Ухвала

від 17.02.2025 по справі 643/1420/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11-сс/818/238/25 Слідчий суддя ОСОБА_1

Справа № 643/1420/25 Доповідач ОСОБА_2

1-кс/643/554/25

Категорія: у порядкуКПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 30 січня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 62024170020004326 від 17.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 30 січня 2025 року клопотання слідчого задоволено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з моменту затримання, а саме з 11:15 30.01.2025,тобто з часу, коли ОСОБА_8 з`явився до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та був змушений залишатись поряд із уповноваженою службовою особою до 11:15 30.03.2025, визначити суму застави у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, при внесенні якої підозрюваний підлягає звільненню з-під варти з покладенням наступних обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає, без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Не погодившись з зазначеною ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, яку визначити в розмірі 20 прожиткових мінімумів. В обгрунтування апеляційних вимог, захисник з урахуванням поданих ним доповнень, зазначає, що слідчим суддею не в повному обсязі оцінено відомості стосовно особи підозрюваного, оскаржувана ухвала слідчого судді не містить висновків щодо неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів. Слідчим суддею не враховано, що підозрюваний не мав жодних розмов зі свідком Помазан, на показаннях якої грунтується повідомлення про підозру. ОСОБА_8 виконував свої функціональні обов`язки з приводу перевірки певних ФОП та готував відповідні акти. З матеріалів НСРД вбачається, що ОСОБА_8 відмовлявся виконувати певні накази ОСОБА_9 , які вважав незаконними. Сам факт передачі ОСОБА_9 ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 6000 гривень, за відсутності доказів того, що ОСОБА_9 передавала неправомірну вигоду, не є підставою для застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник звертає увагу, що підозрюваний має постійне місце роботи, позитивні характеристики, має у приватній власності нерухомість, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, батько похилого віку, який має захворювання та потребує допомоги щодо придбання ліків. Слідчим суддею визначено щодо підозрюваного завідомо непомірний розмір застави та проігноровано наявність на утриманні підозрюваного малолітньої дитини. Заслухавши суддю-доповідача,пояснення захисникапідозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 ,який підтримавапеляційну скаргу,думку прокурора,який заперечувавпроти їїзадоволення, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку. Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Як вбачається із матеріалів судового провадження, Другим СВ ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62024170020004326 від 17.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України. 29.01.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, слідчий суддя, оцінюючи сукупність обставин, а саме: наданих органом досудового розслідування доказів на підтвердження наявності обґрунтованої підозри, достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого. Суд апеляційної інстанції в цілому погоджується із обгрунтованістю ухвали слідчого судді щодо наявності підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу, однак вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави в даному випадку є непомірним та не узгоджується із даними про особу підозрюваного та обставинами інкримінованого йому злочину. Надані органом досудового розслідування матеріали свідчать про наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання». При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. «Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими вона обґрунтовується, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Матеріали, надані слідчим в обґрунтування поданого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням обставин, викладених у повідомленні про підозру, об`єктивно свідчать про наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, що є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи наведене, доводи захисника підозрюваного не спростовують обгрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри та не є достатніми для висновку про непричетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому злочину, а посилання на відсутність доказів отримання ним неправомірної вигоди мають бути перевірені в ході досудового розслідування. Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, впливати на учасників у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню, апеляційний суд враховує зміст повідомленої підозри, обставини, що встановлені на даний час органом досудового розслідування, що свідчить про небезпідставне посилання слідчого судді на існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України. Вирішуючи питання щодо розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя врахував стан здоров`я, майнове становище підозрюваного,конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, його тяжкість, яке за своєю правовою кваліфікацією згідно статті 12 КК України є тяжким злочином, та вважав необхідним визначити підозрюваному заставу - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить908 400,00 грн. На переконання слідчого судді саме такий розмір застави зможе запобігти ризикам, передбаченим частиною 1статті 177 КПК України. Однак суд апеляційної інстанції не може погодитися з таким висновком слідчого судді та вважає, що встановлений слідчим суддею розмір альтернативного запобіжного заходу є непомірним та не відповідає обставинам, що встановлені органом досудового розслідування, а також даним про особу підозрюваного.

ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною 5статті 182КПК Українивизначено,що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Одночасно розмір застави має достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Слідчий, обгрунтовуючи у клопотанні необхідність визначення підозрюваному застави саме в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, посилався на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні корупційного злочину, чим підірвав авторитет правоохоронних органів, даний випадок є резонансним, а тому необхідно визначити заставу в розмірі, що перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Проте наведені обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, не свідчать виключність випадку для визначення саме такого розміру заставу, а посилання на резонансність злочину нічим не підтверджене. Відповідно до повідомленої ОСОБА_8 підозри, останній підозрюється у тому, що діючи спільно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , реалізуючи єдиний злочинний корисливий умисел, спрямований на неправомірне збагачення, одержали неправомірну вигоду в розмірі 21000 (двадцять одна тисяча) грн. за невчинення дій, що входили до його службових повноважень, з яких ОСОБА_10 передала йому частку в розмірі 6000 (шість тисяч) грн., чим співучасники довели свій злочинний умисел до кінця.

Суд апеляційної інстанції, зважаючи на обставини, викладені у повідомленні про підозру щодо суми отриманої безпосередньо ОСОБА_8 неправомірної вигоди, наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків за місцем мешкання, вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави є непомірним, а тому ухвала слідчого судді в цій частині підлягає скасуванню. Колегія суддів вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного достатнім буде розмір застави, визначений в межах, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України, а саме - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 гривень, який у сукупності із визначеними слідчим суддею обов`язками, передбаченими частиною 5 статті 194 КПК України, перелік яких вказаний в оскаржуваній ухвалі від 30.01.2025 буде гарантувати виконання ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов`язків. При цьому, розмір застави про який просить захисник в апеляційній скарзі, як самостійний запобіжний захід, є недостатнім для досягнення мети запобіжного заходу. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомоїстатті 194 КПК України. Враховуючи наведене, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині визначеного розміру застави, а апеляційна скарга захисника частковому задоволенню.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 30 січня 2025 року скасувати в частині визначення підозрюваному розміру застави та постановити у відповідній частині нову ухвалу.

Визначити підозрюваному ОСОБА_8 заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 151400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, яка може бути внесена на депозитний рахунок Харківського апеляційного суду: р/р UA078201720355279002000085314, МФО 820172, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 42261368. В решті ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 30 січня 2025 року залишити без змін. Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника у кримінальному проваджені.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.

Головуючий :

Судді: