Постанова

від 20.02.2025 по справі 620/5791/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/5791/24 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Штульман І.В.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року (прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, м. Чернігів, дата складання повного рішення - 14 червня 2024 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Агроенерджи» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Агроенерджи» (далі - позивач, ТОВ «Чернігів-Агроенерджи») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2024 №1484/Ж10/25-01-04-06-02 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 2167,74 грн за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання відповідно до статті 124 Податкового кодексу (далі - ПК) України.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 позов задоволено повністю.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за правилами підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне їх виконання щодо строків сплати податків, зокрема, за І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду) за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року. Відтак, оскільки грошове зобов`язання за І квартал 2022 року сплачено позивачем 28 липня 2022 року, то підстави для притягнення платника податків до відповідальності відповідно до статті 124 ПК України відсутні.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтовує посиланням на ряд норм ПК України, які визначають порядок проведення камеральної перевірки (стаття 75), строки уточнення податкової звітності (статті 50, 102), обов`язок платника податків із самостійної сплати податкового зобов`язання в установлені для єдиного податку строки (статті 57, 295), а також відповідальність за невиконання такого обов`язку (стаття 124).

Після усунення визначених в ухвалі від 22.07.2024 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 04.11.2024.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Чернігів-Агроенерджи» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом правильно застосовано до спірних правовідносин норми підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у той час як апеляційна скарга не містить жодного доводу на спростування такої позиції Чернігівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 справу №620/5791/24 призначено до розгляду у порядку письмового провадження з 11.12.2024.

Відповідно до частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Разом з тим, протягом визначеного частиною першою статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденного строку суд не має можливості розглянути наявний спір з огляду на необхідність з`ясування додаткових обставин та дослідження матеріалів справи.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, для забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк - до 24 лютого 2025 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції правильно встановив, що ТОВ «Чернігів-Агроенерджи» зареєстроване як юридична особа 28.08.2013, основним видом економічної діяльності є 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань.

Крім того, матеріали справи свідчать, що позивач перебуває на податковому обліку, є платником податку на додану вартість та платником єдиного податку 4 групи.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.02.2022 позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік за №9033620526 та додатки до неї. У вказаній декларації позивачем визначено належну до сплати суму податкового зобов`язання за І квартал 2022 року у розмірі 27051,12 грн.

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 28.07.2022 №ЧАЭ000490 ТОВ «Чернігів-Агроенерджи» сплатило 22443,85 грн єдиного податку четвертої групи за І квартал 2022 року. Крім того, згідно платіжної інструкції в національній валюті від 28.07.2022 № №ЧАЭ000491 ТОВ «Чернігів-Агроенерджи» сплатило 22443,85 грн єдиного податку четвертої групи за ІІ квартал 2022 року.

У січні 2024 року працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку щодо термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з єдиного податку четвертої групи ТОВ «Чернігів-Агроенерджи». У ході перевірки податковим органом встановлено несвоєчасну (із простроченням на 63 календарних дні; граничний термін сплати 02.05.2022, дата фактичної сплати 28.07.2022) сплату узгоджених сум єдиного податку четвертої групи (21677,36 грн), що є порушенням вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 295.9 статті 295 ПК України, за що підпунктом 124.1 статті 124 ПК України передбачена відповідальність.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 04.01.2024 №83/Ж5/25-01-04-06-02.

На підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем 29.01.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №1484/Ж10/25-01-04-06-02, яким до позивача за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання, а саме: за затримку на 63 календарних дні сплати узгодженого податкового зобов`язання застосовано штраф у розмірі 2167,74 грн, що складає 10% від несвоєчасно сплаченої 21677,36 грн.

Спірний індивідуальний акт за наслідками адміністративного оскарження залишений без змін рішенням ДПС України від 11.04.2024 №10405/6/99-00-06-03-01-06.

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів статей 124, 295 ПК України, а також підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на дотримання платником податків податкової дисципліни та неправомірність застосованих до нього штрафних (фінансових) санкцій.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно підпункту 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.

Приписи пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що граничним строком подання податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік було 21.02.2022, а сплата такого податку за І квартал 2022 року мала здійснюватися не пізніше 02.05.2022 у розмірі, визначеному у відповідній декларації. У свою чергу несплата такої суми у встановлені строки має своїм наслідком притягнення платника податків до відповідальності на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України.

Разом з тим, загальновідомими обставинами є введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022.

У зв`язку з цим пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Так, відповідно абзацу третього підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (у редакції Закону №2260-IX від 12.05.2022 та який був чинний на час сплати позивачем грошового зобов`язання 28.07.2022) платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Вирішуючи питання щодо застосування положень статті 124 ПК України та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України Верховний Суд у постанові від 16.07.2022 у справі №440/2936/23 сформулював висновок, згідно якого у період з 24.02.2022 по 31.07.2022 платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податків і зборів у разі здійснення такої сплати до 31.07.2022.

Колегією суддів враховується, що у подальшому підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України неодноразово зазнавав змін.

Так, Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», норми якого щодо змін до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року, абзац третій підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено у наступній редакції: «Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо […] строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року) […].».

Законом України від 09.08.2023 №3303-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції», який набрав чинності 03.09.2023, абзац третій підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено у наступній редакції: «Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо […] строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року) […].».

Отже, попри неодноразові зміни до положень абзацу третього підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у тому числі з їх ретроактивною дією, законодавець послідовний у тому, що за умови сплати платником податків, який має можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, податкового зобов`язання, зокрема, за І квартал 2022 року до 31.07.2022 (01.08.2022), такий платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання відповідних обов`язків.

За таких обставин, враховуючи, що ТОВ «Чернігів-Агроенерджи» 28.07.2022, тобто до 01.08.2022, сплатило єдиний податок за І квартал 2022 року, то у ГУ ДПС у Чернігівській області були відсутні правові підстави для притягнення платника податків до відповідальності, передбаченої пунктом 124.1 статті 124 ПК України. Відтак висновки суду першої інстанції про протиправність спірного у цій справі податкового повідомлення-рішення від 29.01.2024 №1484/Ж10/25-01-04-06-02 є такими, що відповідають нормам матеріального права та їх застосуванню.

При цьому колегія суддів зауважує, що будь-яких аргументів на спростування означеної вище позиції суду першої інстанції відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, а її доводи, як було підкреслено вище, зводяться виключно до цитування норм ПК України та взагалі без урахування приписів підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у спаві №620/5791/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.В. Штульман

Судді Т.Р. Вівдиченко

Ю.К. Черпак