Рішення

від 21.02.2025 по справі 340/4617/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4617/24

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 22217312)

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Автодіагностика" (27406, Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Віктора Голого, 95/Ж, код ЄДРПОУ 42009985)

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Автодіагностика" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позов мотивовано тим, що відповідач у 2023 році не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (1 робоче місце). У зв`язку з цим позивач склав та надіслав відповідачу розрахунок адміністративно-господарських санкцій на суму 43176, 64 грн., а також нарахував пеню за несвоєчасну сплату цих санкцій у розмірі 1398, 87 грн. та просить суд стягнути їх з відповідача.

Ухвалою судді від 11.07.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ТОВ "Автодіагностика" виконало вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", натомість позивач не довів, що упродовж 2022 - 2023 років до товариства зверталися особи з інвалідністю для працевлаштування, однак отримали відмову у цьому. Відповідач стверджує про відсутність своєї вини у невиконанні нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році і просить суд у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, а відповідач заперечення.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодіагностика" з 21.03.2018 року зареєстроване як юридична особа. Основним видом його економічної діяльності є технічне випробування та дослідження. Товариство використовує у своїй підприємницькій діяльності найману працю.

У березні 2024 року Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на підставі інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, наданої Пенсійним фондом України, склало Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, з такими показниками щодо ТОВ "Автодіагностика":

- середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 8 осіб,

- середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 0,

- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1 особа,

- фонд оплати праці штатних працівників 690 826, 22 грн.,

- середня річна заробітна плата штатного працівника 86353, 28 грн.,

- кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше 0,

- сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 43176, 64 грн.

Цей Розрахунок надіслано 07.03.2024 року відповідачу в електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Оскільки відповідач добровільно не сплатив адміністративно-господарські санкції, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірні правовідносини регулюються Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 року №875-XII (надалі - Закон №875-XII), який на той час містив такі норми:

Стаття 17. З метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків, загрожує здоров`ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров`я осіб з інвалідністю.

Стаття 18. Забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 19. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

У межах зазначеного нормативу здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю внаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

- про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Стаття 20. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Відповідно до статті 19 Закону №875-XII постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 року №14-1 та наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 року №17 затверджено Порядок надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, а додатком до цього Порядку установлено форму такого розрахунку (пункт 2).

Згідно з частиною 3 статті 17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" інформація з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю надається Пенсійним фондом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 року №14-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 року за № 457/39513, затверджено Порядок надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, який на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:

1. Цей Порядок визначає процедуру надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб).

2. Надання інформації з реєстру застрахованих осіб здійснюється на центральному рівні в електронній формі за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року № 14-2, щоквартально до 25 числа другого місяця, наступного за звітним кварталом, наростаючим підсумком в розрізі місяців.

3. Суб`єктами інформаційного обміну є:

- Пенсійний фонд України;

- Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.

4. Пенсійний фонд України з реєстру застрахованих осіб надає інформацію:

- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

5. Інформація з реєстру застрахованих осіб містить актуальні на дату та час її формування відомості.

Згідно з підпунктом 29 пункту 6 Положення про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 року №129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 року за №528/19266, Фонд відповідно до покладених на нього завдань виявляє в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та банку даних підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік.

Пунктами 2, 3, 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70 "Деякі питання реалізації норм Законів України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та "Про зайнятість населення", передбачено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

У разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства.

Порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року №223, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 року за №552/13819, затверджено Порядок нарахування пені та її сплати, який встановлює механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Згідно з пунктами 3.4, 3.6, 3.7 цього Порядку нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу.

У поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Суд зазначає, що адміністративно-господарські санкції, визначені статтею 20 Закону №875-XII - це грошове зобов`язання, альтернативне зобов`язанню самостійно здійснити працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до Закону. За своєю правовою природою ці санкції є видом господарсько-правової відповідальності, які застосовуються до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності (статті 217, 238 Господарського кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності визначають суб`єктів господарювання, які не забезпечили виконання в попередньому році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, та нараховують їм адміністративно-господарські санкції, про що спільно з органами ПФУ направлять суб`єктам господарювання відповідні розрахунки. Територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю також вправі вимагати стягнення у судовому порядку несплачених суб`єктами господарювання у встановлений строк адміністративно-господарських санкцій та пені, нарахованої за порушення термінів їх сплати.

Цей розрахунок позивач склав на підставі наданої йому ПФУ інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Джерелом такої інформації є відомості з податкової звітності, поданої суб`єктами господарювання до контролюючих органів - зокрема зі щоквартальних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за № 111/26556, затверджено:

- форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;

- Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (надалі Порядок №4).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №4 Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІІ Порядку №4 у заголовній частині Розрахунку зазначається: рядок 101 - середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період; рядок 102 - чисельність працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність.

У Розділі I Розрахунку "Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в розрізі місяців звітного кварталу" зазначається: рядок 1.1 - заробітна плата за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, склад якої визначається Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, та Законом України "Про оплату праці" без обмеження максимальною величиною.

Відповідно до інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, створеної на підставі відомостей із щоквартальних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, які подавало ТОВ "Автодіагностика" за податкові періоди 2023 року до контролюючого органу, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу товариства у 2023 році, обчислена відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 року №286, становила 8 осіб. Тож для відповідача норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначений частиною 1 статті 19 Закону №875-XII, склав 1 місце.

Згідно з цими податковими розрахунками у штаті товариства працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (рядок 102), у 2023 році були відсутні.

Загалом фонд оплати праці штатних працівників ТОВ "Автодіагностика" за 2023 рік, обчислений як сума нарахованої заробітної плати штатних працівників, що складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, визначена згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року №5, склав 690 826, 22 грн.

У Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування та в Централізованому банку даних з проблем інвалідності також відсутня інформація про працевлаштування у ТОВ "Автодіагностика" осіб з інвалідністю у 2023 році. Це стало підставою для висновків позивача про незабезпечення відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за підсумками 2023 року. Для розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій використано саме відомості з податкової звітності відповідача за 2023 рік про його середньооблікову чисельність штатних працівників та фонд оплати праці штатних працівників. Сума адміністративно-господарських санкцій розрахована у розмірі половини середньої річної заробітної плати на підприємстві, що склало 43176, 64 грн. ((690 826, 22 грн. : 8) : 2)

У ході судового розгляду справи відповідач не заперечив факт невиконанням ним цього нормативу та не оспорював розрахунок нарахованих йому адміністративно-господарських санкцій та пені. Натомість він стверджує, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення цього порушення правил здійснення господарської діяльності та щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.

У статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що працевлаштування - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю.

Згідно зі статтею 5 цього Закону держава гарантує у сфері зайнятості безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку.

Реалізація права на вибір місця, виду діяльності та роду занять здійснюється шляхом самостійного забезпечення особою своєї зайнятості чи звернення з метою працевлаштування до роботодавця або за сприяння центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, чи суб`єкта господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні. (частина 2 статті 6 Закону України "Про зайнятість населення").

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Згідно з частиною 3 статті 18-1 Закону№875-XII Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 року №553 "Деякі питання організації працевлаштування осіб з інвалідністю" затверджено Порядок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю (надалі - Порядок №553), який містить такі норми:

1. Цим Порядком визначено механізм надання підприємством, установою, організацією, фізичною особою, яка використовує найману працю (далі - роботодавець), філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (міському, районному, міськрайонному центру зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.

2. Роботодавець з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників з інвалідністю та/або з дати відкриття вакансій, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, інформує центр зайнятості за його місцезнаходженням.

Інформацію про оприлюднені на Єдиному порталі вакансій державної служби оголошення про проведення конкурсів на посади державної служби, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, НАДС подає до державної служби зайнятості шляхом інформаційного обміну.

3. Інформація, необхідна для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, може надаватися роботодавцем центру зайнятості в електронній (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи - підприємця або уповноваженої ними особи).

4. Первинна інформація надається роботодавцем з метою інформування про наявність потреби у працевлаштуванні осіб з інвалідністю.

Уточнювальна інформація подається в разі потреби на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії (вакансій), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата (кандидатів). При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади).

5. Роботодавець може повідомити центру зайнятості про закриття вакансії (вакансій) шляхом надсилання відповідної інформації в електронній формі на офіційну електронну адресу центру зайнятості (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника / фізичної особи - підприємця або уповноваженої ними особи).

6. Роботодавець подає до центру зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування особи з інвалідністю, за формою звітності №3-ПН, визначеною Мінекономіки.

Наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 року № 827-22, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.05.2022 року за № 565/37901, затверджено форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок її подання.

Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" містить такі Загальні положення:

1.4. Форма №3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

1.5. Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Форма № 3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника / фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним (нею) особи).

1.6. Роботодавець визначає вид форми № 3-ПН - первинна або уточнювальна.

Первинна форма № 3-ПН подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії).

Уточнювальна форма № 3-ПН подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії(й), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата(ів) тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади).

1.7. Актуальність зазначеної(их) у поданій формі № 3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв`язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою. Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця.

1.8. Роботодавець може самостійно повідомити центр зайнятості про закриття вакансії(й) шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним або фіксованим зв`язком, надсилання повідомлення електронною поштою, а також під час особистої зустрічі з фахівцем центру зайнятості.

Згідно з формою № 3-ПН термін подання цієї звітності за наявності попиту на робочу силу (вакансії) з дня виникнення потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.

Суд зазначає, що обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом №875-XII нормативу субсидіарно покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Зокрема роботодавці зобов`язані: 1) виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю; 2) надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, згідно з Порядком №553; 3) працевлаштовувати осіб з інвалідністю, які звертаються безпосередньо до роботодавця або направляються центром зайнятості.

Доказами, які свідчать про виконання роботодавцем таких обов`язків є, зокрема, є наказ по підприємству про створення відповідного робочого місця, звіт форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", що подається у порядку, визначеному наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 року №827-22. Звіт форми №3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення на підприємство таких осіб для працевлаштування.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідач не надав суду доказів виділення / створення на підприємстві робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, надання ним державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (подання звітності форми №3-ПН), інших доказів, які б свідчили про повне виконання ним своїх обов`язків щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування.

Доводи відповідача про те, що до нього у 2022 - 2023 роках особи з інвалідністю за працевлаштуванням не зверталися, суд відхиляє, оскільки відповідач не надав доказів того, що він зі свого боку подавав державній службі зайнятості інформацію про наявність потреби у працевлаштуванні таких осіб.

Тому відповідач має нести відповідальність за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у вигляді сплати адміністративно-господарських санкцій, нарахованих територіальним відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю .

Суд зазначає про відсутність підстав для застосування у цій справі правових висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 21.11.2022 року у справі №400/3957/21, оскільки вони стосуються невиправлення виявлених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю помилок у звіті суб`єкта господарювання про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю форми №10-ПОІ. Вказане, за висновком Верховного Суду у цій справі, зобов`язує Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю звернутися спочатку до Держпраці для проведення позапланової перевірки і лише потім здійснити накладення адміністративно-господарських санкцій. Висновки Верховного Суду у цій справі сформульовані щодо застосування норм Закону №875-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70 "Деякі питання реалізації норм Законів України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та "Про зайнятість населення" у редакції, яка діяла у 2021 році.

Втім, у зв`язку з набранням 06.11.2022 року чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю" від 18.10.2022 року №2682-IX, яким внесено зміни до Закону №875-XII щодо працевлаштування осіб з інвалідністю та формування інформації в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, скасовано обов`язок роботодавців звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю та подавати звіти за формою №10-ПОІ.

Тож у спірних правовідносинах відповідач не подавав звіт форми №10-ПОІ із показниками щодо працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік. Натомість, позивач на підставі частини 12 статті 19 Закону №875-XII в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності сформував та направив відповідачу Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій за невиконання ним нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчисливши їх відповідно до статті 20 цього Закону. У цьому випадку ні подання суб`єктом господарювання звіту форми №10-ПОІ, ні перевірка Держпраці не є обов`язковими передумовами для нарахування та стягнення таких санкцій у судовому порядку. Під час розгляду справи у суді суб`єкт господарювання вправі спростувати факт невиконання ним нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю або свою вину у невиконанні такого нормативу, а також оспорити Розрахунок нарахованих йому адміністративно-господарських санкцій, надавши суду відповідні докази.

У цій справі суд погоджується з розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, визначених позивачем у сумі 43176, 64 грн., та з тим, що несплата відповідачем цих адміністративно-господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 20 Закону №875-XII тягне за собою нарахування пені, яка обчислена в сумі 1398, 87 грн.

Суд вважає вимоги цього позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивач не поніс.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Автодіагностика" на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 43176, 64 грн. та пеню у розмірі 1398, 87 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ