Рішення

від 21.02.2025 по справі 620/15533/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2025 року Чернігів Справа № 620/15533/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України, треті особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Інфоресурс» (далі також ДП «Інфоресурс», третя особа 1), Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) до Міністерства освіти та науки України (далі також відповідач), треті особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Інфоресурс» (далі також ДП «Інфоресурс», третя особа 1), Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка (далі також - третя особа 2), про:

- визнання протиправним рішення Міністерства освіти і науки України щодо відображення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, в частині, що стосується інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_1 , а саме: внести інформацію про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує, що у довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО зазначено, що позивач, з незрозумілих причин, порушує послідовність здобуття освіти, визначену статтею 10 Закону України "Про освіту", що стало підставою для його звернення до суду.

16.12.2024 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем подано відзив, у якому заперечував проти доводів позивача та зазначив, що відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору правом на подання пояснень щодо позову також не скористалися.

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій заперечує проти доводів відповідача викладених, у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач є військовозобов`язаним, та призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 20.04.2024 зарахований у запас, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного від 15.05.2024 №3/9/5612 (а.с.17).

Позивач, отримав атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_1 , який виданий 30.05.2016 Чернігівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 29 Чернігівської міської ради Чернігівської області, що підтверджує здобуття позивачем повної загальної середньої освіти.

Відповідно до довідки Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка № 206/арх від 19.11.2024, позивач, ОСОБА_1 , був зарахований студентом денної форми навчання факультету фізвиховання Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (держзамовлення) з 01.09.2016 (наказ №297-ст від 06.08.2016) і відрахований з 12.11.2018 (наказ №485-ст від 14.11.2018).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 за №172-р. Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка перейменовано у Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка та Указом Президента України від 04.10.2017 за №305/2017 збережено статус національного за вказаним закладом вищої освіти.

В подальшому, згідно наказу ректора Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка № 322-ст від 18.09.2023, ОСОБА_1 зарахований з 01 жовтня 2023 року студентом 1 курсу денної форми навчання (на базі повної загальної середньої освіти) за кошти фізичних та/або юридичних осіб, за освітньою програмою «Агрономія», для здобуття ступеня вищої освіти бакалавр, що підтверджується, зокрема ще й договором про навчання у закладі вищої освіти № 1923/БА від 16 вересня 2023 року та договором про надання освітніх послуг між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою від 11 вересня 2023 року.

Згідно довідки Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка № 91 від 19.11.2024, ОСОБА_1 дійсно є студентом 2 курсу денної форми навчання Навчально-наукового інституту професійної освіти та технологій Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Термін навчання з 01.10.2023 по 30.06.2027.

Так, з метою оформлення відстрочки від мобілізації відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач звернувся до Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка за довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Проте, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка 15.07.2024 сформував довідку № 157372 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 , в якій зазначено, що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

За таких обставин, враховуючи, що позивач здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», інформація в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 15.07.2024 № 157372 про поточне здобуття позивачем освіти у Національному університеті «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка (рівень освіти бакалавр, форма здобуття освіти денна) про порушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» є такою, що не відповідає дійсності, а тому є протиправною.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 53 Конституції України, кожен має право на освіту.

Згідно з частинами першою-третьою статті 3 Закону України «Про освіту», кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон № 2145-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII передбачено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; пертттий (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Частиною 2 статті 17 Закону № 2145-VIII встановлено, що рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Згідно частин 1-3 статті 40 Закону № 2145-VIII, після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створення умов для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон №1556-VII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно частин 1, 2, 4 та 5 статті 5 Закону № 1556-VII, підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Так, позивач отримав атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_1 , який виданий 30.05.2016 Чернігівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 29 Чернігівської міської ради Чернігівської області, що підтверджує здобуття позивачем повної загальної середньої освіти.

Оскільки у позивача наявна повна загальна середня освіта, то він має право здобувати перший (бакалаврський) рівень вищої освіти.

Як вже встановив суд, відповідно до довідки Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка № 206/арх від 19.11.2024, позивач зарахований студентом денної форми навчання факультету фізвиховання Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (держзамовлення) з 01.09.2016 (наказ №297-ст від 06.08.2016) і відрахований з 12.11.2018 (наказ №485-ст від 14.11.2018).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 за №172-р. Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка перейменовано у Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка та Указом Президента України від 04.10.2017 за №305/2017 збережено статус національного за вказаним закладом вищої освіти.

Як визначено статтею 5 Закону № 1556-VII, бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсягяких визначається стандартом вищої освіти.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №1556-VII, атестація осіб, які здобувають ступінь, зокрема, бакалавра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).

Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Статтею 7 Закону № 1556-VII встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Згідно статті 8 Закону № 1556-VII, засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.

Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.

З системного аналізу норм чинного законодавства можна дійти висновку, що позивач не зміг здобути обсяг освітньо-професійної програми підготовки бакалавра, що становить 180-240 кредитів ЄКТС. оскільки позивач зарахований студентом денної форми навчання факультету фізвиховання Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г, Шевченка (держзамовлення) з 01.09.2016 (наказ №297-ст від 06,08.2016), проте, в подальшому позивач відрахований з навчання з 12.11.2018 (наказ №485-ст від 14.11.2018), що підтверджується довідкою Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка № 206/арх від 19.11.2024.

Таким чином, позивач не проходив атестацію на здобуття освітнього ступеня бакалавра екзаменаційною комісією навчального закладу, а також не отримував диплома бакалавра, як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, та додатку до диплома, в якому наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості пронаціональну систему вищої освіти України, що означає, що перший (бакалаврський) рівень вищої освіти у позивача був незавершений.

Як вже зазначено вище, пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону № 2145-VIII передбачено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Отже позивач, маючи повну загальну середню освіту, почав здобувати перший (бакалаврський) рівень вищої освіти лише з 01,10.2023, дата завершення здобуття освіти - 30,06.2027, згідно наказу від 18,09,2023 №322-ст, виданого Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченко.

За таких обставин, враховуючи, що позивач здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», інформація в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 15.07.2024 № 157372 про поточне здобуття позивачем освіти у Національному університеті «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка (рівень освіти бакалавр, форма здобуття освіти денна) про порушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» є такою, що не відповідає дійсності, а тому є протиправною.

Статтею 74 Закону № 2145-VIII, встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Інформація, що міститься в Електронній базі, крім інформації з обмеженим доступом, є відкритою, у тому числі у форматі відкритих даних, та з урахуванням потреб осіб з порушенням зору. Особа має повний безоплатний доступ до всіх відомостей про себе, що містяться в Електронній базі.

Доступ осіб до інформації, що міститься в Електронній базі, здійснюється через: офіційні веб-сайти держателя Електронної бази та адміністратора Електронної бази; Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про авторське право і суміжні права» та «Про публічні електронні реєстри».

Суб`єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за № 1132/32584 (далі - Положення), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту», з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Пунктом 5 розділу І Положення передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Основні функції уповноважених суб`єктів у ЄДЕБО визначені розділом IV Положення, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метоюприйняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим-сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб`єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Отже, саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство «Інфоресурс» мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо позивача.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 11500,00 грн на підтвердження яких позивачем надані відповідні документи (а.с. 32-38), суд зазначає таке, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За пунктом 1 частини третьоїстатті 132 КАС Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами частин першої та другоїстатті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно частиною дев`ятою статті 139 КАС Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно дозаконудосудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування вказаного виду судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд звертає увагу, що доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалась, думку відповідача щодо застосування співмірності, справа № 620/15533/24 віднесена судом до справ незначної складності.

Отже, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.

Враховуючи викладене, вказані обставини свідчать, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не єспівмірниміз складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, тому суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Міністерства освіти і науки України щодо відображення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, в частині, що стосується інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_1 , а саме: внести інформацію про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп), сплачений відповідно до квитанції від 21.11.2024, витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач: Міністерство освіти та науки України просп. Берестейський, 10,м. Київ,01135 код ЄДРПОУ 38621185.

Третя особа: Державне підприємство ''Інфоресурс'', вул. О. Довженка,3, м. Київ,03057, код ЄДРПОУ 37533381.

Третя особа: Національний університет ''Чернігівський колегіум'' імені Т.Г. Шевченка, вул. Г.Полуботка,53, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 02125674.

Повний текст рішення виготовлено 21 лютого 2025 року.

Суддя І.І. Соломко