Рішення

від 21.02.2025 по справі 580/12669/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року справа № 580/12669/24 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду правилами спрощеного позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр утилізації» до Головного управління ДПС у Черкаській області, ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

19.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Український центр утилізації» (18007, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.142/3; код ЄДРПОУ 44944855) (далі позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі відповідач 1), ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393) (далі відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправним і скасувати рішення відповідача 1 від 12.09.2024 №196/23-00-04-03-22 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (далі ПДВ);

зобов`язати відповідача 2 поновити його реєстрацію платником ПДВ з 01.08.2023 (дати отримання свідоцтва платника ПДВ) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників ПДВ з збереженням індивідуального податкового номера 449448523252 та збереженням облікових даних, записів та стану рахунків інтегрованої картки в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття вказаного вище рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ.

Додатково просив стягнути судові витрати.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач безпідставно та всупереч закону анулював його реєстрацію платника ПДВ.

Ухвалою від 24 грудня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив спрощене позовне провадження у справі.

10.01.2025 на адресу суду надійшов відзив відповідача 1 з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Стверджує, що відповідно до АІС «Податковий блок» уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, якими уточнено показники декларацій за період серпень 2023 року липень 2024 року у поданій звітності відсутні. Тому вважає, що оскаржуване рішення відповідає чинному законодавству.

Того ж дня на адресу суду надійшов відзиві відповідача 2, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи зазначив, що відповідно до даних ЄРПН за період з 01.08.2023 до 31.07.2024 позивач не зареєстрував ПН/РК в ЄРПН щодо постачання товарів(послуг). Разом з цим, за вказаний період в ЄРПН, зареєстровано 37 податкових накладних/ розрахунків коригування щодо придбання позивачем товарів(послуг) на суму ПДВ 345883,99 гривень. Водночас податкові декларації з ПДВ за 01.08.2023 до 31.07.2024 подано з показниками, які дорівнюють « 0» та відповідно не задекларовано суми податкового кредиту, а за липень 2024 року декларацію з ПДВ не подано. Згідно з даними ІКС «Податковий блок» позивач не подававзаяву про неможливість виконання своїх податковихобов`язків запроцедурою, визначеною Наказом №225 до територіальних органів ДПС. Чинними нормами ПК України не передбачено відновлення закритого рахунку платника податків в СЕА після скасування реєстрації такого суб`єкта господарювання платником ПДВ та поновлення в облікових даних платника податку суми ПДВ по отриманих податкових накладних. При цьому, за загальним правилом, визначеним ст.43 ПК України з урахуванням положень п.200-1.8 Кодексу кошти обліковуються в інтегрованій картці платника податку, що анулювався як платник ПДВ, та враховуються в рахунок погашення заборгованості з податку, а за її відсутності обліковуються в інтегрованій картці платника податку як зайво зараховані кошти і можуть бути повернуті платнику на його рахунок відповідно до ст. 43 ПК України.

Усі подані сторонами докази суд долучив до матеріалів адміністративної справи.

Оскільки обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з відомостями з ЄДРПОУ позивач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.05.2023. Основний вид економічної діяльності за КВЕД 38.11 «Збирання безпечних відходів». Також позивач був зареєстрований платником ПДВ 01.08.2023.

У період з серпня 2023 року до вересня 2024 року позивач придбав товари (роботи, послуги) на загальну суму 2793791,97 грн, в тому числі ПДВ 465631,99 грн: послуги спецтехніки від ФОП ОСОБА_1 на суму 79695 грн, розробку технічних умов, придбання лічильників в Комунального підприємства Черкаської міської ради Черкасиводоканал на загальну суму 136048,36 грн, проектні роботи по розташуванню очисних споруд у Науково-інженерно-промислового ТОВ Екофлок на суму 50000 грн, сантехнічні матеріали для проведення водопостачання у ПП Перша сантехнічна компанія на суму 204098,02 грн, бетонні плити для огорожі від ТОВ Будкомплект-К на суму 496 611,74 грн, послуги екскаватора-навантажувача для проведення водопроводу у ТОВ Євротранслогістика на суму 150675 грн, біг-беги для сміття у ТОВ ОСТПАК на суму 59550 грн, сантехнічні матеріали у ТОВ Полімерна група Термолімергаз на суму 655 581 грн, трансформатор у ТОВ Текс Дженерал на суму 794040 грн, будівельні матеріали у ФОП ОСОБА_2 на суму 34920 грн. Вказані господарські операції підтверджуються договорами та первинними документами, а також податковими накладними, виписаними зазначеними контрагентами на позивача та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Відповідно до реєстру відповідача 1 від 10.09.2024 № 196/23-00-04-03-21 податкових декларацій позивач за 12 послідовних податкових місяців подав податкові декларації з нульовим обсягом постачання (з врахуванням уточнюючих розрахунків) та з нульовим обсягом придбання (з урахуванням уточнюючих розрахунків): за серпень 2023 року 21.09.2023 вхідний № 9445201924, за вересень 2023 року 20.11.2023 №9314241038, за жовтень 2023 року 20.11.2023 № 9314242130, за листопад 2023 року 18.12.2023 №9344636608, за грудень 2023 року 19.01.2024 № 9375984041, за січень 2024 року 19.02.2024 № 9033336537, за лютий 2024 року 20.03.2024 № 9065405989, за березень 2024 року 17.04.2024 № 9097234562, за квітень 2024 року 20.05.2024 № 9135839521, за травень 2024 року 20.06.2024 № 9168406040, за червень 2024 року 17.07.2024 № 9198956517, за липень 2024 року декларація не подана.

12.09.2024 відповідач прийняв рішення №196/23-00-04-03-22 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача (далі - Спірне рішення). У ньому зазначено, що комісія відповідача встановила, що станом на 10.09.2024 платник протягом 12 послідовних податкових місяців не подає та/або подає декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджується вказаним вище реєстром. Платник подає та не подає податкові декларації з ПДВ протягом періоду з серпня 2023 року до липня 2024 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень. Розмір податкової заборгованості з ПДВ на дату складання рішення 1027,03грн. Рішення прийнято відповідно до підп. «г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України. Датою анулювання реєстрації є 12.09.2024.

Не погоджуючись зі спірним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до відповідача 2. За результатом розгляду скарги позивача відповідач 2 прийняв рішення від 22.11.2024 №35248/6/99-00-06-03-03-06, яким скаргу залишив без задоволення, а спірне рішення відповідача 1 - без змін.

Тому позивач звернувся в суд із позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави та порядок анулювання реєстрації платника податку врегульовано статтею 184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 184.1 ст.184 ПК України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку, і відбувається у випадках, визначених абзацами «а»-«з» цього пункту.

Відповідно до підпункту «г» п. 184.1 ст.184 ПК України анулювання реєстрації платника податку відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з п.184.2 ст.184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Отже, відповідачі уповноважені самостійно прийняти рішення щодо анулювання реєстрації платника податку.

Відповідно до п.5.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року №1130, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за №1456/26233 (далі - Наказ № 1130), при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Згідно з п.5.5 Наказу № 1130 контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Відповідно до підп.3 п.5.5. Наказу № 1130 таким документом є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5. Наказу №1130).

Згідно з п. 5.6 Наказу № 1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Проаналізувавши вказані вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що подання платником податку протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій (податкових розрахунків), які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, є підставою для анулювання реєстрації такої особи, як платника податку на додану вартість, за самостійним рішенням контролюючого органу. Водночас з метою вирішення питання щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган має враховувати останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації. Тобто, необхідною умовою для застосування до платника податку такого заходу, як анулювання реєстрації платника податку на підставі підп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України, є дві обставини, які можуть застосовувати або кожна окремо або разом:

неподання контролюючому органу протягом 12 послідовних податкових місяців декларації з податку на додану вартість;

подання органу протягом 12 послідовних податкових місяців такої декларації (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ відповідач 1 прийняв у зв`язку з тим, що позивач подає та не подає податкові декларації з ПДВ протягом періоду з серпня 2023 року до липня 2024 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень, що підтверджується вказаним вище реєстром.

Однак відповідач 1 не врахував фактичне здійснення позивачем господарської діяльності та придбання послуг/товарів, в тому числі з метою формування податкового зобов`язання та кредиту, що підтверджується первинною документацією за господарськими операціями зі вказаними вище контрагентами та податковими накладними, виписаними на позивача, за період з серпня 2023 року до вересня 2024 року, які зареєстровані суб`єктами господарювання на позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане свідчить про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що є безпосередньою підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідач 1.

Відповідачі не довели, що у спірних правовідносинах діяли з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом. Як наслідок, вказане вище спірне рішення не відповідає критерію обґрунтованості є протиправним і підлягає скасуванню.

Позовна вимога щодо зобов`язання відповідача 2 поновити реєстрацію позивача, як платника ПДВ, з 01.08.2023 (дати отримання свідоцтва платника ПДВ), шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників ПДВ з збереженням індивідуального податкового номера 449448523252 та збереженням облікових даних, записів та стану рахунків інтегрованої картки в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття вказаного вище рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ, не обґрунтована та не підлягає задоволенню, оскільки п. 200-1.8 ст. 200-1 ПК України визначено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

У разі скасування рішення про анулювання реєстрації контролюючий орган вносить до реєстру платників ПДВ (далі - Реєстр) запис про реєстрацію платника ПДВ з урахуванням особливостей, визначених п. 5.10 Положення № 1130, або у порядку, визначеному судовим рішенням.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569).

Пунктом 3 Порядку № 569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством.

Згідно з пунктом 5 цього Порядку, електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.

Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПК України надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 6 цього Порядку).

Крім того, 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних не узгодженостей у податковому законодавстві (далі - Закон № 466-ІХ). Цим законодавчим актом пункт 200-1.3 статті 201-1 ПК України доповнено абзацами двадцять сьомим і двадцять восьмим.

Згідно з положеннями вказаних норм у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.

Отже, законодавцем уточнено та вдосконалено процедуру виконання судового рішення, яке набрало законної сили, щодо внесення до реєстру платників ПДВ змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника ПДВ.

Відповідно до п.2.3 Наказу № 1130 формування та ведення Реєстру здійснює Державна податкова служба України.

Тому суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача 2 вжити в межах власних владних повноважень заходи щодо відновлення статусу позивача, як платника ПДВ. Позов обґрунтований у вказаних вище частинах та підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд урахував.

Згідно з вимогами ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на результат вирішеного спору згідно з ст.139 КАС України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою, підтверджені платіжною інструкцією від 17.12.2024 №8 на суму 6056,00, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно задоволеній частині - половина та порівно, оскільки відповідач 1 порушив, а відповідач 2 не усунув в процесі адміністративного оскарження порушені заявлені права позивача.

Щодо професійної правничої допомоги адвоката.

У позовній заяві позивач зазначив, що для відновлення своїх порушених прав змушений був звернутися за правовою допомогою, витрати на яку складають 10000,00грн. Докази на підтвердження розміру понесених витрат та виконаної роботи будуть надані у встановлений КАС України строк.

Належні, достовірні та допустимі докази сплати позивачем вказаної вище суми за надання послуг правової допомоги відсутні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 вказаної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною п`ятою вказаної статті КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, компенсації за рахунок іншої сторони підлягає не будь-яка правова допомога, а саме професійна правнича, виконавцем якої є адвокат.

Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачі клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не подали.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд врахував, що адміністративна справа розглядалася правилами спрощеного письмового провадження. Тобто, ознак складної не мала. Позовна заява підписана та подана позивачем. Зміст позовної заяви свідчить, що її складено фахівцем в галузі права. Водночас позивач не повідомляв суд про причини неможливості своєчасно подати докази надання йому правової допомоги у цій справі, а також сплати судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00грн. У цьому контексті суд урахував відсутність таких відомостей у позовній заяві та письмових заяв з дати відкриття провадження у справі 24.12.2024. Враховуючи тривалість судового розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин ненадання позивачем доказів таких витрат та наявність підстав для вирішення питання розподілу судових витрат під час вирішення позовних вимог, відповідно - про відсутність підстав для їх присудження з відповідачів із-за відсутності доказів оплати послуг за правову допомогу.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр утилізації» (код ЄДРПОУ 44944855).

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) від 12.09.2024 №196/23-00-04-03-22 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «Український центр утилізації» (18007, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.142/3; код ЄДРПОУ 44944855).

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м.Київ, Львівська пл. буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) в межах власних владних повноважень вжити заходи щодо відновлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Український центр утилізації» (18007, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.142/3; код ЄДРПОУ 44944855) статусу платника податку на додану вартість.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр утилізації» (18007, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.142/3; код ЄДРПОУ 44944855) частину судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок) за звернення до адміністративного суду позовною заявою за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 44131663) та Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська пл. буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) порівно, а саме з кожного по 1514,00грн (одній тисячі п`ятсот чотирнадцять гривень нуль копійок). У задоволенні витрат на правову допомогу відмовити.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Повний текст рішення виготовлений і підписаний. 21.02.2025.