Ухвала

від 13.02.2025 по справі 757/61534/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 грудня 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.12.2024 задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погодженого прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 23.02.2025, із забороною ОСОБА_6 залишати постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.

---

Справа № 757/61534/24-к Слідчий суддя - ОСОБА_11

Апеляційне провадження № 11-сс/824/1331/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;\

- утримуватися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

В апеляційній скарзі захисник зазначав, що викладені у повідомленні про підозру висновки органу досудового розслідування не грунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Зібрані показання свідків та потерпілих доводять факт наявності ознак вчинення злочину, передбаченого ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України у діях іншого фігуранта кримінального провадження - ОСОБА_12 .

Натомість, винуватість ОСОБА_6 не доведена жодним доказом. На протязі всього періоду досудового розслідування ОСОБА_6 наполягав на наданні ним показів в якості свідка, однак останнього допитано 30.12.2024 в якості підозрюваного. При цьому, підозру ОСОБА_6 так і не було вручено.

Органом досудового розслідування не обгрунтовано жодного із вказаних у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_6 у ході досудового розслідування, яке триває майже 3 роки, не намагався переховуватися, з`являвся за першим викликом, співпрацював зі слідством.

Крім того, ОСОБА_6 раніше не судимий, одружений, має дітей, онуків, має позитивну репутацію за місцем проживання у м. Вінниця, має міцні соціальні зв`язки, постійне місце роботи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12022020010000927 від 14.08.2022 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

23.12.2024 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції від 13.08.2020).

30.12.2024 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, із покладенням на ОСОБА_6 відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.12.2024 задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 23.02.2025, із забороною ОСОБА_6 залишати постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею встановлено наявність вагомих доказів, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про часткову доведеність існування зазначених у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

У той же час, слідчий суддя дійшов висновку про недостатність доводів слідчого у клопотанні про існування у кримінальному провадженні інших ризиків, зокрема можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення злочину, в якому підозрюється.

Врахувавши тяжкість та конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , суворість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості, та дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливість застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та його наслідками, у повній мірі здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 під час досудового розслідування для встановлення всіх обставин справи, запобігти встановленим в ході судового розгляду ризикам.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри та відсутність доказів, які б доводили наявність складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

З наведених підстав, доводи апеляційної скарги про те, що зібрані у справі докази свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення у діях іншої особи, та не доводять винуватість ОСОБА_6 у інкримінованому йому злочині, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.

Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_6 не було вручено повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, не є підставою для відмови у застосуванні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок вручення повідомлення передбачено статтею 135 КПК України, згідно ч. 2 якої, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Як убачається із долучених до клопотання матеріалів, зокрема даних, які містяться в повідомленні про підозру ОСОБА_6 від 23.12.2024 у кримінальному провадженні № 12022020010000927, вказане повідомлення про підозру 23.12.2024 було оголошено та вручено дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_13 , однак остання відмовилася від підпису про отримання таких документів у присутності двох понятих.

З наведеного убачається, що органом досудового розслідування вжито заходів для вручення повідомлення про підозру від 23.12.2024 у спосіб, передбачений ст. ст. 135, 136, 278 КПК України, для вручення повідомлень, а відтак ОСОБА_6 у розумінні ст. 42 КПК України набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Викладені в апеляційній скарзі захисника доводи про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки на думку колегії суддів, з огляду на тяжкість та конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність частини зазначених у клопотанні ризиків, зокрема можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших учасників у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, посилання захисника на те, що ОСОБА_6 за весь час досудового розслідування не здійснював спроб переховуватися та самостійно прибув за викликами і співпрацював зі слідством, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, у випадку застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу.

Доводи про те, що підозрюваний раніше не судимий, одружений, має дітей та онуків, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, не є достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого чи застосування щодо ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт.

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 грудня 2024 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3