Постанова

від 20.02.2025 по справі 220/770/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/337/25 Справа № 220/770/24 Суддя у 1-й інстанції - Якішина О.М. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Агєєва О.В., Бондар Я.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторінв приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий РігДніпропетровської області цивільну справу №220/770/24 за позовом Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради, про стягнення витрат на лікування потерпілого, внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

за апеляційною скаргою Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони,

на ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 червня 2024 року,

встановив:

У травні 2024 року заступник керівника Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Грибов С.В., який діє в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради»звернувся до Великоновосілківського районного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради, про стягнення витрат на лікування потерпілого, внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем ЗСУ за мобілізацією, та проходячи службу на посаді стрільця-зенітника зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 23 годині 40 хвилин під час сварки та спільної бійки з ОСОБА_2 , діючи умисно, складним ножом наніс ОСОБА_2 чотири удари в область задньої сторони тулуба, чим заподіяв проникаючі колото-різані поранення грудної клітини ліворуч та черевної порожнини, травматичний лівобічний гемоторакс, травматичний правобічний гемопневмоторакс, поранення лівої поперекової ділянки, наскрізне поранення нижнього полюса лівої нирки, субкапсулярна гематома лівої нирки, лівобічна гематома заочеревинного простору, множинні поранення тонкої кишки, розповсюджений серозно фібринозний перитоніт, перфорація товстої кишки, флегмона заочеревинного простору, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 27 вересня 2023 року у справі №220/9251/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців строком на 2 роки.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 09.06.2023 року по 03.08.2023 року:

КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської

ради відповідно довідки від 21.09.2023 року №3864/01-05 з 09.06.2023 по 16.06.2023, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, є сумою оплаченою НСЗУ медичних послуг за конкретно пролікований випадок ОСОБА_2 , 3177 гривень;

КП Дніпровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова Дніпропетровської

обласної ради відповідно довідки від 15.09.2023 № 15/1473 потерпілий перебував на лікуванні з 16.06.2023 по 18.06.2023, витрачено бюджетних коштів на суму 1593,06 гривень;

КНП Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради

відповідно довідки від 04.10.2023 року №01.01-25/3488, потерпілий перебував на лікуванні з 19.06.2023 по 03.08.2023, тобто 45 ліжко-дня, загальний розмір фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого становить 102656,23 гривень, з яких кошти НСЗУ 91960 гривень, кошти КНП Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради 10696.13 гривень.

Відповідачем у досудовому порядку не відшкодовано зазначені кошти, тому позивач вимушений звернутись з даним позовом до суду, оскільки порушуються інтереси держави та територіальної громади.

Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 червня 2024 року цивільну справу за позовом заступника керівника Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, який діє в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради»до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради, про стягнення витрат на лікування потерпілого, внаслідок вчинення кримінального правопорушення передано до Подільського районного суду міста Києва для розгляду за підсудністю.

В апеляційній скарзі заступник керівника Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Грибов С.В., посилаючись на помилковість висновків суду першої інстанції, просить скасувати ухвалу Великоновсілківського районного суду Донецької області від 13 червня 2024 року і направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно ч. 3 ст. 28 ЦПК України позов про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, може пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

Посилається, що вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 27 серпня 2023 року встановлено, що місцем вчинення кримінального правопорушення є с. Скудне Комарської сільської громади Волноваського району Донецької області, тобто кримінальне правопорушення вчинено на території, на яку розповсюджує свою діяльність Великоновосілківський районний суд Донецької області. У зв`язку з викладеним, позивачем підсудність справи була визначена за Великоновосілківським районним судом Донецької області.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст.7, ч. 2 ст.369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена у п. 9 ч. 1ст. 353 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заступник керівника Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Грибов С.В., який діє в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради»звернувся до Великоновосілківського районного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради, про стягнення витрат на лікування потерпілого, внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зі змісту позовної заяви та доводів апеляційної скарги вбачається, що прокурор, визначаючи суд, уповноважений розглядати даний спір, керувався ч. 3ст. 28 ЦПК України, згідно якої позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

При цьому, позовні вимоги мотивовано тим, що винними діями відповідача ОСОБА_1 було вчинено кримінальне правопорушення, в результаті якого потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження та перебував на стаціонарному лікуванні з 09.06.2023 по 03.08.2023 року в КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради, КП Дніпровська обласна лікарня ім. І.І. Мечникова Дніпропетровської обласної ради, КНП Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради. За інформацією цих медичних установ витрати на лікування ОСОБА_2 від кримінального правопорушення склали в загальному розмірі 107426,29 гривень, які прокурор просить стягнути з відповідача.

Отже, у даній справі наявний спір з приводу стягнення витрат за лікування потерпілого, якому було спричинено ушкодження здоров`я внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 , винуватість якого встановлена в межах розгляду кримінального провадження по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121 КК України.

Апеляційний суд зазначає, що відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, регламентуєтьсястаттею 1206 ЦК України.

Зміст та суб`єктний склад зобов`язання, що регулюютьсяст. 1206 ЦК України, дозволяють констатувати, що це зобов`язання не є договірним, однак, не є і зобов`язанням із відшкодування шкоди в розумінні статті 1177 ЦК України (відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення), оскільки понесені закладом охорони здоров`я (кредитором) витрати на лікування не є завданою боржником (особою, яка вчинила злочин) шкодою. Зазначене має принципове значення, оскільки покладений на відповідну особу обов`язок не є видом цивільно-правової відповідальності, до цих правовідносин не підлягають застосуванню загальні положення про відшкодування шкоди.

Відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, не є за своєю суттю відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, тому вимоги ч. 3ст. 28 ЦПК Українидо цих правовідносин не застосовуються, відтак, поданий позов повинен пред`являтися за загальними правилами підсудності справ, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача відповідно до ч. 1ст. 27 ЦПК України.

За загальними правилами підсудності, визначенимист. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Як встановлено наявними у справі письмовими доказами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 05.10.2004 року по теперішній час, що підтверджено відомостями Подільської районної у місті Києві Державної адміністрації від 06.05.2024 року. (а.с. 34)

Відповідно, справа не підсудна Великоновосілківському районному суду Донецької області.

Частиною 9статті 187 ЦПК Українипередбачено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31 ЦПК України.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За наведених обставин, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для передачі цивільної справи до Подільського районного суду міста Києва для розгляду за підсудністю є обґрунтованим та відповідає нормам цивільного права. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що згідноКонвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 1.ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони залишити без задоволення.

Ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 20 лютого 2025 року.

Головуючий О.І. Корчиста