Постанова

від 20.02.2025 по справі 140/13541/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 140/13541/23 пров. № СК-А/857/8450/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року (суддя Димарчук Т.М., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» у червні 2023 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000226/2 від 22.05.2023. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого автомобіля. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що не зважаючи на те, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм Митного кодекс України не є документом, який підтверджує митну вартість товару, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Звертає увагу, що свідоцтво про реєстрацію т/з самостійно надано декларантом до митного контролю та оформлення, а відтак митниця зобов`язана здійснити перевірку даного документа. Зазначає, що підставою для сумніву у достовірності заявленій митні вартості стало те, що продавець т/з відповідно до контракту № 0702DK від 07.02.2023 не співпадає із попереднім власником т/з зазначений у свідоцтві. Крім того, зауважує, що вказані розбіжності було виявлено у зовнішньоекономічному договорі, а згідно ст.53 МК України останній є документом, який подається для підтвердження митної вартості.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що між ТОВ 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП (покупець) та Vejstruprod Busimport ApS (Данія) (продавець) 07.02.2023 укладено зовнішньоекономічний контракт №0702DK, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити і передати у власність покупця товар - транспортні засоби, а саме автобуси VDL vin НОМЕР_1 , VDL vin НОМЕР_2 , VDL vin НОМЕР_3 , VDL vin НОМЕР_4 , VDL vin НОМЕР_5 , VDL vin НОМЕР_6 , VDL vin НОМЕР_7 , VDL vin НОМЕР_8 , VDL vin НОМЕР_9 , VDL vin НОМЕР_10 , VDL vin НОМЕР_11 , а покупець прийняти та оплатити товар на умовах визначених контрактом. Ціна за одиницю транспортного засобу становить 9000 Євро, що є еквівалентом 67140,00 датських крон. У комерційному інвойсі зазначається ціна у Євро та датських кронах та вказуються умови поставки відповідно до правил поставки Інкотермс у редакції 2010. Оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати згідно умов Інвойсу (а.с.15-18).

На виконання умов контракту №0702DK від 07.02.2023 продавець Vejstruprod Busimport ApS надав покупцю рахунок-фактуру (інвойс) №8013100 від 07.03.2023 на оплату товару - транспортного засобу автобуса VDL AMBASSADOR з ідентифікаційним номером (vin) НОМЕР_9 на суму 67140,00 датських крон, що еквівалентно 9000 Євро (а.с.19-20).

Оплата за товар відповідно до рахунку-фактури інвойса №8013100 від 07.03.2023 була здійснена покупцем на рахунок продавця згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №2 від 09.03.2023 на суму 9000,00 Євро, з призначенням платежу: оплата згідно контракту №0702DK від 07.02.2023, інвойса №8013100 від 07.03.2023 (а.с. 21).

Як убачається з рахунку-фактури інвойса №8013100 від 07.03.2023 з посиланням на контракт №0702DK від 07.02.2023 поставка транспортного засобу здійснюється на умовах поставки FCА Люблін, що означає зобов`язання продавця доставити другій стороні вантаж, який пройшов митне очищення, у місце вказане покупцем (а.с.19).

22.05.2023 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050036276U0 з описом товару Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF модель згідно з довідником - AMBASSADOR - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_9 , включаючи водія загальна к-сть сидячих - 41 місце, загальна к-сть стоячих - 34 місць, для людей з обмеженими можливостями - 1 місце, призначення - для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, тип двигуна - дизель, робочий об`єм циліндрів двигуна 6693см.куб., номер двигуна - невизначений, потужність - 162kw, колісна формула - 4x2, календарний рік виготовлення 2011, модельний рік виготовлення - 2011, Країна виробництва - (NL), Торгівельна марка VDL, де в графі 42 МД вказано ціну транспортного засобу у розмірі 9000,00 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару з урахуванням витрат на транспортування в сумі 359261,10 грн (еквівалентно 9091,10 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту (а.с.28-29).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: зовнішньоекономічний контракт №0702DK від 07.02.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №8013100 від 07.03.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR 1 №А081055 від 17.05.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № # НОМЕР_12 від 18.05.2011; платіжну інструкцію в іноземній валюті №10 від 12.05.2023; довідку про витрати на транспортування від 22.05.2023 №33; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №346 від 22.05.2023; договір про надання послуг №10/05 від 10.05.2023; акт прийому-передачі №10/05 від 22.05.2023; копію митної декларації країни відправлення MRN23DK005600294С0158 від 17.05.2023; довідку від 22.05.2023 №220523047 (а.с.15-22,26-27,36-44, 67-67 зворот,70).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні 22.05.2023 декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для індентифікації товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; інших додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням) (а.с.74 зворот).

На вимогу митного органу щодо надання додаткових документів декларантом позивача надано заяву від 22.05.2023 у якій повідомлено, що інші додаткові документи надаватись не будуть (а.с.71).

22.05.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000226/2 (а.с.32-33).

Згідно з графою 33 цього рішення заявлена декларантом митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, оскільки при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані до митного оформлення товару документи містять розбіжності, а саме:

- у платіжному дорученні №10 від 15.05.2023 відсутній підпис уповноваженої особи банку, печатка, підпис платника;

- поставка товару здійснюється згідно контракту №0702DK від 07.02.2023. Продавець згідно контракту Vejstruprod Busimport ApS. В технічному паспорті №06011312/08109737 в гр. С.1.1, вказаний інший продавець - BUSDAN 31 APS;

- адреса продавця - Kongensgade 38, 6070 Christiansfeld, Danmark, проте, згідно інвойсу автобус поставляється з м. Люблін.

Наявність третьої особи, не передбаченої контрактом, може впливати на вартість товару. Договір (угоду, контракт) із третіми особами не надано. Відповідно до п. ІІ Постанови правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах» платіжна інструкція повинна містити обов`язкові реквізити. Договір між ТОВ "777 ТРЕЙДІНГ ГРУП" та банком, де міститься інформація про використання електронного підпису, не надано.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної в митного органу в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: 15400,00 EUR (МД від 14.02.2023 №206020/2023/2406).

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/032604 від 22.05.2023 (а.с.34-35).

Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД №23UA205050036444U3 від 23.05.2023 із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.30-31).

Позивач, не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, звернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою, четвертою статті 57 МК кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК.

Згідно з частиною першою, другою статті 55 МК, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 М. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути пов`язані з неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 МК, є обов`язком декларанта.

Згідно з матеріалами справи, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема наступні.

Зовнішньоекономічний контракт №0702DK від 07.02.2023 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) №8013100 від 07.03.2023 визначає вартість товару 9000,00 Євро. Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Доказом оплати є платіжна інструкція в іноземній валюті №2 від 09.03.2023 на суму 9000,00 Євро (оплата за один транспортний засіб), за якою можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту №0702DK від 07.02.2023, при цьому в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться на підставі рахунку-фактури (інвойса) №8013100 від 07.03.2023, за яким можна визначити, проведення оплати в тому числі за автобус VDL BERKHOF AMBASSADOR vin НОМЕР_9 вартістю 9000,00 Євро (а.с.15-21).

Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в МД №23UA205050036276U0 від 22.05.2023 ціна оцінюваного транспортного засобу відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №8013100 від 07.03.2023 та становить 9000,00 Євро.

Отже, вказаним документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 9000,00 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містили.

Крім того, на підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір про надання послуг №10/05 від 10.05.2023, укладений між ТОВ «Епітранс» (виконавець) та ТОВ 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП (замовник) щодо транспортування чотирьох автобусів на загальну суму 20000,00 грн; акт прийому-передачі №10/05 від 22.05.2023 про надання послуг з транспортування на суму 20000,00 грн; довідку про витрати на транспортування від 22.05.2023 №33, відповідно до яких витрати по доставці транспортного засобу - автобуса міського, що був у використанні: марка - VDL BERKHOF модель - AMBASSADOR - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_9 , календарний та модельний рік виготовлення 2011 за маршрутом: Люблін (Польща) Ковель (Україна) становлять 5000,00 грн, в тому числі: Люблін (Польща) Ягодин (Україна) 3600,00 грн (вартість транспортування за межами митної території України), Ягодин (Україна) Ковель (Україна) - 1400,00 грн (вартість транспортування митною територією України). При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 3600,00 грн, що в еквіваленті становить 91,10 Євро (витрати з перевезення вантажу до кордону України) (а.с.76-78).

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №23UA205050036276U0 від 22.05.2023 митна вартість товару у розмірі 359261,10 грн (еквівалентно 9091,10 Євро), включає вартість товару (9000,00 Євро) і вартість витрат на транспортування до кордону України (91,10 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №23UA205050036276U0 від 22.05.2023.

Згідно з матеріалами справи, підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів слугували розбіжності у поданих до митного оформлення товару документах, а саме: у платіжному дорученні №10 від 15.05.2023 відсутній підпис уповноваженої особи банку, печатка, підпис платника; поставка товару здійснюється згідно контракту №0702DK від 07.02.2023. Продавець згідно контракту Vejstruprod Busimport ApS. В технічному паспорті №06011312/08109737 в гр. С.1.1, вказаний інший продавець - BUSDAN 31 APS; адреса продавця - Kongensgade 38, 6070 Christiansfeld, Danmark, проте, згідно інвойсу автобус поставляється з м. Люблін.

Апелянт покликається на те, що підставою для сумніву у достовірності заявленій митні вартості стало те, що продавець т/з відповідно до контракту № 0702DK від 07.02.2023 не співпадає із попереднім власником т/з зазначений у свідоцтві.

Апеляційний суд вважає такі покликання безпідставними з огляду на наступне.. Продавець згідно контракту Vejstruprod Busimport ApS. В технічному паспорті №06011312/08109737 в гр. С.1.1, вказаний інший продавець - BUSDAN 31 APS, оскільки жодна з граф технічного паспорта не містить інформації про продавця транспортного засобу. Натомість гр. С1.1 містить інформацію про власника свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, який згідно з гр. С.4 не вважається на підставі цього свідоцтва власником транспортного засобу. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу використовується як доказ права розпорядження транспортним засобом. (Директива Ради Європейського Союзу І999/37/ЄС від 29.04.1999).

Апеляційний суд погоджується, що запис в технічному паспорті №06011312/08109737 про власника свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу BUSDAN 31 APS та його адреси жодним чином не впливає на складові митної вартості.

Щодо посилання в оскаржуваному рішенні на те, що адреса продавця - Kongensgade 38, 6070 Christiansfeld, Danmark, проте, згідно інвойсу автобус поставляється з м. Люблін суд зазначає, що за правилами Інкотермс-2010 поставка на умовах FCA або Франко-перевізник (... назва місця) означає, що продавець передасть товар, випущений у митному режимі експорту, вказаному покупцем перевізнику в зазначеному місці. Відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. Поставка товару здійснювалася на умовах FCA-Люблін, що зазначено в рахунку-фактурі (інвойсі) №8013100 від 07.03.2023. За обставин цієї справи, декларант поніс витрати з перевезення товару від місця передачі товару перевізнику з м. Люблін до кордону України, що відповідає умовам поставки FCA (що і було зазначено у графі 20 митної декларації №23UA205050036276U0 від 22.05.2023).

Щодо відсутності в наданому платіжному документі №10 від 15.05.2023 підпису та печатки платника, слід зазначити наступне.

Між ТОВ 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП та Першим Українським міжнародним банком укладено договір на використання у своїй діяльності кваліфікованого електронного підпису та печатки.

Відносини, пов`язані з наданням електронних довірчих послуг та електронною ідентифікацією, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, законами України Про інформацію, Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, Про електронні документи та електронний документообіг, Про захист персональних даних, цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами.

Кваліфікований електронний підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. КЕП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. (Закон України Про електронні довірчі послуги).Платіжна інструкція була виготовлена через систему Інтернет - банкінг АТ Перший український міжнародний банк з застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

Крім того, суд зазначає, що декларантом помилково до МД №23UA205050036276U0 від 22.05.2023 приєднано платіжну інструкцію в іноземній валюті №10 від 12.05.2023 щодо оплати за іншими інвойсами. В подальшому декларантом було самостійно виявлено помилку та листом направлено до Волинської митниці платіжну інструкцію в іноземній валюті №2 від 09.03.2023 для проведення відповідного коригування ВМД, внаслідок чого митним органом зроблено таке коригування (а.с.23). При цьому, платіжна інструкція в іноземній валюті №2 від 09.03.2023 містить відмітку про проведення банком платежу, що виключає всякі сумніви у реальності здійснення платіжної операції.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Таким чином, Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного транспортного засобу. А свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість транспортного засобу.

Також помилковими є дії відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Вимога митного органу про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; виписки з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару; договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

При цьому вимога митного органу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, може мати місце тоді, якщо позивач вступав у договірні відносини із третіми особами, проте жодні докази у справі не вказують на такі обставини.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Колегія суддів резюмує, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Крім того апелянт вказує, що у прийнятому рішенні чітко вказано про використання раніше визнаних (визначених) митних вартостей шляхом зазначення номера та дати митних декларацій: 15400 євро (МД від 14.02.2023 року №UA206020/2023/2406).

На думку апеляційного суду оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містять наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак, сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі №140/13541/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда З. М. Матковська