Ухвала від 18.02.2025 по справі 127/4497/25

Справа №127/4497/25

Провадження №1-кс/127/2018/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

детектива ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_4 на бездіяльність ТУ БЕБу Вінницькійобластіщодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_4 від 29.01.2025,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_4 голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» на бездіяльність уповноважених осіб ТУ БЕБ у Вінницькій області, щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_4 від 29.01.2025 року.

Скарга мотивована тим, що 29.01.2025 головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_4 подано заяву до ТУ БЕБ у Вінницькій області про вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи, що уповноваженими особами ТУ БЕБ у Вінницькій області не внесено відомості до ЄРДР, заявник просить зобов`язати внести відомості до ЄРДР за вищевказаною заявою та почати досудове розслідування.

Заявник в судове засідання не з`явився, однак останній у скарзі просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Детектив ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги, оскільки в заяві відсутні ознаки кримінального правопорушення. Також детективом надано в судове засідання копію аналогічної заяви ОСОБА_4 від 27.10.2024, яку було зареєстровано та скеровано за підслідністю до Національного антикорупційного бюро України, про що належним чином повідомлено заявника. Крім того, детективом надано копії відповідей Вінницької обласної прокуратури, щодо розгляду заяв ОСОБА_4 від 29.01.2025 з яких вбачається, що за аналогічними зверненнями СУ ГУНП у Вінницькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023022120000208 від 17.11.2023 за підозрою ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом привласнення бюджетних коштів під час ремонту дорожнього покриття на території Гайсинської територіальної громади Вінницької області, який виконувався згідно договорів, укладених між відділом містобудування, архітектури, ЖКГ, благоустрою, інфраструктури Гайсинської міської ради та ПП «Дорстрой». В подальшому обвинувальний акт у вказаному провадженні скеровано для розгляду по суті до Гайсинського районного суду Вінницької області, розгляд справи триває.

Суд, заслухавши пояснення детектива, дослідивши матеріали скарги, заяви про злочин, матеріали перевірки, встановив наступне.

29.01.2025 головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_4 подано заяву до ТУ БЕБ у Вінницькій області про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 426-1 КК України».

Зі змісту заяви встановлено, що ОСОБА_6 (ІПН: НОМЕР_1 ), будучи колишнім Заступником Керівника Офісу Президента України, обіймаючи посаду голови в Координаційній раді з реалізації проєкту "Велике будівництво", разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи у злочинній змові з керівництвом ряду обласних державних адміністрацій, в тому числі Черкаської обласної державної адміністрації, фактично їх контролюючи, представниками Черкаської міської ради, керівництвом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, посадовими особами ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» (код ЄДРОПУ 42009566) директорами на час укладення договорів були ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (код ЄДРОПУ 38715770) директором є ОСОБА_14 ; Відділу містобудування, архітектури, ЖКГ, благоустрою, інфрастуктури Гайсинської міської ради (код ЄДРОПУ 43988116) директор ОСОБА_15 ; Департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради (код ЄДРОПУ 45017103) директор ОСОБА_16 ; КП «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради (код ЄДРОПУ 05445296) директор ОСОБА_17 , рядом фізичних осіб, в тому числі ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , та юридичних осіб, в тому числі ПП «Дорстрой» (код ЄДРПОУ 33819662), ФІРМА «ТІРАС» (код ЄДРПОУ 24682895), ТОВ «Новем Логістик» (код ЄДРПОУ 44553066), створив організовану злочинну групу, з метою реалізації злочинних схем, котрі полягають у розкраданні, привласненні грошових бюджетних коштів при будівництві автомобільних доріг в рамках проекту «Велике будівництво», подальшому ухилення від сплати податків, виводу та легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом. ОСОБА_6 , перебуваючи у злочинній змові з представниками ОК «Південь», зловживаючи службовим становищем, налагодив злочинну схему щодо розкрадання грошових бюджетних коштів при встановленні «Зубів дракона» на узбережжі м. Чорноморськ. Посадові особи та працівники правоохоронних органів, Державної податкової служби України, ГУ ДПС у м. Києві, ГУ ДПС у Черкаській області, ГУ ДПС у Вінницькій області, інших державних, контролюючих органів, зловживаючи службовим становищем, систематично отримуючи неправомірну вигоду від ОСОБА_6 , приховують та сприяють реалізації вказаних злочинних схем.

Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, відомості щодо потерпілої особи або заявника ПІБ. Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Обов`язковими елементами складу будь-якого злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду. Зокрема в постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 373/18/23 Верховний Суд вказав, що системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора, щодо невнесення відомостей до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18 зазначила, що, саме у межах процедури оскарження бездіяльності, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та можуть бути перевірені у кримінально-процесуальному порядку, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

За положеннямист.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ізст.7 КПК Українив якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У скарзі заявник порушує питання про внесення відомостей до ЄРДР по факту вчинення кримінальних правопорушень, однак зі змісту заяви слідчим суддею не встановлено об`єктивних даних, що підкріплені належними доказами, які дійсно свідчать про наявність обов`язкових ознак злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину. Самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, з посиланням на інтернет-ресурси, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов`язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Разом з тим, здійснення такого на основі припущень, без наявності об`єктивних даних, які б вказували на чинення кримінального правопорушення, є недопустимим.

Таким чином, незважаючи на те, що заявник вважає заяву повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, остання за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, не підкріплена належними та допустимими доказами, а тому така заява, з огляду на її зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також в ході розгляду справи встановлено, що аналогічну заяву ОСОБА_4 27.10.2024, щодо незаконних, на думку заявника, дій ОСОБА_5 , інших осіб та підприємств в рамках проєкту «Велике будівництво» було подано до всіх правоохоронних органів України. За результатами розгляду ОСОБА_4 було належним чином повідомлено про відсутність ознак кримінального правопорушення.

Крім того судом встановлено, що аналогічна скарга ОСОБА_4 , щодо незаконних, на думку заявника, дій ОСОБА_5 , інших осіб та підприємств в рамках проєкту «Велике будівництво» вже була предметом розгляду Вінницького міського суду Вінницької області. За результатами розгляду прийнято рішення про відмову у її задоволенні (справа № 127/4501/25).

Нових обставин та доказів, які не були попередньо предметом розгляду правоохоронними органами та судом заява ОСОБА_4 не містить.

Норми КПК України не передбачено винесення такого рішення як відмова у задоволенні скарги у зв`язку з повторністю звернення особи з питання, яке вже було вирішено слідчим суддею по суті. У той же час, Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення.

У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК (частина 6 статті 9 КПК). Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться, серед іншого диспозитивність (пункт 19 частини 1 статті 7 КПК). Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.

Слідчий суддя не може розглядати питання бездіяльності, якщо воно вже було вирішене слідчим суддею у іншій справі, оскільки такий розгляд буде порушувати принцип юридичної визначеності.

Так, відповідно до п. 10, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» зазначено, що ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомленні про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи, що заява ОСОБА_4 не містить об`єктивних даних, що підкріплені належними доказами, які дійсно свідчать про наявність обов`язкових ознак злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину, суд приходить до переконання, що така заява не потребує внесення до ЄРДР.

Крім того,нормами КПК України не передбачено повторний розгляд справи за аналогічними обставинами та подіями, за результатами якої вже винесено рішення суду про відмову у її задоволенні, яке не скасоване в апеляційному порядку.

За вищевикладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_4 не підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_4 на бездіяльність ТУ БЕБу Вінницькійобласті щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_4 від 29.01.2025- відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя