Рішення

від 19.02.2025 по справі 374/403/24

РЖИЩІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суддя в суді І інстанції

Юрченко С.О.

Єдиний унікальний № 374/403/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Юрченка С.О.,

за участі секретаря - Маламан Я.О.,

позивача - ОСОБА_1 (не з`явився),

представника відповідача - (не з`явився),

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської територіальної громади в особі Ржищівської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ

26 листопада 2024 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла вищезазначена цивільна справа.

Позивач ОСОБА_1 мотивував позовну заяву тим, що він є власником 4/9 часток домоволодіння по АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками домоволодіння є: 1/3 частка у праві власності ОСОБА_2 - сестри позивача, 1/9 частка у праві власності ОСОБА_3 - батька позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/9 частка у праві власності ОСОБА_4 - дружина батька, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне їй майно, у тому числі і на зазначену вище 1/9 частку домоволодіння по АДРЕСА_1 , яку вона успадкувала за законом після смерті ОСОБА_3 та заповіла позивачу за заповітом від 16.04.2008. Проте, коли позивач звернувся до нотаріальної контори для оформлення спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , то отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що він пропустив строк на прийняття спадщини і для визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини йому необхідно звернутися до суду. Основною причиною пропуску позивачем строку для прийняття спадщини є те, що він інвалід ІІІ групи і за характером його хвороби йому складно самостійно пересуватися. В травні 2024 року позивача було госпіталізовано в неврологічне відділення КНП ОМР "Обухівська БЛІЛ". Останнім часом хвороба позивача почала загострюватися, і з початку червня по кінець жовтня 2024 року, він практично не міг ходити, пізніше почав потроху пересуватися, переважно із сторонньою допомогою. Позивач просив визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримував у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без участі представника Ржищівської міської ради Київської області, щодо вирішення спору покладався на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 від 25 жовтня 2024 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 327254386 від 28 березня 2023 року, житловий будинок, загальною площею 46,4, житловою площею 27.7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 - 1/3 частка, ОСОБА_1 - 4/9 частки, ОСОБА_4 - 1/9 частки, ОСОБА_3 - 1/9 частки (а.с.8-9).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВКЕ № 876178, зареєстрованого в реєстрі за № 842, спадкоємцем 1/3 частки майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є його дружина ОСОБА_4 . Спадкове майно складається з 1/3 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, розташованого в АДРЕСА_1 , що належить померлому на підставі рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 31.07.1972 року, зареєстрованого у Ржищівському БТІ 01.02.2008 за реєстром № 1076, кн.4 (а.с.10).

Так, за життя ОСОБА_4 16 квітня 2008 року на випадок своєї смерті зробила розпорядження, за яким з належного ій майна частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, розташованого в АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_1 (а.с.11).

Згідно інформації зі Спадкового реєстру встановлено, що 16 квітня 2008 року Ржищівською міською державною нотаріальною конторою було посвідчено заповіт ОСОБА_4 (номер у спадковому реєстрі 44515655, номер в реєстрі нотаріальних дій 1520), який є чинним (а.с.12).

Згідно листа Ржищівської державної нотаріальної контори № 222/01-16 від 22.10.2024 (а.с.13), позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки останній не звернувся в передбачений законом шестимісячний строк до державної нотаріальної контори чи до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини. Спадкова справа до майна померлої не відкривалась.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 з поважних причин, а саме через стан здоров`я, пропустив строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується письмовими доказами по справі: копією консультативного заключення КНП КОР "Київська обласна клінічна лікарня" від 12.09.2022 (а.с.14), копією індивідуальної програми реабілітації інваліда № 660 від 29.09.2022 (а.с.15), копією довідки до акта огляду МСЕК серія АВ № 1095324 від 01.01.2024 (а.с. 16), копією виписки-епікриз із медичної карти стаціонарного хворого № 4403(24) ОСОБА_1 від 21.05.2024 (а.с. 24).

Ст. 41 Конституції України гарантує кожному громадянину України непорушність права приватної власності, і ніхто не може бути протиправно позбавлений його права власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1223, 1270 ЦК України).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду в справі № 759/3515/19 від 15 липня 2020 року, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 з поважних причин пропустив шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому є підстави для задоволення позовних вимог та визначення строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

За змістом ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Керуючись ст. 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 2, 4, 12, 81, 82, 128, 247, 258, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ржищівської міської територіальної громади в особі Ржищівської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити в повному обсязі.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О.Юрченко