Постанова

від 18.02.2025 по справі 420/16906/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/16906/24

Перша інстанція: суддя Хом`якова В.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

секретар Насарая А.В.

за участю: представника позивача адвоката Гусарова О.Л.,

представника відповідача Присяжнюка Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 420/16906/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом, в якому просила :

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №2944441-2407-1553-UA51100270000073549 від 19.04.2023, №1728298-2407-1553 від 20.04.2023, №1728297-2407-1553 від 20.04.2023, № 1728293-2407-1553 від 20.04.2023, № 1728294-2407-1553 від 20.04.2023, № 1728295-2407-1553 від 20.04.2023, № 1728296-2407-1553 від 20.04.2023, № 1728285-2407-1553 від 20.04.2023, №2944440-2407-1553-UA51100270000073549 від 19.04.2023, № 1728273-2407-1553 від 20.04.2023, № 1728270-2407-1553 від 20.04.2023, № 1728263-2407-1553 від 20.04.2023, № 1728264-2407-1553 від 20.04.2023, № 1728274-2407-1553 від 20.04.2023, № 1728269-2407-1553 від 20.04.2023, № 1728280-2407-1553 від 20.04.2023, № 1728277-2407-1553 від 20.04.2023, № 2944438-2407-1553-UA51100270000073549 від 19.04.2023, № 2944439-2407-1553-UA51100270000073549 від 19.04.2023, № 1728276-2407-1553 від 20.04.2023, № 1728278-2407-1553 від 20.04.2023, № 1728272-2407-1553 від 20.04.2023, № 1728271-2407-1553 від 20.04.2023, № 1728275-2407-1553 від 20.04.2023, № 1728267-2407-1553 від 20.04.2023, № 2944432-2407-1553-UA51100270000073549 від 19.04.2023, №2944184-2407-1553-UA51100270000073549 від 19.04.2023, № 1728203-2407-1553 від 19.04.2023, №1728201-2407-1553 від 19.04.2023, № 1728202-2407-1553 від 19.04.2023, № 1728197-2407-1553 від 19.04.2023, № 1728200-2407-1553 від 19.04.2023, № 1728192-2407-1553 від 19.04.2023, № 1728189-2407-1553 від 19.04.2023, № 1728195-2407-1553 від 19.04.2023, № 1728191-2407-1553 від 19.04.2023, № 1728193-2407-1553 від 19.04.2023, № 2944431-2407-1553-UA51100270000073549 від 19.04.2023, №1728199- 2407-1553 від 19.04.2023, № 1728204-2407-1553 від 19.04.2023 щодо нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020-2022 податкові періоди ,

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 0000728-2407-1552 від 23.03.2023, № 2032453-2407-1552 від 18.05.2023 щодо сплати ОСОБА_1 транспортного податку з фізичних осіб за 2021 та 2023 роки;

- визнати протиправними дії Головного Управління ДПС в Одеській області щодо одночасного надсилання ОСОБА_1 в одному податковому періоді повідомлень-рішень по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020-2022 звітні роки та зобов`язати Головне Управління ДПС в Одеській області утриматися від надсилання ОСОБА_1 одночасно повідомлень-рішень по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за більшу кількість податкових періодів, ніж один звітний рік;

- визнати протиправними дії Головного Управління ДПС в Одеській області щодо надсилання ОСОБА_1 в одному податковому періоді повідомлень-рішень по сплаті транспортного податку за 2021, 2023 звітні роки та зобов`язати Головне Управління ДПС в Одеській області утриматися від надсилання ОСОБА_1 в одному податковому періоді повідомлень-рішень по сплаті транспортного податку за більшу кількість податкових періодів, ніж один звітний рік;

- зобов`язати Головне Управління ДПС в Одеській області виключити з державного реєстру відповідний запис щодо встановлення обтяження рухомого майна ОСОБА_1 згідно з актом опису майна у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та по транспортному податку позивачці у встановленому законом порядку не направлялись. Копії повідомлень про вручення поштового відправлення, які були подані відповідачем до суду в якості підтвердження направлення ППР свідчать, що документи направлялись на адресу: АДРЕСА_1 , що не є адресою позивача, податковою адресою платника є: АДРЕСА_2 . Згідно пп. 266.10.1 ст. 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Без вручення податкового повідомлення-рішення, без його надсилання фізичній особі, обов`язок щодо сплати не виникає.

Позивач вказує про порушення порядку формування податкових повідомлень-рішень, оскільки вони прийняті несвоєчасно, не до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), як передбачено ПКУ, а одночасно за три роки (2020-2022). Діюче законодавство не містить норми, яка б дозволяла податковим органам надсилати повідомлення-рішення за більшу кількість податкових періодів, ніж один звітний рік. ППР не містять інформації щодо кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про адресу місцезнаходження, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Надані суду розрахунки самостійно нарахованих відповідачем податкових зобов`язань позивача містять недоліки, які не дозволяють визнати достовірним зміст цих розрахунків. Зокрема, таблиця розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік, по об`єктах оподаткування, які належать позивачу в рядках 5,6,8,9,10 відсутні адреси об`єктів нерухомого майна, право власності на які є базою оподаткування. Таблиця розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік - в рядках12,13,15,16,17 також відсутні адреси об`єктів нерухомого майна. Такі ж недоліки містить таблиця розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік - в рядках 10,11,13,14,15 відсутні адреси об`єктів нерухомого майна. Крім того, розрахунки містять недостовірну інформацію щодо частки позивача у праві власності на об`єкти нерухомості. Стосовно житлових будинків за номерами 14-Ж та 14-К по провулку Вузькому у м. Одесі вказано, що вони перебувають у 100% власності позивачки, у той час як позивачка виступала лише співвласником цих об`єктів . Не враховано звільнення в період з 1 березня по 31 березня 2020 року від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до п. 52-5 підрозділу 10 Податкового кодексу України.

Що стосується нарахування позивачці транспортного податку, то податкові повідомлення-рішення не містять інформацію про транспортний засіб: марка, модель, об`єм циліндрів двигуна (куб. см), рік випуску та розмір ставки податку. Неправильно визначений об`єкт оподаткування. Базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у відповідному році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному Міністерства економіки, та є загально доступними . Відповідно до вказаних переліків у 2021 році та 2023 роках автомобіль позивачки BMW модель X6 M50i, 2021 року випуску, бензин, об`ємом двигуна 4395 куб.см, придбаний у 2021 році, не підпадав під жодний з видів автомобілів за встановленим переліком, а тому не був об`єктом оподаткування транспортним податком, а лише певна модель, зазначена в певному переліку, із конкретними технічними характеристиками. Отже, нарахування позивачці податкового зобов`язання з транспортного податку за 2021 рік та 2023 рік є безпідставним та неправомірним.

Позивач вказує, що відповідно до відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, рухоме майно позивача внесено до податкової застави відповідно до акту опису майна №201/15-32-13-02-35 від 16.04.2024, при складанні якого позивачка не була присутня і не запрошувалась. Оскільки, у відповідача, як суб`єкта владних повноважень, відсутні законні підстави для донарахування позивачці грошових зобов`язань, зокрема і за платежем транспортний податок за 2021 і 2023 роки, винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень і, як наслідок, стягнення податкового боргу є протиправним, тому, відсутні підстави для опису майна у податкову заставу. Позивач вважає, що при вищезазначених обставинах, належним способом захисту може бути визначено зобов`язання контролюючого органу виключити з державного реєстру відповідний запис щодо встановлення обтяження згідно з актом опису майна у податкову заставу.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно інформаційно - комунікаційної системи "Податковий блок" за фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на дату формування податкових повідомлень - рішень за податковий період 2020-2022, на праві власності перебували об`єкти нерухомого майна. Тому Головним управлінням ДПС в Одеській області було сформовано 19.04.2023 в автоматичному режимі за 2020-2022 податкові періоди фізичній особі ОСОБА_1 податкові повідомлення - рішення по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ППР були направлені платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення на останню відому податкову адресу платника: АДРЕСА_2 , рекомендований лист згодом повернувся до відправника з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Також відповідач вказує, що згідно даних інформаційно - комунікаційних систем податкового органу у 2021 році, 2023 році за ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб BMW X6, 2021 року випуску, об`єм циліндрів двигуна 4395 куб.см., тип палива В, дата здійснення реєстраційної дії 07.04.2021 , який є об`єктом оподаткування, оскільки з року випуску автомобіля минуло не більше п`яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня податкового звітного року. У 2021 році сума становить 2250000 грн. Тому згідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПКУ, ОСОБА_1 на транспортний засіб BMW Х6, 2021 року випуску, були сформовані та надіслані податкові повідомлення-рішення за 2021 рік про сплату транспортного податку з фізичних осіб на суму 12 500,00 грн., за 2023 рік про сплату транспортного податку з фізичних осіб на суму 25 000,00 грн.

В додаткових поясненнях від 08.08.2024 ГУ ДПС в Одеській області зазначає, що одночасне прийняття ППР за період 2020-2022 роки не суперечить чинному законодавству, а саме: ст.102.1 та ст.266.7.2 ПКУ, відповідно до яких контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Представник позивача надав суду першої інстанції заперечення проти відзиву, в яких звертає увагу суду на те, що позивач подав суду нові розрахунки сум податку на нерухоме майно за 2020-2022 роки, які мають іншу інформацію, яка була відсутня в раніш поданих розрахунках: були додані адреси об`єктів нерухомого майна, а кількість об`єктів нерухомості у розрахунках за 2020 рік зменшилось із 10 до 9, а за 2021 рік - з 17 до 16. Таким чином, позивач вважає, що відповідач спотворив ним же самим надану інформацію та сфабрикував нові докази, просить суд не брати до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Розрахунки податку на нерухоме майно за 2020-2022 роки не відповідають вимогам щодо належності та допустимості доказів. Позивач вказує, що ст. 102 ПК України, на яку посилається відповідач у відзиві, не дає контролюючому органу право одночасно приймати податкові повідомлення а три попередніх роки (звітні податкові періоди) . Відповідачем не надано пояснень та не спростовано, що перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у відповідному році із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України та належний позивачці автомобіль відсутній як у Переліку 2021 року, так і у Переліку 2023 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12.09.2024 позов задовольнив частково.

Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 23.03.2023 № 0000728-2407-1552 про нарахування транспортного податку в сумі 12 500 грн. за 2021 рік, від 18.05.2023 № 2032453-2407-1552 про нарахування транспортного податку в сумі 25 000 грн. за 2023 рік, від 20.04.2023 № 1728263-2407-1553 про нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2021 рік в сумі 258 грн. 99 коп., від 20.04.2023 № 1728270-2407-1553 про нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2021 рік в сумі 129 грн. 22 коп.

В решті вимог відмовив.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 301 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції визнав несуттєвими і такими, що не впливають на правильність розрахунку розміру податкових зобов`язань позивача те, що під час розгляду справи відповідач надав до суду заново складені таблиці розрахунків, які не існували на момент формування оскаржуваних повідомлень- рішень і тому, дані цих таблиць не могли бути враховані при визначені розміру податкового зобов`язання та доказом правомірності сформованих податкових повідомлень-рішень;

- суд першої інстанції залишив поза увагою доводи позивачки про порушення порядку надсилання податкових повідомлень-рішень;

- висновок суду першої інстанції, що всі податкові повідомлення-рішення у справі (а не будь-який інший документ) направлялись платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення саме на податкову адресу платника: АДРЕСА_2 , а не на адресу АДРЕСА_1 , є припущенням і не підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

- суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки та залишив поза увагою позовну вимогу про визнання протиправними дій та зобов`язання утриматися від здійснення певних дій

- суд першої інстанції не звернув увагу на те, що податкову вимогу ГУ ДПС в Одеській області № 3221-13 від 13.01.2021 було залучено до матеріалів справи з порушенням процесуального порядку для подання доказів.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області також подало апеляційну скаргу.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на тому, що суд першої інстанції надав перевагу доводам позивача, не прийнявши до уваги доказів відповідача, що призвело до порушення принципів, закріплених у ст. 8 КАС України, щодо рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, що у свою чергу, призвело до порушення вимог ст. 72, 242 КАС України.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 мала в 2020 - 2022 роках у приватній власності нерухомість, зокрема:

-житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 21,2 кв.м, розмір частки 1/2, власник з 02.04.2021;

-житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 47 кв.м, вид спільної власності спільна часткова, розмір частки 0, власник з 02.04.2021 припинено право власності 28.12.2021 ;

-житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 94,20 кв.м, розмір частки 0, , вид спільної власності - спільна часткова, власник з 02.04.2021 припинено право власності 28.12.2021 ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 65,50 кв.м, вид спільної власності - часткова, розмір частки 0, власник з 02.04.2021

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа 34,0 кв.м, розмір частки 1/1, власник з 06.12.2017 ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 48,1 кв.м, спільна часткова власність, розмір частки 0, власник з 02.04.2021.;

- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , загальна площа 49 кв.м, розмір частки 1/2, власник з 11.12.2015;

- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_6 , загальна площа 50 кв.м, розмір частки 1/1, власник з 15.09.2020;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 68,7 кв.м, розмір частки 1/2, власник з 02.04.2021 ,

- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_7 , загальна площа 74,2 кв.м, розмір частки 1/1, власник з 15.11.2019 ,

- квартира за адресою: АДРЕСА_8 , загальна площа 86,3 кв.м, розмір частки 1/1, власник з 08.02.2011 ,

- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_9 , загальна площа 108,1 кв.м, розмір частки 1/1, власник з 24.01.2013 ,

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_10 , загальна площа 205,8 кв.м., розмір частки позивачки 1/2, власник з 01.06.2021 ,

- квартира за адресою: АДРЕСА_11 , загальна площа 278,1 кв.м, розмір частки 1/2, власник з 16.12.2019 ,

- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_12 , загальна площа 501,5 кв.м, розмір частки власності позивачки 1/2, власник з 17.03.2020 ,

- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_13 , загальна площа 4659,7 кв.м, розмір частки 4/1000, власник з 13.12.2013 ,

- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_14 , загальна площа 744,3 кв.м, розмір частки 26/100, власник з 17.03.2015.

20.04.2023 відповідачем були сформовані податкові повідомлення-рішення про визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,за 2020 рік:

№ 1728297-2407-1553 від 20.04.2023 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 805 грн. 95 коп. , адреса об`єкта: АДРЕСА_13 ., розмір частки яка перебуває у власності: 18,64 кв. м,ставка податку: 47,23 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 4723 грн. встановленої з 01.01.2020.

№ 1728296-2407-1553 від 20.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 71 грн. 25 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_4 , розмір частки, яка перебуває у власності: 34.00 кв. м, ставка податку: 4,72 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 4723 грн. встановленої з 01.01.2020. ставка 0.10% - для житлових приміщень.

№ 1728295-2407-1553 від 20.04.23, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 4680 грн. 10 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_9 , розмір частки яка перебуває у власності: 108.10 кв.м, ставка податку: 47,23 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2020 - 4723 грн.,

№ 1728285-2407-1553 від 20.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 3212 грн. 43 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_7 , розмір частки, яка перебуває у власності 74,20 кв.м, ставка податку: 47,23 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2020 - 4723 грн.

№ 1728298-2407-1553 від 20.04.2023 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 8882 грн. 19 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_12 , розмір частки яка перебуває у власності: 250.75 кв.м, ставка податку: 47,23 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2023 - 4723 грн.

№ 1728294-2407-1553 від 20.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 200,93 грн., адреса об`єкта: АДРЕСА_11 , розмір частки яка перебуває у власності: 139.05 кв.м, ставка податку: 4.72 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2020 - 4723 грн. ( 0.10% - для житлових приміщень).

№ 1728293-2407-1553 від 20.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 124 грн. 71 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_8 , розмір частки яка перебуває у власності: 86.30, ставка податку: 4,72 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2020 - 4723 грн., 0.10% - для житлових приміщень.

№ 2944440-2407-1553-UА 51100270000073549 від 19.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 1060 грн. 71 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_5 , розмір частки яка перебуває у власності: 24.50кв.м , ставка податку: 47,23 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2020 - 4723 грн.

№ 2944441-2407-1553 від 19.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 8378 грн. 20 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_14 , розмір частки яка перебуває у власності: 193.52 кв.м, ставка податку: 47,23 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2020 - 4723 грн.

за 2021 рік :

№1728278-2407-1553 від 20.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 1118 грн. 33 коп. адреса об`єкта: АДРЕСА_13 ., розмір частки яка перебуває у власності: 18,64, ставка податку: 60,00 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2021 - 6000 грн.

№ 1728275-2407-1553 від 20.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 119 грн. 49 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_4 , розмір частки яка перебуває у власності: 34.00 кв.м, ставка податку: 6.00 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2021 - 6000 грн. (0.10% - для житлових приміщень).

№ 1728280-2407-1553 від 20.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 6486 грн., адреса об`єкта: АДРЕСА_9 ., розмір частки яка перебуває у власності: 108.10 кв.м, ставка податку: 60,00 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 6000 грн.

№ 1728267-2407-1553 від 20.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 4452 грн., адреса об`єкта: АДРЕСА_7 , розмір частки яка перебуває у власності 74,20 кв.м, ставка податку: 60,00 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2021 - 6000 грн.

№ 1728276-2407-1553 від 20.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 15045 грн. , адреса об`єкта: АДРЕСА_12 , розмір частки, яка перебуває у власності: 250.75 кв.м, ставка податку: 60,00 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2021 - 6000 грн.

№ 1728271-2407-1553 від 20.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 488, 67 грн., адреса об`єкта: АДРЕСА_11 , розмір частки яка перебуває у власності: 139.05, ставка податку: 6.00 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2021 - 6000 грн. (0.10% - для житлових приміщень).

№ 1728272-2407-1553 від 20.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 303 грн. 29 коп.,адреса об`єкта: АДРЕСА_8 , розмір частки яка перебуває у власності: 86.30 кв.м , ставка податку: 6.00 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2021 - 6000 грн. (0.10% - для житлових приміщень).

№ 1728263-2407-1553 від 20.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 258, 99 грн. , адреса об`єкта: АДРЕСА_3 , розмір частки, яка перебуває у власності: 94.20 кв.м, ставка податку: 6.00 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2021 - 6000 грн.(10% - для житлових приміщень).

№ 1728269-2407-1553 від 20.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 104 грн. 95 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_3 , розмір частки яка перебуває у власності: 34.35 в.м, ставка податку: 6.00 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2021 - 6000 грн.

№ 1728273-2407-1553 від 20.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 73 грн. 48 коп., адреса об`єкта:, АДРЕСА_3 , розмір частки яка перебуває у власності: 24.05, ставка податку: 6.00 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2021 - 6000 грн. (10% - для житлових приміщень).

№ 1728274-2407-1553 від 20.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 32грн. 39коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_3 , розмір частки яка перебуває у власності: 10.6 кв.м, ставка податку: 6.00 грн., виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2021 - 6000 грн.( 0.10% - для житлових приміщень).

№ 1728277-2407-1553 від 20.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 248,38 грн.. адреса об`єкта: АДРЕСА_10 , розмір частки яка перебуває у власності: 102.9, ставка податку: 6.00 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2021 - 6000 грн. (0.10% - для житлових приміщень).

№ 1728270-2407-1553 від 20.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 129 грн. 22 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_3 , розмір частки, яка перебуває у власності: 47.00 кв.м, ставка податку: 6.00 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2021 - 6000 грн. (0.10% - для житлових приміщень).

№ 1728264-2407-1553 від 20.04.2023 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 100 грн. 06 коп., адреса об`єкта: м. Одеса, пров. Вузький, 14-И, розмір частки, яка перебуває у володінні: 32.75 кв.м , ставка податку: 6.00 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2021 - 6000 грн. (0.10% - для житлових приміщень).

№ 2944438-2407-1553-UА51100270000073549 від 19.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 1470 грн. ,адреса об`єкта: АДРЕСА_5 , розмір частки яка перебуває у власності: 24.50 кв.м, ставка податку: 60 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2021 - 6000 грн.

№ 2944439-2407-1553-UА51100270000073549 від 19.04.2023 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 11611 грн. 08 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_14 , розмір частки яка перебуває у власності: 193.52 кв.м, ставка податку: 60,00 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2021 - 6000 грн.

За 2022 рік:

№ 1728199-2407-1553 від 19.04.2023 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 1211 грн.52 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_13 , розмір частки, яка перебуває у власності: 18,64 кв.м, ставка податку: 47,23 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2022 - 6500 грн.

№ 1728202-2407-1553 від 19.04.2023 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 135 грн. 27 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_4 , розмір частки яка перебуває у власності: 34.00 кв.м, ставка податку: 6.50 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2022 - 6500 грн. (0.10% - для житлових приміщень).

№ 1728200-2407-1553 від 19.04.2023 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 7026 грн. 50 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_9 , розмір частки, яка перебуває у власності: 108.10 кв.м, ставка податку: 65,00 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2022 - 6500 грн.

№ 1728197-2407-1553 від 19.04.2023 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 4823 грн. адреса об`єкта: АДРЕСА_7 , розмір частки яка перебуває у власності: 74.20 кв.м, ставка податку: 65,00 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2022 - 6500 грн.

№ 1728203-2407-1553 від 19.04.2023 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 16298 грн. 75 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_12 , розмір частки, яка перебуває у власності: 250.75 кв.м, ставка податку: 65,00 грн., виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2022 - 6500 грн.

№ 1728201-2407-1553 від 19.04.2023 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 553 грн. 20 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_11 , розмір частки яка перебуває у власності: 139.05 кв.м, ставка податку: 6.50 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2022 - 6500 грн. (0.10% - для житлових приміщень).

№ 1728204-2407-1553 від 19.04.2023 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 343 грн. 34коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_8 , розмір частки яка перебуває у власності: 86.30, ставка податку: 6.50 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2022 - 6500 грн.(0.10% - для житлових приміщень).

№ 1728192-2407-1553 від 19.04.2023 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 136,66 грн., адреса об`єкта: АДРЕСА_3 , розмір частки яка перебуває у власності: 35.35 кв.м, ставка податку: 6.50 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2022 - 6500 грн. (0.10% - для житлових приміщень).

№ 1728193-2407-1553 від 19.04.2023 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 95,68 грн., адреса об`єкта: АДРЕСА_3 , розмір частки яка перебуває у власності: 24.05 кв.м, ставка податку: 6.50 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2022 - 6500 грн. (0.10% - для житлових приміщень).

№ 1728189-2407-1553 від 19.04.2023 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 42 грн. 17 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_3 , розмір частки яка перебуває у власності: 10.6, ставка податку: 6.50 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2022 - 6500 грн. (0.10% - для житлових приміщень).

№ 1728195-2407-1553 від 19.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 409 грн. 38 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_10 , розмір частки яка перебуває у власності: 102.9 кв.м, ставка податку: 6.50 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2022 - 6500 грн. (0.10% - для житлових приміщень).

№ 1728191-2407-1553 від 19.04.2023, про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 130 грн. 29 коп., адреса об`єкта: м. Одеса, пров. Вузький, 14-И, розмір частки яка перебуває у володінні: 32.75 кв.м, ставка податку:6.50 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2022 - 6500 грн. (0.10% - для житлових приміщень).

№ 2944431-2407-1553-UА51100270000073549 від 19.04.2024 2023 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 3250 грн., адреса об`єкта: АДРЕСА_6 , розмір частки яка перебуває у володінні: 50.00 кв.м, ставка податку:65,00 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2022 - 6500 грн.

№ 2944432-2407-1553-UА 51100270000073549 від 19.04.2023 2023 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 1592 грн. 50 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_5 , розмір частки яка перебуває у власності: 24.50 кв.м, ставка податку: 65,00 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2022 - 6500 грн.

№ 2944184-2407-1553-UА51100270000073549 від 19.04.2023 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 12578 грн. 67 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_14 , розмір частки, яка перебуває у власності: 193.52 кв.м, ставка податку: 65,00 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 01.01.2022 - 6500 грн.

ППР було направлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника: АДРЕСА_2 , який повернувся до відправника з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Також відповідачем були сформовані та надіслані позивачці податкові повідомлення-рішення № 0000728-2407-1552 від 23.03.2023, № 2032453-2407-1552 від 18.05.2023 щодо транспортного податку з фізичних осіб за 2021 рік в сумі 12500 грн. та за 2023 рік в сумі 25000 грн. за придбаний ОСОБА_1 в липні 2021 року транспортний засіб BMW Х6, 2021 року випуску. ППР були надіслані на адресу АДРЕСА_1 , повернуті з поміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та порядком їх формування та надсилання, позивачка звернулась до суду з позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав доказів, що позивачка була одноособовою власницю двох житлових будинків в 2021 році (житлові будинки АДРЕСА_15 ). Тому з урахуванням наданих представником позивачки копій договорів купівлі-продажу від 28.12.2021 суд першої інстанції дійшов висновку, що ППР № 1728270-2407-1553, № 1728263-2407-1553 від 20.04.2023 прийняті протиправно та підлягають скасуванню.

Водночас, по іншим об`єктам нерухомості, які знаходяться повністю або частково у власності позивачки, контролюючим органом було правильно обчислено суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020-2022 роки, виходячи з площі об`єктів нежитлової нерухомості, та з урахуванням ставки податку, про що винесено податкові повідомлення-рішення.

Що стосується ППР про нарахування транспортного податку, суд першої інстанції зазначив, що у 2021 році легковий автомобіль марки BMW модель X6 M50i, 2021 року випуску, бензин, об`ємом двигуна 4395 куб.см не виступав об`єктом оподаткування транспортним податком, тому що відсутній у Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2021 році. У 2023 році автомобіль BMW, модель X6 M50i, присутній у Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2023 році, але із роком випуску - не раніше 2022 року.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що нарахування позивачці податкового зобов`язання з транспортного податку за 2021 рік та 2023 рік є неправомірним.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.15.1. ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України, об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Обчислення суми податку з об`єкта / об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Сума податку за об`єкт нежитлової нерухомості розраховується за формулою наступним чином:

Сума податку = ЗП * (МП * СП)

ЗП - загальна площа об`єкту нежитлової нерухомості

МП - мінімальна заробітна плата встановлена законом на 01 січня звітного (податкового) року;

СП - ставка податку, встановлена за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, на 1 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (п.п. 266.5.1. п. 266.5 ст.266). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).

Відповідно п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Кодексу органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою Затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Пп.266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Суд першої інстанції встановив, що сторони не мають суперечок щодо площі нерухомості позивачки та розмірів податку, крім таких об`єктів як житлові будинки 14-Ж та 14-К по провулку Вузькому у м. Одесі.

Матеріалами справи підтверджено, що частка власності позивачки обчислена контролюючим органом як 100%, у той час як позивачка виступала лише співвласником цих об`єктів із розміром частки - 1/2, в підтвердження чого суду надані копії договорів купівлі-продажу даної нерухомості від 28.12.2021, в яких продавцями виступає позивачка та інші особи. Пункти 3 договорів вказують, що право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 02.04.2021 .

Водночас, податковим повідомленням-рішенням № 1728270-2407-1553 від 20.04.2023 нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 129 грн. 22 коп., адреса об`єкта: АДРЕСА_3 , податковим повідомленням-рішенням № 1728263-2407-1553 від 20.04.2023 нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 258,99 грн. , адреса об`єкта: АДРЕСА_3 .

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що за даними Державного реєстру прав на нерухоме майно житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , та за адресою АДРЕСА_3 , мають вид спільної власності - спільна часткова, одним з власників дійсно з 02.04.2021 є ОСОБА_1 , вказано, що розмір частки 0, право власності припинено 28.12.2021.

ГУ ДПС в Одеській області ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надало доказів того, що позивачка була одноособовою власницю цих двох житлових будинків в 2021 році.

Тому з урахуванням наданих представником позивачки копій договорів купівлі-продажу від 28.12.2021 суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ППР № 1728270-2407-1553, № 1728263-2407-1553 від 20.04.2023 прийняті протиправно та підлягають скасуванню.

Як встановив суд першої інстанції, по іншим об`єктам нерухомості, які знаходяться повністю або частково у власності позивачки, контролюючим органом було правильно обчислено суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020-2022 роки, виходячи з площі об`єктів нежитлової нерухомості, та з урахуванням ставки податку, про що винесено податкові повідомлення-рішення . Посилання позивачки на неправомірне нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в період з 1 березня по 31 березня 2020 року, не підтверджено належними доказами, в розрахунках податку місяць березень виключений з податкового періоду.

Подані до суду розрахунки податків на нерухоме майно не є документами зобов`язального характеру для позивача. Вони можуть уточнятись та корегуватись контролюючим органом.

Щодо доводів позивачки про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не містять в собі необхідних реквізитів, передбачених ПК України, зокрема, інформацію про адресу місцезнаходження об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, суд першої інстанції слушно їх відхилив, оскільки позивачка оцінює не зміст податкових повідомлень-рішень, а зміст корінців до податкових повідомлень-рішень.

Порядком надсилання контролюючими органами ППР платникам податку, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 №1204, визначено, що податкові повідомлення-рішення у випадках, визначених Кодексом, повинні містити: суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, граничні строки сплати грошового зобов`язання , попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк; граничні строки, передбачені Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), штрафних фінансових санкцій та пені. Цим вимогам податкові повідомлення-рішення, які є предметом спору в межах даної справи, відповідають. Доказів у спростування наведеного позивачкою до суду не надано. В додатку 1 до Порядку № 1204 наведені форми податкового повідомлення-рішення та форми корінців до ППР. матеріали справи свідчать, що у ДПС залишаються корінці ППР форми "Ф", а само форма "Ф" ППР містить всі необхідні реквізити. Відповідач разом з відзивом на позовну заяву подав до суду копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, в яких містяться всі необхідні реквізити, та які надсилались платнику і були повернуті за закінченням терміну зберігання.

Відхиляючи доводи позивачки про порушення порядку надсилання ППР, суд першої інстанції встановив, що вони направлялись платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника: АДРЕСА_2 , який згодом повернувся до відправника 30.05.2023 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Порядком надсилання контролюючими органами ППР платникам податку, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 №1204, визначено, що ППР вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто, чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 Кодексу.

Відповідно до п. 42.1, 42.2 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.5 ст. 42 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків або його представнику. У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю та місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків, у день зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

При цьому, відповідно до постанови Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Згідно з доданими до відзиву на позовну заяву копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, податкові повідомлення-рішення, якими визначені зобов`язання по податку на нерухоме майно направлялись ГУ ДПС в Одеській області за адресою позивачки, яка співпадає з адресою, зазначеною у позовній заяві. Отже, зважаючи на положення пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що направлялися позивачу, є належним чином врученими.

Також суд першої інстанції вважав, що обставини надсилання податкових повідомлень-рішень не впливають на оцінку правомірності їх прийняття, оскільки суд в першу чергу оцінює ППР на дотримання законності та компетенції контролюючого органу. Порядок надіслання ППР враховується та приймається до уваги судами при розгляді справ про стягнення податкового боргу з платників податків.

Щодо посилання позивачки на те, що оскаржувані ППР були складені контролюючим органом з порушенням строків, встановлених Податковим кодексом України, суд першої інстанції зазначив про таке.

Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст.42 ПК України , до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкове зобов`язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Невиконання контролюючим органом такого обов`язку звільняє платника податків лише від відповідальності за несвоєчасність сплати податкового зобов`язання, проте не звільняє від обов`язку сплати такого податку за наявності відповідних правових підстав.

Пропуск податковим органом встановленого підпунктом 266.7.2 статті 266 ПК України строку надсилання податкового повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року), не є тим порушенням, яке спростовує правомірність нарахування грошового зобов`язання податковим органом, та не може бути самостійною підставою для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Недотримання контролюючим органом встановлених строків надіслання податкового повідомлення-рішення не є підставою для припинення податкового обов`язку платника податку з вказаного податку. Строк надсилання податкового повідомлення-рішення, не є строком, що зумовлює припинення податкового обов`язку або звільнення від його виконання.

Вирішуючи спірне питання щодо нарахування транспортного податку, суд першої інстанції виходив із таких мотивів.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, стоном на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно з п. 267.6.2 ст. 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об`єктів, зокрема, але не виключно, інформацію про транспортний засіб: марка, модель, об`єм циліндрів двигуна (куб. см), рік випуску та розмір ставки податку.

Пунктом 267.8.1 статті 267 ПК України передбачено, що транспортний податок сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно даних інформаційно - комунікаційних систем податкового органу у 2021 році, 2023 році за фізичною особою ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб BMW X6, 2021 року випуску, об`єм циліндрів двигуна 4395 куб.см., тип палива В, дата здійснення реєстраційної дії 07.04.2021 .

Перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у відповідному році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному вебсайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, тобто Міністерства економіки (раніше - Мінекономрозвитку). Переліки легкових автомобілів, що є об`єктом оподаткування, розміщенні на офіційному сайті Міністерства економіки України та є загально доступними. Відповідно до вказаних переліків у 2021 році об`єктом оподаткування могли виступати автомобілі:

BMW X6 (F96) SAV X6 M, до 2 років випуску, об`єм двигуна 4,4, бензин,

BMW X6 M50d, до 2 років випуску, об`єм двигуна 2993, дизель

Відповідно до вказаних переліків у 2023 році об`єктом оподаткування могли виступати автомобілі:

BMW X6 M50i до 1 року випуску, об`єм двигуна 4395* бензин,

BMW X6 M50d , до 1 року випуску , об`єм двигуна 2993* дизель

BMW X6 M до 3 років випуску, об`єм двигуна 4395* бензин

BMW X6 (F96) до 4 років випуску , об`єм двигуна 4395* бензин

BMW X6 (F96) SAV X6 M до 4 років випуску, 4 об`єм двигуна 395* бензин

Тобто, не будь-який автомобіль BMW X6 виступає об`єктом оподаткування транспортним податком, а лише певна модель, зазначена в певному переліку, із певними технічними характеристиками. Позивачка не заперечує той факт, що у 2021 році нею був придбаний транспортний засіб, а саме легковий автомобіль марки BMW модель X6 M50i, 2021 року випуску, бензин, об`ємом двигуна 4395 куб.см, що є її власністю. Разом з тим, у 2021 році вказаний транспортний засіб не виступав об`єктом оподаткування транспортним податком, тому що відсутній у Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2021 році. У 2023 році автомобіль BMW, модель X6 M50i, присутній у Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2023 році, але із роком випуску - не раніше 2022 року.

Не наведено жодних важливих аргументів з цього приводу і в апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області.

Колегія суддів констатує, що з обсягу встановлених судом першої інстанції обставин випливає, що нарахування позивачці податкового зобов`язання з транспортного податку за 2021 рік та 2023 рік є неправомірним.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.267 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування грошових зобов`язань з транспортного податку є не інформація з автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок", а достовірні дані про вартість автомобіля та строк його випуску. Отже, для визначення об`єкта оподаткування транспортним податком в розпорядженні контролюючого органу має бути інформація про середньоринкову вартість певного автомобіля із врахуванням його марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач та пробігу. Між тим відповідачем не надано до суду жодного документу чи інформації, які б містили відомості про характеристики належного позивачу транспортного засобу.

На підставі викладеного суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 23.03.2023 № 0000728-2407-1552 про нарахування транспортного податку в сумі 12 500 грн. за 2021 рік, від 18.05.2023 № 2032453-2407-1552 про нарахування транспортного податку в сумі 25 000 грн. за 2023 рік.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вимоги позивачки про зобов`язання Головного Управління ДПС в Одеській області виключити з державного реєстру відповідний запис щодо встановлення обтяження рухомого майна ОСОБА_1 згідно з актом опису майна у податкову заставу виходив із того, що позивачкою не доведено, що підстави такого обтяження зникли .

Податкова вимога ГУ ДПС в Одеській області № 3221-13 від 13.01.2021 про те, що станом на 12.01.2021 є податковий борг по податку на нерухоме майно в сумі 8545 грн. 51 коп., була прийнята за податковим боргом, який виник раніше, ніж прийняті 2023 році податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються в даній справі. При збільшенні податкового боргу внаслідок прийняття відповідачем спірних ППР не надсилається нова податкова вимога.

Відповідно до матеріалів справи, 12.04.2024 відповідач прийняв рішення про опис майна у податкову заставу, акт опису складений 16.04.2024. в акті вказано, що станом на 12.04.2024 податковий борг становить 37 500,00 грн.

Статтею 59 ПК України унормовано, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

А відповідно до п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.(т. 88 ПК України). Підпунктом 89.1.2 ПК України встановлено, що право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна вносяться за заявою, в тому числі, контролюючого органу.

Сторонами не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції доказів того, що станом на час внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 19.04.2024 та/або станом на день розгляду справи у позивача не існує податкового боргу іншого, ніж донарахований транспортний податок. Навпаки, до позовної заяви доданий лист ГУ ДПС в Одеській області від 18.01.2024 про те, що станом на 31.12.2023 у позивачки обліковується податкова заборгованість по податку на нерухоме майно в сумі 118 983 грн. 93 коп. та 4 922 грн. 50 коп., по збору за місяця для паркування транспортних засобів 31 807 грн. , по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 3 350 грн., по єдиному внеску для фізичних осіб в сумі 17 292 грн. тощо. Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до п. 38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

З урахуванням наведеного апеляційна інстанція дійшла до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що підстави для зняття обтяження рухомого майна ОСОБА_1 виникнуть при погашенні податкового боргу не тільки по транспортному податку, а й по іншим податкам та зборам.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Надаючи оцінку доводам сторони позивача, в частині порушення податковим органом строків надсилання податкових повідомлень-рішень, апеляційний суд вважає за необхідне взяти до уваги висновки Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 20.06.2022 у справі № 826/15940/18.

У вищезазначеній постанові колегія суддів висловила правову позицію відповідно до якої недотримання контролюючим органом встановлених строків надіслання податкового повідомлення-рішення не є підставою для припинення податкового обов`язку платника податку з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Строк надсилання податкового повідомлення-рішення, встановлений п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України не є строком, що зумовлює припинення податкового обов`язку або звільнення від його виконання.

Відтак, порушення податковим органом приписів пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України в частині строку формування податкового повідомлення-рішення, не спростовує правомірність нарахування грошового зобов`язання податковим органом, та не може бути самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення .

До того ж апеляційний вважає, що не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції посилання апелянта на те, що податкові повідомлення - рішення направлялись на адресу: АДРЕСА_1 , що не є адресою позивача, з огляду на те, що на цю адресу направлялись податкові повідомлення рішення щодо сплати транспортного податку, які були визнані протиправними судом першої інстанції.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, щодо не надання судом першої інстанції правової оцінки та залишення поза увагою позовної вимоги про визнання протиправними дій та зобов`язання утриматися від здійснення певних дій, колегія суддів звертає увагу на те, що не кожне допущене судом порушення процедури може істотно впливати на права учасників справи . Крім того, більшість процесуальних порушень, допущених на одній стадії адміністративного процесу, можна виправити на іншій його стадії.

Суд апеляційної інстанції розглянувши апеляційну скаргу позивача в цій частині зазначає, що судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи, отже суд не може розглядати вимоги на майбутнє у зв`язку із вірогідним настанням певних наслідків.

Враховуючи те, що предметом спору є правомірність податкових повідомлень- рішень, тому надання оцінки щодо саме зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області утриматися від надсилання ОСОБА_1 одночасно повідомлень-рішень по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за більшу кількість податкових періодів, ніж один звітний рік є передчасним.

У порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб`єкта владних повноважень у подальшому, оскільки, на час розгляду справи таких не існує.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі податковий орган, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі доводи апелянта спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 420/16906/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення 21 лютого 2025 року.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик