Рішення

від 26.11.2024 по справі 545/4101/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 26.11.2024Справа № 545/4101/23 Провадження № 2/554/1477/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючий суддя: Сініцин Е.М.,

при секретарі: Кувіти М.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

До Октябрського районного суду м. Полтави надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування своїх вимогпозивач зазначає, що 22 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №453693780.

Згідно п. 1.1. вказаного договору, Кредитор зобов`язався надати Позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 21 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.п. 1.9. 1.10. вказаного Договору.

Підписанням зазначеного договору Позичальник підтвердив, що він отримав від Кредитора інформацію, вимоги надання якої передбачені ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» а також погодився, що до моменту підписання вказаного договору він вивчив його та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, що являють собою публічну оферту.

Між ТОВ «Манівео швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року відповідно до якого право вимоги, у тому числі за вищезгаданим кредитним договором, перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» внаслідок укладення додаткової угоди до договору факторингу №26 від 31.12.2020 року, відповідно до реєстру боржників від 23.11.2021 року № 161.

20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20102022 відповідно до якого право вимоги, у тому числі за вищезгаданим кредитним договором, перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 06.03.2023 до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 ТОВ «Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 91293,30 грн., з яких: 21500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 69793,30 грн. сума заборгованості за відсотками.

Позивач вказує, що відповідачем не здійснювались заходи щодо повного погашення заборгованості.

Враховуючи викладене,ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 453693780від 22 вересня 2021 року у розмірі: 91293,30 грн. а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

28 грудня 2023 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику, але з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2024 року постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21 травня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.

Представник позивача про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, просив суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Оніпко Є.А., про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, направили до суду відзив, у якому визнали суму заборгованості, що становить тіло кредиту та заперечували про стягнення з ОСОБА_1 суми нарахованих відсотків, посилаючись на те, що умови укладеного договору не враховували обставин, що виникли у сторін у зв`язку з початком повномасштабної війни в Україні, з огляду на ухвалення Національним банком України Постанови №23 від 25.02.2022 року, згідно якої зупинено відлік часу для визначення календарних днів прострочення погашення боргу на час воєнного стану. Також вказує про заборону нараховувати відсотки за користування кредитом після спливу строку кредитування. З огляду на викладене, вказувала, що строк кредитування за вказаним договором складає 1 місяць, до 22.10.2021 року. Зазначала про необґрунтованість розрахунку заборгованості в частині нарахування відсотків а також на те, що не була обізнана про відступлення права вимоги за укладеним кредитним договором.

Крім того, позивачкою заявлено клопотання про розстрочення виконання судового рішення, строком на дванадцять місяців.

Представник позивача направив до суду відповідь на відзив, у якій зазначив про порядок нарахування відсотків за кредитом, що передбачений умовами укладеного між сторонами договору. Вказував, що повідомлення боржника про відступлення права вимоги за кредитним договором умовами укладеного договору факторингу не передбачено. З огляду на викладене, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивачем наданий Кредитний Договір №453693780 від 22 вересня 2021 року, укладений між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора, за умовами якого відповідачка отримала кредит у сумі 21 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3bcf04f1-731d-48b3-b004-bda0e6fb110a від 22.09.2021 року.

Суд вважає укладеним Кредитний договір № 453693780 від 22 вересня 2021 року та отримання ОСОБА_1 коштів за вказаним кредитним договором у розмірі 21500,00 грн., що сторонами не оспорювалось.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання - є його порушенням.

Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, що підтверджується копією вказаного договору.

Згідно додаткової угоди до договору факторингу №26 від 31.12.2020 року до вказаного договору факторингу, право вимоги до відповідача за вищезгаданим кредитним договором відступлено ТОВ «Таліон Плюс» у розмірі 54773,40 грн., яка складається із 21500,00 грн. тіла кредиту та 33273,40 грн. заборгованості по відсоткам, про що надано Реєстр боржників від 23.11.2021 року №161.

В подальшому, ТОВ «Таліон Плюс» передало право вимоги за кредитним договором №453693780 від 22 вересня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», на підставі договору факторингу № №20102022 від 20.10.2022 року, що підтверджується копією вказаного договору.

Згідно умов зазначеного договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 91293,30грн., з яких: 21500,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 69793,30 грн. сума заборгованості за відсотками, про що наданий Витяг з реєстру прав вимоги №2 та розрахунок.

Досліджуючи доводи сторін та надані ними докази, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Відповідачкою ОСОБА_1 визнано отримання кредитних коштів у розмірі 21500,00 гривень, тому позов в частині стягнення суми, що становить тіло кредиту необхідне у даній частині задовольнити.

При цьому, враховуючи визнання позову у даній частині відповідачкою, а відповідно визнання умов укладеного кредитного договору, суд не приймає до уваги доводи відповідачки в частині її інформування про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором, так як доказів щодо невиконання первісним кредитором п.4.23 кредитного договору суду не надано.

Досліджуючи доводи щодо нарахування відсотків за користування кредитом, суд виходить із обставин, що виникають із умов укладеного договору та положень Закону.

Так, п.п. п.п. 1.9.3. 1.13. вказаного Договору, Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів у порядку, передбаченому п. 1.8. Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.

Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів віл суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в Термін платежу). з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.

Основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду. з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.12. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п. 1.12.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.

Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: 1.12.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2., Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником.

З огляду на вказані умови договору, суд вважає, що порядок відповідальності за прострочення зобов`язання, розмір процентів, що підлягають сплаті у разі прострочення зобов`язання встановлено умовами укладених договорів, відповідачем визнано їх умови, відтак, суд вважає доводи відповідачки в частині невизнання нею нарахованих процентів за договорами не в повній мірі обґрунтовані.

Так,ТОВ «МанівеоШвидка ФінансоваДопомога»,відповідно доумов Кредитногодоговору №453693780від 22.09.2021року,мала праванараховувати процентиу розмірівизначеному дляДисконтного періоду,а такожпісля йогозакінчення взбільшеному розмірі,але лишедо часупередачі праввимоги іншійфінансовій установі- ТОВ «Таліон Плюс», тобто до 28 листопада 2018 року.

Враховуючи визнання відповідачкою отримання суми кредиту у розмірі 21500,00 гривень та досліджуючи Розрахунок заборгованості за кредитним договором №453693780 від 22.09.2021 року, що здійснений безпосередньо Кредитодавцем - ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», суд вважає, що вказані в Розрахунку суми нарахованих процентів, не суперечать умовам та положенням договору, тому, заборгованість ОСОБА_1 складається з тіла кредиту, що дорівнює 21500,00 гривень, та сум нарахованих процентів у Дисконтний період, а саме до 22.10.2021 року (пункт 1.7 Договору), що вираховуються - 30 днів помножені на 124,70 гривень, та сум нарахованих процентів до дати, вказаної в Розрахунку 23.11.2021 року, а саме 31 дні помножені на 640,70 гривень, що загалом становить 45102,70 гривень.

Суд вважає, що ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» в Розрахунку заборгованості за кредитним договором №453693780 від 22.09.2021 року зазначила заборгованість за 26.10.2021 року у сумі 11592,80 грн., джерело походження якої судом не встановлено, умови договору відповідних положень не містять, тому вона є необґрунтованою.

Крім того, суд вважає неналежним доказом Розрахунок заборгованості, що складений з 23.11.2021 року ТОВ «Таліон Плюс», оскільки право вимоги від ТОВ «Манівео швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» перейшло лише 28 листопада 2021 року, з дати укладання Договору факторингу №28/1118-01.

Відповідно, неналежним доказом є і Витяг з реєстру прав вимоги №161 в частині розміру заборгованості, хоча суд визнає його доказом в частині переходу прав вимоги.

Суд погоджується, що право вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», на підставі договору факторингу № №20102022 від 20.10.2022 року, а також визнає Витяг з реєстру прав вимоги №2 належним доказом в частині переходу прав вимоги за кредитним договором №453693780 від 22 вересня 2021 року, однак вважає невірним зазначений в Витягу розмір заборгованості.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачка звернулася до ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою отримання банківських послуг у вигляді отримання кредиту, у зв`язку з чим підписала кредитний договір № 453693780 від 22 вересня 2021 року, право грошової вимоги за яким набуло ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», внаслідок укладеного договору факторингу, відповідачка, в свою чергу отримала кредит та кредитні кошти і взяла на себе зобов`язання повернути їх, але свої зобов`язання не виконала та допустила заборгованість за кредитним договором, доведений розмір якої складає 45102,70 гривень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Доводи відповідачки щодо Постанови НБУ № 23 від 25.02.2022 року суд не приймає до уваги, оскільки дія Правил роботи банків у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, що затверджені вказаною постановою, поширюється у застосованій відповідачкою частині на банки України, до яких, відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносяться юридичні особи, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, в той час як позивач, відповідно до наданих ним установчих документів, є фінансовою установою, відповідно до положень Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

Крім того, правовідносини між кредитною установою та ОСОБА_1 відбувалися до дати Постанови НБУ №23 від 25.02.2022 року, заборгованість виникла за період часу з 22.09.2021 року по 23.11.2021 року.

Вирішуючи клопотання відповідачки про розстрочення виконання рішення суду, суд вказує на наступне.

Відповідно до ч.ч. 3-7 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог а також майновий стан відповідачки, що доведений скріншотами, з яких вбачається отримання відповідачкою соціальних виплат, суд вважає за можливе клопотання розстрочення виконання рішення суду задовольнити та розстрочити виконання рішення суду у даній справі строком на 12 місяців, шляхом сплати рівними платежами щомісяця.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі частини першої статті 141 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено частково, стягненню з відповідачки сума судового збору, пропорційно розміру позовних вимог, що складає 1326,01 гривень.

На підставі ст.ст. 207,512, 514, 526,626, 628, 638, 1049,1054,1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 267, 268, 274-279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму 45102,70 гривень, з яких сума заборгованості за кредитом 21500,00 гривень, сума заборгованості за відсотками 23602,70 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму судового збору у розмірі 1326,01 гривень.

Розстрочити ОСОБА_1 сплату боргу на один рік, зі сплатою його рівними частинами щомісячно по 3758,56 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська Агенція з Повернення Боргів», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: Е.М. Сініцин.