Рішення

від 18.02.2025 по справі 420/13306/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13306/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) (далі - відповідач 1, ВЧ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України (далі - відповідач 2, ВЧ НОМЕР_3 ), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо не застосування з 29.01.2020 року по 14.03.2023 року, при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на січня відповідного календарного року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за період з 29.01.2020 року по 14.03.2023 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахування виплачених сум;

зобов`язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 29.01.2020 року по день фактичної виплати;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не застосування з 15.03.2023 року по 11.12.2023 року, при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, грошової компенсації за невикористані відпустки УБД, одноразової допомоги при звільненні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань з 15.03.2023 року по 11.12.2023 року, грошової компенсації за невикористані відпустки УБД, одноразової допомоги при звільненні шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахування виплачених сум;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 15.03.2023 року по день фактичної виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період з 29.01.2020 по 11.12.2023 проходив військову службу за контрактом в ДІІСУ, зокрема у військовій частині НОМЕР_3 та військовій частині НОМЕР_2 . Відповідно до наказу Голови Державної прикордонної служби України від 06.12.2023 № 1755-ОС був звільнений з військової служби та в подальшому відповідно наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону №905-ОС від 11.12.2023 був виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення. З дня набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діє редакція п. 4 постанови №704, яка була чинною до внесення вказаних змін, тобто з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Позивач звернувся до керівництва військових частин з вимогою перерахувати та виплатити грошове забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення та одноразову грошову допомоги при звільненні за період проходження служби у зазначених військових частинах, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Військова частина НОМЕР_2 та військова частина НОМЕР_3 листами від 03.04.2024 та від 08.04.2024 повідомили про відсутність правових підстав для задоволення заявлених вимог.

Бездіяльність відповідачів щодо незастосування з 29.01.2020 по 11.12.2023 при обчисленні грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані відпустки УБД, одноразової допомоги при звільненні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року позивач вважає протиправною, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 06.05.2024 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

15.05.2024 Військовою частиною НОМЕР_3 подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до пункту 4 Постанови КМУ № 704 (в редакції від 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Відповідач, здійснивши розрахунок розміру грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.03.2018, правильно розрахував розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та за особливості проходження військової служби, а також премії, за відповідною посадою.

Доходи військовослужбовців Державної прикордонної служби України не є доходами у вигляді заробітної плати, іншими доходами, що нараховуються (виплачуються) у зв`язку з трудовими відносинами, і військовослужбовці не є працівниками відповідно до чинного трудового законодавства, а проходять військову службу, а тому, застосування положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» є безпідставним.

Крім того, відповідними спеціальними нормативно-правовими актами не встановлено порядку здійснення розрахунку зі звільненою особою, зокрема, не встановлено дати проведення остаточного розрахунку при звільненні і відповідальності роботодавців за несвоєчасне здійснення виплат всіх сум.

Також відповідач вказує на порушення позивачем строків звернення до суду, оскільки з позовом звернувся у квітні 2024 році, а станом на березень 2023 року позивач вже мав відповідну інформацію щодо здійснення відповідних виплат.

З огляду на викладене відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позову.

Станом на дату розгляду справи Військова частина НОМЕР_2 відзиву на позовну заяву не надала.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України, зокрема у військовій частині НОМЕР_3 (з 16.02.2018 по 14.03.2023) та військовій частині НОМЕР_2 (з 15.03.2023 по 11.12.2023).

Наказом начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 11.12.2023 № 905-ОС ОСОБА_1 з 11.12.2023 виключений зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

01.04.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив перерахувати та виплатити грошове забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу па оздоровлення, грошової компенсації за невикористані відпустки 2022-2023 роки, грошової компенсації за невикористані відпустки УБД, одноразової допомоги при звільненні за період з 29,01.2020 по 11.12.2023 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом па 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та інших осіб», із урахування виплачених сум.

На заяву від 01.04.2024 Військова частина НОМЕР_3 листом від 03.04.2024 № 10/К-4/3 повідомила, що під нас проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) в період з 16.02.2018 по 14.03.2023нарахування та виплата грошового забезпечення (інших виплат) здійснювалась відповідно до вимог законодавства, заборгованість відсутня.

На заяву від 01.04.2024 НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін (в/ч НОМЕР_2 ) листом від 08.04.2024 № 09/К-359-389 повідомив, що згідно з Постановою КМУ № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а не мінімальна заробітна плата (чи її частина), яка для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. На даний час пункт 4 Постанови КМУ № 704 викладено в наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Відповідні зміни були внесені в дану постанову 12.05.2023 Постановою КМУ № 481. У військової частини НОМЕР_2 правові підстави для перерахунку грошового забезпечення відсутні.

Вважаючи, що під час військової служби відповідачі неправильно нараховували та виплачували грошове забезпечення та, відповідно, інші виплати, що залежать від розміру грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, систему їх соціального та правового захисту, гарантії в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ.

Відповідно до статті 1 Закон № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх з службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

За приписами частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошеве та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим знанням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з п. 4 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260), грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядовою, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Згідно з п. 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

На момент набрання чинності Постанови №704 (01.03.2018) п.4 цього нормативно-правового акту було викладено в редакції п.6 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (далі - постанова КМУ № 103), а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

При цьому, суд звертає увагу на те, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови КМ України №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".

Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.

Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМ України № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Суд зазначає, що частина друга статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним.

Суд наголошує на неможливості виконання положення нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом.

Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до п.4 Постанови № 704 були визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція п.4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

В той же час, суд звертає увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, яка набрала чинності з 20.05.2023, внесено зміни до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., №77, ст.2374), та викладено абзац перший в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що з 29.01.2020 по 19.05.2023 позивач має право на визначення розміру його посадового окладу та окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на тарифні коефіцієнти, визначені Постановою № 704.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо незастосування з 29.01.2020 по 14.03.2023 при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на січня відповідного календарного року та зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 14.03.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахування раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо незастосування з 15.03.2023 по 19.05.2023 при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 15.03.2023 по 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахування раніше виплачених сум.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_3 щодо незастосування з 29.01.2020 по 14.03.2023 при обчисленні ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на січня відповідного календарного року та зобов`язання Військової частини НОМЕР_3 виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за період з 29.01.2020 по 14.03.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахування виплачених сум, суд зазначає наступне.

Пунктом 1, 5 глави 7 розділу IV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 (далі Інструкція № 558), визначено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу IV Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Розмір матеріальної допомоги щороку встановлюється Адміністрацією Держприкордонслужби виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.

Відповідно до карток грошового забезпечення за 2020, 2021 та 2022 роки позивачу була нарахована грошова допомога на оздоровлення у 2020, 2021, 2022 роках та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у 2022 році.

Проте, при визначенні грошового забезпечення, з якого повинна обраховуватися грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не застосовано розрахункову величину - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня відповідного календарного року, що не спростовано відповідачем 2.

Оскільки грошове забезпечення військовослужбовця є базовою величиною, з якого відповідач повинен обраховувати суму грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, в даному випадку така грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань має бути перерахована з урахуванням грошового забезпечення, розрахованого виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

Отже, позові вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_3 щодо незастосування з 29.01.2020 по 14.03.2023 при обчисленні ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2022 рік розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на січня відповідного календарного року та зобов`язання Військової частини НОМЕР_3 виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2022 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахування виплачених сум.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо незастосування з 15.03.2023 по 11.12.2023 при обчисленні ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, грошової компенсації за невикористані відпустки УБД, одноразової допомоги при звільненні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань з 15.03.2023 по 11.12.2023, грошової компенсації за невикористані відпустки УБД, одноразової допомоги при звільненні, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахування виплачених сум, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище суд визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо незастосування з 15.03.2023 по 19.05.2023 при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та зобов`язав Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 15.03.2023 по 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахування раніше виплачених сум.

Докази нарахування та виплати Військової частиною НОМЕР_2 матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань у період з 15.03.2023 по 19.05.2023 у матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на вищевикладене, суд зазначає, що позивач жодним чином не обґрунтовує в позовній заяві протиправності дій відповідача щодо неправильного обрахунку матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань у період з 15.03.2023 по 19.05.2023.

Отже, позовні вимоги, що стосуються нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань у період з 15.03.2023 по 19.05.2023 є безпідставні та задоволенню не підлягають.

Щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані відпустки УБД, одноразової допомоги при звільненні суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 глави 9 розділу V Інструкції № 558 військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини та інші поважні причини, визначені Переліком сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з приписами абзацу 3 пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки».

Відповідно до пункту 6 глави 8 розділу V Інструкції № 558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Як встановлено судом наказом начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 11.12.2023 № 905-ОС ОСОБА_1 з 11.12.2023 виключений зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, яка набрала чинності з 20.05.2023, внесено зміни до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., №77, ст.2374), та викладено абзац перший в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Грошове забезпечення військовослужбовця (станом на день виключення зі списків особового складу) є базовою величиною, з якого відповідач повинен обраховувати суму компенсації за невикористану відпустку та одноразової допомоги при звільненні.

Крім того, виплата грошової компенсації за невикористані відпустки УБД, одноразової допомоги при звільненні здійснюється при звільненні, в даному випадку позивача з 11.12.2023 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, при цьому позовні вимоги заявлені до Військової частини НОМЕР_2 задоволенні за період з 15.03.2023 по 19.05.2023.

Таким чином, позовні вимог в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання військової частини НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 29.01.2020 року по день фактичної виплати та зобов`язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 15.03.2023 року по день фактичної виплати суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 № 159.

Згідно ст. 1, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З аналізу наведених норм матеріального права вбачається, що основною умовою для виплати людині компенсації, передбаченої Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Водночас, законодавець пов`язав виплату компенсації із виплатою заборгованості по доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.

Проте, відповідачами не здійснено виплату спірної заборгованості позивачу, а тому позовні вимоги в цій частині є передчасними та задоволенню не підлягають, так як суд не може надавати правову оцінку майбутньому та лише можливому порушенню прав позивача у цій частині.

Доводи відповідача 2 щодо пропуску позивачем строку звернення до суду є необґрунтованими, дане питання уже вирішено судом в ухвалі від 06.05.2024.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї позиції, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо незастосування з 29.01.2020 по 14.03.2023 при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2022 рік розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на січня відповідного календарного року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 14.03.2023, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2022 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахування раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо незастосування з 15.03.2023 по 19.05.2023 при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) грошове забезпечення з 15.03.2023 по 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахування раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний