Ухвала

від 21.02.2025 по справі 369/11128/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 369/11128/22

провадження № 61-1628ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2024 року

та постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5

про витребування земельних ділянок із незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року заступник керівника Київської обласної прокуратури

в інтересах Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Міністерства розвитку громад та територій України, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

У травні 2023 року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України подало до суду заяву про процесуальне правонаступництво, у якій просило суд залучити Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України

до участі у справі № 369/11128/22 як правонаступника Міністерства розвитку громад та територій України.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду

від 15 листопада 2023 року, заяву Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про залучення до участі у справі правонаступника задоволено. Залучено до участі у цій справі Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України як правонаступника Міністерства розвитку громад та територій України.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня

2023 року заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області, Міністерства розвитку громад та територій України до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування земельних ділянок з незаконного володіння задоволено.

Забезпечено позов шляхом накладення арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельні ділянки: площею 0,7072 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5069, площею 0,2411 газ кадастровим номером 3222484405:03:005:5071, які належать ОСОБА_1 ; площею 0,9

га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5072 яка належить ОСОБА_2 ; площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5064, площею

2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5067, які належать ОСОБА_3 ; площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5065, площею 2

га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5066, площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5068 які належать ОСОБА_4 .

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2023 року у відкритті касаційного провадження

за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Ковриженка О. О.,

на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року

у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури

в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві

та Київській області, Міністерства розвитку громад та територій України

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування земельних ділянок з незаконного володіння відмовлено.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду

від 11 грудня 2024 року, у задоволенні позову заступника керівника Київської обласної прокуратури який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 третя особа

ОСОБА_5 , про витребування земельних ділянок з незаконного володіння відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2023 року у справі № 369/11128/22 шляхом зняття арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельні ділянки: площею 0,7072 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5069, площею 0,2411 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5071, які належать ОСОБА_1 ; площею 0,9 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5072, яка належить ОСОБА_2 ; площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5064, площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5067, які належать ОСОБА_3 ; площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5065, площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5066, площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5068, які належать ОСОБА_4 .

У лютому 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Поданакасаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481 грн.

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ураховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень неможливо встановити ціну позову станом на день звернення до суду із вимогою майнового характеру (щодо витребування земельних ділянок), заявник зобов`язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги майнового характеру з наданням відповідних доказів.

Отже, заявнику необхідно самостійно визначити і доплатити у разі необхідності судовий збір за подання касаційної скарги.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2024 року

та постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року залишити

без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець