Постанова

від 21.02.2025 по справі 473/567/25

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/567/25

П О С Т А Н О В А

іменем України

"21" лютого 2025 р. місто Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Дробинський О.Е.,

з участю секретаря судового засідання Жирун Н.О.,

захисника адвоката Бойченко Г.А.,

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянув справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

РНОКПП - НОМЕР_1

за ч.1 ст.130 КУпАП

В С Т А Н О В И В :

До Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до тексту протоколу серії ЕПР1 номер №232235 від 28 січня 2025 року, 28 січня 2025 року приблизно о 09:37 годині в місті Вознесенську Миколаївської області по вулиці Київська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом легковим автомобілем моделі «Ford Transit» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зениці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я Вознесенській багатопрофільній лікарні відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та повідомив, що працівниками поліції, після зупинки керованого ним транспортного засобу, в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, він, як водій автомобіля не був направлений до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння за його згодою. Коли він погоджувався на пропозицію працівника поліції направити його до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, працівником поліції було оформлено направлення для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, яким є Вознесенська багатопрофільна лікарня. Але працівником поліції, дане направлення йому не було вручено та він не був доставлений працівниками поліції до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, незважаючи на те, що він неодноразово погоджувався прибути до медичного закладу в супроводі працівників поліції для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На підставі ст. 252 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд вважає, що вина водія ОСОБА_1 в скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не може грунтуватися на досліджених в судовому засіданні доказах.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст.278 КУпАП серед інших питань має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. Тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.

Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог п.6 розділу IX «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Але, матеріали справи про адміністративне правопорушення, не містять достатніх доказів того, що протокол працівником поліції було складено відповідно до вимог вищезазначеної Інструкції.

Відповідно до положень ч.3 ст.266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Аналогічні вимоги стосовно процедури огляду водія на місці зупинки транспортного засобу передбачені п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103, та п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про те, фіксація відмови водія ОСОБА_1 від проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, проведена з порушенням зазначених нормативних актів і вважається недійсною, а протокол про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 , складений з порушенням вимог ст.256 КУпАП України не є доказом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, внаслідок порушення та недотримання вимог пунктів 8 та 9 розділу ІІ Інструкції 1452/735, та відсутності даних про те, що водій ОСОБА_1 працівниками поліції, за формою, наведеною в додатку №1 до Інструкції 1452/735, був направлений на огляд до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду на встановлення перебування його в стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно до даних відеофіксації щодо відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, при керуванні транспортним засобом, які зафіксовані на двох DVD R дисках моделі «Verbatim», які досліджені в судовому засіданні встановено, що на першому носії електронної відео та аудіо інформації міститься два відеофайла формату МР4: перший розміром 1567744 кБ з тривалістю відеозапису 30 хвилин з 09:49 години 28 січня 2025 року по 10:19 годину 28 січня 2025 року, другий розміром 1567744 кБ, з тривалістю відеозапису 30 хвилин з 10:19 години 28 січня 2025 року по 10:49 годину 28 січня 2025 року.

На другому носії електронної відео та аудіо інформації, яким є також DVD R диск моделі «Verbatim», міститься два відеофайла формату МР4: перший розміром 1577964 кБ з тривалістю відеозапису 30 хвилин з 10:49 години 28 січня 2025 року по 11:19 годину 28 січня 2025 року, другий розміром 1157888 кБ, з тривалістю відеозапису 22 хвилини з 11:19 години 28 січня 2025 року по 11:41 годину 28 січня 2025 року.

На першому відеофайлі першого DVD R диску моделі «Verbatim», розміром 1567744 кБ з тривалістю відеозапису 30 хвилин, з 09:49 години 28 січня 2025 року по 10:19 годину 28 січня 2025 року, зафіксовано інформацію про те, що водій ОСОБА_1 неодноразово погоджувався на пропозицію працівника поліції направити його до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, а саме: о 09:53:58 годині, о 10:03:00 годині.

На першому відеофайлі першого DVD R диску моделі «Verbatim», розміром 1567744 кБ з тривалістю відеозапису 30 хвилин, зафіксовано, як о 10:03:48 годині 28 січня 2025 року ОСОБА_1 сідає в службовий автомобіль працівників поліії, які починають рух по вулиці Київська в місті Вознесенську, з метою доставлення водія ОСОБА_1 для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, яким є Вознесенська багатопрофільна лікарня. Але під час руху по вулиці Соборності в місті Вознесенську Миколаївської області о 10:07:00 годині, працівниками поліції, був змінений маршрут руху, службовий автомобіль працівників поліції з громадянином ОСОБА_1 не прибув до медичного закладу, яким є Вознесенська багатопрофільна лікарня, а повернувся на вулицю Київська, в місті Вознесенську Миколаївської області, де відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення вимог п.2.5 ПДР України.

За наведених обставин, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності, та оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, при керуванні транспортним засобом, тобто порушення вимог п.2.5 ПДР України, а викладені в протоколі від 28 січня 2025 року про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 номер №232235 інспектора СРПП Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області висновки - не відповідають фактичним обставинам справи.

Слід зазначити, що ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а Конституційний Суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Виходячи із системного аналізу вказаного законодавства України, усталеної правової позиції ЄСПЛ, який за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03), враховуючи принцип правової визначеності, який є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права (ст. 3 Основного Закону) та який знайшов своє закріплення у судовій практиці КСУ, ВСУ, ВС і прецедентних рішеннях ЄСПЛ, суд як уже зазначалося дійшов до переконання, що дана справа, належить до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на цю категорію справ поширюється гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАПіншої норми закону, зокрема положень КПК України, які регламентують подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення, що є невід`ємним правом осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності та їх захисників (правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції), а для суддів усіх інстанційважливим елементом законного і справедливого правосуддя, оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.

З урахуванням викладеного, особа, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення (за аналогією зКПК України), має право на власний розсуд формувати лінію свого захисту. Показання правопорушника (обвинуваченого) є не лише джерелом доказів, а й засобом захисту ним своїх інтересів, вони мають бути ретельно перевірені й оцінені судом. Жоден доказ не має наперед встановленої сили для суду.

Водночас регламентований ст.62 Конституції Українипринцип презумпції невинуватості звільняє особу від обов`язку доводити свою невинуватість, усі сумніви щодо доведеності вини повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Якщо правопорушник (обвинувачений) посилається на обставини, що свідчать про його невинуватість, то встановити або спростувати такі обставини повинна сторона обвинувачення. Показання правопорушника (обвинуваченого) підлягають оцінці за тими ж правилами, що й усі докази, наявні у матеріалах адміністративного чи кримінального провадження.

Вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.

Ст.62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, у зв`язку із тим, що не встановлені достатні докази для доведення вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в суді і вичерпані можливості їх отримання, справа про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю складу в його діях адміністративного правопорушення.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 номер №232235 від 28 січня 2025 року, не містить всіх конкретних даних про обставини вчинення адміністративного правопорушення, у такому вигляді через його істотні недоліки не може бути предметом судового розгляду, оскільки викликає обґрунтовані сумніви, які відповідно до положень ч.3 ст.62 Конституції України, тлумачаться на користь водія ОСОБА_1 .

При цьому, судом приймаються до уваги докази, надані стороною захисту в судовому засіданні, а саме: копія виписки №106 від 28 січня 2025 року Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я» Миколаївської обласної ради, код ЄДРПОУ 43443757, відповідно до якої при проходженні медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння о 12:40 годині 28 січня 2025 року в закладі охорони здоров`я, яким є Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я» Миколаївської обласної ради, у громадянина ОСОБА_1 при лабораторному дослідженні крові та сечі, в них не виявлено наркотичних речовин, та як наслідок, не виявлено ознак, як наркотичного так і алкогольного сп`яніння, він знаходився в тверезому стані.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.247, ст.283, ст.285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП закрити, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О. Е. Дробинський