Ухвала

від 10.02.2025 по справі 752/17376/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/17376/22

Провадження №: 1-кс/752/1249/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022100010002512 від 26.10.2022 року,

В С Т А Н О В И В :

05 лютого 2025 року адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року у кримінальному провадженні №12022100010002512 від 26.10.2022 року, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року накладено арешт квартиру АДРЕСА_1 , із забороною вчиняти будь-які дії щодо вкзаного нерухомого майна.

Постановою слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП ОСОБА_5 від 25 грудня 2024 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022100010002512 від 26.10.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 366 КК України - закрито, у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 366 КК України. В той же час, при закритті кримінального провадження питання про скасування арешту майна зазначеною постановою не було вирішено.

Звертаючись із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України заявник вказує, що у застосуванні такого заходу відпала потреба, оскільки кримінальне провадження закрито на підставі ст. 284 КПК України. Таким чином, на думку заявника, на теперішній час відсутні підстави подальшого накладення арешту на майно.

Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі, зазначив, що не заперечує щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна, так як кримінальне провадження закрито.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна, дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 752/17376/22, провадження № 1-кс/752/5772/22, в рамках кримінального провадження № 12022100010002515 від 26.10.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 366 КК України, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , із забороною вчиняти будь-які дії щодо вказаного нерухомого майна.

Постановою слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 25 грудня 2025 року, кримінальне провадження № 12022100010002515 від 26.10.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого 1. 1 ст. 366 КК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК України.

Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову в його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, прямо не передбачена кримінальними процесуальними нормами.

Разом із тим, положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, визначено, що у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно зі статтями 171-174 цього Кодексу. Посилання в ч. 9 ст. 100 КПК України на те, що клопотання розглядається згідно зі статтями 171-174 КПК України, слід сприймати як таке, що свідчить про наявність у суду за результатами такого розгляду відповідних повноважень вирішити питання про долю речових доказів і документів.

Таким чином, враховуючи, що кримінальне провадження № 12022100010002515 від 26.10.2022, в рамках якого було накладено арешт, закрито, проте питання про скасування арешту майна не вирішено, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не має правової підстави, у зв`язку з чим арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12.12.2022 року, підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12.12.2022 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100010002515 від 26.10.2022 року, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1