Рішення

від 20.02.2025 по справі 420/38238/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/38238/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Ради адвокатів Одеської області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Одеської області про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оформлене протоколом №104 засідання Ради адвокатів Одеської області від 15 листопада 2024 року;

- зобов`язати Раду адвокатів Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 38478526, адреса: 65026, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 14) прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 ) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, маючи намір стати адвокатом, склала кваліфікаційний іспит та пройшла стажування. 15.11.2024 року на засіданні Ради адвокатів Одеської області поставлено питання щодо розгляду заяви позивача про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та за результатами розгляду відмовлено в її задоволені на підставі вимог щодо несумісності. Позивач вважає рішення Ради адвокатів Одеської області в частині відмови щодо задоволення заяви про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оформлене протоколом № 104 засідання Ради адвокатів Одеської області від 15.11.2024року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом.

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Згідно з ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Обставини справи.

ОСОБА_1 склала кваліфікаційний іспит в Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Одеської області, про що отримала відповідне свідоцтво від 05.03.2024 року, видане на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області №228-10/24 від 05.03.2024 року.

В подальшому Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області позивача було направлено для проходження стажування.

22.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Ради адвокатів Одеської області із заявою про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Рішенням Ради адвокатів Одеської області, оформленим протоколом №104 від 15.11.2024 року позивачу відмовлено у задоволенні заяви на підставі ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (вимоги щодо несумісності).

На момент прийняття оскаржуваного рішення ОСОБА_1 обіймала посаду слідчого з особливо важливих справ відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Позивач вважає, що вказане рішення прийнято безпідставно та всупереч нормам законодавства, зокрема Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VІ, а отже є таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), яким передбачено, зокрема,

- на працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції". ( частина 2 ч.2 ст.3 Закону № 580-VIII)

- поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. ( частина1 ст.17 Закону № 580-VIII)

- поліцейський не може під час проходження служби займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім науково-педагогічної, наукової або творчої. ( стаття 66 Закону № 580-VIII)

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII ( далі - Закон № 1700-VII)0 яким, серед іншого передбачено,

- суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: поліцейські ( підпункт "з" пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII)

- особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зокрема, поліцейським, забороняється: займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. ( пункт 1 частини 1 статті 25 Закону № 1700-VII)

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI. (далі - Закон № 5076-VI), зокрема

- адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом ( пункт 1 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI)

- адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. ( пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI),

- адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. ( частина 1 статті 5 Закону № 5076-VI)

- адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. ( частина перша статті 6 Закону № 5076-VI),

- не може бути адвокатом особа, яка:

1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;

2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, дізнавача, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення. ( частина 2 статті 6 Закону № 5076-VI),

- несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність. Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката, передбачені пунктом 1 цієї частини, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі). ( частина 1 статті 7 Закону № 5076-VI),

- у разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності ( частина 2 статті 7 Закону № 5076-VI),

- особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту: «Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі». ( частина 1 статті 11 Закону № 5076-VI),

- особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими. Зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України затверджуються Радою адвокатів України (стаття 12 Закону № 5076-VI).

- адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката. ( частина перша статті 43 Закону № 5076-VI).

- Рада адвокатів України затверджує регламент конференції адвокатів регіону, положення про раду адвокатів регіону, положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, положення про ревізійну комісію адвокатів регіону, положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, сприяє діяльності рад адвокатів регіонів, координує їх діяльність, сприяє забезпеченню гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних прав адвокатів, виконує інші функції відповідно до цього Закону та рішень з`їзду адвокатів України. ( частина 4 статті 55 Закону № 5076-VI).

- рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. ( частина перша статті 57 Закону № 5076-VI).

Висновки суду.

Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що законодавство встановлює відповідні обмеження лише щодо безпосереднього здійснення адвокатської діяльності, яка спрямована на надання правової допомоги клієнту. Однак, законодавством не обмежено, зокрема, посадових осіб державних органів брати участь у відповідних процедурах добору та отримувати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Спірним питанням у цій справі є правомірність рішення відповідача щодо відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з підстав вимог щодо несумісності відповідно до ст. 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оскільки станом на 13.11.2024 року позивач займав посаду слідчого з особливо важливих справ відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що обставини несумісності можуть виникнути лише в особи, яка вже набула статусу адвоката, тобто склала присягу та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, однак такі обставини можуть бути усунуті на підставі ч.2 ст.7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", зокрема, шляхом подання адвокатом у триденний строк з дня виникнення таких обставин до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Подання до Ради адвокатів регіону заяви про зупинення адвокатської діяльності є підставою для зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, відповідно до ч.1 п.1 ст.31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати (ч. 5 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Таким чином, складання особою присяги, та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не свідчить про безпосереднє здійснення особою адвокатської діяльності.

До того ж, положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено право адвоката на підставі заяви зупинити адвокатську діяльність.

Отже, отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю підтверджує саме факт набуття особою, у тому числі тією, трудова діяльність якої несумісна з адвокатською, права здійснювати таку діяльність.

Законодавчі обмеження чи заборони отримувати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю посадовим особам державних органів відсутні, оскільки таку діяльність можливо зупинити після отримання відповідного свідоцтва.

Таким чином, положеннями чинного законодавства визначено процедуру набуття статусу адвоката, яка завершується складенням присяги адвоката України та отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Однак, складенню присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю передує прийняття радою адвокатів відповідного регіону рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Варто зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 6 липня 2023 року у справі №500/4859/21 при вирішенні аналогічного правового питання зазначала, що отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, яке надає такій особі статус адвоката, гарантії адвокатської діяльності та можливість притягнення її до дисциплінарної відповідальності, свідчить, що така особа вже є суб`єктом адвокатської діяльності у розумінні профільного закону та без укладення договору про надання правової допомоги, без отримання доходу може у будь-який час надати іншу правову допомогу клієнту.

При цьому, Закони України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і «Про Національну поліцію» не обмежують осіб, які перебувають на службі в державних органах, у праві брати участь у відповідних процедурах добору, складати присягу адвоката України та отримувати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Однак після складання присяги та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю в особи, яка вже набула статусу адвоката, можуть виникнути обставини несумісності.

Разом з тим, системне тлумачення положень Закону свідчить, що терміни «діяльність адвоката» і «адвокатська діяльність» є тотожними.

Аналіз понять «адвокат» та «адвокатська діяльність», що наведені у статті 1 Закону, а також зміст статей 4, 6, 19 цього Закону свідчить про те, що обставини несумісності з діяльністю адвоката, визначені статтею 7 зазначеного Закону, виникають для осіб, які мають (уже отримали) такий статус (пункт 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №822/1309/17; пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №826/9606/17), тобто склали присягу адвоката й отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Отже, обмеження і способи їх усунення встановлені у статті 7 Закону для осіб, які вже мають статус адвоката та бажають займатись іншою (несумісною з діяльністю адвоката) діяльністю, а не для інших осіб, які бажають стати адвокатом.

З огляду на наведене можна дійти висновку, що якщо така особа відповідає встановленим частиною першою статті 6 Закону вимогам, не працює на посадах судді чи прокурора, пройшла всі необхідні етапи процесу набуття статусу адвоката, то орган адвокатського самоврядування, який наділений повноваженнями приймати присягу адвоката України, не вправі їй відмовити. Отже, обмеження і способи їх усунення встановлені у статті 7 Закону № 5076-VI для осіб, які вже мають статус адвоката та бажають займатись іншою (несумісною з діяльністю адвоката) діяльністю, а не для інших осіб, які бажають стати адвокатом.

Оцінка несумісності займаних особою посад з адвокатською діяльністю, крім посад осіб, які, як і адвокати, беруть участь у здійсненні правосуддя, не покладається на раду адвокатів регіону при вирішенні питання про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту, стажування, складання присяги адвоката України й отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2023 року у справі № 500/4859/21, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі №420/16929/22 ( адміністративне провадження № К/990/23680/23) за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Ради адвокатів Одеської області про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оформлене протоколом №104 засідання Ради адвокатів Одеської області від 15 листопада 2024 року.

Враховуючи встановлені судом обставини в їх сукупності, вищенаведені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для зобов`язання Ради адвокатів Одеської області прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Ради адвокатів Одеської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ради адвокатів Одеської області (вул. Святослава Караванського, 14, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 38478526) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Одеської області про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оформлене протоколом №104 засідання Ради адвокатів Одеської області від 15 листопада 2024 року.

3. Зобов`язати Раду адвокатів Одеської області прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

4. Стягнути з Ради адвокатів Одеської області (код ЄДРПОУ 38478526) на користь ОСОБА_1 (65036, РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

СуддяА.В. Бутенко