Рішення

від 21.02.2025 по справі 420/33423/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/33423/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ДОМУС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ДОМУС» до Одеської митниці, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000173/2 від 10.10.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.10.2024 року декларантом ТОВ «БОНА ДОМУС» (надалі Позивач) було подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію №24UA500020008618U9 для оформлення вантажу: Товар № 1 .Текстильні матеріали, просочені, з покриттям або дубльовані пластмасами: Тканина вибілена, переплетення, з одного боку має суцільне покриття непористим полімерним матеріалом - полівінілхлоридом, скатертина для столу в рулонах: - розміром 1,37*25M/ROLL у кількості 2498 рулонів. - розміром 1,37*20M/ROLL у кількості 790 рулонів. Торговельна марка BONA DOMUS. Товар № 2 Плівка з ПВХ пластифікована, яка містить за масою не менш як 6% пластифікаторі в якості сировини використовуються продукти вторинної переробки ПВХ, гнучка, не пориста, не самоклійна, завтовшки більше як 1 мм, без основи та не поєднана з іншими матеріалами у рулонах, скатертина для столу в рулонах: арт. GNL-7103AB PVC film without a base 1.40*20M/ROLL without base у кількості 40 рулонів. Торгівельна марка "BEREKE". Країна виробництва Китай. Виробник товарів GUANGZHOU GOOD PLASTIC PRODUCTS CO.,LTD.

Позивачем митну вартість визначено за основним методом за ціною договору (контракту). Відповідачу надано усі документи, передбачені МК України, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів за першим методом.

За результатами митного оформлення ЕМД відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000173/2 від 10.10.2024 року, яким збільшено розмір митних платежів.

Позивач не згодний з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000173/2 від 10.10.2024 року, вважає його протиправним, в зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 04.11.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Ухвалою від 25.11.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ДОМУС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з МД № 24UA500020008618U9 від 09.10.2024 року було встановлено, що в поданих Ддокументах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2024/000173/2 від 10.10.2024, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, разом з цим відповідно до умов п. 7.1 Контракту,товар постачається упакованим. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) Відповідно до акту митного огляду від 09.10.2024 № 24UA500020008593U2 Товар № 2 за маркуванням та описом не відповідає заявленому в ЕМД 24UA500020008593U2 та ТСД, а саме фактичні розміри 1,4м.на 20м, на товарі присутня торгівельна марка BEREKE та артикул GNL7103AB, що може свідчити про надання недостовірної інформації для визначення митної вартості товару;

3) у поданій до митного оформлення декларації країни відправлення від 15.06.2024 № 530420240041235231 містяться відомості про код товару на рівні десяти знаків, який не відповідає задекларованому коду товару згідно УКТЗЕД, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою, також по товару №2 зазначена Торговельна марка BONA DOMUS, що не відповідає торгівельній марки BEREKE , яка була встановлена у ході проведення митного огляду;

4) У поданому до митного оформлення прайс листі від 01.08.2024 №Б.Н. відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, отже, не містить всіх необхідних реквізитів для встановлення зв`язку між поданим прайс-листом та партією товару, яка ввозиться, також даний прайс лист стосується товару PVC film without a base 1.37*20M/ROLL Торговельна марка BONA DOMUS, що не відповідає опису товару , що декларується PVC film without a base 1.40*20M/ROLL торгівельна марка BEREKE, тому не може бути взято до уваги для підтвердження митної вартості.

Відповідач зазначає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2024/000173/2 від 10.10.2024 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ДОМУС»

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

В ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності 10.10.2019 року між компанією «GUANGZHOU GOOD PLASTIC PRODUCTS CO LTD. China» (Китай) та ТОВ «БОНА ДОМУС» укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №1, в якому визначені загальні умови поставки товарів. Конкретні умови (номенклатура, асортимент, кількість, вартість та інші характеристики товару) визначаються сторонами в інвойсі, який є невід`ємною частиною контракту.

На умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів Продавець здійснив поставку на адресу Покупця відповідного товару, а саме: Товар № 1 Текстильні матеріали, просочені, з покриттям або дубльовані пластмасами: Тканина вибілена, переплетення, з одного боку має суцільне покриття непористим полімерним матеріалом - полівінілхлоридом, скатертина для столу в рулонах: - розміром 1,37*25M/ROLL у кількості 2498 рулонів. - розміром 1,37*20M/ROLL у кількості 790 рулонів. Торговельна марка BONA DOMUS. Товар № 2 Плівка з ПВХ пластифікована, яка містить за масою не менш як 6% пластифікаторі в якості сировини використовуються продукти вторинної переробки ПВХ, гнучка, не пориста, не самоклійна, завтовшки більше як 1 мм, без основи та не поєднана з іншими матеріалами у рулонах, скатертина для столу в рулонах: арт. GNL-7103AB PVC film without a base 1.40*20M/ROLL without base у кількості 40 рулонів. Торгівельна марка "BEREKE". Країна виробництва Китай. Виробник товарів GUANGZHOU GOOD PLASTIC PRODUCTS CO.,LTD Пунктом 4.1 вказаного контракту встановлено, що продавець поставляє товар, який продається згідно даного контракту, на умовах FOB SHEKOU, CHINA, Китай або на інших умовах поставки, зазначених в інвойсі.

Пунктом 4.2. контракту передбачено, що продавець здійснює поставку товару протягом 60 календарних днів з моменту підписання інвойсів до цього контракту.

Відповідно до пунктів 5.1- 5.1.5 контракту, розрахунки за товар, який поставляється відповідно до цього контракту здійснюється в наступному порядку. Оплата здійснюється в доларах США. Оплата здійснюється безготівковим банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця. Оплата за товари може бути здійснена до їх отримання (передплата), а також допускається відстрочка платежів до 30 календарних днів, відповідно до інвойсів. За погодженням сторін оплата може проводитися на рахунок третьої сторони Бенефіціара. В цьому випадку умови оплати вказуються в додатковій угоді до цього договору. Оплата товару здійснюється відповідно до умов даного контракту і інвойсів, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Пунктом 7.1. контракту визначено, що товар повинен бути промаркований, завантажений і упакований так, щоб виключити псування або знищення його на весь період постачання до прийому товару покупцем.

10.10.2019 року сторонами підписано додаткову угоду №1 до контракту №1 від 10.10.2019 року, якою п. 5.1.3 викладено в наступній редакції: оплата за товари може бути здійснена до їх отримання (передплата), а також допускається відстрочка до 160 календарних днів, відповідно до інвойсів. Оплата вартості товару може бути здійснена покупцем з моменту виставлення вимоги продавцем протягом 14 днів. Дія цього пункту вступає, якщо інше не встановлено інвойсом, а також в разі, якщо за час дії цього контракту у покупця виникне заборгованість перед продавцем.

Доповнено контракт пунктом 10.3, яким визначено, що строк позовної давності за даним контрактом встановлено 10 років.

Пункт 11.1. викладено в наступній редакції: «цей контракт набуває чинності з моменту підписання і діє до 30 грудня 2024 року».

Позивач 10.10.2024 року здійснив декларування поставленого в Україну товару за митною декларацією, в якій митну вартість товару було визначено за першим методом - за ціною договору (контракту).

Для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу був поданий відповідний пакет документів згідно з Митним кодексом України.

Проте, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

10.10.2024 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000173/2.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000173/2 від 10.10.2024 року зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, разом з цим відповідно до умов п. 7.1 Контракту,товар постачається упакованим. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) Відповідно до акту митного огляду від 09.10.2024 № 24UA500020008593U2 Товар № 2 за маркуванням та описом не відповідає заявленому в ЕМД 24UA500020008593U2 та ТСД, а саме фактичні розміри 1,4м.на 20м, на товарі присутня торгівельна марка BEREKE та артикул GNL7103AB, що може свідчити про надання недостовірної інформації для визначення митної вартості товару;

3) у поданій до митного оформлення декларації країни відправлення від 15.06.2024 № 530420240041235231 містяться відомості про код товару на рівні десяти знаків, який не відповідає задекларованому коду товару згідно УКТЗЕД, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою також по товару №2 зазначена Торговельна марка BONA DOMUS, що не відповідає торгівельній марки BEREKE , яка була встановлена у ході проведення митного огляду;

4) У поданому до митного оформлення прайс листі від 01.08.2024 №Б.Н. відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, отже, не містить всіх необхідних реквізитів для встановлення зв`язку між поданим прайс-листом та партією товару, яка ввозиться, також даний прайс лист стосується товару PVC film without a base 1.37*20M/ROLL Торговельна марка BONA DOMUS, що не відповідає опису товару , що декларується PVC film without a base 1.40*20M/ROLL торгівельна марка BEREKE, тому не може бути взято до уваги для підтвердження митної вартості;

Враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контрою щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: -виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - каталоги, специфікації фірми виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.

Одеська митниця, приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів, визначила їх митну вартість резервним методом, із застосуванням рівня митної вартості оформлених товарів, митне оформлення яких вже здійснено, на підставі баз даних АСМО «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшою ніж заявлено декларантом.

Позивачу, як декларанту, роз`яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням, останній має право на його оскарження, а також право на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Позивач, вважаючи протиправним вказане рішення відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п.23,24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000173/2 від 10.10.2024 року зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності.

Жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності не надано. Розбіжність це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.

В той же час в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.

Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв`язку з відсутністю даних у наданих до митного оформлення позивачем документах щодо складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням, в наслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, умовами контракту (п.4.2) сторонами визначено, що ціни, зазначені у цьому контракті включають в себе вартість упаковки, маркування в якій поставляється товар.

Поставка товару відбувається на підставі контракту від 10.01.2020 № 1, та Інвойсу на умовах CFR. Термін Інкотермс CFR передбачає, що продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. Тобто всі витрати до моменту доставки товару до порту призначення, які включають вартість його пакування, несе саме продавець. Відповідно, в даному випадку, ціна товару включає в себе вартість його пакування, що виключає неможливість її окремої перевірки оскільки вона включена до вартості товару.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі 37. Процедура митної декларації має бути зазначено, в той час як у вказаній графі митної декларації №24UA500020008618U9 від 10.10.2024 року, позивачем зазначено (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Вказане свідчить про те, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, вартість упаковки включається до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, були понесені не покупцем, а продавцем.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в якій Верховний суд зазначив, що відповідно до пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв`язку з тим, що у поданому до митного оформлення у прайс листі від 01.08.2024 №Б.Н. відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, отже, не містить всіх необхідних реквізитів для встановлення зв`язку між поданим прайс-листом та партією товару, яка ввозиться, також даний прайс лист стосується товару PVC film without a base 1.37*20M/ROLL Торговельна марка BONA DOMUS, що не відповідає опису товару , що декларується PVC film without a base 1.40*20M/ROLL торгівельна марка BEREKE, суд зазначає наступне.

Як уже зазначав суд, основні документи, які були надані декларантом (договір поставки, специфікації, інвойси) містили чіткі, узгоджені між собою відомості про кількість, вид та вартість товару, не містили розбіжностей та не суперечили один одному. Також дані документи містили відомості про постачальника та отримувача товару, реквізити договору по якому здійснюється поставка, що в сукупності давало можливість митному органу встановити відповідність між товаром, про поставку якого домовилися сторони, та товаром що був наданий позивачем для митного оформлення.

Відомості про виробників, торговельні марки, артикули тощо не є відомостями про числові значення складових митної вартості товарів. Відтак, їх відсутність сама по собі (за відсутності розбіжностей у документах та підтвердження ними числових значень усіх складових митної вартості товарів) не була достатньою підставою для зобов`язання декларанта надати додаткові документи, відповідно до ч.3 ст.53 МК України.

Прайс лист є допоміжним (не обов`язковим) документом при митному оформленні. Цей документ складається та видається продавцем товару може адресуватись як конкретному покупцю так і не обмеженому колу осіб, жодним нормативно правовим актом України, або Китаю не встановлено вимоги щодо даного документу. Що стосується товару з торгівельною маркою BEREKE, позивач зазначив, що вона є новою для імпортера і фактично є пробною не великою партією 40 рулонів, при цьому інші дві товарні позиції, об`єднані в одному коді УКТ ЗЕД, ввозяться у кількості 2498 та 790 рулонів

Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв`язку з тим, що відповідно до акту митного огляду від 09.10.2024 № 24UA500020008593U2 Товар № 2 за маркуванням та описом не відповідає заявленому в ЕМД 24UA500020008593U2 та ТСД, а саме фактичні розміри 1,4м.на 20м, на товарі присутня торгівельна марка BEREKE та артикул GNL-7103AB, що може свідчити про надання недостовірної інформації для визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

До митного оформлення надано документи, а саме лист від продавця товарів, яким повідомлено що ним допущено технічну помилку при оформлені документів (Інвойсу, Пакувальному листі) в частині зазначення розміру рулонів та торгівельної марки, також були надані позивачу новий Інвойс та Пакувальний лист з виправленими помилками.

Також суд не приймає до уваги посилання митного органу на те, що у наданій копії митної декларації країни відправлення внесено коди товарів на рівні десяти знаків, які не відповідають задекларованому коду товару згідно УКТЗЕД, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою, оскільки декларант не несе відповідальності за правильність заповнення митної декларації країни відправлення. Крім того, реквізити не є в даному випадку ціноутворюючим фактором та не впливають на числове значення складових митної вартості, їх відсутність чи некоректність не є підставою для коригування митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем надано до митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Таким чином, досліджуючи наведені документи в сукупності можливо встановити відповідність та відношення пакувального листа до поданих комерційних документів.

В свою чергу, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.

Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.

При цьому відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.

Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці № UA500020/2024/000173/2 від 10.10.2024 року про коригування митної вартості товарів.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 227,67 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ДОМУС» (вул. Промислова, буд. 40, м. Одеса, 65031, Код ЄДРПОУ 39013881) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці № UA500020/2024/000173/2 від 10.10.2024 року про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ДОМУС» (вул. Промислова, буд. 40, м. Одеса, 65031, Код ЄДРПОУ 39013881) витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 227,67 грн. (дванадцять тисяч двісті двадцять сім гривень, шістдесят сім копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.