Ухвала

від 21.02.2025 по справі 240/23956/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/23956/24

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України, Війсьоковї частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних сил України, Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського, Військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних сил України, Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, у якому просить:

- визнати протиправними дії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського щодо встановлення позивачу місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) іншого, ніж січень 2008 року;

- зобов`язати Національний університет оборони України імені Івана Черняховського нарахувати та виплатити належну позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.09.2016, вважаючи місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року;

- зобов`язати Національний університет оборони України імені Івана Черняховського нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення позивачу місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) іншого, ніж січень 2008 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити належну позивачу індексацію грошового забезпечення за період щ 16.09.2016 по 28.02.2018, вважаючи місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу різниці між сумою індексації виплаченої за період з 01.03.2018 по 15.08.2022 і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (щомісячної фіксованої суми індексації) у відповідності до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу різницю між сумою індексації виплаченої за період з 01.03.2018 по 15.08.2022 і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (щомісячної фіксованої суми індексації) у відповідності до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати - за період з 16.09.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення та з 01.03.2018 по день фактичної виплати різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати різниці між сумою індексації виплаченої за період з 16.08.2022 по 25.11.2022 і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (щомісячної фіксованої суми індексації) у відповідності до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу різницю між сумою індексації виплаченої за період з 16.08.2022 по 25.11.2022 і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (щомісячної фіксованої суми індексації) у відповідності до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати - за період з 16.08.2022 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року позов прийнято до провадження, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року замінено відповідача Військову частина НОМЕР_2 на його правонаступника Генеральний штаб Збройних сил України.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року залучено в якості співвідповідача до участі у справі Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України.

20 лютого 2025 року через систему "Електронний суд" на адресу суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду від представника Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України у зв`язку із пропущенням строку звернення до суду з цим позовом.

Дослідивши подане клопотання та матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України "Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів" у редакції до 19.07.2022 передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Разом з тим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 №2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України та викладено її в такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 року №2352-IX набрав чинності 19.07.2022.

Отже, редакція статті 233 КЗпП України, яка раніше не обмежувала строком звернення до суду з питань оплати праці, втратила чинність з 19.07.2022.

Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту першого глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, строки, визначені статтею 233 КЗпП України (в редакції Закону від 01.07.2022 №2352-IX), підлягають застосуванню з 01.07.2023.

Разом з цим, суд враховує постанову Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі №420/14777/22, в якій суд касаційної інстанції висновував про таке: …на момент звільнення позивача з військової служби, 14 липня 2021 року, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

Правову позицію з приводу того, яка саме редакція статті 233 КЗпП України підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, викладено зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі №160/759/23, від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23, від 27 квітня 2023 року у справі №420/14777/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 27 квітня 2023 року у справі №300/4201/22, від 28 вересня 2023 року у справі №140/2168/23, від 18 жовтня 2023 року у справі №380/14605/22.

З огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Отже, до спірних правовідносин в період з 01.01.2026 - 15.08.2022 підлягає застосуванню частина друга статті 233 КЗпП України в редакції, чинній до 19.07.2022, відповідно до якої в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Щодо позовних вимог, які виникли в період з 16.08.2022 по 25.11.2022, то підлягає застосуванню частина друга статті 233 КЗпП в редакції Закону від 01.07.2022 №2352-IX.

Питання щодо строків звернення до суду порушувалось позивачем у позовній заяві, так, позивачем указано, що Військовою частиною НОМЕР_2 , правонаступником якої є Генеральний штаб Збройних сил України не надавались письмові повідомлення про суми нарахованих та виплачених йому при виключенні зі списків особового складу частини належних сум грошового забезпечення, відтак, позивач звертався до відповідача із відповідною заявою про отримання даної інформації.

Разом з цим, судом з матеріалів справи встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 у період з 16.08.2022 року - 25.11.2022 року. Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 по стройовій частині від 25.11.2022 №100, позивача було виключено зі списків особового складу, знятно з усіх видів забезпечення та припинено доступ до секретної інформації.

Крім того, позивач звертався до Військової частини НОМЕР_2 із заявою від 28 серпня 2024 року про надання інформації щодо нарахованих та виплачених сум індексації грошового забезпечення за період служби з 16.08.2022 року по 25.11.2022, однак, відповіді не отримав.

Серед іншого, суд звертає увагу, що наказ про виключення військовослужбовця із списків особового складу не містить інформації щодо належних сум нарахованого та виплаченого грошового забезпечення та проведення індексації такого, тому, позивач не міг знати про обсяг нарахованих та виплачених коштів у інший спосіб, аніж шляхом звернення до відповідача із відповідною заявою.

Із даним позовом позивач звернувся до суду 02.12.2024 року, тобто у встановлений законом строк, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Керуючись статтями 122, 243, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Шувалова