Ухвала

від 21.02.2025 по справі 363/4088/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"21" лютого 2025 р. Справа № 363/4088/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., за участі секретаря Воронюк А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця І. про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області знаходиться вищезазначена цивільна справа.

13.08.2024 року заступник керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області звернувся із вищезазначеною позовною заявою.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 10.09.2024 року відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21.01.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

20.02.2025 року до суду надійшла заява від заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця І. про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову у справі № 363/4088/24 шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221888600:16:112:7006, яка належить ОСОБА_1 ; 3221888600:16:112:7007, яка належить ОСОБА_2 ; 3221888600:16:112:7008, яка належить ОСОБА_3 ; 3221888600:16:112:7009, яка належить ОСОБА_4 ; 3221888600:16:112:7010, яка належить ОСОБА_5 ; 3221888600:16:112:7011, яка належить ОСОБА_6 ; 3221888600:16:112:7012, яка належить ОСОБА_7 ; 3221888600:16:112:6088, яка належить ОСОБА_8 .

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що Київською обласною прокуратурою подано позов, зокрема, про повернення на користь Димерської селищної ради земельних ділянок з кадастровими номерами 3221888600:16:112:7006, 3221888600:16:112:7007, 3221888600:16:112:7008, 3221888600:16:112:7009, 3221888600:16:112:7010, 3221888600:16:112:7011, 3221888600:16:112:7012, 3221888600:16:112:6088, які частково накладаються на 200-метрову прибережну захисну смугу (ПЗС) Київського водосховища (р. Дніпро) та 50-ти метрову прибережну захисну смугу ставків на річці Жидок, тобто є землями водного фонду, і які всупереч вимог ст.ст. 20, 58, 84, 59, 60, 61 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 86, 88 Водного кодексу України передані у приватну власність як землі сільськогосподарського призначення. Вказані факти підтверджено інформацією Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського № 991-001-1522/991-083 від 08.09.2023, яка є належним, допустимим та достатнім доказом у розумінні ст. ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України. Таким чином, відповідачами набуто право власності на спірні земельні ділянки всупереч вимог законодавства за рахунок земель водного фонду, які є обмеженими у цивільному обороті та не можуть перебувати у приватній власності, а тому останні підлягають поверненню дійсному власнику. Київською обласною прокуратурою встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3221888600:21:146:6029, 3221888600:21:146:6035, 3221888600:21:146:6036, 3221888600:21:146:6037, 3221888600:21:146:6038, 3221888600:21:146:6040, 3221888600:21:146:6042 на підставі договорів купівлі- продажу №№ 573,575, 577, 579, 581,583,585 від 29.06.2021 відчужені на користь ОСОБА_9 . Також, на підставі договору купівлі-продажу № 621 від 30.06.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 3221888600:16:112:6088 відчужена на користь ОСОБА_8 . На даний час виникла необхідність щодо вжиття заходів забезпечення позову у справі № 363/4088/24 шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки з метою запобігання таким діям чи їх негативним наслідкам, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Тому дану заяву суд розглядає без повідомлення сторін.

Із аналізу положень ст.ст.149, 153ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи, має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом".

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України уПостанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановлення судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Зважаючи на наведені норми, враховуючи характер позову, вагомість поданих доказів при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення стороною дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на не можливість виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Прокурор в заяві про забезпечення позову зазначає, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3221888600:21:146:6029, 3221888600:21:146:6035, 3221888600:21:146:6036, 3221888600:21:146:6037, 3221888600:21:146:6038, 3221888600:21:146:6040, 3221888600:21:146:6042 на підставі договорів купівлі- продажу №№ 573,575, 577, 579, 581,583,585 від 29.06.2021 відчужені на користь ОСОБА_9 . Також, на підставі договору купівлі-продажу № 621 від 30.06.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 3221888600:16:112:6088 відчужена на користь ОСОБА_8 .

В той же час предметом позову є земельні ділянки з кадастровими номерами 3221888600:16:112:7006, яка належить ОСОБА_1 ; 3221888600:16:112:7007, яка належить ОСОБА_2 ; 3221888600:16:112:7008, яка належить ОСОБА_3 ; 3221888600:16:112:7009, яка належить ОСОБА_4 ; 3221888600:16:112:7010, яка належить ОСОБА_5 ; 3221888600:16:112:7011, яка належить ОСОБА_6 ; 3221888600:16:112:7012, яка належить ОСОБА_7 ; 3221888600:16:112:6088, яка належить ОСОБА_8 .

Окремо суд зазначає, що 30.06.2021 року ОСОБА_8 стала власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221888600:16:112:6088. Прокурором не надано доказів, того, що вона планує відчужити вказану земельну ділянку.

Подана заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому. У ній не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження спірних земельних ділянок на користь третіх осіб і це призведе до утруднення виконання можливого рішення суду. Заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, оскільки до заяви не долученого жодного доказу, який би свідчив про реальну можливість відчуження відповідачами спірних земельних ділянок, а також доказів, які б підтверджували, вчинення таких дій на момент звернення прокурором до суду із даною заявою.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, прокурором не надано доказів того, що відповідачами, вживаються заходи того, що може призвести до ускладнення або зробить неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

За змістом правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені в ній свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Суд також враховує, що застосування заходу забезпечення позову є попередньою і запобіжною мірою і є обмеженням особи у правах ще до встановлення факту порушення, - тому такий захід може бути застосованим лише у виключних і дійсно необхідних випадках, - а такої необхідності прокурором не доведено.

Враховуючи те, що прокурором не наведено об`єктивних даних про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до викладеного, та керуючисьстаттями 149-153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя М.Б. Баличева