Рішення

від 21.02.2025 по справі 600/3923/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року м. Чернівці Справа № 600/3923/24-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) з позовом, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо нездійснення державної реєстрації народження малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

зобов?язати відповідача здійснити державну реєстрацію народження двох малолітніх дітей, а саме: - ОСОБА_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце народження: Україна, місто Миколаїв; відомості про батьків: мати: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_3 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 ; місце народження: Україна, місто Миколаїв; відомості про батьків: мати: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та видати відповідні свідоцтва встановленого зразка про їх народження.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначила, що звернулася до відповідача із заявами про здійснення державної реєстрації народження двох малолітніх дітей. Однак, відповідач відмовив у здійсненні державної реєстрації народження її малолітніх дітей. Позивач вважає таку відмову протиправною, що й стало підставою для звернення до суду.

За вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконання вимог ухвали суду надав витребувані докази.

Водночас, відповідач правом передбаченим ст. 162 КАС України не скористався, відзив на адміністративний позов до суду не надав, причини не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ст. 162 КАС України, суд вважає, що ненадання відповідачем відзиву не є перешкодою для розгляду справи за наявних в справі матеріалами.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, про що складено відповідний актовий запис № 09 від 05.07.2012 та підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 від 05.07.2012 .

ОСОБА_1 є особою без громадянства та перебуває на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 , видане 09.04.2024 органом 7301 терміном дії до 08.04.2025.

Згідно Витягу з Реєстру територіальної громади про реєстрацію місця проживання особи від 21.03.2023, позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

03.05.2024 позивачка звернулася до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про державну реєстрацію народження дитини, яка досягла одного року і більше, в якій просила зареєструвати народження дитини та видати свідоцтво про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце народження: Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв. У заяві зазначено наступні відомості про батьків: мати: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , особа без громадянства, що підтверджується посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_2 від 09.04.2024; батько: ОСОБА_6 , особа без громадянства. На підтвердження факту народження дитини до заяви додано медичне свідоцтво про народження (дублікат) № 77, видане комунальним некомерційним підприємством «Пологовий будинок № 1» Миколаївської міської ради 17.03.2022. У заяві позивачкою в графі 9 «Причина несвоєчасної державної реєстрації народження» зазначено: відсутність паспортних документів.

Судом встановлено, що вказану заяву відповідачем прийнято 03.05.2024 та зареєстровано в журналі за № 24/36.10-38, а також зареєстровано в Реєстрі за № 00021135987.

Матеріалами справи також підтверджується, що 03.05.2024 позивачка звернулася до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про державну реєстрацію народження дитини, яка досягла одного року і більше, в якій просила зареєструвати народження дитини та видати свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв. У заяві зазначено наступні відомості про батьків: мати: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , особа без громадянства, що підтверджується посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_2 від 09.04.2024; батько: ОСОБА_6 , особа без громадянства. На підтвердження факту народження дитини до заяви додано медичне свідоцтво про народження № 54, видане комунальним некомерційним підприємством «Пологовий будинок № 1» Миколаївської міської ради 14.03.2022. У заяві позивачкою в графі 9 «Причина несвоєчасної державної реєстрації народження» зазначено: відсутність паспортних документів.

Судом встановлено, що вказану заяву відповідачем прийнято 03.05.2024 та зареєстровано в журналі за № 25/36.10-38, а також зареєстровано в Реєстрі за № 00021136048.

За наслідками розгляду заяв, 04.05.2024 Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направив на адресу позивачки лист за вих. № 1475/36.10-46, в якому повідомив, що для проведення державної реєстрації народження дитини їй необхідність надання додаткові документи, або звернутися до суду для встановлення факту народження.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нездійснення державної реєстрації народження малолітніх дітей протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави".

Стаття 51 Конституції України передбачає, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

В ст. 52 Конституції України зазначено, діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (ст. 26 Конституції України).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина з моменту народження має право на ім`я та громадянство. Місце і порядок реєстрації народження дитини визначаються сімейним законодавством, реєстрацією актів цивільного стану, а підстави і порядок набуття та зміни громадянства визначаються Законом України "Про громадянство України", іншими нормативно-правовими актами".

Статтею 49 Цивільного кодексу України визначено, що актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 №2398-VI (далі - Закон № 2398-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який також визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з ст. 2 Закону №2398-VI актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2398-VI відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (ч. 4 ст. 6 Закону №2398-VI).

Частинами 1 - 3 ст. 9 Закону №2398-VI встановлено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

За правилами ч. 1 ст. 13 Закону №2398-VI1 державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Як визначає ч. 2 ст. 2 ст. 13 Закону №2398-VI1 державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів (ч. 3 ст. 13 Закону №2398-VI1).

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 13 Закону №2398-VI1 підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.

Згідно ч. 8 ст. 13 Закону №2398-VI1 державна реєстрація народження дитини, яка досягла одного року і більше, проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання дитини за заявою батьків або інших заявників за наявності документів про народження і перебування дитини під наглядом закладу охорони здоров`я та довідки з місця проживання дитини.

Про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво (ч. 1 ст. 18 Закону №2398-VI1).

З огляду на вказані правові норми видно, що державна реєстрація народження дитини є обов`язковою та проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків у порядку, визначеному правилами проведення державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених Міністерством юстиції України.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо: 1) державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; 2) державна реєстрація повинна проводитися в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; 3) з проханням про державну реєстрацію звернулася недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень.

Особливості державної реєстрації народження фізичної особи визначені у главі 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940 (далі - Правила, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до п. 1 глави 1 розділу III Правил державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові.

Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Пунктом 2 глави 1 розділу III Правил встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів:

а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров`я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 18 вересня 2020 року № 2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2020 року за № 953/35236.

Електронний примірник медичного висновку про народження та відомості, необхідні для проведення державної реєстрації народження, отримуються органом державної реєстрації актів цивільного стану за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або шляхом автоматизованого обміну відомостями між інформаційними ресурсами Національної служби здоров`я України та Міністерства юстиції України через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів за сформованим запитом, що містить відомості про унікальний номер медичного висновку, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) та/або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та реквізити паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу матері.

У разі народження дитини жінкою, яка є громадянкою іноземної держави або особою без громадянства, яка проживає на території України, замість реквізитів паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу матері, зазначаються відомості про реквізити посвідки на постійне проживання такої жінки. При цьому в графі «Для відміток» актового запису про народження робиться відмітка: «Мати дитини ідентифікована електронною системою охорони здоров`я за даними посвідки на постійне проживання» та зазначаються номер відповідної посвідки та код територіального органу/територіального підрозділу ДМС, що оформив посвідку;

б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;

в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;

г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;

ґ) медичний документ, виданий компетентним суб`єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.

Відповідно до п. 3 глави 1 розділу III Правил державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них.

Згідно п. 24 глави 1 розділу III Правил, якщо заява про державну реєстрацію народження дитини, яка досягла одного року і більше (додаток 5) надійшла після закінчення одного року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, то державна реєстрація народження проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання дитини на загальних підставах (за заявою будь-кого з осіб, визначених статтею 144 Сімейного кодексу України, але після перевірки наявності державної реєстрації народження за місцем народження дитини, за місцем проживання батьків дитини на момент її народження або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян). У цих випадках одночасно подаються один із документів, передбачених у пункті 2 цієї глави, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, а також довідка з місця проживання дитини. За відсутності такої довідки дані про місце проживання дитини можуть бути підтверджені паспортом або паспортним документом одного з батьків чи законних представників дитини. Водночас подаються документи, що підтверджують походження дитини. Складений актовий запис про народження із зазначенням після порядкового номера: "Державна реєстрація з пропуском строку" включається до книги поновлених актових записів про народження.

У разі досягнення дитиною 16 років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред`явленням паспорта та відповідно до законодавства, яке регулює порядок поновлення актових записів цивільного стану.

Державна реєстрація народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження проводиться за правилами поновлення актових записів, якщо з дня народження дитини, зазначеного у рішенні суду, минуло більше року.

Отже, наведеними нормами, зокрема, визначений порядок дій органу державної реєстрації актів цивільного стану при розгляді заяв щодо реєстрації народження дитини. Так, за наслідками розгляду відповідної заяви відповідач повинен або зареєструвати народження дитини або відмовити заявникові у проведенні такої реєстрації з підстав, визначених ст. 21 Закону № 2398-VI1 (державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; державна реєстрація повинна проводитися в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; з проханням про державну реєстрацію звернулася недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень). При цьому на вимогу заявника орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен обґрунтувати таку відмову, вказавши відповідні причини.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.02.2023 у справі №420/11422/21 зазначив, що при розгляді справ, пов`язаних з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану неприпустимим є вихід адміністративного суду за межі публічно-правових аспектів справи і встановлення юридичних фактів, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених поданими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти; такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження.

Окрім цього, у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема перевіряє, чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду в таких справах полягає насамперед у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не має права виходити за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

Матеріалами справи підтверджується, що 03.05.2024 позивачка звернулася до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявами про державну реєстрацію народження дітей, які досягли одного року і більше, в яких просила зареєструвати народження неповнолітніх дітей та видати свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За наслідками розгляду заяв, 04.05.2024 відповідач направив на адресу позивачки лист за вих. № 1475/36.10-46, в якому повідомив, що для проведення державної реєстрації народження дитини їй необхідність надання додаткові документи, або звернутися до суду для встановлення факту народження.

Натомість, відповідач не вчинив жодної з дій за наслідками звернення позивачки із заявами про державну реєстрацію народження дітей, які досягли одного року і більше. Зокрема, відповідачем: державна реєстрація народження дітей не проведена; разом із тим, у реєстрації народження дітей з підстав, визначених ст. 21 Закону № 2398-VI1, позивачці не відмовлено.

Під час розгляду справи по суті, відповідач не надав до суду належні та допустимі докази на підтвердження проведення ним перевірки передбаченої п. 24 глави 1 розділу III Правил, а саме: перевірки наявності державної реєстрації народження за місцем народження дітей ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ); перевірки наявності державної реєстрації народження дітей за місцем проживання батьків цих дітей на момент її народження або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян).

Таким чином, наслідки надання відповідачем на адресу позивачки листа від 04.05.2024, не формалізовані жодним рішенням (дією) суб`єкта владних повноважень щодо реєстрації/відмови у реєстрації народження дітей ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Беручи до уваги, суд приходить до переконання, що позовна вимога позивачки про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення державної реєстрації народження малолітніх дітей є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 КАС України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 55 Конституції кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи по суті відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність не прийняття (не вчинення) жодного рішення (дії) щодо реєстрації/відмови у реєстрації народження неповнолітніх дітей позивачки.

Суд також зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було подано до суду відзив на позов без зазначення причин його неподання. Тому, неподання без поважних причин відповідачем відзиву кваліфікується судом як визнання позову, що, в свою чергу, дає додаткові підстави для прийняття рішення про його часткове задоволення.

Стосовно позовної вимоги позивачки про зобов`язання відповідача здійснити державну реєстрацію народження її малолітніх дітей та видати відповідні свідоцтва встановленого зразка про їх народження, суд зазначає наступне.

Чинним законодавством визначено, що державна реєстрація народження дитини проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану, а тому, останні мають виключну компетенцію в даних питаннях.

Суд не може підміняти орган державної реєстрації актів цивільного стану, уповноважений на виконання вказаних функцій, та на свій розсуд проводити державну реєстрацію народження дитини, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Пунктом 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд наголошує, що об`єктом судового захисту у цій справі є право позивачки на проведення державної реєстрації народження її малолітніх дітей.

Оскільки під час судового розгляду встановлено, що подані позивачкою заяви від 03.05.2024 про державну реєстрацію народження дітей, які досягли одного року і більше фактично не розглянуто відповідачем по суті, суд вважає за необхідне визначити, що належним та ефективний способом судового захисту позивачки при вирішенні цієї справи є зобов`язання відповідача повторно розглянути вказані заяви, з урахуванням висновків суду, що окреслені у даному судовому рішенні.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 8 ст. 139 КАС України).

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи зазначене, суд стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 243, 245 та 246 України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо нездійснення державної реєстрації народження малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. Зобов`язати Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 03.05.2024 про державну реєстрацію народження дітей, які досягли одного року і більше, з урахуванням висновків суду, що окреслені у даному судовому рішенні.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 1211,20 грн.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач - Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. О. Кобилянської, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 44956923).

Суддя В.К. Левицький