Ухвала

від 21.02.2025 по справі 500/948/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/948/25

21 лютого 2025 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баб`юк П.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування приписів, визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

19.02.2025 до суду надійшла позовна заява Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" до Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 23.01.2025 про усунення у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва за адресою: с. Росохуватець, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., на земельних ділянках з кадастровими номерами 6123084000:03:001:0358, 6123084000:03:001:0191, шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіту термін до 24.03.2025;

визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 23.01.2025 про зупинення виконання будівельних робіт за адресою: с. Росохуватець, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., на земельних ділянках з кадастровими номерами 6123084000:03:001:0358, 6123084000:03:001:0191 до отримання дозволу на виконання будівельних робіту термін до 24.03.2025;

визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України №2-2025/02-2-03 від 06.02.2025 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

До позовної заяви Приватним агропромисловим підприємством "Агропродсервіс" додано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії приписів Державної інспекції архітектури та містобудування України від 23.01.2025:

- про усунення у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва за адресою: с. Росохуватець, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., на земельних ділянках з кадастровими номерами 6123084000:03:001:0358, 6123084000:03:001:0191, шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт у термін до 24.03.2025;

- про зупинення виконання будівельних робіт за адресою: с. Росохуватець, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., на земельних ділянках з кадастровими номерами 6123084000:03:001:0358, 6123084000:03:001:0191 до отримання дозволу на виконання будівельних робіт у термін до 24.03.2025 до завершення розгляду справи та набрання рішення суду законної сили.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що відповідно до наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України "Про проведення позапланової перевірки" від 08.01.2025 № 4 та відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 09.01.2025 №24/02/12-25, головним інспектором будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно- будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Ляшенком Микитою Сергійовичем, головним інспектором будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно- будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Мушинським Олександром Васильовичем з 10.01.2025 по 23.01.2025 проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва за адресою: с. Росохуватець, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., на земельних ділянках з кадастровими номерами 6123084000:03:001:0358, 6123084000:03:001:0191.

За результатами проведеної позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, складено акт від 23.01.2025 року №4, в якому зазначено про проведення перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: с. Росохуватець, Тернопільський р-н., Тернопільська обл., на земельних ділянках з кадастровими номерами 6123084000:03:001:0358, 6123084000:03:001:0191.

Згідно акту, перевіркою виявлено порушення позивачем ч.1 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI, а саме, виконання будівельних робіт без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

23.01.2025, на підставі акту перевірки, відносно позивача складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому відображені порушення, що зазначені в Акті перевірки, а саме: Пункт 3 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; частини 1 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; абзацу 3 пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466.

23.01.2025, на підставі акту перевірки, відповідачем складено припис з вимогою до Позивача про усунення у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва за адресою: с. Росохуватець, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., на земельних ділянках з кадастровими номерами 6123084000:03:001:0358, 6123084000:03:001:0191, шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт у термін до 24.03.2025.

Також, 23.01.2025, на підставі акту перевірки, відповідачем складено припис з вимогою до позивача про зупинення виконання будівельних робіт за адресою: с.Росохуватець, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., на земельних ділянках з кадастровими номерами 6123084000:03:001:0358, 6123084000:03:001:0191 до отримання дозволу на виконання будівельних робіт у термін до 24.03.2025.

Проте на переконання позивача очевидними є ознаки протиправності рішень та дій Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо призначення, проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: с. Росохуватець, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., на земельних ділянках з кадастровими номерами 6123084000:03:001:0358, 6123084000:03:001:0191 та оформлення її результатів.

При цьому, позивач посилається на ряд порушень відповідачем норм законодавства під час проведення перевірки та оформлення її результатів, зокрема:

- ПАП «Агропродсервіс» не було належним чином повідомлено про розгляд Відповідачем колективного звернення. Таким чином, представники Позивача були позбавлені права надавати свої пояснення.

- Під час проведення перевірки Відповідачем в порушення вимог абзацу 3 пункту 9 Порядку № 553 протиправно залучено до проведення перевірки старосту Ішківського старостинського округу Купчинецької сільської ради.

- Порушено порядок визначення класу наслідків об`єкта будівництва на якому проводилася перевірка, будь-які посилання на розрахунок класу наслідків об`єкта будівництва (в тому числі його окремих споруд та конструкцій), відсутні.

- Акт перевірки від 23.01.2025 №4, Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.01.2025 та Постанова №2-2025/02-2-03 від 06.02.2025 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в частині де зазначено положення законодавства, якими встановлено відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, складені Відповідачем з порушенням законодавства, а саме застосовано норму права, що не підлягала застосуванню до Позивача як замовника будівництва. Оскільки частина 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачає відповідальність для суб`єктів містобудування, які виконують будівельні роботи. Що ж стосується замовників будівництва або тих, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, то відповідальність таких суб`єктів містобудування передбачена іншою нормою Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме частиною 2 статті 2.

Представник вказує, що за невиконання оскаржуваних приписів до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили, відповідач буде мати можливість застосувати штрафні санкції до Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс", тому, у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Зазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб`єкта владних повноважень, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

У зв`язку з цим необхідно, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Відповідно до статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частина друга статті 151 КАС України визначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Системний аналіз вимог наведених норм дозволяє стверджувати, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

Частини перша і третя статті 152 КАС України визначає, що заява про забезпечення позову подається у письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, у тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Обґрунтовуючи свою заяву представник вказує на те, що невиконання оскаржуваних приписів до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили, відповідач буде мати можливість застосувати штрафні санкції до Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс".

Суд зазначає, що вирішуючи заяву, суд повинен був проаналізувати та оцінити доводи заявника щодо "очевидності" ознак протиправності оспорюваних рішень відповідача та порушення прав позивача, то пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень відповідача поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Повноваження контролюючого органу на винесення спірних приписів встановлено законодавством, а тому, суд не вбачає очевидної протиправності в діях відповідача. При цьому, правомірність таких рішень може бути встановлена лише за результатами розгляду справи судом.

Крім цоьго, суд зауважує, що повноваження відповідача, як суб`єкта владних повноважень у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (контролю) спрямовані на забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На відміну від господарської діяльності позивача державний архітектурно-будівельний нагляд (контроль) покликаний забезпечити додержання вимог спеціального законодавства, а враховуючи потенційну небезпеку та наслідки, які можуть виникнути у зв`язку з недотриманням вимог містобудівного законодавства, вжиття заходів нагляду (контролю) не може ставитись у залежність від можливості здійснювати позивачем його господарської діяльності.

Виходячи з наданих законом повноважень та завдань відповідача, прийняття оскаржуваних рішень мало за мету зупинення діяльності позивача, яка на думку відповідача є протиправною, для недопущення подальшого порушення законодавства.

В питанні вжиття заходів забезпечення позову у подібних правовідносинах Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо застосування норм процесуального права, яка полягає в наступному:

"Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі".

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 16.01.2025 у справі №300/1209/24.

Таким чином, посилання позивача на можливість застосування штрафних санкцій до Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" за невиконання спірних приписів суд вважає недостатньою підставою для вжиття заходів забезпечення. Оскільки шкода від таких вжитих заходів може значно перевищити можливу шкоду від наслідків, які можуть виникнути у зв`язку з недотриманням вимог містобудівного законодавства.

При цьому, як стверджує позивач, будівельні роботи на вказаних земельних ділянках і так не проводяться. А виконання позивачем припису щодо оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт не вимагає від позивача вчинення якихось додаткових чи невиправданих дій, враховуючи наявність зареєстрованого повідомлення ПАП "Агропродсервіс" про початок виконання підготовчих робіт та намір позивача проводити будівельні роботи з будівництва тваринницьких приміщень.

Таким чином, позивача не обґрунтував в чому конкретно полягає очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль, а також не надав належних та допустимих доказів, якими б підтверджувалися такі обставини.

Крім цього, достатніх доказів, на підтвердження існування обставин, які б давали підстави для висновку про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, заявник не подав.

Зокрема, у разі вирішення спору на користь позивача, штрафні санкції за невиконання спірних приписів теж можуть бути оскаржені у встановленому порядку.

Що стосується посилання позивача на те, що відповідачем при накладенні штрафу застосовано норму права, що не підлягала застосуванню до Позивача як замовника будівництва, слід зазначити, що вказані обставини можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи судом.

При цьому, Постанова №2-2025/02-2-03 від 06.02.2025 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності хоча і є предметом позовних вимог, однак не є предметом заяви про забезпечення позову, оскільки позивач не просить вжити заходів забезпечення позову у цій частині позовних вимог.

Інші доводи позивача на підтвердження необхідності доцільності застосування заходів забезпечення позову теж не впливають і стосуються вирішення справи по суті позовних вимог.

З огляду на викладене, суддя вважає, що відсутні передбачені частиною другою статті 150 КАС України обставини для вжиття заходів забезпечення позову, а тому немає підстав для задоволення заяви представника позивача.

Керуючись статтями 150, 151, 152, 154, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви від 19.02.2025 про забезпечення позову Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування приписів, визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 21 лютого 2025 року.

Головуючий суддяБаб`юк П.М.