Рішення

від 21.02.2025 по справі 472/1261/24

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/1261/24

Провадження №2/472/145/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2025 року с-ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Щербини О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, спрощеному позовному проваджені, в залі суду селища Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Перший відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В :

25 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Перший відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

В позовній заяві представник позивача ОСОБА_3 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 . Його народження було зареєстровано 29 березня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області, про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за № 32.

Як вбачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_4 , його батьками є: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .

15 липня 2016 року Веселинівським районним судом Миколаївської області було ухвалено судове рішення, яким вирішено «Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягувати з 13 червня 2016 року до досягнення дітьми повноліття». Рішення набрало законної сили 02 серпня 2016 року.

З метою примусового виконання вказаного судового рішення, позивачем було отримано виконавчий лист та пред`явлено його до виконання до Веселинівського відділу державної виконавчої служби. За заявою Стягувача, тобто позивача, державною виконавчою службою було відкрито виконавче провадження № 51912865.

В 2018 році старша донька сторін ОСОБА_5 досягла повноліття, а тому виконавець продовжив стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі частки від усіх видів доходів платника аліментів, тобто в гарантованому державою розмірі аліментів необхідному для утримання однієї дитини.

У зв`язку з невиконанням відповідачем судового рішення та сплати аліментів не у повному розмірі, позивачка звернулася до державного виконавця на виконанні якого перебуває вище вказане судове рішення, з заявою про отримання розрахунку заборгованості із сплати аліментів по виконавчому провадженню № 51912865.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , борг ОСОБА_2 по сплаті аліментів становить 101194 грн. 30 коп.

Зважаючи на те, що відповідач не виконує свого батьківського обов`язку по утриманню сина, з метою захисту прав дитини на належне забезпечення зі сторони батька, позивач вважає за доцільне скористатися своїм правом на стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

За розрахунком позивача, загальна сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з березня 2022 року по жовтень 2024 року становить 540555,57 грн. Розрахунок заборгованості проведений позивачем у відповідності висновкам, викладеним у Постанові Великої Палати Верховного суду від 25 квітня 2028 року у справі № 572/1762/15-ц, його здійснено з урахуванням за кожний день прострочення сплати аліментів, та у відповідності до вимог ст. 196 СК України.

Враховуючи,що стягненнянеустойки (пені)спрямоване напідвищення захистумайнових правдитини,у відповідностідо вимогчастини 1статті 196СК України,стягненню підлягаєнеустойка (пеня)у розміріодного відсотканесплачених аліментівза кожендень простроченнясплати аліментівдо їхповного погашенняабо додня ухваленнясудом рішенняпро стягненняпені,але небільше 100відсотків заборгованості,до стягненняз відповідачапідлягає неустойка(пеня)в сумі101194,30коп.,що неперевищує розмірузаборгованості посплаті аліментів.Просить судстягнути звідповідача накористь позивачанеустойку (пеню)за простроченнясплати аліментівза періодз 01березня 2022року по31жовтня 2024року включноу сумі101194,30грн.

Ухвалою суду від 04.12.2024 року відкрито провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, але до суду від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача та її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити їх.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений через оголошення, опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України та направлено на його адресу судову кореспонденцію, яка повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.

Представник третьої особи Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

21.02.2025 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 15 липня 2016 року було стягнуто з з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,аліменти наутримання дітей:доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі1/3частини всіхвидів йогодоходів щомісячно,але неменше ніж30відсотків прожитковогомінімуму надитину відповідноговіку,починаючи стягуватиз 13червня 2016року додосягнення дітьмиповноліття. Рішення набрало законної сили 02 серпня 2016 року (а.с. 8).

На підставі виконавчого листа, виданого 16.09.2016 року, було відкрито виконавче провадження № ВП51912865 з примусового виконання рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 15 липня 2016 року у справі № 472/530/16-ц.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним державним виконавцем Килевник С.В. станом на 01.09.2024 року загальний розмір заборгованості по сплаті аліментів за боржником ОСОБА_2 за період з 01 березня 2022 року по 31 жовтня 2024 року становить 101 194 грн. 30 коп., зокрема:

- за березень 2022 року 3376,61 грн;

- за квітень 2022 року - 3376,61 грн;

- за травень 2022 року - 3376,61 грн;

- за червень 2022 року - 3376,61 грн;

- за липень 2022 року - 3376,61 грн;

- за серпень 2022 року - 3376,61 грн;

- за вересень 2022 року - 3376,61 грн;

- за жовтень 2022 року - 3376,61 грн;

- за листопад 2022 року - 3376,61 грн;

- за грудень 2022 року 3376,61 грн.;

- за січень 2023 року 3376,61 грн;

- за лютий 2023 року - 3376,61 грн;

- за березень 2023 року - 3376,61 грн;

- за квітень 2023 року - 3376,61 грн;

- за травень 2023 року - 3376,61 грн;

- за червень 2023 року - 3376,61 грн;

- за липень 2023 року -3376,61 грн;

- за серпень 2023 року - 3376,61 грн;

- за вересень 2023 року - 3376,61 грн;

- за жовтень 2023 року - 3376,61 грн;

- за жовтень 2023 року - 3376,61 грн;

- за листопад 2023 року -3376,61 грн;

- за грудень 2023 року - 3376,61 грн;

- за січень 2024 року - 3376,61 грн;

- за лютий 2024 року - 3376,61 грн;

- за березень 2024 року - 3376,61 грн;

- за квітень 2024 року - 3376,61 грн;

- за травень 2024 року - 3376,61 грн;

- за червень 2024 року -3376,61 грн;

- за липень 2024 року - 3376,61 грн;

- за серпень 2024 року - 3376,61 грн. Всього заборгованість: у 2022 році 33662,10 грн., у 2023 році 40519,32 грн., у 2024 році 27012,88 (а.с. 9 та на звороті).

Згідно ч. 1 ст. 196 СК України в разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За правовою природою, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконаннюзобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

При цьому, оскільки відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, зазначене свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів в виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Порядок розрахунку пені за прострочення сплати аліментів роз`яснено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц, згідно якого загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+(Anх1%хQn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Тобто, при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Водночас, розмір неустойки не повинен перевищувати 100 відсотків заборгованості за аліментами (ч. 1ст. 196 СК України).

При цьому, в постанові від 19.01.2022, ухваленій у справі № 711/679/21 Верховний Суд зазначив наступне: формулювання "не більше 100 відсотків заборгованості" означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) по сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за період з 01 березня 2022 року по 31 жовтня 2024 року в розмірі 101194 (сто одна тисяча сто дев`яносто чотири) гривні 30 (тридцять) копійок.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до закону, а тому з відповідача підлягає стягнення на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-283, 288-289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Перший відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , уродженки м. Одеса, яка має зареєстроване місце проживання та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , неустойку (пеню) по сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за період з 01 березня 2022 року по 31 жовтня 2024 року в розмірі 101194 (сто одна тисяча сто дев`яносто чотири) гривні 30 (тридцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський