Рішення

від 21.02.2025 по справі 619/5494/23

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/5494/23

провадження № 2/619/19/25

РІШЕННЯ

іменем України

21 лютого 2025 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Булах С.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дергачі матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини і припинення стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_4 , звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просив виключити запис про нього, як батька, з актового запису №28 від 27 листопада 2007 року про народження ОСОБА_5 , вчиненого виконавчим комітетом Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області; припинити стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 (ім`я після внесення виправлення імені дитини в актовому записі №28 від 27 листопада 2007 року, вчиненого виконавчим комітетом Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області), що стягуються відповідно до рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01.06.2009 по справі № 2-1508/09; стягнути сплачений при подачі позову судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебував з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В свідоцтві про народження дитини та актовому записі про народження дитини позивач був вказаний батьком, відповідачка матір`ю. Їх стосунки як чоловіка та жінки не склалися, 16.06.2009 їх шлюб було розірвано. Відповідачка подала позов на стягнення аліментів на утримання дитини. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01.06.2009 вирішено стягнути з ОСОБА_4 аліменти на користь відповідачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до його повноліття, починаючи з 21.04.2009.

Позивач вказує, що під час сварок відповідач казала, що позивач не є батьком їх спільної дитини. За зовнішніми ознаками позивач із сином не схожий. Потім відповідачка почала мешкати з іншим чоловіком. Позивач почав з`ясовувати вказане питання і переконався, що не є біологічним батьком вказаної дитини і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області області від 23 листопада 2023 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 29 серпня 2023 року відкладено підготовче судове засідання та продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою суду від 11 січня 2024 року, у підготовчому судовому засіданні, провадження у справі зупинене у зв`язку з призначенням судової молекулярно-генетичної експертизи.

Ухвалою суду від 08 квітня 2024 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 26 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач, ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що позивач, ОСОБА_4 є батьком неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначила, що заперечує проти позову та просить суд відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача, ОСОБА_3 заперечував проти позову, надав аналогічні ОСОБА_2 пояснення.

Представник третьої особи - Дергачівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у судове засідання не з`явився. Начальником відділу Мякшиною О. надано заяву про можливість розгляду справи у відсутності їх представника.

Вислухавши доводи сторін та дослідивши письмові докази, суд приходить такого висновку.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження (копія) серії НОМЕР_1 , актовий запис 28, вчинений виконавчим комітетом Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області.

В свідоцтві про народження дитини та актовому записі про народження дитини батьком вказаний ОСОБА_4 , матір`ю ОСОБА_2 .

16.06.2009 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01.06.2009 стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до його повноліття, починаючи з 21.04.2009.

Статтею 51 Конституції України, ч.ч.2, 3 ст.5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Як вказано встатті 121 СК Україниправа та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122та125цьогоКодексу.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що виконавчим комітетом Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області складено актовий запис №28 від 27 листопада 2007 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого записано ОСОБА_4 , який не визнає своє батьківство стосовно цієї дитини та звернувся з позовом до суду про виключення з актового запису відомостей про батьківство.

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини (частина першастатті 122 СК України).

Статтею 136 СК України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст.122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, щоСК Українине визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другоїстатті 128 СК Україниможливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною (п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Суд враховує, що висновок судової молекулярно-генетичної експертизи - один із доказів, які суд повинен оцінювати разом з іншими доказами, і є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини від 07 травня 2009 року, заява №3451/05).

Відповідно до п.2.5. Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України №6 від 17 січня 1995 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 26 липня 1995 року за №252/788, експертизи спірного батьківства проводяться з метою встановлення можливості чи неможливості походження дитини від передбачених осіб на підставі законів наслідування властивостей людського організму методом геномної дактилоскопії, або шляхом дослідження групового поліморфізму антигенів, білків, ферментів тощо.

Експертиза спірного батьківства проводиться в такій послідовності: а) ознайомлення з наданими документами; б) збір анамнезу (перенесені захворювання, трансфузії крові тощо); в) відбір крові і слини; г) аналіз крові, а при необхідності і слини; д) складання підсумку. Забір крові і слини в осіб, які проходять у справі, здійснюється тільки при одночасному їх прибутті до відділення. Відповідно до п.3.3.1. вказаних Правил у експертизах спірного батьківства залишок зразків біологічного матеріалу знищується у відділенні одразу після закінчення експертизи.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 11 січня 2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 задоволено; призначено по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини і припинення стягнення аліментів, молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено Харківському Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, який знаходиться за адресою: 61036, м. Харків, вул. Ковтуна 34; на вирішення експертизи поставлено питання про встановлення або спростування факту біологічної спорідненості за чоловічою лінією (за Y-хромосомою) ОСОБА_4 з дитиною ОСОБА_5 .

Згідно висновку експерта від 25.03.2024 №СЕ-19/121-24/3187-БД між ОСОБА_4 та неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є біологічна спорідненість за чоловічою лінією.

Крім того, ухвалою від 23.12.2024 клопотання представника позивача, ОСОБА_1 , про витребування доказів задоволено; витребувано у Харківському обласному бюро судової експертизи за адресою: м. Харків, вул. Дмитріївська, 14 копію висновку судово-медичної імунологічної експертизи від 18.09.2010 №630-И/10, проведеної в межах цивільної справи №2-1502/10.

Відповідно висновку експерта №630-И/10 від 21.06.2010, результати проведеного обсягу досліджень еритроцитарних систем крові (ABO, MN, P1, Rh) не виключає батьківства громадянина ОСОБА_4 у відношенні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказані обставини спростовують доводи представника позивача про те, що позивач не є біологічних батьком неповнолітнього ОСОБА_5 .

Разом з тим, при ухваленні судового рішення, суд враховує, що питання щодо походження дитини вирішується на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судової молекулярно-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає у рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення (ст.89 ЦПК України).

Звертаючись до суду з вказаним позовом ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що під час сварок відповідач казала йому, що він не є батьком ОСОБА_5 , у зв`язку з чим у нього виникли підозри щодо батьківства та вважає, що ОСОБА_5 не є його сином.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві позивач не посилається та до позовної заяви не додав - жодного доказу на підтвердження викладених у позовній заяві обставин.

Ухвалюючи рішення по суті спору, суд має зазначити про застосування положень цивільного процесуального законодавства щодо змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, а також те, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).

Так, позивачем ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , не надано жодного доказу на підтвердження викладених у позовній заяві обставин.

Відповідно до практики ЄСПЛ суди при вирішенні справ про встановлення батьківства повинні керуватися найкращими інтересами дитини, забезпечуючи баланс між інтересами дитини та позивача.

ЄСПЛ зазначив у справі «Йевремович проти Сербії», що у відповідності достатті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпід час розгляду скарги про встановлення батьківства, суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremovic v. Serbia», заява №3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).

Отже, законодавством передбачено певні обов`язки батьків щодо їх дитини, а також необхідність приймати судові рішення з урахуванням найкращих інтересів дитини, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, інших осіб.

Враховуючи наведене, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог закону, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів відсутності кровного споріднення між ним, як батьком та неповнолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як сином.

Щодо вирішення позовних вимог про припинення стягнення аліментів, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст.51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Аналогічний обов`язок закріплений у ч.1 ст.180 СК України.

Відповідно до ч.1 ст.273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь-які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів.

Враховуючи те, що судом відмовлено у задоволені позову в частині оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про особу як батька дитини, суд дійшов висновку про відсутність обставин, що впливають на припинення обов`язку ОСОБА_4 зі сплати аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому відмовляє в задоволені позову в частині припинення стягнення аліментів.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, належить віднести на його рахунок.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини і припинення стягнення аліментів- відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, віднести на його рахунок.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;

третя особа Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: Харківська обл., Харківський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ41403969.

Повний текст рішення виготовлено 21.02.2025.

Суддя Л. В. Калиновська