Рішення

від 18.02.2025 по справі 483/1166/24

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/1166/24

Провадження № 2/483/69/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

18 лютого 2025 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

11 вересня 2024 року адвокат Михайленко Н.М., яка є представником позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа служба у справах дітей Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про позбавлення батьківських прав. Позовні вимоги представник позивача обґрунтовувала тим, що 18 березня 2005 року було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачкою. Від шлюбу вони мають трьох дітей: повнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 27 лютого 2020 року рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області шлюб між сторонами розірвано та відповідачка з серпня 2019 року залишила проживати дітей з батьком. При цьому, матеріальної допомоги на їх утримання не надавала, не виконувала належним чином свої батьківські обов`язки, не цікавилася та не займалася вихованням та навчанням дітей, в тому числі й неповнолітньої доньки ОСОБА_6 . В березні 2020 року відповідачка виїхала за межі Миколаївської області та з того часу не цікавиться долею дітей. Для оформлення документів, необхідних для отримання соціальної допомоги як батьку, що самостійно виховує неповнолітню дитину, зміни реєстрації місця проживання дитини, вирішення інших питань щодо проживання та перебування дитини, тобто для захисту прав та інтересів доньки, а також своїх прав та інтересів, як батька, що займається вихованням та утриманням дитини, позивач вимушений звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав відповідачку, оскільки вона з моменту розірвання шлюбу ніякої участі в житті доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не приймає, вийшла повторно заміж та влаштовує власне життя. Навчанням та вихованням доньки займається лише батько. Посилаючись на те, що відповідачка не піклується про доньку, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не піклується про фізичний і духовний її розвиток, не спілкується з нею, не надає матеріальної допомоги, а також, що відповідачка самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків щодо малолітньої доники, представник позивача просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача адвокат Михайленко Н.М. надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, в якій крім того, зазначила, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідачка, про причини своєї неявки не повідомила, до суду викликалася у порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128, ч. 3 ст. 131 ЦПК України, а тому вважається такою, що належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.

Третя особа служба у справах дітей Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області надала до суду заяву за підписом начальника служби, в якій третя особа просила проводити судове засідання без представника служби у справах дітей.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.

Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_7 , яка в зв`язку з укладенням шлюбу 04 липня 2020 року змінила прізвище з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00048952615 від 24 січня 2025 року, перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 березня 2005 року, який рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 лютого 2020 року у справі № 483/51/20, провадження № 2/483/262/2020 розірвано, що підтверджується копією вказаного рішення (а.с. 21-22).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою позивача і відповідачки і на теперішній час входить до складу сім`ї позивача, зареєстрована і проживає в будинку, який належить позивачу на праві власності, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05 грудня 2014 року (а.с. 9), копією договору купівлі продажу квартири від 05 грудня 2007 року та витягом з державного реєстру речових прав № 17122090 від 19 грудня 2007 року (а.с. 19-20), довідками Чорноморської сільськоїради Миколаївськогорайону Миколаївськоїобласті про реєстрацію та про склад сім`ї № 313/01.25 та № 314/01.25 від 22 серпня 2024 року (а.с. 15, 16).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що у теперішній час позивач ОСОБА_1 проживає у власному будинку, має постійне місце роботи та стабільний дохід, а також, що відсутні психіатричні протипоказання для виконання ним батьківства.

Ці обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме: медичною довідкою КНП «Очаківська багатопрофільна лікарня» від 27 серпня 2024 року про стан здоров`я позивача (а.с. 10), довідкою про доходи КП Очаківської міської ради «ОЧАКІВ-СЕРВІС» №К0000000001 від 14 серпня 2024 року (а.с. 18).

Відповідно до ч. 2 ст. 164 Сімейного кодексуУкраїни (далі СК України) підставами для позбавлення батьківських прав є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Факт ухилення відповідачки від своїх батьківських обов`язків, підтверджується характеристикою на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що видана завідувачем Чорноморського ДНЗ «Ладоньки» від 09 серпня 2021 року з якої вбачається, що вихованням дівчинки займається тато ОСОБА_1 , який зі своїми обов`язками справляється дуже добре, дівчинка завжди охайна, речі всі чисті, відповідають погодним умовам, тато приводить і забирає дитину з садочка, цікавиться її справами. Мати з сім`єю не проживає та не приймає участі у вихованні дитини; довідками виданими директором Чорноморської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чорномоської сілької ради Миколаївського району Миколаївської області за вих. 93 від 10 серпня 2021 року відповідно до якої ОСОБА_6 зарахована до 1 класу вказаної школи, заяву про зарахування до школи та копії документів надав батько дитини, мати дитини контакту зі школою, де буде навчатись дитина не налагодила, із вчителями не спілкувалася та за вих. 196 від 20 серпня 2024 року відповідно до якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає з батьком, є ученицею 4 класу, відвідує регулярно заняття у школі, дитина завжди охайна, доглянута. Батько дитини спілкується з педагогами, які навчають дитину, цікавиться її шкільним життям. Мати дитини ОСОБА_10 , протягом 2023-2024 року у вихованні дитини участі не бере (а.с. 11).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально й морально заохочує, підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст. ст. 150, 180 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про стан здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, що є найважливішими обов`язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 164СК України передбачені вичерпні підстави для позбавлення батьківських прав, серед яких ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №-3 від 30 березня 2007 року зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №-20 від 19.12.2008 року, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Згідно з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно її малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що затверджений рішенням виконавчого комітету Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 28 листопада 2024 року № 161, орган опіки і піклування з метою захисту прав та інтересів дитини, враховуючи рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 62-65).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки матері, свідомого нехтування нею своїми обов`язками.

Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання доньки і єдиним способом захисту прав та інтересів дитини є позбавлення батьківських прав щодо неї.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати за вимогу про позбавлення батьківських прав суд відносить на рахунок позивача за клопотанням останнього.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав, суд одночасно прийматиме рішення про стягнення аліментів на дитину.

У порядку, передбаченому ч. 6 ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачки в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., від сплати якого позивач звільняється при подачі позову про стягнення аліментів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрати за вимогу про позбавлення батьківських прав віднести на рахунок позивача.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутні, без місця реєстрації (останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 аліменти наутримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 лютого 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутні, без місця реєстрації (останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ), в дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору за вимогу про стягнення аліментів.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: