Рішення

від 20.02.2025 по справі 601/3376/24

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/3376/24

Провадження № 2/601/70/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Клим Т.П.,

з участю секретаря судового засідання Коляди О.В.,

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача Булави О.П .

представник третьої особи Зубкевич М.С.

провівши судове засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Почаївської міської ради про позбавлення особи батьківських прав,-

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Почаївської міської ради про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що з рішенням Кременецького районного суду від 15 квітня 2020 року розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .. Прізвище позивача після розірвання шлюбу « ОСОБА_5 ». За час подружнього життя в позивача і відповідача народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З народження сина ОСОБА_3 не бере жодної участі у вихованні, не проживає разом з дитиною і не цікавиться його життям.

Протягом двох тижнів після народження дитина перебувала у важкому стані в реанімаційному відділенні Тернопільської обласної дитячої лікарні. Відповідач не поцікавився здоров`ям сина, не надав коштів на його лікування та не забрав дитину після одужання з лікувального закладу. Тобто, батько участі у вихованні дитини не приймає, не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини як складову виховання; не спілкується з сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає синові доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання дитиною освіти. ОСОБА_7 постійно знаходиться на утриманні матері.

11 жовтня 2023 року Кременецький районний суд задовольнив позов ОСОБА_1 щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітнього сина ОСОБА_6 .. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 січня 2024 року було ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Почаївської міської ради про позбавлення особи батьківських прав - відмовлено. Попереджено ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання свого малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поклавши на Службу у справах дітей Почаївської міської ради, як орган опіки та піклування, контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Попри це ОСОБА_3 не змінив ставлення до свого малолітнього сина і надалі продовжував ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків, не беручи жодної участі в житті сина.

Служба у справах дітей встановила, що ОСОБА_1 самотужки виховує свого малолітнього сина ОСОБА_6 .. Водночас відповідач не цікавиться життям, здоров`ям, розвитком сина. Протягом останніх років до дитини не приїжджає. Відповідач проігнорував неодноразові засідання Служби у справах дітей, як і все, що стосується життя дитини.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що відповідач не бажає змінювати свою поведінку та ставлення до малолітнього сина, самоусунувся від виховання, від народження сина жодним чином не цікавиться дитиною. Тому просять позовні вимоги задовольнити та позбавити ОСОБА_3 батьківських прав.

Ухвалою судді від 12 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та надано відповідачу строк для подання відзиву.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 08 січня 2025 року клопотання представника позивача про виклик свідків задоволено та закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка та її представник адвокат Булава О.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про день та час судового засідання.

Представник третьої особи ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідок ОСОБА_9 , вказала що є тіткою ОСОБА_1 .. Зазначила, що дитина народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , роди були важкі, дитина була хвора, тому її похрестили. Їй відомо, що відповідач дав 1000 грн., разом з тим коштів потрібно було набагато більше оскільки дитина часто хворіла. ОСОБА_3 своїм сином не цікавився, на день народження не приходив, знає, що ОСОБА_1 перешкод для зустрічі батька з дитиною не чинила. Син тата не згадує, 21 січня було день народження, однак відповідач сина не привітав. Батько подарунків не передає, матеріально не допомагає.

Свідок ОСОБА_10 вказала, що є матір`ю ОСОБА_1 .. Повідомила, що при родах допомагала дочці сестра ОСОБА_9 , коли дитина була в Тернополі в реанімації зателефонували до батька ОСОБА_3 щоб він поїхав та подивився на дитину, він з ними поїхав. З лікарні забирав дитину сусід. ОСОБА_3 поїхав в Польщу. Вказала, що дитина часто хворіла, батько нею не цікавився. З днем народження дитину не вітав. Вони не створювали йому перешкод у побаченні з дитиною.Дитина відвідує садочок, мама забирає та відводить дитину, батько не цікавиться, не телефонує. Дитина про батька не згадує.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.

Сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, котрий було розірвано рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 15.04.2020. Прізвище позивача після розірвання шлюбу « ОСОБА_5 ».

В шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , актовий запис №3, що видане Лосятинською сільською радою Кременецького району Тернопільської області 24 січня 2019 року.

11 жовтня 2023 року Кременецький районний суд задовольнив позов ОСОБА_1 щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітнього сина ОСОБА_6 .

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 січня 2024 року було ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Почаївської міської ради про позбавлення особи батьківських прав - відмовлено. Попереджено ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання свого малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поклавши на Службу у справах дітей Почаївської міської ради, як орган опіки та піклування, контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

16 вересня 2024 року виконавчий комітет Почаївської міської ради затвердив висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , яким рекомендовано позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 неодноразово зверталася у Службу у справах дітей Почаївської міської ради з повідомленнями, що ОСОБА_3 не бере участі у вихованні дитини ОСОБА_6 , що підтверджується заявами від 29.03.2024, 10.06.2024 та 02.08.2024.

Згідно з довідкою амбулаторії загальної практики сімейної медицини м. Почаїв №52 від 10.07.2023 дитина ОСОБА_6 періодично хворіє респіраторними захворюваннями, атопічним дерматитом, функціональним закрепом. За медичною допомогою звертається разом з мамою ОСОБА_1 . Батько дитини ОСОБА_3 за медичною, санітарно-освітньою та профілактичною допомогою від народження дитини не звертався.

Відповідно до довідки від 25.09.2024 Почаївської Лаврської школи, ОСОБА_6 навчається у 0 класі.

Відповідно до акту обстеження на факт проживання від 04.07.2024, ОСОБА_1 проживає разом зі своїм сином ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 . Батько дитини ОСОБА_3 участі у вихованні дитини не приймає.

Зокрема актом №36 обстеження домогосподарства на факт проживання ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає разом зі своїм сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 без реєстрації в АДРЕСА_1 . Батько дитини ОСОБА_3 з сім`єю не проживає та не проживав від дня народження і участі у вихованні дитини не приймає.

З медичних довідок вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з народження знаходиться під спостереженням у лікаря ЗПСМ АЗПСМ м. Почаїв. Періодично при потребі звертається за медичною, санітарно-освітньою та профілактичною допомогою разом з мамою ОСОБА_1 ..

З письмових пояснень ОСОБА_10 , матері позивачки, вбачається, що ОСОБА_3 від народження ні разу не навідався до дитини. Навіть після рішення Тернопільського апеляційного суду своєї поведінки не змінив.

З письмових пояснень ОСОБА_9 вбачається, що жодного разу не зустрічала батька дитини, щоб він провідував сина. Мати постійно домовлялася з кимось з сусідів чи родичів, щоб завезти дитину на прийом до лікаря. Хоча в батька дитини є власне авто.

З письмових пояснень ОСОБА_11 , яка є сусідкою позивачки, вбачається, що батько ОСОБА_3 жодного разу не з`являвся від дня народження дитини і після рішення суду його жодного разу не бачила.

На переконання суду, зазначені факти, як кожен окремо так і в сукупності свідчать, що відповідач не виконує обов`язки щодо виховання та утримання дитини, свідомо нехтує обов`язками та взагалі самоусунувся від виховання дитини.

Відповідно до вимог ст.154 Сімейного кодексу України батьки мають право на самозахист своєї дитини.

Відповідно до ст. 165, п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. Мати, батько можуть бути позбавленні батьківських прав, якщо вони ухиляються від своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пунктом 6 ч.1 ст.3 Цивільного Кодексу України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди є актом свідомої поведінки, коли особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пленум Верховного Суду України в Постанові №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та про поновлення батьківських прав», наголошує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 не змінив свою поведінку та ставлення до малолітнього сина, самоусунувся від виховання, від народження сина жодним чином не цікавиться дитиною.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не цікавиться його життям, жодних намірів та змін у ставленні до виконання батьківських обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не проявляє, у зв`язку з чим, враховуючи інтереси дитини, необхідність умов для його нормального виховання та розвитку, вважає, що відповідача слід позбавити батьківських прав стосовно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивачка просить стягнути з відповідача судові витрати по справі, зокрема 1211,20 гривень судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 7000 гривень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно частини 4 статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Частиною 1 статті 26 Закону статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються договором про надання правової допомоги від 01.10.2024; ордером на надання правничої допомоги від 07.11.2024.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом з тим, згідно ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зваживши ступінь складності справи та надані представником позивачки докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, час та зусилля, витрачені на надання правової допомоги позасудовим засіданням, враховуючи принцип співмірності суд вважає, що на користь позивачки з відповідача слід стягнути суму витрат на правову допомогу в розмірі 7000 гривень.

Крім того, у відповідності з п. 1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судові витрати понесені позивачкою зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 142, 223, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, ст. 154, п.2 ч.1 ст. 164, ст.165 Сімейного Кодексу України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя с. Лопушне Кременецького району Тернопільської області батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Лосятин Кременецького району Тернопільської області.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя село Лопушне Кременецького району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 судові витрати, зокрема судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель с. Лопушне Кременецького району Тернопільської області.

Третя особа: Служба у справах дітей Почаївської міської ради, юридична адреса: вул. Шевченка, 33, м.Почаїв, Кременецького району Тернопільської області. Код ЄДРПОУ 44833035.

Головуючий: