Рішення

від 20.02.2025 по справі 320/1861/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2025 року м.Київ №320/1861/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Миронівської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Миронівської районної державної адміністрації, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у формі листа від 03.09.2019 № 59/06/22-2470, яким позивачу відмовлено у визнанні за ним статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов`язати відповідача визнати за позивачем статус особи, постраждалої наслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, та видати посвідчення відповідного зразка.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_2 ) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

За результатами повторного автоматизованого розподілу адміністративна справа була передана для розгляду судді Лисенко В.І.

Ухвалою суду справу прийнято справу до провадження судді Лисенко В.І.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у тому, що їй не видано посвідчення особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії. Так, позивачка вказала, що станом на 1993 року вона проживала та працювала не менше 4-х років у зоні посиленого радіоекологічного контролю та має право на встановлення їй статусу особи, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 4-ї категорії та на видачу відповідного посвідчення.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася та проживає в с. Ведмедівка Миронівського району Київської області.

13.08.2019 позивачка звернулась до відповідача з заявою про видачу їй посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, до якої додала: паспорт, в якому зазначено місце реєстрації, що збігається з фактичним місцем проживання; довідку Виконавчого комітету Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області про те, що в період з 07.09.1988 по 19.02.1990, з 03.02.1993 по теперішній час ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за вищевказаною адресою; довідку Відділу освіти Миронівської РДА № 86 від 31.05.2018, яка підтверджує, що з 01.12.1987 по 01.09.1991 ОСОБА_1 працювала вихователем групи продовженого дня Піївської середньої школи; архівну довідку Грушівської сільської ради № 20 від 04.07.2018 про що ОСОБА_1 дійсно перебувала членом колгоспу "Дружба" та членом КСП «Дружба» с. Грушів у період з листопада 1991р. по лютий 2000 р.; довідку Ведмедівського Фельдшерського пункту від 17.01.2018 про те, що ОСОБА_1 з моменту народження сина (з ІНФОРМАЦІЯ_2) по 1993 р. проживала в АДРЕСА_1 , останній наглядався Фельдшером ФПу с.Ведмедівка.

Відповідачем було надано відповідь №59/06/22-2470 від 03.09.2019, згідно з якою у видачі посвідчення було відмовлено, оскільки ОСОБА_1 не проживає на території забрудненої зони і тому немає підстав для видачі довідки встановленого зразка.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії ІV належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у тій зоні не менше 4 років.

Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях, відповідно до положень статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Частиною першою статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 затверджений Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до пункту 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Отже, особи, які станом на 01.01.1993 постійно проживали або працювали на території зони посиленого радіоекологічного контролю понад чотири роки, визнаються потерпілими від Чорнобильської катастрофи та мають право на встановлення пільг і компенсацій, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Факти постійного проживання позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю, і того, що станом на 01.01.1993 ОСОБА_1 проживала і працювала у цій зоні не менше чотирьох років, підтверджується документально наявними у справі доказами.

Посилання відповідача - Миронівської районної державної адміністрації, на те, що Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів" від 28.12.2014 № 76-VІІІ виключено абзац 5 частини 2 статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, що вказує на те, що позивач з 1 січня 2015 року не проживає на забрудненій території, суд вважає не обґрунтованими і безпідставними, оскільки право позивача на отримання посвідчення особи, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, регламентовано не цією статтею, а статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Також, суд зазначає, що обов`язковою умовою набуття статусу особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи ІV категорії, було необхідність проживання або роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше чотирьох років (пункт 4 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"). Тобто саме по собі проживання або робота на території зони посиленого радіоекологічного контролю без дотримання вимог пункту 4 частини 1 статті 14 вказаного Закону, не відносило особу до потерпілих 4 категорії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги про визнання неправомірною відмову відповідача - Миронівської районної державної адміністрації, у прийнятті документів ОСОБА_1 для вирішення питання про присвоєння йому статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії ІV.

Проте, згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивачки буде зобов`язання відповідача прийняти документи ОСОБА_1 та зобов`язати відповідача внести подання до Київської обласної державної адміністрації для видачі ОСОБА_1 посвідчення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії ІV підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до копії квитанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 840,80 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Миронівської районної державної адміністрації.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Миронівської районної , викладене у формі листа від 03.09.2019 №59/06/22-2470, яким відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті документів для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи ІУ.

Зобов`язати Миронівську районну державну адміністрацію (код ЄДРПОУ - 23579267, вул.Соборності, 58, м.Миронівка, Київська область, 08800) розглянути надані ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) документи, оформити та направити відповідне подання для розгляду Київською обласною державною адміністрацією для вирішення питання про присвоєння ОСОБА_1 статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії ІV.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миронівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 23579267, вул.Соборності, 58, м.Миронівка, Київська область, 08800) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.