Ухвала

від 20.02.2025 по справі 715/217/14-ц

ГЛИБОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 715/217/14-ц

Провадження № 4-с/715/1/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Маковійчук Ю.В.,

секретаря судового засідання Затолошної Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 , на дії приватного виконавця Кондрюк Костянтин Олександрович, зацікавлені особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Оцінка Преміум Стандарт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвесмент Юніон» -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на дії приватного виконавця Кондрюка К.О., в якій просив визнати дії приватного виконавця щодо визначення вартості нерухомого майна, зокрема, кафе бару «Аврора», що знаходиться по АДРЕСА_1 неправомірними. Зазначає, що постанова про опис та арешт майна боржника було винесено 18.10.2024 року, а вже 22.10.2024 року приватним виконавцем безпідставно винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та проведено оцінку майна. Відтак, боржник і стягувач були позбавлені наданого статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» права досягти згоди щодо вартості майна.

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися, були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає, що справу можна розглянути в їх відсутності.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що 04.10.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Кондрюком К.О. відкрито виконавче провадження ВП № 76221055 на виконання виконавчого листа, виданого Глибоцьким районним судом № 715/217/14 - ц від 24.09.2014 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 203457,76 доларів США, що еквівалентно 1626237,87 грн. та судових витрат в сумі 1827 грн.

Стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвесмент Юніон».

18.10.2024 року цим же приватним виконавцем внесено постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 , якою накладено арешт на нерухоме майно боржника, зокрема, кафе бару «Аврора» з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

22.10.2024 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Оцінка Преміум Стандарт» для визначення ринкової вартості вищевказаного майна.

24.10.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оцінка Преміум Стандарт» надало приватному виконавцю звіт про оцінку нерухомого мана, згідно якого вартість нерухомого мана кафе бару «Аврора» з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 становить 6 272 544 грн.

24.10.2024 року приватним виконавцем Кодрюком К.О. винесені ним процесуальні документи та звіт про оцінку мана були направлені боржнику ОСОБА_1 за місцем його проживання.

14.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця.

Нормою ч. 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із частиною першою статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Правила, за якими має здійснюватися визначення вартості майна боржника та його оцінка, встановлені статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Частини перша та друга цієї статті передбачають, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

Згідно із частиною третьою статті 57 Закону у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна (частина четверта статті 57 Закону).

Згідно із пунктом 18 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень у разі якщо сторони виконавчого провадження або їх представники, а також заставодержатель у десятиденний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна, про що складає відповідний акт.

Самостійне визначення вартості майна боржника виконавцем проводиться за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, з урахуванням фактичного стану майна, у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна. Для визначення вартості майна виконавець використовує власні знання, дані засобів масової інформації, повідомлення сторін виконавчого провадження та інших осіб, яких виконавець у разі необхідності може залучити до проведення визначення вартості майна. А у випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 57 зазначеного вище Закону, виконавець для оцінки майна залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Аналіз статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» дозволяє дійти висновку, що для завдань виконавчого провадження вартість майна боржника може бути визначена двома шляхами: 1) за згодою сторін (та заставодержателя), про досягнення якої вони мають повідомити виконавця у встановленому порядку; 2) у разі недосягнення такої згоди виконавець самостійно визначає вартість майна за ринковими цінами, які діють на день визначення; 3) залучення для оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання.

Разом із цим, в залежності від виду майна, вартість якого має бути визначена, Закон України «Про виконавче провадження» розмежовує випадки, за яких залучення суб`єкта оціночної діяльності- суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна є або правом, або обов`язком виконавця.

Так, абзац другий частини третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Зазначена норма за своїм змістом є імперативною, у зв`язку із чим зобов`язує виконавця у визначених нею випадках залучити до оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом (частина п`ята статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Зі змісту Закону України «Про виконавче провадження» убачається, що виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об`єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов`язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна.

Отже, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16, від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.

У частині першій статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

За змістом статті 3 зазначеного Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно із частиною шостою статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442 (далі - Національний стандарт № 2), також є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.

Згідно з положеннями пункту 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (пункт 54 Національного стандарту № 1).

За змістом пункту 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Відповідно до пункту 15 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Судом в становлено, що експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки оцінювачем не було проведено безпосереднього ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом огляду та дослідження об`єкту нерухомості, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною.

Крім того, судом встановлено, що приватним виконавцем не дотримано і самого порядку визначення вартості майна, що передбачений ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки як вбачається із матеріалів справи останній не надав можливості боржнику брати участь у визначенні вартості майна. Адже встановлено, що 04.10.2024 року відкрито виконавче провадження, 18.10.2024 року винесено постанову про арешт майна, а 22.10.2024 року призначено суб`єкта оціночної діяльності. При цьому боржник ОСОБА_1 не був навіть повідомлений про відкриття виконавчого провадження та проведення виконавцем певних дій в його межах. І тільки 05.11.2024 року приватним виконавцем на адресу боржника ОСОБА_1 було направлено разом із звітом про оцінку майна вказані процесуальні документи, що винесені приватним виконавцем.

Отже, встановлено, що постанова про опис та арешт майна боржника було винесено 18.10.2024 року, а вже 22.10.2024 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та проведено оцінку майна. Відтак, боржник і стягувач були позбавлені наданого статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» права досягти згоди щодо вартості майна. Крім того, під час проведення оцінки майна в межах виконавчого провадження державним виконавцем було порушено також і положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», положень Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» в частині здійснення ознайомлення оцінювача з об`єктом оцінки, що є підставою для визнання такої оцінки майна недійсною.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що такі дії приватного виконавця є неправомірними, оскільки суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки позбавили боржника права брати участь у визначенні вартості його майна. А топу постанова приватного виконавця від 22.10.2024 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання підлягає визнанню неправомірною та скасуванню

Що стосується вимоги скарги про призначення експертизи щодо оцінки майна, то суд вважає, що воно є безпідставне, оскільки проведення експертизи, не передбачено розділом VII ЦПК України, який регулює судовий контроль за виконанням судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 75 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст.338-388 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича щодо визначення вартості нерухомого майна будівлі та споруди реєстраційний номер 92718373210, що знаходиться по АДРЕСА_1 в рамках виконавчого провадження ВП № 76221055 неправомірними та скасувати постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 22.10.2024 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя: