Ухвала

від 21.02.2025 по справі 420/5284/25

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5284/25

УХВАЛА

21 лютого 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 18.02.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_4 , в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової (соціальної) відпустки як одному з батьків двох і більше дітей до 15 років, передбаченої частиною 1 статті 19 Закону України «Про відпустки» за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової (соціальної) відпустки як одному з батьків двох і більше дітей до 15 років, передбаченої частиною 1 статті 19 Закону України «Про відпустки» за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;

3. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової (соціальної) відпустки, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;

4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової (соціальної) відпустки, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з п.4-5 ст. ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться в ч.2 ст.79 вказаного Кодексу, згідно з якою позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Так, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що має право на додаткову щорічну відпустку за 2015-2021 роки відповідно до ст.19 Закону України «Про відпустки», оскільки на його утриманні перебували двоє дітей віком до 15 років.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про відпустки» в редакції, що була чинною у період з 2015 по 2021 рік, жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

Водночас з 09.05.2021 року стаття 19 цього Закону закріплює, що щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, зокрема, одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років.

Позивач не викладає правових обґрунтувань щодо наявності у нього права на додаткову відпустку, передбачену ст.19 Закону України «Про відпустки».

Також не надано докази щодо підтвердження обставин перебування на військовій службі в Військовій частині НОМЕР_2 з 2015 по 2021 роки, у зв`язку з чим позивач пов`язує необхідність зобов`язання відповідача здійснити йому таку виплату.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 172 КАС України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_6 визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА