Ухвала

від 17.02.2025 по справі 761/6124/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/6124/25

Провадження № 2/761/5261/2025

У Х В А Л А

17 лютого 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали позовної заяви приватного виконавця Жданович Вікторії Михайлівни в інтересах ТОВ «Файненс Компані» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Джемп», треті особи: АТ «Київпроект», про звернення стягнення на майно, яке не зареєстроване в установленому законом порядку,-

в с т а н о в и в :

У лютому 2025 року до провадження судді Осаулова А.А. розподілена зазначена позовна заява, за змістом якої позивач (приватний виконавець Жданович Вікторія Михайлівна в інтересах стягувача ТОВ «Файненс Компані») просить звернути стягнення на частку 47,23% в Акціонерному товаристві «Київпроект» (код ЄДРПОУ: 04012780), яка юридично належить ОСОБА_2 через ТОВ «Джемп» (код ЄДРПОУ: 44150775), та яка не зареєстрована у встановленому законом порядку та фактично належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Частиною другою статті 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Як вбачається з позовної заяви, приватний виконавець Жданович Вікторія Михайлівна звернулась до суду з позовною заявою, поданою в інтересах стягувача ТОВ «Файненс Компані», в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2, яке відкрите та перебуває у неї на примусовому виконанні.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною третьою, четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Тобто, питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване у встановленому законом порядку, вирішується судом в порядку передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано у встановленому законом порядку.

При цьому, суддя не приймає до уваги посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 р. по справі 2-591/11, оскільки висновки у ній стосуються застосування ст. 443 ЦПК України, яка регулює визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Між тим, позовних вимог про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, позовна заява приватного виконавця Жданович Вікторії Михайлівни не містить.

За таких обставин, вимоги позивача повинні розглядатися судом в порядку передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України.

Відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Беручи до уваги викладене, вказаний спір має вирішуватись шляхом звернення до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а тому у даному випадку слід застосувати норму ч. 9 ст. 10 ЦПК України, відповідно до якої якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), та відмовити у відкритті провадження у справі в порядку позовного провадження згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Схожі за змістом висновки щодо можливості застосування вимог сп. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України у вказаних правовідносинах містяться в постанові Верховного Суду від 28.10.2020 р. у справі 204/2494/20.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 19, 186, 440, 353-355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою приватного виконавця Жданович Вікторії Михайлівни в інтересах ТОВ «Файненс Компані» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Джемп», треті особи: АТ «Київпроект», про звернення стягнення на майно, яке не зареєстроване в установленому законом порядку.

Ухвала суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя: Осаулов А.А