Постанова

від 17.02.2025 по справі 542/790/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 542/790/24 Номер провадження 22-ц/814/607/25Головуючий у 1-й інстанції Кашуба М. І. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Бутенко С.Б., Пилипчук Л.І.,

за участю секретаря: Дороженка Р.Г.,

розглянула увідкритому судовомузасіданні вм.Полтаві апеляційнускаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вовненко Оксани Вікторівни на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19 вересня 2024 року та додаткове рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 вересня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Новосанжарська державна нотаріальна контора про тлумачення змісту заповіту,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про тлумачення заповіту, в якому просив надати тлумачення заповіту ОСОБА_3 від 11 вересня 2008 року, посвідченого секретарем Зачепилівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області за реєстровим номером 346, згідно з яким ОСОБА_3 заповів приватизовану земельну ділянку, житловий будинок та все майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим наполягав на роз`ясненні - чи охоплюється зазначеним заповітом майно, яке не знаходиться за вищевказаною адресою.

Позов обґрунтований тим, що він є рідним сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , який проживав до смерті у АДРЕСА_1 спільно з своєю дружиною ОСОБА_4 , матір`ю відповідача.

11.09.2008 його батько склав заповіт, який був посвідчений у Зачепилівській сільській раді Новосанжарського району Полтавській області за №346, згідно якого заповів своєму пасинку ОСОБА_1 приватизовану земельну ділянку, житловий будинок та все майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, у власності батька також перебували земельні ділянки, які знаходяться за іншими адресами - дві у с. Зачепилівка Полтавського району, площею 0,3492 га та 1,1495 га, а також земельна ділянка на території Кунцівської сільської ради площею 1,2387 га, які не охоплені заповітом та, можливо, й інше майно.

Оскільки він бажає успадкувати майно, яке не охоплене заповітом в порядку спадкування за законом після померлого батька, проте нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину за заповітом, він звернувся до суду для тлумачення заповіту, що надасть можливість з`ясувати об`єм спадщини, яка охоплюється заповітам та відповідно усуне спір між спадкоємцями щодо тлумачення його змісту, після чого він матиме змогу оформити свою частину спадщини як спадкоємець за законом.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19 вересня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Розтлумачено зміст заповіту ОСОБА_3 від 11 вересня 2008 року, посвідченого секретарем Зачепилівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області Борсківцем С.П. за реєстровим номером 346, зареєстрованим у Спадковому реєстрі за номером 48621069, як такий, що містить особисте розпорядження спадкодавця, згідно з яким ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 житловий будинок з господарськими будівлями, а також інше майно, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 5323481201:01:001:0365, площею 0,1508 га, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером 5323481201:01:001:0366, площею 0,2030 га, цільове призначення якої- для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., Полтавський район (колишня назва Новосанжарський район), с. Зачепилівка.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Ухвалюючи рішення про тлумачення заповіту, суд дійшов висновку, що воля спадкодавця була спрямована на передачу ОСОБА_1 майна, що знаходиться саме за адресою АДРЕСА_1 , до складу якого входять як житловий будинок, так і дві земельні ділянки, які належали ОСОБА_4 , спадщину після смерті якої прийняв її чоловік ОСОБА_3 .

Додатковим рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 вересня 2024 року заяву ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн.

Постановляючи додаткове рішення, суд, виходячи з засад розумності, співмірності та доведеності, стягнув витрати на правову допомогу в розмірі 2500 грн., з заявлених 4000 грн.

Не погодившись з даними судовими рішеннями, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Вовненко О.В. оскаржила їх в апеляційному порядку, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції та додаткове рішення та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, які сторона відповідача вважає необґрунтованими.

Вказує, що спірні земельні ділянки, які на момент складання заповіту належали ОСОБА_4 , тобто матері відповідача згідно Державного акту та після її смерті були успадковані батьком позивача, теж охоплюються заповітом, а відтак не можуть бути успадковані позивачем як спадкоємцем за законом.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка являється також матір`ю і відповідача по справі ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Новосанжарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно досвідоцтва просмерть серії НОМЕР_2 ,виданого Новосанжарськимвідділом державноїреєстрації актівцивільного стануПівнічно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Суми) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

На момент смерті ОСОБА_3 був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя, 11 вересня 2008 року, ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений секретарем Зачепилівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області Борсківцем С.П. за реєстровим номером 346, яким ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив розпорядження та заповів ОСОБА_1 приватизовану земельну ділянку, житловий будинок з господарськими будівлями, та все майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області № 201/10-14 від 27.04.2021 ОСОБА_3 проживав разом із дружиною ОСОБА_4 до моменту її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернувся лише її чоловік ОСОБА_3 .

Інші спадкоємці заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не подавали та спадщину не приймали.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини по закону та за заповітом звернулись - син ОСОБА_2 та із заявою про прийняття спадщини за заповітом його пасинок ОСОБА_1 .

Постановою державного нотаріуса Козельщинської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29 березня 2024 року спадкоємцю ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кунцівської сільської ради Полтавського району Полтавської області в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 його батька ОСОБА_3 , оскільки між спадкоємцями виник спір щодо тлумачення заповіту.

Обґрунтовуючи свою постанову, нотаріус вказувала, що між спадкоємцями померлого ОСОБА_3 виник спір щодо спадкового майна, вони не дійшли згоди між собою щодо тлумачення заповіту, оскільки спадкоємець ОСОБА_1 повністю заперечує право спадкоємця ОСОБА_3 на успадковування земельних ділянок, вважаючи, що всі такі ділянки охоплюються заповітом, який склав на його ім`я ОСОБА_3 в 2008 році.

В ході розгляду справи сторони не заперечували, що між ними, як спадкоємцями померлого ОСОБА_3 , існує спір щодо тлумачення заповіту на ім`я ОСОБА_1 , оскільки кожний його тлумачить по своєму, що унеможливлює оформлення їх спадкових прав в позасудовому порядку.

Ухвалюючи рішення про тлумачення заповіту, місцевий суд дійшов висновку, що до складу заповіту входять житловий будинок з господарськими будівлями, а також інше майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 5323481201:01:001:0365, площею 0,1508 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка з кадастровим номером 5323481201:01:001:0366, площею 0,2030 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Колегія суддів погоджуючись з висновками суду щодо наявності правової підстави для тлумачення складеного спадкодавцем ОСОБА_3 заповіту, яким охоплене нерухоме майно, виходячи з критерію його місця розташування - в АДРЕСА_1 , вважає за необхідне звернути також увагу на наступні обставини.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Статтею 1256 ЦК України визначено, що тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1256 ЦК України суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту - спадкоємці мають різне уявлення про волевиявлення заповідача. За відсутності спору тлумачення заповіту здійснюється самими спадкоємцями на підставі частини першої статті 1256 ЦК України.

Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.

Згідно ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Так. при розгляді справи судом першої інстанції було вірно встановлено, що за життя ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 27.12.2002 р., належало 0.35 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Зачепилівка. Новосанжарського району.

В подальшому, внаслідок змін в законодавстві та необхідності реєстрації права на нерухоме майно, ОСОБА_4 зареєструвала своє речове право на земельну ділянку і згідно до витягів з Державного реєстру речового права на нерухоме майно за нею було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5323481201:01:001:0365, площею 0,1508 га, яка розташована в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд(присадибна ділянка), а також було зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5323481201:01:001:0366, площею 0,203 га, яка розташована в с. Зачепилівка Полтавського району Полтавської області, для ведення особистого селянського господарства.

Врахувавши надануінформацію зДержавного земельногокадастру,дані наявного Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та свідоцтво про право власності на нерухоме майно, суд першої інстанції вірно встановив, що до складу спадкового майно після смерті ОСОБА_3 входять різні земельні ділянки, а саме :

- земельна ділянка з кадастровим номером 5323482200:00:001:0139, площею 1,2387 га, яка розташована на території Кунцівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту серії ЯБ № 943365;

- земельні ділянки з кадастровим номером:

5323481201:01:001:0365, площею 0,1508 га, яка розташована в АДРЕСА_1 ;

5323481201:01:001:0366, площею 0,203 га, яка розташована в с. Зачепилівка Полтавського району Полтавської області;

5323481201:01:001:0620, площею 0,3492 га, яка розташована в с. Зачепилівка Полтавського району Полтавської області;

5323481201:01:001:0621, площею 1,1495 га, яка розташована в с. Зачепилівка Полтавського району Полтавської області, що належали ОСОБА_4 на підставі державного акту серії ІІІ-ПЛ № 047887 від 27.12.2002, які були успадковані після смерті дружини.

Як вбачається зі змісту заповіту, складеного 11.09.2008, ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 приватизовану земельну ділянку, житловий будинок з господарськими будівлями та все майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний заповіт потребував тлумачення в частині поняття «приватизована земельна ділянка», оскільки таке її визначення ускладнює розуміння волі заповідача, з огляду на те, що належна ОСОБА_4 згідно Державного акту земельна ділянка була в подальшому поділена на окремі земельні ділянки, з різним цільовим призначенням, але критерієм для їх віднесення до спадкової маси, охопленою волевиявленням заповідача, є місце їх розташування

Між тим,здійснюючи тлумаченнязаповіту,місцевий судне звернувувагу,що згідноДержавного актуна правоприватної власностіна землюІІІ-ПЛ№047887від 27.12.2002 ОСОБА_4 було переданоземельні ділянкиплощею 0,35га,яка,як вірнозазначив суд,в подальшомубула поділенана 2земельні ділянкиплощею 0,15га з кадастровимномером 5323481201:01:001:0365та 0,203га з кадастровим номером 5323481201:01:001:0366.

Про те, вказаний Державний акт в графі «Зміни у межах і розмірах земельної ділянки» містить посилання на Рішення сесії 22 скликання Великосолонцівської сільської ради від 12.12.1995, яким ОСОБА_4 надано 1,50 га землі для ведення особистого селянського господарства.

Вказане підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, де зазначено, що остання - площею 1,15 га з кадастровим номером 5323481201:01:001:0621 була передана ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, а відтак відноситься до спадкового майна після померлої ОСОБА_4 , спадщину після якої прийняв батько позивача ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання про віднесення вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 5323481201:01:001:0621 до спадкового майна, охопленого заповітом, необхідно дійти логічного висновку, що по справі наявні підстави для віднесення даної земельної ділянки до поняття «приватизована земельна ділянка», яка вказана заповідачем в своєму заповіті на ім`я ОСОБА_1 .

За вказаних обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині тлумачення заповіту шляхом доповнення його нерухомим майном, яке охоплене особистим розпорядженням заповідача ОСОБА_3 та входить до поняття «приватизована земельна ділянка», а саме земельною ділянкою з кадастровим номером 5323481201:01:001:0621, що знаходиться в с. Зачепилівка, Новосанжарського району (на даний час Полтавського району).

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Так, не заслуговує на увагу твердження апелянта про необхідність відмовити в задоволенні позову з огляду на відсутність підстав для тлумачення заповіту, оскільки в розумінні вимог ч.2 ст. 1256 ЦК України по справі наявні для цього правові підстави, враховуючи різне уявлення у спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про волевиявлення заповідача, що породжує спір між ним та унеможливлює оформлення кожним з них спадщини в позасудовому порядку.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вовненко Оксани Вікторівни задовольнити частково.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19 вересня 2024 року змінити, доповнивши його тлумаченням заповіту ОСОБА_3 від 11 вересня 2008 року, посвідченого секретарем Зачепилівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області Борсківцем С.П. за реєстровим номером 346, зареєстрованим у Спадковому реєстрі за номером 48621069 про те, що до переліку охопленого заповітом майна відноситься земельна ділянка з кадастровим номером 5323481201:01:001:0621, з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення, площею 1,15 га, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., Полтавський район с. Зачепилівка.

В іншій частині рішення залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.

Повний текст постанови суду виготовлено 20 лютого 2025 року.

Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко Л.І. Пилипчук