Ухвала

від 21.02.2025 по справі 932/239/25

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/239/25

Провадження № 2-з/932/15/25

У Х В А Л А

21 лютого 2025 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Петуніна І. В.,

позивач: ТОВ «Автопарк-гарант»

відповідач: ОСОБА_1

треті особи: приватний виконавець Дніпровського виконавчого округу Русецька О. О., ТОВ «Сервістехком», ПАТ «МТБ Банк»,

розглянувши заяву ТОВ «Автопарк-гарант» про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопарк-гарант» до ОСОБА_1 , треті особи: приватний виконавець Русецька Оксана Олександрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервістехком», Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» про визнання права власності та скасування арешту.

До суду надійшла заява від представника позивача Терехової Катерини Вікторівни щодо забезпечення позову, шляхом заборони приватному виконавцю Русецькій О. О. здійснювати продаж спірного нерухомого майна в обґрунтування якої вказала, що в рамках виконавчого провадження приватним виконавцем Русецькою О. О. здійснюється підготовка в рамках виконавчого провадження № 76271179 дій, направлених на реалізацію арештованого спірного майна у вигляді нежитлового приміщення, реєстраційний № 5797712101 загальною площею 35,8 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу на електронному аукціоні. Вважає, що у разі здійснення приватним виконавцем Русецькою О. О. дій, пов`язаних з примусовою реалізацією спірного майна, фактично предмет даного судового провадження перестане існувати, оскільки право власності перейде до інших осіб, арешт на нерухоме майно припинить свою дію, що повністю унеможливить даний судовий розгляд та навпаки призведе до погіршення становища позивача, оскільки за таких обставин необхідно буде ініціювати новий судовий розгляд в частині витребування майна. Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 149, 150 ЦПК України просить задовольнити дану заяву про забезпечення позову.

Судом встановлено, що згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2023, яке набрало чинності 12.01.2024, за позовом ПАТ «МТБ Банк» стягнуто солідарно, зокрема і з ОСОБА_1 , відповідача по цій справі, заборгованість за кредитом на загальну суму 9010205,85 грн та судові витрати. На виконання вказаного рішення суду, приватним виконавцем Русецькою О. О. в рамках виконавчого провадження № накладено арешт на спірне майно, власником якого є ОСОБА_1 , та здійснюються заходи щодо реалізації цього

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

При цьому суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 524/188/18.

Таким чином суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити, оскільки при задоволенні цієї заяви будуть порушені права іншої особи, а саме кредитора у виконавчому провадженні при виконанні рішення суду, яке набрало законної сили, що є недопустимим.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 352, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопарк-гарант» Терехової Катерини Вікторівни щодо забезпечення позову, шляхом заборони приватному виконавцю Дніпровського виконавчого округу Русецькій Оксані Олександрівні здійснювати продаж спірного нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення, реєстраційний № 5797712101 загальною площею 35,8 м2, що розташоване за адресою: вул. Михайла Грушевського, 23, приміщення № 1 шляхом продажу на електронному аукціоні, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: І. В. Петунін