Рішення

від 10.02.2025 по справі 173/2235/24

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/2235/24

Провадження №2/173/188/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого: - судді Петрюк Т.М.

При секретареві Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», представник позивача, Грибанов Денис В`ячеславович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

09.07.2024 року до суду звернувся позивач, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача Грибанов Д.В., з позовом до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

11.07.2024 року отримана інформація з Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.

12.07.2024 року ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі. Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників розгляду справи на 26.11.2024 року.

26.11.2024року розглядсправи відкладенона 10.02.2025року,у зв`язкуіз неотриманнямвідомостей проналежне повідомленнявідповідача.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України.

Згідно поданої позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 07759-02/2023 від 24.02.2023 року в розмірі 29502,00 грн., яка складається з наступного:

-10 000.00 грн., сума заборгованості за основною сумою боргу;

-19502,00 грн.. сума заборгованості за відсотками;

та понесені судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 24 лютого 2023 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем був укладений кредитний договір № 07759-02/2023.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, відповідно до п. 7 укладеного Кредитного договору.

Відповідно до п.п. 1.1. п, 1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п.п. 2.4. п.2 Кредитного договору Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється-за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування І сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами і правилами надання коштів у кредит. Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись цих правил.

01.06.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» (колишня назва ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ»), ЄДРПОУ 42201361 (далі - ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП») укладено Договір факторингу №1062023, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

27.12.2023 між ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 27122023-1 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №27122023-1 від 27.12.2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 29 502 грн., з яких:

-10 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-19 502 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 0.00 грн. - сума заборгованості за пенею.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме: з 27.12.2023 року позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій .

Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 07759-02/2023 від 24.02.2023 року в сумі 29502,00 грн., яка складається з наступного:

- 10 000 грн.., сума заборгованості за основною сумою;

- 19502,00 грн.. сума заборгованості за відсотками.

Відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення наданих йому кредитних коштів за даним кредитним договором, що й стало підставою звернення до суду.

Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий. Про дату час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, шляхом виставлення інформації на офіційному сайті судової влади.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 24.02.2023 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір № 07759-02/2023.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, відповідно до п. 7 укладеного Кредитного договору, яким є W9368.

Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 10 000,00 грн., строк кредиту 10 днів, дата повернення кредиту 05.03.2023 року, що підтверджується копією договору, додатком до нього.

Відповідно до ч.1,3,4,5,6, ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» - Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

-надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» - Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

-електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

-електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

-аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1,2.3 ст. 207 ЦК України - Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 12 ЗУ «Про споживче кредитування» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким одноразовим ідентифікатором є W9368. Відповідно, судом встановлено, що відповідач прийняв пропозицію укласти кредитний договір, що підтверджується інформацією щодо порядку укладення електронного договору.

Таким чином судом встановлено, що укладений кредитний Договір між сторонами відповідає формі, передбаченій ст. 207,208,1047, 1055 ЦК України.

Оскільки згідно з положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19 від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18 від 07.10.2020 року у справі № 127/337824/18 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).

Відповідачем не надано жодного доказу того, що ним оспорювався зазначений вище кредитний договір раніше. Крім того, відповідач зустрічного позову щодо оспорення зазначеного кредитного договору щодо його не укладення, не подав.

Таким чином судом встановлено, що укладений між сторонами кредитний договір не оспорювався та не визнавався судом недійсним тому є чинним оскільки відповідає формі, передбаченій ст. 207,208,1047, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частино 2 ст. 6 ЦК України, передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що фінансова установа належним чином виконала взяті на себе зобов`язання за укладеним з відповідачем кредитним договором, а саме, надала відповідачу кредит у розмірі 10 000,00 грн.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , порушував умови укладеного договору, зокрема, не надавав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов укладеного договору та графіку повернення платежів.

В зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість за Кредитним договором № 07759-02/2023 у розмірі 29502,00 грн., з яких:

-10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-19502,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується розрахунками заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України - Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України - Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1052 ЦК України - У разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

В укладеному кредитному договорі, сторонами погоджені умови щодо розміру та видів відсотків за користування кредитом, у тому числі процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Доказів того, що відповідач виконав взяті на себе зобов`язання та сплатив заборгованість за укладеним кредитним договором суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 265 ЦК України - Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Також судом встановлено, що 01.06.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» (колишня назва ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ»), ЄДРПОУ 42201361 (далі - ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП») укладено Договір факторингу №1062023, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

27.12.2023 між ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 27122023-1 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до ст. 514 ЦК України - До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 516 ЦК України - Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №27122023-1 від 27.12.2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 29 502 грн., з яких:

-10 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-19 502 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 0.00 грн. - сума заборгованості за пенею.

Відповідно до ч. 1 ст. 518 ЦК України - Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Наслідком неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у платі новому кредиторові, але може впливати на визначення боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.

Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредиторові за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Таким висновок відповідає правовій позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 555/2428/15-ц (провадження № 61-33585св18).

Таким чином у позивача виникло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 07759-02/2023 від 24.02.2023 року, як у правонаступника первісного кредитора.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами знайшло своє підтвердження порушення прав позивача, яке виражається в неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеним кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та погоджених сторонами відсотків за укладеним кредитним договором. Тому у відповідності до обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх задоволення і стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № 07759-02/2023 в розмірі 29502,00 грн., з яких:

-10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-19502,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Так як відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування доводів позивача, та які б підтверджували повернення позивачеві наданих грошових коштів, або вказували, що заборгованість відповідача перед позивачем має менший розмір.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі оскільки судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», представник позивача, Грибанов Денис В`ячеславович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032 м. Київ вул. Симона Петлюри, 30), заборгованість за Кредитним договором № 07759-02/2023 від 24.02.2023 року в розмірі 29 502 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот дві) грн. 00 коп., з яких:

-10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-19502,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032 м. Київ вул. Симона Петлюри, 30) - 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги , відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 10.02.2025 року.

Суддя Т.М. Петрюк

Направлене до ЄДРСР: 21.02.2025 року

Дата набрання законної сили: 13.03.2025 року