Постанова

від 12.02.2025 по справі 180/1434/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2232/25 Справа № 180/1434/24 Суддя у 1-й інстанції - Нанічкіна Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 30

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

при секретарі - Лопаковій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"

на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, внаслідок трудових обов`язків,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що починаючи з 1996 року по 26 червня 2020 року перебував у трудових відносинах з різними структурними підрозділами підприємства АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", працюючи на різних посадах в умовах впливу шкідливих факторів на організм.

30 серпня 2000 року безпосередньо під час виконання робіт з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого отримав тілесні ушкодження, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку форми Н-1 та Н-5 від 30 серпня 2000 року.

У зв`язку з шкідливими і тяжкими умовами праці отримав хронічні професійні захворювання, що підтверджується актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 09 березня 2022 року.

02 грудня 2020 року повторно йому встановлено втрату професійної працездатності 10 %.

29 березня 2022 року первинно-повторно безстроково йому встановлено третю групу інвалідності із втратою професійної працездатності 65 %.

Вважає, що роботодавець не створив безпечні умови праці на підприємстві, де він працював, тим самим порушивши статтю 153 КЗпП України та статтю 13 Закону України «Про охорону праці», що стало причиною отримання ним професійних захворювань, а тому вимушений звернутися до суду та просити стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 200000,00 грн.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 120000,00 грн., з утриманням податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду мотивовано наявністю підстав для часткового задоволення позову внаслідок не створення відповідачем належних та безпечних умов праці позивачу, який отримав хронічні професійні захворювання, внаслідок чого останньому завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем та її розмір 120000,00 грн., суд визначив з урахуванням істотності вимушених змін у житті позивача, ступеня втрати працездатності та характеру професійних захворювань та її наслідків для здоров`я останнього.

Не погодившись з таким рішення суду, АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просили скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що між сторонами було укладеного два договори про добровільне відшкодування моральної шкоди від 02 лютого 2022 року, за умовами яких, позивач отримав в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві 6211,18 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди внаслідок професійних захворюванням 6211,18 грн. Вказує, що суд першої інстанції також не звернув уваги на те, що відповідно до умов договорів, зокрема, п.2 договорів про добровільне відшкодування моральної шкоди зазначено, що моральна шкода відшкодовується одноразово. Вказує, що укладені договори ОСОБА_1 не оскаржувались на, що суд першої інстанції уваги не звернув. Окрім того, визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає обставинам справи та не доведений належними та допустимими доказами у справі. Посилається на відсутність встановлених судом фактів порушення відповідачем законодавства про охорону праці та недоведеність причинного зв`язку між виникненням хронічних захворювань та діями відповідача.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, з наступних підстав.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з підприємством відповідача, зокрема, працював підземним гірничим робітником очисного вибою, що підтверджується копією трудової книжки.

Згідно з Актом про нещасний випадок, пов`язаним з виробництвом, форми Н-1 ОСОБА_1 отримав перелом 1 плюсневої кістки зі зміщенням. Перелом І-ІІ-ІІІ-ІV плюснових кісток правої стопи. Причинами є: незадовільний технічний стан виробничих об`єктів, будівель споруд, інженерних комунікацій, території.

Згідно Акту проведення розслідування нещасного випадку, який відбувся 30 серпня 2000 року з ОСОБА_1 , де він отримав травму, причина настання нещасного випадку: основна технічна: незадовільний технічний стан виробничих об`єктів, будівель споруд, інженерних комунікацій, території; супутня психофізіологічна: особиста необережність потерпілого. Порушення ст.14 Закону України «Про охорону праці».

Згідно з Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), від 09 березня 2022 року, ОСОБА_1 працював в умовах впливу шкідливих факторів 10 років 03 місяці 10 днів, має такий діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В, ЛН-другого ступеня; вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня), трофічними порушеннями на кистях; радикулопатія попереко-крижова L5, S1 з помірним статико-динамічним порушенням хребта, стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня). (а.с.29-32).

Первинним/повторним оглядом МСЕК 29 березня 2022 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, 65% втрати професійної працездатності: первинно: 30% вібраційна хвороба, 15% ХОЗЛ, 10% радикулопатія; повторно: 10% травма, з 21 березня 2022 року безстроково.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок не створення відповідачем належних та безпечних умов праці позивачу, який отримав хронічні професійні захворювання, внаслідок чого останньому завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем та її розмір 120000,00 грн., суд визначив з урахуванням істотності вимушених змін у житті позивача, ступеня втрати працездатності та характеру професійних захворювань та її наслідків для здоров`я останнього.

Однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов таких висновків за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до статтей 15,16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно ст. 237-1КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (ч.1 ст. 1168 ЦК України).

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 починаючи з 1996 року по 26 червня 2020 року перебував у трудових відносинах з різними структурними підрозділами підприємства АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", працюючи на різних посадах в умовах впливу шкідливих факторів на організм.

30 серпня 2000 року безпосередньо під час виконання робіт з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, внаслідок якого отримав тілесні ушкодження, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку форми Н-1 та Н-5 від 30 серпня 2000 року.

Окрім того, у зв`язку з шкідливими і тяжкими умовами праці ОСОБА_1 отримав хронічні професійні захворювання, що підтверджується актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 09 березня 2022 року.

02 грудня 2020 року ОСОБА_1 повторно встановлено втрату професійної працездатності 10 %.

02 лютого 2022 року між АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" та ОСОБА_1 було укладено два договори про добровільне відшкодування моральної шкоди.

Згідно п.1 договору ОСОБА_1 моральну шкоду від втрати здоров`я внаслідок виявлених захворювань, отриманих під час роботи у шкідливих умовах на виробництві АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", оцінює у розмірі 6211,18 грн. Згідно п.1 договору ОСОБА_1 моральну шкоду від нещасного випадку на виробництві АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", оцінює у розмірі 6211,18 грн.

За умовами п.2 договорів, моральна шкода, яка завдана ОСОБА_1 внаслідок роботи у шкідливих умовах та внаслідок нещасного випадку на виробництві на АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" за цими договорами відшкодовується одноразово.

Відповідно до п. 4 договорів АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" в строк до 09 лютого 2022 року сплачує ОСОБА_1 в рахунок грошового відшкодування моральної шкоди за цим договором, грошові кошти в сумі, яка залишається до виплати після утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за ставками 18 відсотків та 1,5 відсотка, з передбаченої у цих договорах суми розміру моральної шкоди, яка зазначена в п. 1 цього договору, а саме: 5000,00 грн, шляхом безготівкового перерахування вищезазначеної суми на рахунок, відкритий на його ім`я у AT КБ «ПриватБанк» .

Відповідно до п. 5 договорів при виконанні відповідачем усіх своїх зобов`язань за цим договором моральна шкода, пов`язана з втратою здоров`я внаслідок виявлених захворювань колишнього працівника та нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 , внаслідок роботи на АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» вважається відшкодованою у повному обсязі.

29 березня 2022 року ОСОБА_1 первинно-повторно безстроково встановлено третю групу інвалідності із втратою професійної працездатності 65 %.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності встановивши, що сторонами досягнуто домовленості щодо розміру і порядку відшкодування моральної шкоди, яка завдала позивачу втратою здоров`я внаслідок виявлених захворювань та нещасного випадку на виробництві, які встановлені у Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 09 березня 2022 року, Акті розслідування нещасного випадку на виробництві від 31 липня 2014 року, що підтверджується укладеними між ними договорами від 02 лютого 2022 року, приймаючи до увагу, що діагноз та причини втрати працездатності, які слугували підставою для відшкодування моральної шкоди за договором, аналогічні тим, на які позивач посилався звертаючись з зазначеним позовом до суду, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки подвійне стягнення моральної шкоди діючим законодавством не передбачено.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем вказані договори у судовому порядку недійсними не визнавалися.

Діагноз та причини втрати позивачем працездатності, які вказані у договорах від 02 лютого 2022 року про відшкодування моральної шкоди, аналогічні тим, на які позивач посилався звертаючись до суду з даним позовом.

Самий лише факт укладення сторонами договорів про добровільне відшкодування моральної шкоди до оформлення довідок МСЕК від 29 березня 2022 року, не спростовує правильність наведених вище висновків, адже підставою для відшкодування моральної шкоди є моральні страждання позивача, що спричинені саме ушкодженням здоров`я, а не визначенням уповноваженим органом відсотку втрати працездатності та встановленням групи інвалідності.

Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 01 лютого 2018 року у справі №392/586/16-ц.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_1 відповідно до умов договорів про добровільне відшкодування моральної шкоди отримав грошові кошти на її відшкодування, тобто вже скористався своїм правом, а подвійне стягнення моральної шкоди діючим законодавством не передбачено, заявлений позов задоволенню не підлягає.

Отже, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи та помилково дійшов висновку про задоволення позову про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, внаслідок трудових обов`язків.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до положень ст. 376 ЦПК України, є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.2 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір, АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» підлягає компенсації за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" - задовольнити.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2024 року - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Компенсувати Акціонерному товариству "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" за рахунок держави, у порядку встановлено Кабінетом Міністрів України понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 12 лютого 2025 року.

Повний текст судового рішення складено 21 лютого 2025 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна