Ухвала

від 20.02.2025 по справі 601/1830/24

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/1830/24

Провадження № 6/601/9/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Клим Т.П.,

з участю секретаря судового засідання Коляди О.В.,

за участю заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременці заяву ОСОБА_2 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист та повернення коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно отриманих коштів, у якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, що виданий 02.12.2024 у справі №601/1830/24 Кременецьким районним судом Тернопільської області. А також просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» на її користь безпідставно одержані кошти у розмірі 7382,79 грн., за виконавчим документом виданим 02.12.2024 у справі №601/1830/24. Подала до суду уточнюючу заяву в якій просила вирішити питання про відшкодування їй моральної шкоди у розмірі 8000 грн. та списати борги за житлово-комунальні послуги з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2020 року у розмірі 7395,36 грн.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 06.08.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» заборгованість за послуги з оплати послуг з управління будинком за період із січня 2021 року по січень 2024 року у розмірі 7 693 (сім тисяч шістсот дев`яносто три) гривні 56 копійки та 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 серпня 2024 року залишено без змін.

06 грудня 2024 року заявниця ОСОБА_2 сплатила заборгованість згідно рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 06.08.2024 в сумі 7693,56 грн. та 3028 грн. 30 січня 2025 року ОСОБА_2 отримала постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2025 та з неї було повторно стягнуто кошти в сумі 7382.79 грн..

В судовому засіданні ОСОБА_2 заяву підтримала та просила задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» в судове засідання не прибув.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 432 ЦПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Суд, вивчивши матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 06.08.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» заборгованість за послуги з оплати послуг з управління будинком за період із січня 2021 року по січень 2024 року у розмірі 7 693 (сім тисяч шістсот дев`яносто три) гривні 56 копійки та 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 серпня 2024 року залишено без змін.

На виконання рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 06.08.2024, видано виконавчий лист від 02.12. 2024 року .

06 грудня 2024 року заявниця ОСОБА_2 сплатила заборгованість згідно рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 06.08.2024.

Зокрема згідно квитанції №892 від 06 грудня 2024 року було сплачено 7097,20 грн. Та згідно квитанції №903 від 06 грудня 2024 року було сплачено 3028 грн.

18 грудня 2012 року представник ТОВ МЖК ІрЛАГА подав заяву приватному виконавцю про прийняття до виконання виконавчого листа від 02 грудня 2024 року.

24 січня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Кондратюком Р.В. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 601/1830/24 від 02.12.2024 року.

24 січня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Кондратюком Р.В. було винесено постанову про арешт коштів, які належать боржнику ОСОБА_2

24 січня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Кондратюком Р.В. було винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_2 основну винагороду у сумі 1072,16 грн. та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 220 грн.

Згідно виписки по картці/рахунку за період 23.01.2025 - 30.01.2025, 28.01.2025 з рахунків ОСОБА_2 було знято 7 382,79 грн. стягнення відповідно до виконавчого провадження.

Згідно платіжної інструкції від 27 січня 2025 року ОСОБА_2 було сплачено ТзОВ Ірлага 596,40 грн. В призначені платежу зазначено оплата боргу за житлово-комунальні послуги згідно постанови від 06.11.2024 року.

Згідно платіжної інструкції №9118 від 28.11.2025 приватним виконавцем Кондратюк Р.В. перераховано на користь ТзОВ МЖК Ірлага грошові кошти в розмірі 6 511,63 грн. Призначення платежу: погашення заборгованості згідно ВД № 601/1830/24 02.12.2024 боржник ОСОБА_2 , ВП 76972321.

Згідно платіжної інструкції №9117 від 28.11.2025 приватним виконавцем Кондратюк Р.В. перераховано на користь приватного виконавця Кондратюк Р.В. грошові кошти в розмірі 651,16 грн. Призначення платежу: основна винагорода приватного виконавця, згідно ВД №601/1830/24 02.12.2024 боржник ОСОБА_2 , ВП 76972321.

Згідно платіжної інструкції №9116 від 28.11.2025 приватним виконавцем Кондратюк Р.В. перераховано на користь приватного виконавця Кондратюк Р.В. грошові кошти в розмірі 220 грн. Призначення платежу: стягнення витрат виконавчого провадження, згідно ВД №601/1830/24 02.12.2024 боржник ОСОБА_2 , ВП 76972321.

Таким чином, ОСОБА_2 на виконання рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 06.08.2024 по справі №601/1830/24 сплачено 10125,20 грн. (сума заборгованості та судовий збір).

За виконавчим листом, що виданий 03.11.2023 у справі №601/1830/24 стягнуто з ОСОБА_2 7382,79 грн., які в подальшому перераховані: ТзОВ МЖК Ірлага в сумі 6 511,63 грн. ; приватному виконавцю Кондратюку Р.В. в сумі 871,16 грн. (651,16 грн. основна винагорода приватного виконавця та 220 грн. витрати виконавчого провадження).

Окрім того, ОСОБА_2 було перераховано на користь ТзОВ МЖК Ірлага 596,40 грн. оплата боргу за житлово-комунальні послуги згідно постанови суду від 06.11.2024 року.

Відповідно до положень ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з того, що ст.1212ЦК України застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Як зазначав Верховний Суд, норми ст. ст.1212, 1213ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань. Відповідно, якщо суд встановлював наявність між сторонами договору, то визнавав застосування до таких відносин ст. 1212 неправильним (постанова від 14.10.2014 р. у справі №3-129гс14, постанова від 25.02.2015 р. у справі №3-11гс15, постанова від 02.02.2016 р. у справі №6-3090цс15 та ін.).

Водночас у постанові ВСУ від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15 суд відзначив, що конструкція ст. 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм гл. 83, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише у момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Узагальнюючи викладене, можна сказати, що норми ст. 1212, 1213 ЦК України, застосовуються у таких випадках: зобов`язання між сторонами виникло не на підставі договору; набуття або збереження майна є абсолютною безпідставним; безпідставне збагачення однієї особи через іншу не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Аналізуючи вищевикладені факти,суд приходитьдо висновку,що підлягаєстягненню зТовариства зобмеженою відповідальністю«МЖК ІрЛАГА» накористь ОСОБА_2 безпідставно отриманні кошти у розмірі 6511,63 грн., що були стягнуті за виконавчим листом № 601/1830/24 від 02 грудня 2024 року виданим Кременецьким районним судом Тернопільської області.

Разом з тим, за положеннями ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 р. у справі № 61-1592св17, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015р., наведені в статті 432ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

З п.п. 5, 9 ч. 1 ст.39Закону України"Провиконавче провадження" вбачається, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Пунктами 5, 6 розділу XIX Наказу Державної судової адміністрації України «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» від 20.08.2019 № 814 визначено, що звернення до виконання судового рішення та контроль за його виконанням покладається на суд, що розглянув справу як суд першої інстанції. Судові рішення звертаються до виконання після того, як вони набрали законної сили, та повернення справ до суду першої інстанції після апеляційного або касаційного розгляду, крім випадків негайного їх виконання.

Судове рішення вважається виконаним лише після отримання повідомлення про його виконання в повному обсязі (пункт 10 розділу XIX Наказу Державної судової адміністрації України «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» від 20.08.2019 № 814).

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката.

Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_2 виконано в повному обсязі зобов`язання за виконавчим листом, що виданий 02.12.2024 року у справі №601/1830/24 Кременецького районного суду Тернопільської області, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для визнання даного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вище викладеного, заява ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно отриманих коштів за виконавчим листом підлягає задоволенню частково.

В частині вимог про стягнення на користь ОСОБА_2 моральної шкоди, списання боргів за житлово-комунальні послуги та застосування строку позовної давності суд відмовляє у задоволені заяви, оскільки ці вимоги не можуть розглядатись в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Судом встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником . При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

В частині вимог про стягнення з «МЖК ІрЛАГА» на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 596,40 грн. відмовити, оскільки кошти були перераховані ОСОБА_2 на користь «МЖК ІрЛАГА» не на підставі виконавчого листа №601/1830/24 від 02 грудня 2024 року.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 82, 432, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно отриманих коштів задовольнити частково.

Виконавчий лист Кременецького районного суду Тернопільської області №601/1830/24 від 02 грудня 2024 року визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» адреса місцезнаходження - вул. Карпенка, 24а, м. Тернопіль код ЄДРПОУ 31830642 на користь ОСОБА_2 зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . безпідставно отриманні кошти у розмірі 6511,63 грн., що були стягнуті за виконавчим листом № 601/1830/24 від 02 грудня 2024 року виданим Кременецьким районним судом Тернопільської області.

Стягнути з приватного виконавця Кондратюка Р.В. на користь ОСОБА_2 зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 871,16 грн., які були стягнуті в межах виконавчого провадження.

В решті заявлених вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна карга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий: