Рішення

від 22.01.2025 по справі 758/12271/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12271/23

Категорія 61

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Оболонській Ю.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвоката Клок В.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Лукацької Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту поживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та зміну черговості одержання права на спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якому просить: 1) встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу понад п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 29.09.2007 р. по 16.05.2023 р.; 2) визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом, як спадкоємця першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позов мотивований тим, що починаючи з 29.09.2007 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вирішили жити разом однією сім`єю, як чоловік та жінка, фактично перебували у шлюбних відносинах, хоча не реєстрували шлюб, оскільки це було рішення заявниці. Разом почали вести спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет, мали взаємні права та обов`язки. Весь час, з початку як сторони вирішили проживати разом, позивачка опікувалася ОСОБА_3 , доглядала за ним та підтримувала їх спільне життя, за спільні кошти оплачували комунальні платежі, сплачували кредити, в рахунок яких купували техніку. Спільних дітей сторони не мали. На момент спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , сторони не перебували в зареєстрованому шлюбі з будь-якою іншою особою. ОСОБА_3 за життя взагалі ніколи не перебував з іншою жінкою у зареєстрованому шлюбі.З моменту прийняття спільного рішення про спільне проживання, позивачка переїхала проживали разом з ОСОБА_3 в житлове приміщення, яке було йому надано у користування, площею 12,43 кв.м, що складається з однієї кімнати в ізольованій квартирі та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ордеру на жиле приміщення №4359 серії Б від 10.04.1996 р., виданого на підставі розпорядження голови Держадміністрації районної ради народних депутатів 29.02.1996 р. №79. Зазначене житлове приміщення не приватизоване. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 офіційно працювали. Після знайомства з ОСОБА_3 та початку спільного проживання, сторони постійно спільно їздили допомагати своїм батькам похилого віку. ІНФОРМАЦІЯ_4 мати ОСОБА_3 померла і позивачка допомагала йому пережити цю втрату та безпосередньо приймала участь у похованні. ОСОБА_3 підтримував стосунки з дітьми позивача. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у 2016 році сторони їздили на відпочинок в ОСОБА_4 . Також, як сім`я проводили дозвілля,святкували дні народження в колі рідних та друзів, що також підтверджується спільними світлинами з життя та відпочинку. За час спільного проживання позивачки ОСОБА_3 , останній купував їй подарунки на свята та дні народження (в тому числі прикраси), про що збереглися відповідні товарні чеки. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Позивачка організована за власні кошти поховання. У померлого був син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сестра - ОСОБА_2 , яка претендує на спадщину. 18.09.2023 року позивачка звернулась до Приватного нотаріуса Київського приватного нотаріального округу Миргородської Н.Г. задля встановлення інформації стосовно відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .18.08.2023 року після смерті ОСОБА_6 відкрито спадкову справу №532/2023 у Чотирнадцятій київській державній нотаріальній конторі (третя особа). Заяву про прийняття спадщини подано сестрою померлого - ОСОБА_2 . Таким чином, встановлення даного факту у судовому порядку необхідно позивачці для включення її в коло спадкоємців за законом після смерті, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з тим, хоча позивачка проживала з померлим понад 5 років, остання не може подати заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, оскільки за чинним законодавством вона повинна підтвердити факт спільного проживання з померлим, який можна встановити лише через суд.У червні 2023 р. ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду м. Києва із заявою в порядку окремого провадження, в якій просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме: проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , понад п`ять років до часу відкриття спадщини - з 29.09.2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Провадження у справі відкрито ухвалою від 19.06.2023 р. (справа № № 758/6852/23) з призначенням розгляду за правилами окремого провадження. Оскільки на момент звернення з заявою жодна особа не зверталась до нотаріальної контори про відкриття спадщини, зацікавленою особою зазначено Київську міську раду. Вищевказану заяву без розгляду. Крім того зазначає, що позивачка не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини проживала однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_3 , то вона є спадкоємцем за законом четвертої черги, враховуючи той факт, що вона з померлим вела спільне господарство, була пов`язана спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Позивачка здійснювала догляд за померлим, сплачувала кошти, займалась похованням. Позивач прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268ЦК України, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Ухвалою від 20.10.2023 року провадження у вказаній справі було відкрито з призначенням розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем поданий відзив, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи тим, що 18 серпня 2023 року ОСОБА_2 звернулась до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого рідного брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Нотаріусом відкрита спадкова справа № 532/2023. Позивачка до Чотирнадцятої КДНК із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 не зверталась у зв`язку з чим вона вважаться такою, що не прийняла спадщину.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 06.02.2024 р. витребувано у Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори, яка здійснює свою діяльність у м. Києві, пр-т. Правди, буд. 33, копію спадкової справи № 532/2023 заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представником позивача - адвокатом Клок В.В. подано відповідь на відзив, в якій заперечив проти доводів відповідача, та яка є аналогічна позовній заяві.

В підготовчому засіданні 25.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову в повному обсязі та надали пояснення, аналогічні викладеним у відзиві обставинам.

Представник третьої особи, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавав.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 17.05.2023 року, виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у м.Києві, актовий запис 9217.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади м. Києва № 97870416 від 18.08.2023 р. ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , - з 14.05.1996 р., знятий з реєстраційного обліку 17.05.2023 р. Інших зареєстрованих осіб у вказаній квартирі на час смерті ОСОБА_3 не було.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами у справі, на час смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не перебували в зареєстрованому шлюбі.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом ЗАГС Харківського району 21.08.1992 р.

Встановлено, що 18 серпня 2023 року (у встановлений ст.1270 ч.1 ЦК України 6-місячний строк з часу відкриття спадщини) із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори звернулися відповідач ОСОБА_2 (як рідна сестра), в зв`язку з чим нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 532/2023 до майна померлого.

Наданими документами підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є рідною сестрою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_3 , виданого 29.05.2021 р. виконавчим комітетом Пляхівської сільської ради Козятинського району Вінницької області, актовий запис 03та серії НОМЕР_4 , виданого 21.09.2022 р. Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, актовий запис 01, та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 виданого 04.06.2021 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського РУЮ міста Києва, де в графі до реєстрації шлюбу прописано прізвище - ОСОБА_7 .

Наданими документами підтверджено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є сестрою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданого 25.01.1956 р., актовий запис 8 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 виданого 14.11.1975 р., де в графі до реєстрації шлюбу прописано прізвище - ОСОБА_7 .

Згідно спадкової справи, 21 серпня 2023 р. (у встановлений ст.1270 ч.1 ЦК України 6-місячний строк з часу відкриття спадщини) до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3 також звернулась ОСОБА_8 (як рідна сестра), яка відмовилась від своєї частки спадкового майна на користь ОСОБА_2 .

Дані обставини визнаються обома сторонами та підтверджені відповідними письмовими доказами.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 03.11.2022 р. (справа № 760/481/22) визнано ОСОБА_5 таким, що втратив право користування жилим приміщенням площею 12,43 кв.м, що складається з однієї кімнати в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення виконано, що підтверджено довідкою Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації № 108-108/ОП/Ф-168-424 від 31.01.2023 р.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 11.10.2023 р. (справа № 758/6852/23) заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська ради про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу залишено без розгляду, через наявність спору про право.

Крім того, як вбачається з матеріалів цивільної справи та спадкової справи, 25 жовтня 2023 р. (у встановлений ст.1270 ч.1 ЦК України 6-місячний строк з часу відкриття спадщини) до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3 також звернулась ОСОБА_1 , яка зазначила, що проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю не менше 5 років до дня смерті.

03.10.2023 р. листом за вих.№ 9809 завідувач Дев`ятої київської державної нотаріальної контори Русіна Н.О. повідомлено Чотирнадцяту КДНК про те, є претензія від 11.10.2023 р. щодо заборгованості перед АТ КБ «Приват Банк» У РОЗМІРІ 8 320,00 грн.

Перевіряючи твердження позивача та заперечення відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування за законом здійснюється у наступній черговості (при цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування, встановлених статтею 1259 ЦК України): - перша черга: діти спадкодавця (у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України); - друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст.1262 ЦК України); - третя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця (ст.1263 ЦК України); - четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст.1264 ЦК України); - п`ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, та утриманці спадкодавця (неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування (ст.1265 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.

У той же час кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина друга статті 1258 ЦК України).

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені в статтях 1261-1265 цього Кодексу. Таким чином, право на спадкування мають особи, визначені як спадкоємці за заповітом або законом.

Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення зі спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 554/14633/15-ц (провадження № 61-9952св18) та від 21 березня 2019 року в справі № 461/4689/15-ц (провадження № 61-43735св18).

Рішенням Конституційного суду України в справі N 1-8/99 (за конституційними поданнями Служби безпеки України та інших про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до кола членів сім`ї належать дружина (чоловік), їх діти і батьки, проте членами сім`ї можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання і ведення спільного господарства, тобто не лише близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Отже, необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання особи разом зі спадкодавцем є доведеність факту їх спільного проживання, як осіб, які складали сім`ю, що передбачає їх пов`язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків у період, не менше ніж п`ять років.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

На «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають такі юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п`ятої черги.

За змістом частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

Аналогічний правовий виносок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.10.2019р. року у справі № 552/8452/17 (провадження № 61-48561св18).

У своїй позовній заяві позивач просить суд змінити черговість спадкування та визнати за нею право на спадкування за законом разом із спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Підставами для зміни черговості спадкування позивач вважає спільне проживання з померлим, догляд за ним, а саме: готування їжі, прибирання квартири, купуванням ліків, сплату комунальних послуг, оскільки ОСОБА_3 , як стверджує позивач, знаходився у безпорадному стані.

Допитані з боку сторони позивача свідки ОСОБА_9 , яка є сусідкою померлого ОСОБА_3 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які є знайомими померлого ОСОБА_3 , які показали, що ОСОБА_1 постійно проживала з померлим ОСОБА_3 , і доглядала його, оскільки останній хворів.

При цьому, згідно довідки № 282 про причину смерті, виданої КП «Клінічна лікарня» від 17.05.2023 р., вбачається, що причиною смерті ОСОБА_3 є злоякісне новоутворення лівої легені.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , він помер у віці 60 років.

Однак наявність такої хвороби та вік померлого, на думку суду, безпосередньо не вказує на необхідність спеціального догляду чи неможливість самостійного обслуговування спадкодавцем власним життєвих потреб.

Отже, суд не приймає до уваги дані документи та покази свідків як неналежні, оскільки для оцінки інформації, яка міститься в наданій позивачем копії медичної довідки, позивач не надала до суду висновки відповідних фахівців у галузі медицини щодо кваліфікації фізичного стану спадкодавця як «безпорадного», а також те, що він потребує сторонньої допомоги.

Також за наданими документами неможливо встановити період часу, який, як стверджує позивач, ОСОБА_3 перебував у безпорадному стані, адже за нормою ч.2 ст. 1259 ЦК України для отримання права на зміну черговості у спадкуванні необхідно саме тривалий час опікуватись спадкодавцем.

Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 вказала на те, що проживала з померлим ОСОБА_3 , однією сім`єю у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 29.09.2007 року.

Разом з тим, заявником не надано будь-яких доказів, які б вказували на те, що відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у період з 29.09.2007 року носили сімейний характер, а саме, що вони були пов`язані спільним побутом, вели спільно господарство, мали спільний бюджет та мали взаємні права та обов`язки по відношенню один до одного.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження факти, з яким закон пов`язує право на зміну черговості спадкування.

Аналізуючи вищевказані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд доходить висновку, що вимоги щодо зміни ОСОБА_1 черговості одержання права на спадщину після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність вище перелічених юридичних фактів у їх сукупності, зокрема, безпорадного стану спадкодавця, за наявності яких у ОСОБА_1 могло виникнути право на зміну черговості спадкування з підстав, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України, самі по собі обставини похилого віку спадкодавця, наявність в нього вікових захворювань та допомога останньому по господарству не можуть бути підставами для висновку, що він знаходився у безпорадному стані.

Отже, заявником не доведено факту його проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 протягом п`яти років на момент відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 , також заявником не надано доказів того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали взаємні права і обов`язки по відношенню один до одного (зокрема, не надано доказів ведення зі спадкодавцем спільних витрат, не надано доказів наявності спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявності усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, тощо). Одночасно, спільне проживання осіб в одній квартирі не свідчать про те, що їх відносини мають характер сімейних відносин та ці відносини мають ознаки сім`ї, визначені ст. 3 СК України.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, то відповідно до ст.141 ЦПК України не підлягає стягненню на користь позивача сплачений ОСОБА_1 при подачі позову судовий збір.

На підставі викладеного, ст.ст.1216-1218, 1223, 1258, 1259, 1269, 1270, 1272, 1299 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту поживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та зміну черговості одержання права на спадкування за законом - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_8 );

відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 );

третя особа -Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: 04071, м. Київ, пр-т. Правди, буд. 33).

Суддя Н. М. Ларіонова