорізької області у своїй заяві зазначив, що не заперечує проти позовних вимог у випадку доведеності обставин, зазначених у позовній заяві.
Відповідно до норм ч. 3 ст.211ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи, що представники відповідачів та третя особа заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутність, суд вважає можливим проводити дане судове засідання у відсутність зазначених осіб.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовну заяву підтримав, з підстав наведених у ній.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що працювали разом з батьком позивача у КСП імені Леніна та знають, що він був членом цього КСП. Однак, їм невідомо чому ОСОБА_2 не отримав земельну частку (пай).
Заслухавши позивача, свідків, перевіривши матеріали справи, зокрема спадкову справу, та докази наявні в них, суд приходить до наступного висновку.
Як визначено в статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способи захисту передбачені ст. 16 ЦК України.
Відповідно до положень статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 1216 ЦК Українивстановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК Українипередбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).
Згідно частини 1статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим 20 листопада 2008 року (а.с. 11).
За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений 29.10.2007 року народження, секретарем виконавчого комітету Верхньотерсянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області Приходько Н.М., зареєстрований в реєстрі за № 465, згідно з яким все своє майно заповідав позивачу (а.с. 13).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.
21 січня 2022 року рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області позивачу визначено додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини (а.с. 106-108).
05.02.2024 позивач звернувся до приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Т.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) (а.с. 102-103).
05.02.2024 приватним нотаріусом Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Т.М. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що позивачем не було надано правовстановлюючого документу, який би свідчив про наявність права власності у померлого ОСОБА_2 на земельну частку (пай) (а.с. 116-117).
Виходячи з довідки, наданої виконавчим комітетом Воздвижівської сільської ради Пологівського району Запорізької області від 27.05.2024 року № 02-36/87, сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 , не видавався (а.с. 21).
Згідно до копії Державного акту на право колективної власності на землю серії ЗП 00354, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1, та виданого на підставі рішення Верхньотерсянської сільської ради народних депутатів від 19 травня 1995 доку № 3, колективному сільськогосподарському підприємству імені Леніна передано у колективну власність 3531,1 гектарів землі. Землю передано для ведення сільськогосподарського виробництва (а.с. 16).
У довідці виконавчого комітету Воздвижівської сільської ради Пологівського району Запорізької області за № 02-36/141 від 17.07.2024 року зазначено, що оригінал державного акту на право колективної власності на землю серії ЗП 00354, зберігається в Воздвижівській сільській раді Пологівського району Запорізької області. При цьому, вказано, що список - додаток до зазначеного державного акту в сільській раді відсутній, зазначений документ не зберігся та колективним сільськогосподарським підприємством імені Леніна (яке на даний час припинило свою діяльність) на збереження до сільської ради не передавався. Отже, в сільській раді інформація щодо наявності в списку-додатку до державного акту на право колективної власності КСП ім. Леніна, ОСОБА_2 відсутня (а.с. 22).
Відповідно до рішення уповноважених членів КСП імені Леніна від 01 лютого 1999 року (протокол № 1) КСП імені Леніна реорганізоване в товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Континент» реєстраційний № 0214088600010078 від 28 квітня 2000 року і є його правонаступником, що також підтверджується історичною довідкою від 29.08.2000 року (а.с. 17-18, 20, 41-42).
За змістом довідки наданої ТОВ «Агро-Континент» від 17 лютого 2021 року № 18, згідно з архівними відомостями ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працював на посаді «механік мехтока» в КСП імені Леніна з 1990 по 1999 роки та був членом КСП імені Леніна (а.с. 19).
Статтею 14Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Пунктом 11 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30.05.2008 року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» визначено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексуУкраїни 1990року,Указу ПрезидентаУкраїни від8серпня 1995року №720/95«Про порядокпаювання земель,переданих уколективну власністьсільськогосподарським підприємствамі організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положеньЗемельного кодексуУкраїни від25жовтня 2001року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
За змістом положень п. 2 Указу Президента Українивід 08серпня 1995року №720/95«Про порядокпаювання земель,переданих уколективну власністьсільськогосподарським підприємствамта організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормамиЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Статтею 4 Закону України«Про колективнесільськогосподарське підприємство» визначено, що підприємство діє на основі статуту. У статуті підприємства вказуються найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї, порядок розподілу прибутку, отриманого від операцій із цінними паперами, загальні права та обов`язки членів підприємства; передбачаються органи самоврядування, порядок їх формування та компетенція, права та обов`язки підприємства і його членів щодо використання й охорони земель, водних та інших природних ресурсів, виробничо-господарської, фінансової і трудової діяльності, питання оплати та охорони праці, соціальні гарантії, умови і порядок реорганізації та ліквідації підприємства. Статут підприємства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству України.
Згідно до статті 5 вказаного Закону, членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягай 16-річного віку, визнають і виконують його статут.
Відповідно до положень ч. ч. 9, 10 ст.5Земельного КодексуУкраїни (в редакції 1992 року), кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою ст. 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.
Стаття 23ЗК України (в редакції 1992 року) визначала, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.
Тобто, право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 02.05.2018 року у справі № 614/568/16-ц).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був членом колективного сільськогосподарського підприємства імені Леніна, що, окрім наведених вище доказів та показів свідків, зокрема підтверджується і книгами обліку розрахунків по оплаті праці з 1990 року по 1999 роки (а.с. 19, 23-24, 25-26, 27-28, 29-30, 31-32, 33-34, 35-36, 37-38, 39-40).
Колективне сільськогосподарське підприємство імені Леніна під час розпаювання отримало Державний акт на право колективної власності на землю серії ЗП 00354 (а.с. 16).
Водночас позивачем суду не було надано невід`ємної частини Державного акту на право колективної власності на землю - додатку 1 Списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, кооперативу або товариства.
З огляду на вказані обставини, суд позбавлений можливості перевірити чи було включено ОСОБА_2 до списку до Державного акту на право колективної власності на землю, та відповідно, чи існувало у нього право на земельну частку (пай) за життя, а отже чи увійшло вказане майно до складу спадщини, згідно до положень ст. 1218 ЦК України.
Враховуючи, що ці обставини не були доведені позивачем, суд вважає необхідним у задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст. ст.16,328,1216-1220,1223,1258,1261,1268 ЦК України,ст. 14 Конституції України,Указом Президента України від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»,Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ст. ст.4,12,13,19,51,76-81,141,211,247,258-259,263-265,268,272,273 ЦПК України, суд
ухвалив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Воздвижівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Континент», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Тетяна Миколаївна, про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Відповідач: Воздвижівська сільська рада Пологівського району Запорізької області, адреса: Запорізька область, Пологівський район, с. Верхня Терса, вул. Центральна, буд. 32-Д, код ЄДРПОУ 04353089.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Континент», адреса: Запорізька область, Пологівський район, с. Верхня Терса, вул. Центральна, буд. 78, код ЄДРПОУ 25492990.
Третя особа: Приватний нотаріус Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Тетяна Миколаївна, адреса: Запорізька область, Пологівський район, с. Верхня Терса, вул. Центральна, буд. 78.
Суддя: А.П. Завіновська
Суд | Заводський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2025 |
Оприлюднено | 24.02.2025 |
Номер документу | 125314111 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Заводський районний суд м. Запоріжжя
Завіновська А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні