Рішення

від 11.02.2025 по справі 404/4140/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/4140/23

Номер провадження 2/404/882/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Солук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом Органів опіки та піклування Кропивницької міської ради, до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Органи опіки та піклування Кропивницької міської ради у травні 2023 року звернулись до суду з позовом про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав та стягнення з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь тих осіб, або установ, яким буде передана дитина, починаючи від дня пред`явлення позову до суду, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтування поданого позову зазначено, що відповідно до інформації комунального закладу «Інноваційна гімназія Кропивнциької міської ради» від 20.02.2023 року, мати ОСОБА_1 не приділяє належної уваги вихованню сина ОСОБА_3 , не працює, вживає алкогольні напої, внаслідок чого дитина часто проживає у сусідки. Зазначено, що з відповідачем працівниками управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради проведено профілактичну бесіду щодо належного виконання батьківських обов`язків та роз`яснено відповідальність за ухилення від їх виконання. Мати зобов`язалась змінти поведінку та належним чином здійснювати догляд та виховання сина. Однак, 17.05.2023 року до управління надійшло повідомлення поліції, про те, що громадянка ОСОБА_1 неналежним чином виконує батьківські обов`язки відносина сина ОСОБА_4 , перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Під час відвідування родини за місцем проживання, представниками управління, поліції, та соціальних служб встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у станні алкогольного сп`яніння, в помешканні неприбрано, продукти харчування та приготовлена іжа відсутні. Дитина ОСОБА_5 в бесіді повідомив, що мати вживає алкоголь протягом п`яти днів поспіль, ображає його, не готує їжу, тому він змушений харчуватись у занаймих та сусідів. Дитина виявила бажання, щоб його забрали від матері. За результатами проведення оцінки рівня безпеки дитини 17.05.2023 року складено відповідний акт. Рівень безпеки дитини оцінено за ознакою «дуже небезпечно», що передбачає негайне відібрання дитини від матері. Враховуючи, те, що дії та бездіяльність ОСОБА_1 складали загрозу для життя та здоров`я її дитини, Виконавчим комітетом Кропивницької міської ради 18.05.2023 року прийнято рішення № 360 «Про негайне відібрання дитини». Відтак позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 14 липня 2023 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. На підставі частини третьої статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 (а.с.24).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 44).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовльнити посилаючись на обставини викладені в позові. В судове засідання призначене на 11 лютого 2025 року представник позивача не з`явився, подав до суду заяву (вх. № 5019 від 11.02.2025 року) про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог (а.с.94-96).

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, зазначила, що наразі піклується про дитину, займається її фізичним та духовним розвитком, любить сина та не бажає щоб його відібрали у неї. В судове засідання призначене на 11 лютого 2025 року не з`явилась, подала заяву (вх. № 4506 від 06.02.2025 року) про розгляд справи за її відсутності, проти позову заперечує, зазначила, що виконує батьківські обов`язки та просить залишити дитину проживати разом з нею (а.с.97).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, позивача ОСОБА_2 , в судовому засіданні зазначила, що онук та відповідач наразі проживають з нею, відповідач дуже змінила своє ставлення до дитини, почала про нього піклуватись, а відтак, заперечує проти задоволення позову. В судове засідання призначене на 11 лютого 2025 року третя особа не з`явилась, подала до суду заяву (вх. № 4633 від 07.02.2025 року) про розгляд справи за її відсутності (а.с.98).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 11 грудня 2012 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області, батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_6 , та ОСОБА_1 (а.с. 5).

Відповідно до інформації комунального закладу «Інноваційна гімназія Кропивнциької міської ради» від 20.02.2023 року, мати ОСОБА_1 не приділяє належної уваги вихованню сина ОСОБА_3 , не працює, вживає алкогольні напої, внаслідок чого дитина часто проживає у сусідки, оскільки мати його б`є.Тато ОСОБА_6 перебуває на службі у Збройних Силах України (а.с.16).

Згідно характеристики на учня 4-В класу ОСОБА_3 , виданої комунальним закладом «Інноваційна гімназія Кропивнциької міської ради», дитина навчається у даному закладі з першого класу. Учень має досягнення середнього рівня, працює не в повну міру своїх можливостей. На уроках не уважний, домашні завдання не виконує, має порушення дисципліни. Батьки не приділяють належної уваги вихованню сина. На данний момент батько ОСОБА_4 знаходиться в зоні бойових дій. Мати не справляється зі своїми обов`язками, оскільки вживає алкоголь (а.с.17).

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 20 лютого 2023 року, остання зобов`язалась посилити контроль за навчанням та вихованням сина та не вживати алкоголь (а.с.18).

Відповідно до постанови Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на неї стягнення у виді попередження (а.с.38).

З вищевказаної постанови встановлено, що ОСОБА_1 належно не виконувала батьківські обов`язки, а саме залишила малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в автомобілі таксі на сторонню особу та в стані алкогольного сп`яніння заснула вдома.

Постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 13 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на неї стягнення у виді попередження (а.с.37).

Зі змісту вказаної постанови встановлено, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у тому, що вона 15.02.2023 року та ІНФОРМАЦІЯ_4 вживала вдома горілку та перебувала в стані сп`яніння, внаслідок чого дитина жила у сусідки ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 . Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Працівниками управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради 17 травня 2023 року складено акт проведення оцінки рівня безпеки дитини, за місцем проживання малолітнього ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_2 , та встановлено, що дитина ОСОБА_3 перебуває вдома з матір`ю ОСОБА_1 яка знаходиться в стані алкогольного сп`яніння. Дитина повідомила, що останній п`ять днів харчується у сусідів та знайомих. За результатами проведення оцінки рівня безпеки зроблено висновок рівень «дуже небезпечно», що передбачає негайне відібрання дитини у батьків, інших законних представників, осіб, які фактично здійснюють догляд за нею (а.с.9-13).

Згідно акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_8 від 17 травня 2023 року, складеного працівниками управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, та представником Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, встановлено, що в помешканні не прибрано, посуд брудний, речі розкидані, відсутня постільна білизна. В ході бесіди дитина ОСОБА_3 виявив бажання щоб його вилучили, повідомив, що мати вживає алкоголь, не готує їжу, він харчується у знайомих (а.с.15).

Рішенням Виконавчого комітету Кропивницької міської ради № 360 від 18 травня 2023 року вирішено відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 (а.с.14).

Управлінням з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради 23 травня 2023 року видано наказ № 34-ви «Про тимчасове влаштування дитини ОСОБА_3 , в сім`ю ОСОБА_2 », за яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_2 . Відповідальність за життя, здоров`я, утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладено на ОСОБА_2 (а.с.19).

Відповідно до листа Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області встановлено, що на момент відвідування працівниками поліції місця проживання ОСОБА_1 , двері ніхто не відчинив. Під час спілкування з сусідами ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо. Як повідомили сусіди останньої, до неї постійно приходять друзі, після чого вони розпивають алкогольні напої. 21.02.2023 року та 19.05.2023 року працівниками поліції було складено відносно ОСОБА_1 адміністративні протколи за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.39).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 10 жовтня 2023 року № 874 затверджено висновок щодо доцільності відібрання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без позбавлення батьківських прав (а.с.34-36).

Водночас, допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомили суду, що ОСОБА_1 вживала алкоголь, проте наразі в стані алкогольного сп`яніння вони її не бачать, зазначили, що вона також змінила ставлення до виховання сина, піклується про нього та доглядає за ним.

Також, в судовому засіданні за участю провідного психолога служби соціально-психологічної підтримки Кропвницького міського центру соціальних служб був допитаний малолітній ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що наразі проживає разом з мамою та бабусею, маму любить та бажає проживати з нею разом. Зазначив, що матір змінила до нього своє відношення, піклується про нього, готує йому їжу, разом роблять уроки та проводять спільні відпочинки.

Згідно статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Відповідно до статті 163 Сімейного кодексу України батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.

Згідно з частиною п`ятою статті 170 Сімейного кодексу України до відібрання дитини від інших осіб, з якими вона проживає, застосовуються положення частин першої - третьої цієї статті.

Виходячи з аналізу зазначених положень статті 170 Сімйеного кодексу України, суд приходить до висновку, що підставами для відібрання дитини є: залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання; безпосередня загроза для життя або здоров`я дитини.

При розгляді справи встановлено, що зазначених у статті 170 Сімейного кодексу України підстав для відібрання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідача ОСОБА_1 , немає.

Згідно із частиною другою та четвертою статті 155 Сімйеного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частинами першою-другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

У статті 7 Сімейного кодексу України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).

Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю. З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що у справах стосовно дітей у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, виходячи із об`єктивних обставин спору, а потім осіб, які висувають відповідні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених, в тому числі пунктом 2 частиною першою статті 164 Сімейного кодексу УКраїни, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У такому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

За частиною другою статті 170 Сімйеного кодексу України у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування має право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У такому разі орган опіки та піклування зобов`язаний у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

Відповідно до статті 3 «Конвенції про права дитини» від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За статтею 3 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» до основних засад державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, відноситься створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім`ї та виховання й утримання дітей за принципом родинності.

Згідно із статтею 9 «Конвенції про права дитини» держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

При цьому за принципом № 6, закріпленим у «Декларації про права дитини» від 20 листопада 1959 року, вбачається, що малолітня дитина не повинна бути розлучена із своєю матір`ю, окрім випадків, коли є виключні обставини, що свідчать про необхідність розлучення з матір`ю.

Згідно із статтею 8 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на повагу до свого … сімейного життя… Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

На підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Крім цього Верховний Суд у постанові від 3 травня 2018 року по справі № 214/1048/15-ц зазначив, що відповідно до практики ЄСПЛ, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).

Таким чином, дослідивши докази в їх сукупності, судом встановив, що за період часу з дня відібрання дитини до розгляду справи, відповідач ОСОБА_1 змінила своє ставлення до дитини, змінила свої відношення до життя, наразі проживає з дитиною, та піклується про її фізичних та духовний розвиток, має плани на спільне майбутнє з дитиною.

Окрім цього, матір дитини проявляє бажання проживати з сином та піклуватись про нього, про що свідчать пояснення відповідача в судовому засіданні та думка дитини, а також про здійснення належного піклування про дитину повідомляла третя особа. Тобто між матір`ю і дитиною існує стійкий зв`язок.

Досліджені в судовому засіданні докази свідчать, що відповідач усвідомила свою поведінку та в подальшому вчиняє дії, що вказують про бажання належно виконувати свої батьківські обов`язки, повернути сина додому та налагодити зв`язок. Зафіксовані події актом проведення оцінки ризиків рівня безпеки дитини від 17.05.2023 - це лише епізодичний випадок, спричинений певними життєвими обставинами відповідача. На час розгляду справи судом не встановлено обставин, що свідчать про існуючі ризики ймовірного насилля по відношенню до дитини з боку матері.

В найкращих інтересах дитини є недоцільним розлучення дитини із матір`ю з огляду на вік дитини, її звички, перебування з матірю з моменту народження.

Суд виходить із того, що найкращим для дітей є їх проживання в рідній сім`ї.

Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що належних та допустимих доказів небезпеки для здоров`я, життя та морального виховання малолітньої дитини, у разі залишення його з матір`ю, достатніх для задоволення позовної заяви, відсутні, тому позов слід залишити без задоволення.

Так само, не підлягає задоволенню і вимога позивача про стягнення з відповідача аліментів, оскільки зазначена вимога є похідною від попередньої вимоги про відібрання малолітньої дитини, без позбавлення батьківських прав, яка залишена без задоволення.

Судові витрати віднести за рахунок держави, відповідно до пункту 14 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про охорону дитинства», статями 7, 163, 170 Сімейного кодексу України, статями 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 272 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Органів опіки та піклування Кропивницької міської ради, до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, відмовити повністю.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Органи опіки та піклування Кропивницької міської ради; місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, будинок № 41;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомо; місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду складено 21.02.2025 року.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда